Ціннісні орієнтації і потреби сучасної молоді. Молодіжна субкультура

Ціннісні  орієнтації і потреби  сучасної молоді. Молодіжна  субкультура

ПЛАН

1. Ціннісні орієнтації  молоді.

2. Особливості задоволення  життєвих потреб молоді.

3. Молодіжна субкультура.

1. Ціннісні орієнтації  молоді.

За останні десятиріччя  як в нашій країні так і за кордоном проблема цінностей і ціннісних орієнтацій набула особливої актуальності. Ці поняття є об’єктом дослідження багатьох наук зокрема, філософії, психології, соціології, що говорить про їхню складність та багатоплановість.

Цінності за П. Менцеру це те, що почуття людини диктує признати важливішим над всім, і до чого можна прагнути, відноситися з повагою та признанням. Цінності на думку Миколи Федоровича Головатого це також певні ідеї, погляди за допомогою яких люди задовольняють свої потреби та інтереси.

Зупинимося на основних властивостях цінностей. Їх можна поділити на три категорії:

1) Ті цінності, які  для однієї людини є цінними,  інша особа може недооцінювати,  або зовсім не вважати за  цінність. Таким чином, однією  із найхарактерніших властивостей цінностей – її суб’єктивність.

2) Приоритетне значення  мають індивідуальні цінності  людини над суспільними. Ієрархія  індивідуальних цінностей є своєрідною  ланкою, яка зв’язує окрему людину  і суспільство. Тобто, є духовний  світ людини і певна культура  суспільства, які взаємопов’язані і взаємодіють за допомогою цінностей окремої людини.

3) Ще одна особливість  полягає у тому, що ціннісні  орієнтації не можуть бути  заданими чи принесеними кимсь  ззовні. Вони – результат діяльності  конкретної людини. Ціннісні орієнтації – це певна сукупність ієрархічно пов’язаних між собою цінностей, які задають спрямованості людському життю. У філософському словнику ціннісні орієнтації – „важливі елементи внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвим досвідом особистості, всією сукупністю його переживань”.

Ціннісні орієнтації людини складаються в певну систему. Серед всієї ієрархії цінностей  можна виділити ті, які є загальнолюдськими, або глобальними, тобто властиві переважній більшості людей, наприклад: Свобода, Праця, Творчість, Гуманізм, Солідарність, Чесність, Вихованість, Інтелігентність, Сім’я, Нація, Народ, Діти. Зниження значення цих цінностей викликає в нормальному суспільстві серйозні занепокоєння.

Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості. Через виховання здійснюється трансляція (передача) ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як на вербальному так і на невербальному рівнях.

У ході історичного  розвитку сформувалося цілий ряд  механізмів, з допомогою яких здійснюється передача цінностей через покоління. Серед них чільне місце посідає: сім’я, церква, мистецтво, література, культура. Цінності можуть засвоюватися людиною як свідомо, так і несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям над іншими). Саме тут відкриваються великі можливості для підміни одних цінностей іншими.

До псевдоцінностей  належать цінності, які не сприяють самореалізації людини або навіть є  перешкодою для самореалізації, проте  людина може бути переконаною в оберненому. Зокрема, як свідчать соціологічні дослідження, багато молоді вважає, що алкоголь і наркотики є цінними тому, що стимулюють творчість орієнтація на псевдо цінності є досить небезпечною для людини і для оточуючих її людей. У таких людей часто виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значною цінністю (гроші, золото, влада) відкриється шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими цінностями (добро, красота, любов, гармонія .). зокрема більшість переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими грошами, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.

Зазначений підхід досить точно відображений у художній літературі. Доречно навести цитату із вірша О.С Пушкіна „Скупий  рицар”

Отселе править  миром я могу;лишь захочу – воздвигнутся чертоги….И музы дань свою мне принесут,и вольный гений мне поработится….

Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки більшість молодих  людей починають переорієнтовуватися  на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї , народу.

Ціннісні орієнтації формуються в процесі засвоєння  людиною певного соціального  досвіду і проявляються в її переконаннях, інтересах. У відповідності до орієнтації на певні цінності, молодих людей  можна поділити на чотири типологічних груп.

Перша – це молоді люди, які зберегли, або віддають перевагу попереднім цінностям. Представники цієї групи (приблизно 10%) підтримують  в Україні комуністичну, соціалістичну  партії, входять в склад комсомольських організацій. Ця молодь схильна до протестів, пікетів, акцій непокори під керівництвом старших. У переважній більшості, ці молоді люди не підтримують шлях ринкових перетворень, і є прихильниками авторитарної свідомості та симпатизують харизматичним лідерам і вождям.

Друга група – це ті, хто має діаметрально-протилежні погляди до прихильників першої групи. Це хлопці та дівчата, які повністю відкидають цінності минулого, відстоюють ідеї тих суспільств, які мають розвинуту ринкову економіку та високий рівень соціального забезпечення громадян. Зокрема особисту власність на майно. За даними соціологічних досліджень, проведених серед української молоді, майже 2/3 молодих людей вважають себе прихильниками максимального збагачення кожної людини як умови створення багатого суспільства.

Третя група – це молоді люди (їх небагато), які хоча і критикують цінності соціалістичного суспільства, але повністю їх не заперечують. Такі молоді люди мають відношення до робітничого і профспілкового руху, пропагують ідеї лібералізму. У випадку розвитку в суспільстві процесів ринкової економіки, молодь цієї групи, на думку науковців, скоріше поповнить першу групу.

Четверта група  – це молоді люди, для яких характерно не просто заперечення „старого світу”, а нетерпимість до будь-яких цінностей, окрім своїх власних. Такий тип молоді вчені визначають як квазіреволюційний, тому, що вони настільки радикальні, що не просто прагнуть розірвати свої відносини зі старим світом, але просто готові зруйнувати їх. Таким людям властива нетерпимість до накопичення.

Зважаючи на велике різноманіття ціннісних орієнтацій молоді, Ю. Волков поділив їх на певні категорії. Зокрема: інтелектуально-освітні цінності, культурні цінності, політичні цінності. Коротко розглянемо, які саме переваги надають молоді люди у названих категоріях.

Інтелектуально-освітні  цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсі розумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останні  роки. Цей феномен вчені пов’язують, насамперед, з погіршенням фізичного  та психічного здоров’я молодого покоління. Швидко збільшується кількість захворювань, росте число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги, це є наслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінного харчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь оцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузі високими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжує падати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти не надають великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно виросла нерівність у галузі освіти (з’явилися елітарні навчальні заклади); вагомою загрозою для суспільства стала „відтік мозків за кордон”).

Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший план поставило матеріальне  благополуччя та збагачення, формує відповідну культуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач – є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальний характер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людей акт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди, речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсального характеру. Класична культура починає втрачати цінність і привабливість.

Сьогодні спостерігається  тенденція до подальшої дегуманізації і деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється в піднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу, жорстокості в кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі, мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацькі орієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний час відвідує студії, кружки, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. В результаті такого підходу відбувається тотальне викорінення із культурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки. народна культура (традиції, звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшою частиною молодих як анахронізм (непотрібний пережиток).

Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді дає можливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні. Кількість молодих людей, які постійно цікавляться політичними подіями в країні становить лише 13, 2%, тоді як 33,4% політикою не цікавляться зовсім. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політика розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, та лідерства. Проте, зважаючи на політичні події останніх часів, а саме вибори президента України 2004 року, слід зазначити, що політична активність молодого покоління значно зросла. Таку активну політичну позицію молоді можна пояснити, виходячи з того, що молоді властиве почуття власної гідності, а також прагнення змінити майбутнє країни, бачачи позитивні перспективи у майбутньому президентові В. Ющенкові.

2. Особливості задоволення  життєвих потреб  молоді.

Неможливо віднайти таку людину, у якої є все і  якій би нічого не було б потрібно для  свого життя. У філософському  енциклопедичному словнику знаходимо  таке трактування: „потреби – це необхідність або недостатня кількість чогось для підтримки життєдіяльності, розвитку організму, людської особистості”. М.Ф. Головатий трактує термін потреби, як внутрішній збуджував до активності. Вчені розрізняють потреби біологічні (матеріальні) і духовні, потреби суб’єктів (особисті) і соціальних груп. У людини завжди є елементарні, їх називають „вітальні потреби”, які забезпечують просте фізичне існування, якщо їх не задовольняти людину чекає смерть. Між біологічними і духовними можна виділити і проміжні потреби – соціально-біологічні. До них належать: потреба у лідерстві, забезпечення особистої безпеки, організація колективного життя. Зазначу, що людина підкоряється біологічним і соціально-біологічним потребам підсвідомо, на рівні іраціональної поведінки. Соціальні потреби визначають вищий смисл життя, їх представляють абстрактні ідеї – Істина, Віра, Краса, Добро, Справедливість, Доля. На думку вчених, діяльність будь-якого суспільства спрямована на певні основні цінності, руйнування яких веде або до трансформації соціуму, або до його краху.

Задоволення потреб людини можливе лише в процесі  тісної взаємодії людини із зовнішнім  середовищем в результаті взаємодії  із іншими людьми. Потреби динамічні, вони змінюються, ускладнюються. Їх розвиток базується на раніше задоволених потребах, а нові з’являються в процесі включення людини в більш складні сфери діяльності (навести приклад потреб і їх задоволення у казці про золоту рибку). Повне задоволення потреб людини практично неможливе, тому необхідне від кожної людини вдумливий, свідомий підхід до вибору і задоволення потреб. Виділяють такі потреби:

– по сферах діяльності людей (трудові, спілкування, пізнання)

– по об’єкту самих  потреб (матеріальні, духовні, естетичні, етичні)

– по функціональній ролі потреб (самозбереження людини, першочергові і другорядні, стійкі і ситуаційні)

– по суб’єкту потреб (індивідуальні, групові, колективні, суспільні)

Незалежно від того, у якому суспільстві живе молода людина у неї обов’язково є  деякі загальні, базові потреби. Зокрема це відноситься до необхідності набути конструктивну діяльність і сприяти стати творцем власного розвитку, як індивідууму.

Ціннісні орієнтації, потреби молоді в цілому визначають життєві плани молодих хлопців  та дівчат, які з часом ними уточнюються  і перебудовуються. Планування життя молоддю не можливе без певних мотивів, якими керуються молоді люди. Ці мотиви, як і життєві плани в цілому в різних соціально-професійних і вікових груп молоді різні, вони змінюються із плином часу, зміною умов життя, місця життя, обставин . життєві плани молодих людей пов’язані із прагненням зайняти певне соціальне становище, яке дозволить йому задовольняти ще більші і різноманітні по характеру і значимості потреби, само реалізовуватися як соціальному суб’єкту. Складність життєвих планів молодої людини залежить від багатьох чинників, але одним із вирішальних є рівень духовного розвитку, свідомості, між особистісних зв’язків особистості.

Проаналізуємо статистичні  дані стосовно життєвих цінностей та життєвих планах молоді за останні 10 років. На перше місце серед життєвих цінностей молодь ставить сім’ю  і своїх родичів (85% опитаних). Це недивно, адже потреба мати поруч  близького та коханого, народити та виховати разом з ним дітей завжди було однією із найбільших цінностей, яким складним не було б життя. Високий рейтинг серед інших цінностей посідає робота, яка є обов’язково гарантованою, цікавою та респектабельною. На третє місце серед життєвих цінностей посідає спілкування. Тобто завжди у всі епохи чи політичні устрої три перших місця посідали: сім’я, праця, спілкування.