Проведення ідентифікації підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Завдання 1. Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства
2. Завдання 2. Розрахунок збитків завданих надзвичайної ситуацією
3. Завдання 3. Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1. Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства

 

В цьому завданні потрібно використовуючи вихідні дані провести ідентифікацію потенційно небезпечного підприємства за наявності на підприємстві небезпечних речовин. При проведенні ідентифікації використовувати необхідну навчально – методичну літературу, законодавче забезпечення та методику ідентифікації потенційно небезпечних підприємств ( Наказ МНС № 98 від 23.02.2006 Про затвердження «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів»).

 

Таблиця 1 – Вихідні дані для проведення ідентифікації ПНО

Вихідні дані	Варіанти для розрахунків
	11
Перелік небезпечних речовин, що використовуються	Пропилену оксид, бензол, толуол, хлор
Об’єм ємностей, куб. м	20; 25; 10; 40
Густина, т/м3	1.23 ; 3.32; 3.84; 1.56
Процент заповнення	70; 90; 90; 60
Відстань від межи селітебної території	80

 

Розвязок

 

Головною функцією органів  державної виконавчої влади. Адміністрацій, установ у разі виникнення НС є  захист населення та організація  його життєдіяльності. Заходи щодо захисту планують та проводяться по всій території та охоплюють усе населення. З цією метою міста розподіляють за групами важливості, а об’єкти - за критеріями стосовно засобів захисту населення у НС. Цей розподіл здійснює Кабмін України на підставі ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів. Ідентифікація передбачає аналіз структури об’єктів господарської діяльності та характеру  їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих  НС.

Органи виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування ПНО, територіальні та місцеві органи  державного нагляду у сфері цивільного захисту, відповідно до своїх повноважень встановлюють терміни проведення ідентифікації та вживають заходів щодо забезпечення  своєчасності та повноти проведення ідентифікації. Процедура ідентифікації здійснюється за певними етапами, методикою з урахуванням основних критерій.

Якщо за результатами ідентифікації, у складі об’єкта господарської діяльності  наявне хоча б одне джерело небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів, то такий об’єкт визнається потенційно небезпечним і, на підставі повідомлення про результати ідентифікації, підлягає обліку територіальними і місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Визначення потенційно небезпечного об’єкта говорить саме за себе – об’єкт, на якому можуть використовуватись або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати , а також інші об’єкти , що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

За допомогою методичних вказівок проведемо ідентифікацію  ПНО:

• З вихідних даних (див. табл.1) ПНО знаходиться на відстані 80м від межі селітебній території .
• Серед небезпечних речовин, що використовуються (див. табл. 1)  індивідуально небезпечними є пропілену оксид та хлор. Визначимо категорію, порогову масу та групу для кожної речовини, а також густину і розрахуємо масу. Дані представлені в табл. 1.1 Масу розраховуємо шляхом множення між собою місткості ємностей(м3) максимальну наповненість ємностей(%) та густину (т/м3).

Таблиця 1.1 – Характеристика небезпечних речовин

Речовина	Порогова маса, тон		Густина, т/м3	Маса, тон	Категорія	Група
	1 клас	2 клас
Пропілену оксид	50	5	1,23	17,22	2,3,8	1,2
Бензол	50000	5000	3,32	74,7	2	2
Толуол	50000	5000	3,84	34,56	2	2
Хлор	25	10	1,56	37,44	6,8	1,2

 

- Для індивідуально небезпечних  речовин – пропілену оксиду  та хлору порівнюємо масу з  пороговими масами для 1 і 2 класу. Робимо висновок, що наш обєкт за індивідуально небезпечною речовиною відноситься до обєкту підвищеної небезпеки. (хлор 37,44 т.)

• Визначимо  небезпечність об’єкту за категоріями небезпечних речовин. Пропілен оксид, бензол, толуол відносяться до 2 категорії , загальна їх маса :

М = 17,22+74,7+34,56= 126,48 т.

Розраховуємо загальну предєльну масу для небезпечних  речовин 1 класу за формулою :

 

Qпгк1 =

= (17,22+74,7+34,56)/(17,22/50+74,7/50000+34,56/50000) = 126,48/(0,3444+0,001494+0,0006912) = 36493,19 т – за 2 категорією обєкт не відноситься до 1 класу небезпеки.

Для хлору Qпгк1 =37,44/(37,44/25)  = 25т

 

Загальна предєльна мааса небезпечних речовин для 2 класу:

Qпгк2 =

= (17,22+74,7+34,56)/(17,22/5+74,7/5000+34,56/5000) = 126,48/(3,44+0,01494+0,006912) = 126,48 / 3,46185 = 36,535 т - за 2 категорією обєкт не відноситься до 2 класу небезпеки.

Для хлору Qпгк1 =37,44/(37,44/10)  = 10 т

Отже за 2 категорією небезпечних  речовин обєкт не відноситься  до жодного класу небезпек. Але  наявність хлору 6 категорії, предельна маса якого дорівнює пороговій масі 1 та 2 класу небезпеки свідчить про те, що обєкт відноситься до 1 класу небезпеки за масою небезпечної речовини(хлору = 25т).

Визначимо чи  є обєкт підвищеної небезпеки за відстанню складу від  селитебної території.

Порогова маса за територією для 1 класу розраховується наступним  чином:

,

Де  - встановлений або розрахунковий норматив порогової маси 2 класу

- відстань від потенційно  небезпечного об’єкта до межі  селитебної території

- гранична відстань від потенційно небезпечного об’єкта до межі селитебної території

, починаючи з якої проводиться  перерахунок нормативу порогової  маси (для групи 1 і 2  дорвнює 500 м.. а в нашому випадку відстань лише 80 м.)

 

= 36493,19*(80/500) = 0,0256*36493,19 = 934,22 т

Для хлору = 25000*(80/500)

= 640 т

 

Порогова маса за територією для 2 класу розраховується аналогічним  чином :

= 36,535 *(80/500)   = 0,935 т.

Для хлору = 10000*(80/500)

= 256т

Порівнюючи порогову масу небезпечної речовини за відстанню  з розрахованими предельними  масами робимо висновок, що обєкт також  відноситься до 1 класу небезпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 2. Розрахунок збитків завданих надзвичайної ситуацією

Розрахунок збитків  провести згідно з НС, використовуючи при цьому наслідки. При розв’язанні цього завдання необхідно використовувати «Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», КМ УКРАЇНИ, постанова №175 від 15 лютого 2002 р.

 

Таблиця 1 – Вихідні дані

Вихідні дані	Варіант
	11
Тип надзвичайної ситуації	Аварія на хімічно небезпечному підприємстві
Рівень НС	об’єктовий
Кількість загиблих, чол.	1
Отримали інвалідність, чол.	1
Постраждали важко від НС, чол.	5
Постраждали легко від НС, чол.	12
Балансова вартість майна, тис. грн.	38
Зменшення балансової вартості, %	22
Коефіцієнт амортизації	0.1
Ліквідаційна вартість майна, тис. грн.	5

 

 

Згідно методиці оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», КМ України, постанова №175 від 15 лютого 2002 р, загальний обсяг  збитків  від  наслідків НС розраховується як  
сума основних локальних збитків. 

Розрахунок збитків  (З)  при  НС проводиться за такою загальною формулою:  

                                                З = Нр +Мр +Мп,                                            (1)

 

де Нр - втрати життя та здоров'я населення ;

     Мр - руйнування та пошкодження основних фондів,  знищення майна та  
продукції;

    Мп - невироблення продукції внаслідок припинення виробництва.

 

Для початку розрахуємо збитки від втрати життя та здоров'я населення. Розмір збитків   від   втрати  життя  та  здоров'я  населення  визначається за такою формулою:

 

                                   Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг,                                            (2)  

де S Втрр - втрати від  вибуття трудових ресурсів з виробництва;

    S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;

     S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

 

А) Розмір збитків   від   вибуття  трудових  ресурсів   з   виробництва  
розраховуються на підставі даних,  наведених у таблиці 2, за такою  
формулою:  

                                      S Втрр = Мл*N + Мт*N + Мі*N + Мз*N,                         (3)  

де Мл - втрати від легкого  нещасного випадку;  

     Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;  

     Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;  

     Мз - втрати від загибелі людини;  

     N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.  

 

Таблиця 2 - Показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

 

Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис. Гривень
Легкий нещасний випадок з втратою  працездатності до 9 днів	Мл = 0,28*
Тяжкий нещасний випадок без  встановлення інвалідності з втратою  працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5*
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок   якого потерпілий отримав інвалідність з  втратою працездатності понад 3980 днів	Мі = 37*
Нещасний випадок, що призвів до загибелі:
-  дорослої людини віком до 60 років	Мз = 47*
-  дитини віком до 16 років	Мз = 22*

 

 

 

 

 

 

Розрахунок

 

S Втрр = 0,28 *12 + 6,5*5+ 37*1 + 47*1 = 3,36+32,5+37+47= 119,86 тис. грн.       

 

 

Б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

 

                                                S Вдп = 12 х Мдп х Nз,                                            (4)  
                                                S Вдп = 12*0,15 *1 = 1800 грн.

 

де Мдп - 0,15  тис.  гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

    Nз - кількість загиблих.

 

Додаткова умова у завданні 2 витрати на  виплату  пенсій  у  разі  втрати  годувальника відсутні тому, що загиблі мали повнолітніх дітей.

Отже втрати  життя  та  здоров'я  населення визначаємо за формулою (2)

 

Нр = 119,86 + 1,8 = 121,66 тис. грн.

 

 

Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції . Збитки від   руйнування   та   пошкодження основних  фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:  

                                                  Мр = Фв + Фг                                                  (5)