Индекс человеческого развития

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2011 в 02:33, доклад

Описание работы

Індекс людського розвитку – це індекс порівняльної оцінки рівня життя, писемності, освіти, середньої тривалості життя та інших показників країни. ІЛР було розроблено в 1990 році пакистанським економістом Махбубом ель Хаком. Методика розрахунку індексу використовує середнє арифметичне таких трьох показників соціальної політики країни:
середня тривалість життя при народженні
індекс освіти: рівень писемності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупна частка учнів та студентів (1/3 індексу)
величина ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності.

Работа содержит 1 файл

Індекс людського розвитку.docx

— 17.93 Кб (Скачать)

Індекс людського  розвитку – це індекс порівняльної оцінки рівня життя, писемності, освіти, середньої тривалості життя та інших  показників країни. ІЛР було розроблено в 1990 році пакистанським економістом  Махбубом ель Хаком. Методика розрахунку індексу використовує середнє арифметичне  таких трьох показників соціальної політики країни:

  • середня тривалість життя при народженні
  • індекс освіти: рівень писемності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупна частка учнів та студентів (1/3 індексу)
  • величина ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності.

Тривалість життя  – це показник, який визначається як очікуваний при народженні. Другий показник – грамотність та охоплення  навчанням – застосовується до населення  віком від 15 років і старше й  передбачає вміння читати і писати нескладні тексти. Охоплення навчанням  – показник, який характеризує відношення кількості тих, хто навчається в  навчальних закладах І – ІІІ рівнів освіти до чисельності тих вікових  груп, які мали б бути охоплені цією освітою. Третій показник – ВВП на душу населення – це найслабша ланка в структурі ІЛР для України.

Ці показники  за спеціальною формулою зводяться  в один загальний індекс. Теоретично він може мати максимальне значення 1  і мінімальне 0.

З теоретичної  точки зору індекс призначений стати  показником того, як країни використовують свої матеріальні блага на користь  населення, тобто на соціальний розвиток країни. За словами Махбуба ель Хака, «основна мета розвитку – це розширення виборів, які можуть робити люди, а також створення середовища, в якому люди могли б жити здоровим та творчим життям.»

Одним з головних недоліків ІЛР є величезна  питома вага такого компоненту індексу  як ВВП на душу населення. Офіційно заявляється, що економічний показник не є вирішальним в індексі, але факти свідчать про зворотне, адже першу групу складають країни з найвищим рівнем ВВП на душу населення (Ісландія, Норвегія, Канада та ін..)

Ще одним недоліком  є те, що компоненти індексу, пов’язані  з кількістю писемного населення  або кількістю людей, що навчаються, вже втратили свою актуальність для більшості країн світу (через це вони вже не включаються в програми національних переписів населення, тому по них умовно визначено у 99%). Таким чином, розвиненим країнам залишається знову ж таки, ВВП на душу населення для покращення своїх позицій в індексі.

Яскравим прикладом  суперечностей ІЛР є Люксембург. За ВВП на душу населення він має найвищі показники впродовж останніх років здебільшого за рахунок дуже розвиненого фінансового сектора. Проте країна не може покращити свою позицію в індексі через відносно низький показник фз валового охоплення навчанням, адже у цій країні з усього лише півмільйонним населенням об’єктивно неможливо здійснювати підготовку фахівців з усіх спеціальностей. І її жителі змушені навчатися в університетах сусідніх країн. Тобто знову постає питання про те, чи реально таки показники як кількість писемного населення чи валове охоплення навчанням свідчать про соціальну ситуацію в країні.

Крім цього  існують відмінності в методиках  розрахунку більшості показників, які наводяться у звіті «Про розвиток людського потенціалу».

Для вдосконалення  індексу можна було б включити такі складові, як наприклад, грошові  вкладення в соціальні програми, показники зайнятості та безробіття, участь країни у міжнародних соціальних проектах, кількість науковців, рівень участі населення в управлінні державою, кількість дітей у сім’ях та можливість надання їм гідної освіти тощо. Показники  писемності та замученості до освітнього процесу доцільно було б замінити на показники індексу культурного капіталу, який, як і Р, щорічно розраховується міжнародними інституціями.

Отже, ІЛР має  ряд недоліків: неточність даних, що використовуються під час його розрахунку, пріоритетність показника ВВП над  іншими показниками та ін.. Задля  того, щоб ІЛР відображав реальну  дійсність, необхідно включити в  індекс інші складові, які відображають рівень розвитку культури в країні, соціальних та економічних відносин.  

Информация о работе Индекс человеческого развития