Контрольная работа по "Социологии"

1. У педагогічних науках формування принципів є методологічною процедурою, яка є складною і вимагає високого професіоналізму. Будь-яке оцінювання: моніторингове, експертне, діагностичне – неможливе без попереднього ідеологічного фундаменту – системи принципів, які визначають орієнтири і визначають як особливості процесу, так і результати дослідження. Експертний аналіз являє собою специфічне дослідження, яке здійснюється в рамках певної предметної області і переслідує мету аналітичного виробництва висновків щодо списку елементів аналізу на предмет виявлення їх властивос-тей. Тобто він передбачає володіння певними профільними знаннями в окремій галузі дослідження. Цей аналіз повинен проводитися акредитованими на даний вид діяльності лабораторіями, які володіють достатніми для проведення даного виду дослідження технічними засобами, обладнанням, методами.

    Сучасні досягнення теорії і практики проведення експертиз дозволяють

стверджувати, що  основними  методологічними принципами експертно - аналітичної діяльності є:

– цілеспрямованість розробки варіантів експертного оцінювання;

– відповідність розроблених  методик потребам практики;

– адаптація розроблених  методик до об’єкту, мети та завдань  експертизи;

 – системність аналізу проблем, поєднання системного та діяльнісного

підходів;

– врахування альтернативності аналітичних суджень і позицій  експертів;

– забезпечення незалежності суджень експертів;

– зіставлення результатів  експертного оцінювання з результатами,

отриманими класичними засобами вимірювань, моделювання та прогнозування;

– неможливість заміни роботи експертів-аналітиків комп’ютеризованими

експертними системами;

– забезпечення зворотного зв’язку у послідовності етапів експертизи.        Передусім ефективність, достовірність та повнота експертизи залежить від професійних та особистісних якостей експертів.

     Експертний аналіз передбачає використання великої кількості методів і методик, вибір яких залежить як від специфіки поставлених перед лаборато-рією завдань, так і від особливостей об'єкта дослідження. Він проводиться на принципах вибору методів, які дозволяють отримати максимально повні, достовірні, точні, об'єктивні і інформативні результати. Таким чином, експертний аналіз проводиться на платформі незалежності оціночних суджень, наукового підходу та об'єктивності результатів дослідження. 

    Також він припускає винесення висновку , складеного за результатами проведеного дослідження. У протоколі результатів аналітичного дослідження наводяться не тільки фактичні дані за властивостями, структурі, складу об'єкта аналізу, але і рекомендації з удосконалення компонентів або всього об'єкта дослідження.

    У даному визначенні полягає основний сенс експертного аналізу. Тобто експертний аналіз повинен давати рішення поставлених (або виявлених в ході дослідження) проблем. Типовими завданнями експертного аналізу є витяг даних (інформації) з первинних даних, у тому числі і проб матеріалів, речовин і т.д.

    В рамках даного експертного аналізу проводиться діагностика несправнос-тей, при цьому в якості об'єкта дослідження може виступати як технічні системи, так і організм людини. 

    Аналітичні дослідження, побудоване на принципах експертного підходу, передбачає також структурний аналіз складних об'єктів, до числа яких, наприклад, належать хімічні сполуки.

   У ході експертного аналітичного дослідження здійснюється вибір конфігурації складних багатокомпонентних систем. В якості завдання даний вид аналізу виділяє планування етапів послідовності у виконанні операцій, які призводять до заданої ланцюга. Таким чином, дана різновид експертного дослідження дозволяє відповісти на широке коло питань, а також надати оптимальні рішення, засновані на експертному висновку та отриманих резуль-татах аналітичного дослідження.

    Експертний аналіз затребуваний в самих різних областях людської діяльності. Особливої ​​актуальності даний вид аналітичного дослідження набуває в промисловості, виробництві (для контролю продукції), в побуті, а також при вирішенні спірних ситуацій (як правило, в судовому порядку, наприклад в арбітражі), які вимагають експертної оцінки щодо об'єкта спору.

2. В практиці соціологічної роботи виникають ситуації, коли треба оцінити такі аспекти об'єкта, самооцінка яких може виявитися неможливою або спотвореною. Тоді джерелом інформації є компетентні особи - експерти, які мають досконалі знання щодо об'єкта дослідження. 
    Вивчення суджень, думок експертів щодо досліджуваної проблеми називають експерт-опитуванням, експертизою, а самі судження - експертними оцінками.

    Експертиза - спеціальне компетентне дослідження будь-якого питання, що потребує спеціальних знань і подання мотивованих висновків. Практика останніх років свідчить, що використання експертних оцінок у соціологічному дослідженні дає змогу підвищити рівень соціального управління. Вони мають важливе значення в розв'язанні завдань соціального прогнозування і проектування. 
    У найзагальнішому вигляді виокремлюють такі напрями використання експертизи в соціологічному дослідженні: 
- оцінки соціальних властивостей суспільних систем та їхніх елементів, процесів, явищ і прогнозування тенденцій їхнього розвитку; 
- визначення ступеня вірогідності соціологічної інформації, здобутої іншими методами; 
- атестація колективів чи членів колективів за рівнем соціальної активності, професійної придатності тощо. 
Провідні українські соціологи (Ю. Саєнко та ін.) трактують поняття соціальної експертизи значно ширше, а саме - як оцінювання позитивних і негативних соціальних наслідків розробки та здійснення програм і проектів (національного або регіонального масштабу), а також опрацювання механізмів мінімізації, пом'якшення й запобігання можливим негативним наслідкам цих програм і проектів. У такому тлумаченні соціальна експертиза розглядається не як один з методів соціологічного опитування, а як міждисциплінарний (інтегруючий) науковий підхід. 
    Метою такої соціальної експертизи є оцінка, аналіз і прогнозування соціальних процесів у суспільстві, у тім числі соціальних наслідків діяльності уряду, а також реалізації науково-технічних програм і проектів. 
    Об'єктом соціальної експертизи є будь-які програми, проекти, управлінські рішення та їх соціальні наслідки. 
    Суб'єктами соціальної експертизи (експертами) є представники соціальних груп та інституцій, інтересів і умов життя котрих якось стосується ситуація (у тім числі управлінське рішення або проект), що потребує оцінки. 
Таке широке тлумачення значно підвищує вимоги до оцінок фахових експертів (соціологів, політологів, фінансистів). 
Розрізняють такі види соціальної експертизи: 
- громадської думки; 
- соціальних інституцій; 
- фахових експертів; 
- комплексної оцінки ситуації. 
Головними завданнями соціальної експертизи в громадянському суспільстві є: 
- прогноз і оцінка соціальної ситуації; 
- прогноз і оцінка соціальних наслідків науково-технічних програм і проектів; 
- аналіз і оцінка соціальних наслідків реалізованих урядових рішень; 
- перманентний підбір фахівців (обраний експерт рекомендує іншого на таку саму роль). 
    Експертна оцінка може здійснюватися на підставі різних прийомів і процедур, зокрема опитування - очного (обмін думками через особисті контакти) і заочного (за умов взаємної анонімності). 
     До основних видів експертного опитування слід віднести анкетування, інтерв'ю, "мозкову атаку", дискусії, поради, ділові ігри. Бажаного ефекту досягають, використовуючи різні види опитування. 
    Експертну оцінку здійснюють у кілька етапів. На першому етапі готують і видають документ, в якому формулюють такі питання: завдання та цілі експертизи, її необхідність; строки виконання робіт; завдання, склад, обов'язки та права групи управління, фінансове і матеріальне забезпечення робіт. Підготовка цього документа, формування групи управління та відповідальність за організацію її роботи покладається на керівника групи. 
    Після створення групи управління формують групу експертів: уточнюють проблему, необхідну кількість експертів, їхній склад. Паралельно розробляють методику опитування: місце і час проведення опитування, кількість, форма і завдання окремих опитувань, порядок реєстрації результатів опитування. 
Після цього з'ясовують питання організації та методику опрацювання даних опитування: визначають строки, процедури та алгоритми обробки. 
Останнім етапом експертизи є оформлення її результатів. 
Експертне опитування використовують на всіх етапах організації соціологічного дослідження - від розробки теоретичного розділу програми дослідження (визначення проблеми, цілей, об'єктів, завдань, гіпотез) до її реалізації, перевірки одержаних результатів, розробки рекомендацій. 
У процесі експертної оцінки експерти виконують, як правило, дві основні функції: 
1) формують об'єкти (набір показників, альтернативні ситуації, цілі, рішення); 
2) здійснюють вимірювання характеристик (оцінка якості, імо-вірності події, значущості цілей тощо). 
Цю роботу виконують на підставі логічного мислення, відповідних знань, інтуїції, практичного досвіду, широко користуючись методами математичної статистики, теорії групового вибору, теорії вимірювання. 
    Оскільки експертна оцінка є думкою компетентної особи - експерта (групи експертів), то він має бути висококваліфікованим, авторитетним фахівцем, знати мету і завдання дослідження, що проводиться, і мати такі якості, як принциповість, об'єктивність, здатність нетенденційно оцінювати досліджуваний об'єкт. 
Відомі такі способи добору експертів: 
- за об'єктивними даними (посада, стаж наукової чи практичної роботи, освіта, професійна спрямованість, соціальна активність); 
- за допомогою тестів (перевірка ефективності діяльності в ролі експерта); 
- самовизначення (звертання до аудиторії з проханням висловитися з приводу певної проблеми); 
- на підставі атестації. 
Найпоширенішим різновидом соціальної експертизи є професійна атестація, яка має на меті збирання інформації щодо оцінювання професійних і моральних якостей працівників, виявлення професійно безграмотних осіб. Професійна (функціональна) безграмотність - це брак необхідних знань і навичок, неспроможність виконувати професійні обов'язки внаслідок відсутності потрібної кваліфікації. 
     Для проведення професійної атестації створюють спеціальну комісію. Атестований доповідає їй про свою діяльність. Обговоривши звіт, комісія оцінює діяльність атестованого і розробляє заходи для її вдосконалення. Ефективність атестації як способу збирання первинної соціологічної інформації залежить від раціональності використання в ній елементів інтерв'ю, аналізу документації, включеного спостереження тощо.

    Якість експертної оцінки при цьому забезпечується відповідністю соціальних показників, що за ними здійснюється атестація, поставленим завданням, а також компетентністю і колегіальністю атестаційної комісії.

3.   Експерт (від лат.  expertus — досвідчений)  — висококваліфікований фахівець в  певній галузі діяльності, що володіє технологіями проведення експертиз та відповідною  нормативно-правовою базою та бере участь у проведенні експертиз . В процесі опитування експерт є повноправним його діячем, якому надається інформація про завдання дослідження. У процесі оцінювання експерти виконують, як правило, дві основні функції: формують об’єкти і здійснюють вимірювання характеристик.

     Основним  критерієм відбору експертів є їхня компетентність. Крім цієї якості також враховуються креативність, ставлення до експертизи, ступінь аналітичності, широта мислення та ін.

    Виділяють два основні методи добору експертів: об’єктивний (документальний та експериментальний) та суб’єктивний (самооцінка та взаємооцінка експертів).

     Успіх у роботі експерта залежить від розуміння того, в чому полягає на даному етапі головна невизначеність для вибору рішення , а також від коректного використання методів збирання і опрацювання даних. Експертиза може вирішувати як завдання “на знаходження”, так і завдання “на доведення”.

     На відміну від функцій радника, розробника, адміністратора, аналітика, функція експерта потребує позиції “стороннього спостерігача”, не включеного в адміністративний контур прийняття рішення. Іншими словами, експерт дає відповідь по суті заданих  запитань, безумовно відповідаючи за обгрунтованість своїх оцінок. Залишається повна відповідальність за прийняття рішення, вибір виконавців, ухвалення конкретних заходів для реалізації рішення.

      Експерт проводить спеціальне дослідження, зміст якого перебуває поза рамками процесуальної регламентації (закон не регулює процес отримання наукового знання), а фахівець, як правило, бере участь у здійсненні судом процесуальної дії. Експертного дослідження він не проводить. Це, однак, не означає, що фахівець взагалі не повинен застосовувати ніяких спеціальних методів у своїй діяльності. При необхідності він вправі і повинен до них вдатися, але такі дослідницькі дії (спостереження, вимірювання та ін) спрямовані не на отримання нових фактичних даних, а на пояснення наявних у розпорядженні суду і доступних його сприйняттю. У літературі визнається, що фахівець застосовує спеціальні знання для виявлення фактичних даних, які можуть бути сприйняті безпосередньо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література 

1.Гірник А. М. Конфліктологічна експертиза: специфіка і принципи.- Актуальні проблеми психології. Т. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К., 2002, Ч. 6, с. 125 – 128.

2.   Лит.: Бакштановский В.И. Гуманитарная экспертиза. Тюмень, 1990;

3. Братченко С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования. М., 1999; 

4.Джексон П. Введение в экспертные системы. М., 2001; 

5.Крымский СБ. Экспертные оценки в социологических исследованиях. Киев, 1990;

6.Орлов Ю. К. Производство экспертизы в уголовном процессе. – М., 1982. – С.24 – 28; 

7.Петрухин И. Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. – М., 1964. Гл.2.

8.Гришин В. Г. Образный анализ экспериментальных данных. — М., 1982.

9. Дулов А. В. Основы психологического анализа на предварительном

следствии. —  Минск, 1973

10. Братусь С.  Л.  Введение в гуманитарную экспертизу образования. — М.: Смысл, 1999

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Тернопільський  національний технічний університет імені І.Пулюя

 

 

 

 

 

Факультет бізнесу  та управління у виробництві

Кафедра психології у виробничій сфері

 

 

 

 

 

ІНДЗ:

 

Варіант 16

 

1.Основні поняття  та методологічні принципи експертного  аналізу

2.Завдання експертизи  соціального управління

3.Специфіка функцій експерта порівняно з функціями радника, розробника та адміністратора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Підготувала студентка групи

БП-41

                                                                                                                                       Груб’як Олена

 

 

Тернопіль 2012