Державна молодіжна політика: житлове питання

Проблема забезпечення громадян, зокрема молоді, житлом завжди була гострою для нашої держави. На виконання вимог ст. 47 Конституції України держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Для вирішення зазначеної проблеми держава застосовує такий нетрадиційний для нашої країни до останнього часу метод, як кредитування будівництва (КБД) і придбання житла за рахунок бюджетних коштів.

Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» став своєрідним першим кроком на шляху до вирішення житлових проблем молоді. У ст. 10 Закону визначено основні напрями та способи житлового забезпечення молоді. Також, на даний час в Україні діють:  програма державного КБД на основі постанови КМУ від 29 травня 2001 р. «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла», програма банківського КБД з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів (постанова КМУ від 4 червня 2004 р. «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла»).

У відносинах державного КБД беруть участь дві сторони: держава в особі Державної спеціалізованої фінансової установи, створеної для реалізації державної житлової політики, підпорядкованої КМУ – Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву  та молодь. У відносинах банківського КБД з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів беруть участь три сторони: держава в особі Фонду, молодь та банківська установа, яка виграла тендер.

Як бачимо, держава гарантує та визначає забезпечення молоді житлом у першочерговому порядку.  Проте, вирішення проблеми із житлом для  молоді в Україні не є ефективною. Найбільшою проблемою для молодих українців є далеко не отримання освіти, доступна медицина чи організація дозвілля. Цією проблемою й досі залишається квартирне питання.

За даними дослідження  Державного інституту розвитку сім’ї та молоді «Становище студентської молоді України» проведене 2010 року, 62% опитаних вважають, що «надання житлових кредитів молоді» є тією програмою, яку повинні реалізувати органи держуправління в першу чергу. Це при тому, що переважна більшість сучасної студентської молоді в Україні є неодруженими/незаміжніми - 91,9%.

Уся молодь, від 18 до 35 років, за даними того ж інституту, ще більш критично оцінює державну молодіжну політику в сфері забезпечення житлом: усього 7% «позитивно або скоріше позитивно», а 80% «негативно або скоріше негативно», при 14% «важко відповісти».

Тільки з 1997 по 2007 рік півтора мільйони молодих сімей та одиноких молодих людей випало із черги на покращення житлових умов. Сталося так не через покращення ситуації, а через досягнення граничної межі молодості. І це при тому, що за ці роки було піднято вік з 28 до 35 років, найвищої межі в Європі. Зроблено це було, саме для того щоб сприяти вирішенню житлових умов, але це не призвело до суттєвих результатів.

Соціологія також наголошує саме на демографічній складовій проблеми. Понад 22% молодих пар відкладають народження дітей через житлові проблеми, ще 22% через нестачу грошей, що фактично є одним і тим самим.

Житлова проблема не отримує тієї уваги яку потребує від держави в плані фінансування.

У країнах Євросоюзу, наприклад, виділяється в середньому до 2% ВВП на будівництво соціального житла. У нас цей показник не дотягує до 0,1%.

Цікаво, що багато політичних сил обіцяли встановити невисоку кредитну ставку. БЮТ обіцяв на рівні 2-4%, Партія регіонів - 5-7%. А деякі, як блок Литвина або «Сильна Україна» - взагалі обіцяли безвідсотковий кредит для молоді. Це свідчить, що дана тема є актуальною для українців, проте замість її вирішення вона лише популізується і переноситься в площину передвиборчого дискурсу політичних сил – народних обранців України. Обіцянок своїх ще ніхто не виконав. Навіть більше, за два з половиною роки діяльності попереднього  складу ВРУ це питання навіть не піднімалося. Єдині зрушення в цьому напрямку - невеличке зростання фінансування на будівництво відомчого житла, та обіцянки прем'єра Азарова розпочати будівництво соціального житла ледь не з хрущовським розмахом.

З 2009-го фінансування Фонду та Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки із загального фонду Держбюджету було практично зупинене. Тоді не було видано жодного кредиту. А в 2010 році поступово почало відбуватися покращення - з Держбюджету на реалізацію програми виділили 37 млн грн. Небагато, та все-таки краще, ніж нічого.

2010 року Рахункова палата провела аудит реалізації програми підтримки молодіжного житлового будівництва. Висновки були невтішними, адже виявилося, що програму недофінансували на 790 млн грн. Як наслідок у 2011-му з Держбюджету Фонд отримав уже 60 млн грн. Проте, частина цих коштів була використана на покриття дефіциту, породжуючи новий. Проте і це не допомогло. з  2002 року недофінансування програми залишилося на суму 730 млн грн.

 Та й виділених 60 мільйонів вистачило б на надання лише 200 кредитів на всю Україну. І якщо поділити їх на 27 областей, то на кожну припадає менше 10.

До того ж, як відомо, у проекті держбюджету на 2012 рік на згадану програму планується виділити таку саму суму - 60 млн грн. Тож проблему це не вирішить, адже їх абсолютно не достатньо для фінансування молодіжних житлових програм. Для повноцінної роботи їх слід профінансувати у повному обсязі, а отже виділити 750 млн грн.

Розуміючи це, влада нарешті пішла  на зустріч вирішення цієї проблеми, проте у суто український спосіб – замість грошей нова програма житлового забезпечення молоді, а  фактично ще одна купка паперу, яка  як і попередня нічого не вирішить. 24 жовтня 2012 року, КМУ ухвалив проект постанови КМУ «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013—2017 роки».

Програмою передбачено залучення протягом 5 років з державного, місцевих та інших джерел коштів в сумі 5460 млн. гривень, що дозволить забезпечувати житлом в середньому до 3350 молодих громадян щорічно. Завдяки участі у цій програмі отримати власне житло зможуть понад 16 тис.молодих сімей та одиноких молодих громадян, які зареєстровані у Фонді на отримання пільгових кредитів.

Цифри досить амбітні, проте, питання  про її результативність залишається  відкритим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Національний університет  «Острозька академія»

Кафедра політології

 

 

 

 

 

Есе

На тему: «Державна молодіжна  політика: житлове питання»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка групи  Пл-41

Перехристюк Катерина

 

 

 

 

 

 

Острог - 2012