Глобальні проблеми сучасності та їх прояв у світі

Тому все більше прогресивних учених і діячів закликають до збереження унікальних національних культур. Глобальність, інтернаціоналізм духовної культури повинен проявлятися насамперед у її гуманізмі і висо­кій моральності. А це неможливо без того, щоб всі культурні надбання базувалися на вироблених тисячоліттями моральних принципах, які ле­жать в основі світових релігій, Зокрема, європейська культура повинна знову повернутись до моральних постулатів християнства, звичайно, із врахуванням пізніших надбань гуманізму.

Складна соціально-економічна ситуація в багатьох країнах світу, всесвітня криза духовної культури сприяла переростанню такого негативного явища, як злочинність, у проблему глобального масштабу. Інтернаціоналізація злочинності у багатьох випадках значно випереджує темпи світової інтеграції в економічній, соціальній і культурній сферах. Особливо небез­печним стало явище злочинності після того, як вона набрала організова­них форм, сформувала і постійно розширює світовий ринок наркотиків.

Наркоманія у глобальному масштабі породжена злочинністю, але, з іншого боку, вона і сама постійно спричинює злочинність. Повна фізична і моральна залежність від наркотиків, постійна потреба коштів для їх придбання штовхає наркоманів на найтяжчі злочини, дає змогу легко вербувати їх на службу злочинним синдикатам.

Сіцілійська "мафія", американська "коза-ностра", колумбійські наркокартелі, десятки інших мафіозних кланів, тісно співпрацюючи між собою, заробляють десятки і сотні мільярдів доларів. Зараз створюються нові великі ринки збуту наркотиків у Центрально-Східній Європі, в країнах, що раніше були відділені від.вільного світу "залізною завісою". Після вве­дення дуже жорстких.законів проти виробників і розповсюджувачів нар­котиків та припинення воєн у країнах Індокитаю вдалося значно зменшити виробництво наркотиків у так званому "Золотому трикутнику" (територія на межі Таїланду, Камбоджі і Лаосу). Провідним виробником наркосировини стали країни Південної Америки (Колумбія, Перу, Еквадор та ін.), де для знищення плантацій наркосировини проводяться великомасштабні ар­мійські операції при фінансовій і організаційній підтримці США. Новий ве­ликий район виробництва наркотиків формується у Центральній Азії, на­самперед на півночі Афганістану. Існує небезпека широкомасштабного ви­рощування наркосировини у Таджикистані, Киргизії та інших сусідніх дер­жавах. Цьому сприяє політична нестабільність та громадянські війни, що тут відбуваються.

Іншим дуже небезпечним проявом глобальної злочинності є тероризм. Часто банди терористів перебувають на утриманні спецслужб або певних політичних організацій (такий тероризм отримав назву державного). Міжнародний тероризм раніше широко підтримувався спецслужбами Радянського Союзу, а після його розпаду перейшов на утримання тоталітарних режимів, насамперед ісламських країн (Лівія, Ірак, Іран та ін.).

Міжнародне співтовариство змушене витрачати величезні кошти, матеріальні і людські ресурси для боротьби зі злочинністю. Для виявлення зброї, вибухівки, наркотиків створюються складні технічні системи, су­часні комп'ютерні мережі (особливо у банківській сфері) обладнуються дуже дорогими засобами захисту. Для координації зусиль, спрямованих на роз­шук міжнародних злочинців, створена міжнародна поліційна служба "Інтерпол". Але всі ці заходи поки що не можуть стримати росту злочинів, кількість яких щороку зростає на 5 %. Тому дуже важливо боротися не з наслідками злочинності, а насамперед з її причинами.

ВИСНОВОК. Отже, гострі глобальні проблеми активно вивчали провідні вчені світу (полі­тологи, соціологи, демографи, економісти, географи, біологи, математики та ін.). їх зусиллями наприкінці 60-х-на початку 70-х років XX ст. сформу­валася нова міждисциплінарна наука — глобалістика. Проте перші наукові передбачення таких проблем були зроблені значно раніше. "Батьком" гло-балістики можна вважати англійського вченого-монаха Т.Мальтуса, який ще на початку XIX ст. проаналізував глобальну проблему зростання наро­донаселення. Велику роль у становленні глобалістики відіграла міжнародна неуря­дова організація вчених, політичних діячів, бізнесменів, яка отримала на­зву Римський клуб.

Усі глобальні проблеми (звичайно, умовно) можна поділити на полі­тичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні.

Найнебезпечнішими для людства є політичні проблеми: а) війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі; б) економічного і полі­тичного протистояння Сходу і Заходу, Півночі та Півдня; в) вирішення регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів в Європі, Азії та Африці.

На друге місце вийшли екологічні проблеми: знищення природних ресурсів; забруднення навколишнього середовища; збіднення генофонду Землі.

Дуже різноманітними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Для країн третього світу характерний "демографічний вибух", а в розви­нених країнах спостерігається постаріння і депопуляція населення.

Численні соціальні проблеми (охорона здоров'я, освіта, наука і куль­тура, соціальне забезпечення) вимагають для свого вирішення великої кі­лькості коштів і підготовки кваліфікованих спеціалістів.

За останні два десятиріччя найбільших успіхів людство досягло у ви­рішенні глобальних економічних проблем — сировинної і енергетичної. Проте у багатьох районах світу ці проблеми, так само як ще одна економічна проблема — продовольча, є дуже гострими. Усе більшої актуальності набувають такі міжгалузеві проблеми, як освоєння світового океану та мирного освоєння космосу.

Зрозуміло, що будь-яка класифікація глобальних проблем не може бути вичерпною і абсолютно об'єктивною. Це пояснюється тим, що біль­шість проблем мають і політичні, і соціальні, і економічні корені і тісно взаємопов'язані.

Література:

1. Арсеєнко А. Глобалізація: соціальні зміни і наслідки напередодні ХХI ст. /А. Арсеєнко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – №1.

2. Барвінський А.О. Соціологія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів / А.О. Барвінський. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.

3. Батлук В.А. Основы экологии и охрана окружающей природной среды / В.А. Батлук. - Л.: Афиша, 2001. – 335с.

4. Бестужев-Лада И.В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей общества (опыт систематизации) [Електроный ресурс] / И.В. Бестужев - Лада. — М.: Наука, 1987. Режим доступа:

http://www.i-u.ru/biblio/archive/jadov_sociologija/29.aspx

5.  Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін. — К.: КНЕУ, 2001.

6.  Глобальні трансформації і стратегії розвитку [Електроний ресурс] / О.Г. Білорус та ін. — К.: Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України, 1998. Режим доступу:

http://fingal.com.ua/content/view/211/39/1/2/

7.  Глобальное сообщество: новая система координат (подходы и проблемы) [Електроный ресурс] / Ред. А.И. Неклесса. — СПб.: Алтея, 2000. Режим доступа:

http://www.prometeus.nsc.ru/contents/books/global.ssi

8. Дергачев В.А. Глобалистика / В.А. Дергачев . –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 303 с.

9. Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и со­временность. — М., 1996. — 304 с.

10. Никаноров А. М., Хоружая Т. А. Глобальная экология: Учеб. пособие. — М.: Приор, 2000.

11. Новиков Ю. В.Экология, окружающая среда и человек. М.: Агентство «ФАИР», 1998,— 320 с.

12. Сугой О. Экономическая экология [Електроный ресурс] // Наука и жизнь, №5, 2004.  Режим доступа:

http://www.nkj.ru/archive/articles/3524/

13. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление / А.И. Уткин . – М.: Логос, 2001. – 254 с.

14. Философия: Часть вторая: Основные проблемы философии: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Проф. В.И. Кириллова. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2000. - 304 с.

15. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю.В. Яковец. - М.: ЗАО «Изд-во Экономика»», 2003. – 441 с.