Оперативно-розшукова ситуація як підстава для вибору та застосування оперативної комбінації

ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА СИТУАЦІЯ ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ ВИБОРУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ОПЕРАТИВНОЇ КОМБІНАЦІЇ

Розглядаються перспективи застосування ситуаційного підходу до вибору та проведення оперативних комбінацій оперативними підрозділами ОВС, дається визначення оперативно-розшукової ситуації та оперативної комбінації крізь призму законодавства України, обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення нормативної регламентації проведення оперативних комбінацій оперативними підрозділами ОВС України.

Постановка проблеми. У боротьбі зі злочинністю особливу роль відіграють оперативні підрозділи ОВС. За характером діяльності вони протидіють кримінальному середовищу, а тому стикаються з несприятливими ситуаціями, коли оперативна обстановка потребує негайного реагування з метою виявлення, попередження і розкриття злочинів. У таких випадках працівники цих підрозділів мають застосовувати оперативні комбінації, створюючи сприятливі умови длявирішення приватних завдань оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД).

Невід’ємним елементом прийняття  вірного тактичного рішення, вибору тактики, способу проведення комбінацій є вивчення та оцінка оперативно-розшукової ситуації. Саме тому оперативна комбінація та оперативно-розшукова ситуація нерозривно пов’язані між собою як на практичному, так і на теоретичному рівнях.

Стан дослідження.

Теоретичні положення  тактики ОРД висвітлено у численних  працях вітчизняних учених. Авторами публікацій з цієї тематики є О.М. Бандурка, В.В. Гевко, В.В. Грицаченко, Е.О. Дідоренко, О.Ф. Долженков, С.В. Єськов, В. Ігнатко, О.А. Кириченко, О.І. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, А.О. Михайличенко, В.Л. Ортинський, М.А. Погорецький, В.Л. Регульський, Б.Г. Розовський, М.Й. Сидоренко, Д.Й. Никифорчук, М.І. Чверткін та ін. Окремі питання використання оперативних комбінацій під час розв’язання різноманітних завдань ОРД вивчали Б.І. Бараненко, Г.М. Бірюков, Г.О. Душейко, В.П. Євтушок, І.П. Козаченко, В.П. Меживой, А.О. Михайличенко, М.Б. Саакян, І.В. Сервецький, О.П. Снігерьов, В.В. Шендрик, І.Р. Шинкаренко та ін.

Між тим досі нема комплексних наукових розробок, присвячених дослідженню проблем вибору, підготовки та проведення окремих оперативних комбінацій з урахуванням оперативно-розшукової ситуації, що склалася, а також алгоритму необхідних дій оперативних працівників залежно від конкретної оперативно-розшукової ситуації.

Іншими словами, ще недостатньо  вивченими є питання, пов’язані  із застосуванням ситуаційного підходу до вибору та проведення оперативних комбінацій оперативними підрозділами ОВС. Щоб заповнити цю прогалину, на наш погляд, необхідно на основі аналізу стану наукової розробленості, практичних напрацювань та нормативної регламентації проведення оперативних комбінацій оперативними підрозділами ОВС обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства й теоретичних положень тактики проведення оперативних комбінацій з урахуванням конкретної оперативно-розшукової ситуації. Саме в цьому і полягає мета нашої розвідки.

Виклад основних положень. Як влучно зазначив В.А. Лукашов, оперативно-розшукова тактика вивчає закономірності злочинної діяльності, особливості характеру злочинців, тактико-технічні можливості оперативно-розшукових засобів і методів, інформаційні, організаційні, матеріально-технічні та інші фактори оперативної обстановки [1, с. 20]. Слід зауважити, що ці об’єкти оперативно-розшукової тактики притаманні кожній оперативно-тактичній

ситуації.

На практиці це використовується оперативними підрозділами

ОВС під час підготовки та проведення таких тактичних заходів, як

оперативна комбінація.

Як елемент оперативно-розшукової тактики вона є комплексом дій, об’єднаних єдиним задумом, легендою та спрямованих на вирішення конкретного завдання щодо виявлення, запобігання або розкриття злочину [2, с. 378–379]. Вона характеризується складністю задуму, багатоетапністю дій, наявністю однієї або декількох легенд, складною системою тактичних прийомів використання оперативно-розшукових засобів і методів для виконання конкретного оперативно-тактичного завдання. До того ж оперативній комбінації об’єктивно властива ситуаційність [3, с. 85].

 Дослідження оперативно-розшукової ситуації започатковано працями В.Г. Самойлова, який визначив її як реально існуючий стан певної кримінальної події, з приводу якої здійснюється оперативно- розшуковий захід, умови, в яких він проявляється, а також можливості оперативного працівника (або підрозділу) вжити необхідних заходів, сформульованих у вигляді конкретного завдання [4, с. 33].

Про врахування оперативно-розшукової ситуації під час прийняття тактичних рішень щодо проведення оперативної комбінації все частіше згадується у працях українських учених. Так, В.П. Євтушок, аналізуючи наукові дослідження минулих років, дійшов висновку, що оперативна комбінація – це відповідне поєднання оперативно- розшукових методів, прийомів та засобів, метою застосування яких є вирішення найбільш складних і конспіративних тактичних заходів, об’єднаних єдиним задумом, стосовно певної оперативно-розшукової ситуації [5, с. 22]. Цікавою є позиція В.В. Шендрика, який комбінацію розглядає в двох аспектах: як теоретичну категорію оперативно- розшукової тактики та як діяльність, спрямовану на створення умов щодо розв’язання конкретних оперативно-тактичних завдань стосовно певної оперативно-розшукової ситуації [6, с. 7].

Зазначимо, що сутність оперативної  комбінації полягає в застосуванні непроцесуальних методів пізнання. Тому, проаналізувавши думки науковців з цього приводу, ми дійшли висновку, що оперативною комбінацією є комплекс поєднаних єдиним задумом оперативно-розшукових, оперативно-технічних та інших тактичних дій оперативних підрозділів з виявлення, попередження і розкриття злочинів, що полягає у штучному створенні сприятливих умов для вирішення оперативно-тактичних завдань, що стосуються конкретної оперативно-розшукової ситуації, побудований на застосуванні переважно непроцесуальних методів пізнання у поєднанні з використанням індивідуального досвіду практичної роботи суб’єктів ОРД у взаємодії з іншими суб’єктами кримінального судочинства [7, с. 250].

Слід відзначити, що всі оперативні комбінації залежно від оперативно-розшукової ситуації за характером розв’язуваних завдань можуть бути спрямовані на: забезпечення оперативної розробки та зашифрування джерел отримання негласної інформації; негласне виявлення і зберігання фактичних даних, які можуть бути використані як докази у розслідуванні кримінальної справи; забезпечення можливості використання матеріалів негласного документування на стадії досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи; здійснення оперативно-профілактичного впливу на осіб, схильних до вчинення злочину; розв’язання конфліктних ситуацій, нейтралізація протидії з боку розроблюваних осіб; створення умов, необхідних для проведення оперативно-розшукових заходів; створення умов, які гарантують результативність оперативно-тактичних заходів; забезпечення негласності заходів, тримання в таємниці джерел оперативно-розшукової інформації; збереження до процесуального вилучення предметів і документів, які можуть бути доказами злочинної діяльності; інші тактичні заходи впливу на оперативно-тактичну ситуацію з метою її зміни на більш сприятливу тощо [5, с. 24–25; 8, с. 328].

Відповідно завдання оперативних  комбінацій, що виникають з урахуванням конкретної оперативно-розшукової ситуації, також можуть бути різноманітними, а саме: виявлення об’єктів оперативної уваги та отримання інформації первинного характеру; забезпечення попереджувального впливу на осіб, які становлять оперативний інтерес; досягнення мети оперативної розробки (впровадження негласного співробітника в злочинне середовище, виведення його з розробки, забезпечення зберігання таємниці джерела оперативної інформації, забезпечення затримання злочинців тощо); виявлення і зберігання фактичних даних, які можна використати як докази у кримінальному судочинстві (створення умов, необхідних для проведення процесуальних дій і забезпечення їх результативності, створення умов для встановлення та збереження матеріальних доказів та інших джерел доказової інформації, забезпечення отримання правдивих показань від фігурантів кримінальних справ); забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства; створення умов, необхідних для проведення оперативного експерименту тощо.

До речі, використання комбінації з метою створення умов, необхідних для проведення оперативного експерименту, на нашу думку, слід розглядати окремо від завдань досягнення мети оперативної розробки (створення умов, необхідних для проведення ОРЗ), тому що згідно із законодавством України оперативний експеримент не є оперативно-розшуковим заходом з усіма властивими формальними ознаками та вимогами. Таким чином, ми прагнемо звернути увагу на доцільність полеміки щодо процесуальної регламентації оперативного експерименту.

Розглядаючи розмаїття можливих оперативно-розшукових ситуацій та завдань, вирішуваних за допомогою їх проведення, вважаємо, що тут доцільно навести класифікацію, запропоновану В.Г. Самойлович.

Він поділяє оперативно-розшукові ситуації: за часом виникнення – на початкову, проміжну та кінцеву;

за можливостями досягнення бажаного результату – на сприятливу або несприятливу;

за характером і ступенем протиборства – на безконфліктну й конфліктну (двосторонню чи багатосторонню, а також суворого чи помірного суперництва);

за ступенем повторюваності в практиці – на типову і специфічну [4, с. 33–35].

Слід ураховувати, що кожна  з оперативних ситуацій спричиняє особливий вплив на оперативну обстановку і, як наслідок, на тактику проведення оперативно-тактичних заходів (у тому числі оперативних комбінацій). Особливу увагу, на нашу думку, викликають несприятливі, специфічні та конфліктні оперативно-розшукові ситуації, які створюють передумови до прийняття оперативними працівниками оригінального творчого рішення, що саме і передбачає застосування оперативних комбінацій.

Тактичні рішення приймаються оперативним працівником, зазвичай, в умовах складної оперативної обстановки, а тому пов’язані з великим психологічним навантаженням. На нашу думку, влучно з цього приводу висловився Б.І. Бараненко, віднісши оперативно-розшукову діяльність до розряду таких професій, які ставлять дуже високі психологічні та психофізіологічні особистісні вимоги до працівника [9, с. 56].

Тому під час прийняття рішення про застосування оперативної комбінації суб’єкти ОРД мають враховувати такі фактори, як: характер злочинних дій осіб, відносно яких проводяться оперативно-розшукові заходи;

наявність відомостей про осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, і оперативних підходів до розроблювальних осіб;

негласність проведених заходів; інтенсивність протидії оперативно-розшуковим підрозділам з боку злочинців;

 можливості та умови  застосування спеціальних засобів і методів ОРД;

місце й час проведення оперативної комбінації; поведінка учасників оперативної комбінації;

взаємодія оперативних працівників  з іншими учасниками кримінального судочинства тощо.

Таким чином, вирішальне значення у прийнятті рішень щодо проведення оперативних комбінацій суб’єктами ОРД має вивчення та оцінка оперативно-розшукової ситуації, що, як зазначив В.Г. Самойлов, є процесом логічної розумової діяльності оперативного працівника, що полягає у зборі, накопиченні, переробці та оцінці інформації про елементи оперативно-розшукової ситуації з метою вироблення рішення щодо проведення ОРЗ та виконання поставленного завдання [4, с. 35].

 Саме завдяки чіткому аналізу та оцінці оперативним працівником фактичних даних під час вивчення оперативно-розшукової ситуації досягається успішне проведення оперативної комбінації, тому що це дозволяє: визначити подальші шляхи проведення оперативної комбінації та конкретні тактичні прийоми здійснення тих чи інших заходів, матеріального підкріплення елементів комбінації; перевірити наявні відомості та зробити вірну оцінку всієї оперативно-розшукової ситуації, що за умови дотримання наукової методології пізнання забезпечує досягнення істини в кримінальному судочинстві.

Крім того, під час підготовки до проведення оперативних комбінацій слід ураховувати можливість протидії з боку злочинців оперативним підрозділам.

Такі дії можуть мати як пасивний, захисний характер (тимчасове зниження кримінальної активності, виїзд із колишнього місця проживання, працевлаштування тощо), так і спрямовуватися на нейтралізацію проведених ОРЗ (розшифрування джерел негласної інформації, фальсифікація доказів, приховування знарядь учинення злочинів тощо). Тому важливим фактором успішного проведення оперативної комбінації також є оцінка можливих контрдій злочинців, що, на думку В.П. Шиєнка, полягає у визначенні задуму злочинців, моделюванні їх дій, думок та відповідних ходів [10, с. 23].

Висновок. Таким чином під оперативно-розшуковою ситуацією, на нашу думку, слід розуміти наявний стан кримінальної події, що передбачає її аналіз, оцінку, постановку конкретних тактичних завдань та проведення оперативними підрозділами оперативнорозшукових, оперативно-тактичних та інших тактичних заходів щодо виявлення, попередження чи розкриття злочинів. Вжиття у комплексі зазначених заходів, спрямованих на вирішення єдиного конкретного завдання, означає проведення оперативної комбінації.

Ззначимо, що розв’язання  багатьох актуальних методологічних, правових та організаційно-тактичних проблем оперативно-розшукової діяльності вбачаємо у можливості застосування оперативних комбінацій підрозділами ОВС як варіантів розв’язання оперативно-тактичних завдань, що зрештою потребує здійснення подальших розвідок та досліджень ситуаційних основ ОРД. З огляду на це вважаємо, що право оперативних підрозділів проводити оперативні комбінації необхідно закріпити законодавчо з урахуванням ситуаційного підходу до їх вибору та проведення.

Для цього пропонуємо ч. 1 ст. 8 «Права підрозділів, які здійснюють ОРД»

ЗаконуУкраїни «Про ОРД» доповнити окремим пунктом, який викласти в такій редакції: «Застосовувати оперативні комбінації, що полягають у проведенні комплексу оперативно-розшукових, оперативно-технічних та інших тактичних заходів з приводу конкретної оперативно-розшукової ситуації, спрямованих на вирішення конкретних завдань щодо виявлення, попередження та розкриття злочину, а також створенні умов для проведення цих заходів та забезпеченні використання в кримінальному судочинстві результатів оперативно-розшукової діяльності».