Інформаційне супільство

1. ТРАДИЦІЙНИЙ  АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Для аналізу я обрала статтю доктора  філософських наук, професора Російського  державного соціологічного університету, академіка Російської академії наук, президента Російської академії соціальних наук Осипова Генадія Васильовича «Інформаційне суспільство».

На мою думку, обрана тема є дуже актуальною на сьогодні, оскільки на даний  момент людство саме знаходиться на стадії переходу від «постіндустріального» етапу розвитку до «інформаційного». Мені здається, що детальний аналіз явища інформаційного суспільства, наведений в статті, є дуже важливим для більш глибокого розуміння сучасних процесів у соціальному житті людства. В статті висвітлюються концептуальні питання з приводу самого поняття «інформаційне суспільство» та розглядаються історичні стадії формування такого суспільства.

Автор статті загострює увагу на важливості насамперед назви нового етапу в розвитку суспільства і наголошує, що на відміну від запропонованих більшістю вчених термінів, в яких містилась приставка пост- або після-, термін «інформаційне суспільство», запропонований Тоффлером, не робить занадто сильного акценту на принциповій новизні прийдешнього суспільства, а навпаки підкреслює спадкоємність соціальних процесів.

У поняття «інформаційне суспільство», на думку автора, особливим чином вкладається ступінь впливу інформації на життя людей, який має не лише економічний характер, але й містить у собі соціо-культурний аспект. Таким чином, у статті наголошується на тому, що з переходом суспільства до «інформаційного» етапу розвитку переміни охоплять сферу не тільки економічних або соціальних факторів, але й усі сфери життєдіяльності людей.

Впродовж історичного розвитку послідовність настання нових цивілізацій  у соціо-культурному розумінні  прямим чином залежала від формації промислових відносин або взаємодії людини з природою. Тому, незважаючи на деякі відмінності в концепціях розвитку людства («цивілізаційна» теорія Тойнбі, Данілевського і «формаційний» підхід за Марксом, Тоффлером), вчені розділяють історію суспільства на три глобальних етапи: «сільськогосподарський», «індустріальний» та «постіндустріальний».

У даній статті автор викладає погляди  багатьох соціологів стосовно періодизації суспільного розвитку, з чого стає зрозумілим, що перехід до наступної  цивілізації відбувається шляхом науково-технічної революції і зміни в свідомості людей, а завершальним історичним етапом еволюції людства є «інформаційне суспільство».

Предметом статті є концепція «інформаційного» суспільства з огляду на спадкоємність соціальних процесів та багатоплановість якісних змін у всіх сферах життєдіяльності людей.

Об'єктом  статті є загальні риси і відмінності в теоріях різних вчених стосовно характеру соціо-культурних та формаційних змін у суспільстві та періодизації суспільного розвитку, з переважним акцентом на особливостях інформаційної цивілізації.

Мета  статті – чітко визначити поняття «інформаційного суспільства» і окреслити історичні етапи розвитку та формування інформаційної цивілізації.

Завдання  статті – з'ясувати характерні ознаки змін у житті суспільства при переході від однієї стадії історичного розвитку до іншої з огляду на різні соціологічні теорії.

Методи, які використовуються у статті є, здебільшого, загальнонауковими, особливо успішно автор застосовує метод аналізу та синтез. Спираючись на погляди вчених із різними соціологічними концепціями, він створює власні теорії і вдосконалює вже сформовані соціологічні поняття і категорії. Автор не оминув увагою й історичні факти, які дають змогу спостерігати метод історизму. У статті широко використовується порівняльний метод, коли автор детально зіставляє характерні риси у підходах інших вчених і порівнює різні соціологічні концепції.

Стильові  характеристики. Стаття є класичним прикладом науково-публіцистичного стилю. Для стилю є характерним наявність великої кількості наукової термінології, логічність викладу думок, чітка конструкція речень та послідовність у структурі самого тексту, а також розгляд суспільно важливих питань.

Автор використовує у статті такі терміни:

• інформаційне суспільство – цивілізація, в основі розвитку та існування якої лежить особлива нематеріальна субстанція з умовною назвою «інформація», що має властивість взаємодіяти як із духовним, так і з матеріальним світом людини.
• інформація – абстрактне поняття, що характеризує певні відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Інформація визначає не тільки соціо-культурне життя людини, але й також її матеріальне буття.
• формація промислових відносин – характер промислово-господарських відносин, що визначає принцип перебігу виробничих процесів в системі народного господарства.
• соціокультурна сфера життя – сукупність соціокультурних якостей, які відображають стан суспільної свідомості та характеризуються соціокультурним типом особистості, що переважає у суспільстві у конкретний період.
• цивілізація – стадія всесвітнього історичного процесу, яка пов'язана із досягненням певного рівню соціальності.
• соціологічна концепція – система поглядів на соціальні явища або процеси, якій притаманне певне трактування соціальної дійсності.