Failed States Index of Greece

         Міністерство освіти і науки України

Львівський  Національний Університет  ім. Івана Франка 
 
 
 
 
 
 
 

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин і дипломатичної  служби 
 
 
 

Робота 

На  тему: “ Failed States Index of Greece” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Львів - 2011

         Failed States Index (індекс недієздатності держав) – комплексний показник, що характеризує здатність (чи нездатність) влади контролювати цілісність території, а також демографічну, політичну і економічну ситуацію в державі. Дослідження і доповнюючий цого рейтинг випускається щорічно незалежною громадською організацією The Fund for Peace (спеціалізується на вивченні причин і умов, що викликають війни, і приймає зусилля по їх попередженню і зупинці) разом із політичним журналом Foreign Policy. Індекс недієздатності позиціонується як порівняльний інструмент для оцінки ризику і прогнозування внутрішньодержавних конфліктів. Розроблений у 2005 році під керівництвом президетна The Fund for Peace, політолога і міжнародного експерта в галузі конфліктології Поліна Бейкера. Індекс мав би використовуватися державами для аналізу проблемних моментів у їх політиц, які могли б зменшити вірогідність винекнення конфліктів. Крім оцінки ризику і прогнозування конфліктів автори підкреслюють його здатність викликати дискусії, особливо в тих країнах, які мають високий рейтинг по Індексу.

         В даний час не іцснує чіткого  визначення “недієздатності держави”. Дане визначення слугує для позначення, як держав, що знаходяться в нестабільному і “прикордонному стані”, тобто на грані економічної і політичної кризи, так і для позначення держав, які довгий час знаходяться в стані деградації. Така держава не може відтворювати умови для свого існування, хоча деякі її елементи можуть все ще функціонувати. Для того, щоб зробити це вищначення чіткішим організація The Fund for Peace запропонувала їх основні ознаки (критерії):

1) втрата фізичного контролю над своєю територією, або монополії на законне використання фізичної сили в ній; 
2) ерозія легітимної влади щодо прийняття колективних рішень; 
3) нездатність забезпечити розумні громадські послуги; 
4) нездатність спілкуватися з іншими державами в якості повноправного члена міжнародного співтовариства.

         При складанні Індексу експерти протягом року аналізують держави світу за допомогою спеціального системного інструмента оцінки конфліктів. Аналіз проводиться на основі 12 критеріїв – їх ще називають “індикатори вразливості”. Вони об’єднані в три групи: соціальні економічні політичні.

         Соціальні:

1. Рівень демографічного тиску
2. Рівень міграції біженців і/чи переміщених осіб
3. Наявність недовольних і налаштованих на ворожі дії груп
4. Стійка і перманентна еміграція з держави

         Економічні:

1. Нерівномірність економічного розвитку
2. Рівень економічної нестабільності

Політичні:

1. Рівень делегітимізації і криміналізації державних структур
2. Наявність і якість суспільних послуг
3. Рівень порушень прав людини
4. Рівень впливу апарату державної безпеки в якості “держави в державі”
5. Рівень впливу групових чи кланових еліт
6. Ступінь втручання інших держав чи зовнішніх політичних суб’єктів

         Рейтинг ґрунтується на загальній  оцінці 12 показників. Кожен показник  визначається оцінкою за шкалою  від 0 до 10, 0 – низька інтенсивність  (стабільний), а 10 – найбільша  інтенсивність (найменш стабільний). Загальна оцінка – це сума всіх 12 показників за шкалою 0-120. Всі показники поділяються на три групи: соціальні, економічні та політичні.

         Греція у рейтингу 2011 року зайняла  143 місце з загальним балом 47,4. Це означає, що ця держава знаходиться в досить непоганому становищі. Вона відноситься до держав з помірним рівнем стабільності. Очолила список Сомалійська Республіка, яка має загальний показник – 113,7; а от найменший показник цього року отримала Фінляндія, яка має лише 19,7.

         Стосовно кожного окремого показника:

         Соціальні:

1. Рівень демографічного тиску. В цей показник включається тиск, який випливає з високої щільності населення відносно постачань продовольства і інших ресурсів необхідних для життєзабезпечення, а також тиск від структури населення та фізичних параметрів, включаючи територіальні суперечки щодо власності або володіння землею, доступу до транспортних точок, контроль за релігійними чи історичними пам’ятниками, а також показник екологічної небезпеки. В 2011 році цей показник в Греції становить 4,1. Стосовно цього показника ми можемо зробити висновок, що ситуація знаходиться під контролем. Тобто державі вдається виконувати поставлені перед нею завдання. Екологічна ситуація в державі також досить непогана. В державі вдається слідкувати за забрудненням довкілля.
2. Рівень міграції біженців і/чи переміщених осіб. В цей показник включено: насильницьке викорінення великих громад в результаті випадкового або навмисного насильства чи репресій, результатом чого є дефіцит продовольства, хвороби, відсутність чистої води. Слів сказати, що цей показник в Греції становить лише 2,6. Це вказує на сприятливу політику держави стосовно біженців. Греції незважаючи на це має деякі проблеми, проте як ми бачимо цифри говорять, що держава досить успішно з цим справляється.
3. Наявність незадоволених і налаштованих на ворожі дії груп. В Греції цей показник становить 4,5. І це незважаючи на ситуацію яка була в державі недавнім часом. Що була спричинена економічною кризою та загрозою державі дефолту. І навіть те що протягом цього часу відбувалися масові заворушення які деколи переходили і у вуличні сутички з правоохоронними органами. З цього можна зробити два висновки або ці данні не є зовсім правдивими, або після досягнення певних вимого від держави населення «забуло» про свої попередні настрої проти влади.

4. Стійка  і перманентна  еміграція з держави. Сюди відносять «відтік мізків», еміграцію представників інтелігенції і політичних дисидентів та добровільну еміграцію «середнього класу». В Греції цей показник сягає 4,4. Проте варто зауважити що цей показник, порівняно з минулим роком, збільшився. Причиною такого росту стала таж економічна криза, оскільки люди переставали бачити своє майбутнє разом зі своєю країною і виїжджали за її межі в пошуках кращої роботи та рівня життя.

Економічні:

1. Нерівномірність економічного розвитку. Цей показник визначається на основі груп нерівності, або передбачуваної нерівності у сфері освіти, робочих місць та економічного статусу. Крім того, вимірюється на основі груп за рівнем бідності, дитячої смертності, рівнем освіти. Показник Греції 4,3. Проте, якщо взяти до уваги попередні роки то цей показник найнижчим починаючи з 2007 року. Варто зазначити що таке покращення спричинено вливанням значних ресурсів з країн Європи, а особливо ЄС, що давало змого рівномірніше розподіляти кошти і результаті цього задовільняти певні галузі. 
2. Рівень економічної нестабільності. Визначається періодами економічного піднесення і спаду: вимірюється прогресивним економічним спадом в суспільстві в цілому (за допомогою: доходу на душу населення, ВНП, заборгованості, дитячої смертності, рівня бідності, банкрутство підприємств). В цей показник також включаються: різке падіння цін на сировинні товари, торгівлю доходами, іноземні інвестиції, погашення заборгованості, згорнення або девальвація національної валюти, зростання прихованої економіки, включаючи торгівлю наркотиками, контрабанду і втечу капіталу; нездатність держави виплачувати заробітну плату державним службовцям та збройним силам чи задоволення інших фінансових зобов’язань перед своїми громадянами (пенсії). В Греції цей показник становить 5,1. Що вже є своєрідним сигналом для занепокоєння. Оскільки, якщо взяти теперішню ситуацію що сформувалася у Європі, а особливо у ЄС; не потрібно забувати, що саме Греція стала причино розвитку економічних проблем в ЄС, незважаючи на численні фінансові вливання з країн ЄС.

Політичні:

1. Рівень делегітимізації і криміналізації державних структур. Включає будь-які  масової акти народної довіри/недовіри до державних інституцій. (корупція і спекуляція правлячих еліт і стійкість до прозорості, підзвітності та політичне представництво). В Греції цей показник на відмітці 4,9. Підвищення цього показника, відносно попередніх років, знову ж таки можна пояснити економічною кризою, що у свою чергу визвало недовіру до влади та звинувачує її, як вважає населення, корупції

2. Наявність і якість суспільних послуг. Цей коефіцієнт передбачає прогресивне погіршення комунальних послуг – нездатність держави захистити громадян від тероризму та насильства та надання основних послуг: охорона здоров’я, освіта, каналізація і громадський транспорт. Неналежне виконання службових обов’язків таких служб як президентська адміністрація, центрального банку, дипломатичну діяльність, митну службу. Показник Греції становить 3,8. Тобто держава  майже повністю задовольняє населення у наданні послуг які їм потрібні у відповідній якості.
3. Рівень порушень прав людини. Може включати виникнення авторитарних, диктаторських або військових режимів; насильство по відношенню до цивільних осіб. Показник Греції 3,1. Порушення прав у цьому випадку можна розуміти більше як «повсякденні» порушення тобто відмова у роботі (хоча насправді воно є) у зв’язку з деякими критеріями під які, на їхню думку, не підходить претендент, гендерна рівність та інше.
4. Рівень впливу апарату державної безпеки в якості “держави в державі. Це означає появу державної або підтримуваних державою приватних воєнізованих формувань, які тероризують політичних опонентів, підозрюваних «ворогів». В Греції цей показник 3,8. Держава в загальному здатна впливати та підтримувати порядок, проте в деяких ситуаціях вона не справляється в повній мірі, наприклад як це було під час демонстрацій які інколи переростали у вуличні сутички з правоохоронними органами.
5. Рівень впливу групових чи кланових еліт. Передбачає використання агресивної націоналістичної риторики правлячої еліти проти певних груп населення (релігійних чи етнічних), що проходять у вигляді «етнічних чисток» чи «захисту віри». В китаї такі тенденції існуютьі місцями є досить поширеними, тому його показник 2,5.
6. Ступінь втручання інших держав чи зовнішніх політичних суб’єктів. Китай не дозволяє жодних втручань в свої внуьрішні справи з боку інших держав, хоч вони і проводять активні спроби. Тому його показник сягає 4,3. Цей показник також зріс оскільки це також спричинено тим, що країна стала «причиною» економічних проблем в Європі. І в подальшому втручання країн членів (країни ЄС) у внутрішню політику держави з метою запобігти подальшому зростанню економічної кризи в державі так і ЄС в цілому.

Висновок:

         Провівши аналіз ситуації в Греції за Індексом Failed States Index я прийшов до висновку, що Греція є середньостатистичною країною Європи яка розвивається (оскільки вона аж ніяк не взмозі «тягатися» з такими країнами як Франція чи Німеччина. Проте варто зауважити що «ахіллесовою п’ятою» цієї держава, на даний момент, є економіка та уряд, які гальмують та, навіть, «притуплюють» розвиток країни.