Оцінка соціально-економічної та морально-психологічної обстановки в Прилуцькому районі Чернігівської області

Національний  університет оборони  України

Кафедра підготовки офіцерів запасу 
 
 

Контрольна  робота 
 
 
 

З навчального предмету «Морально-психологічне забезпечення підготовки

та  ведення бою» 

Оцінка  соціально-економічної та морально-психологічної

обстановки  в Прилуцькому районі Чернігівської області. 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                           
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                            Виконав 

                                                                                                                              студент ІІ курсу 

                                                                                                                                              1 взвод 

                                                                                                          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2012р.

План 
 
 

Вступ…………………………………………………………………………………………3                                                                                                                                                                  

1.Історія……………………………………………………………………………………...6 

1.1.Стратегічне бачення…………………………………………………………………...7 

1.2.Склад населення………………………………………………………………………..8 

1.3.Релігійність………………………………………………………………………………9 

2.Список  політичних партій  Прилуцького району…………………………………….13 

2.1.Громадські організації…………………………………………………………………18 

3.Загальна  економічна характеристика  району………………………………………..21 

3.1.Об’єкти промисловості, транспорту, зв’зку…………………………………….…...21 

3.2.Основні пам’ятки культури……………………………………………………….…..23 

3.3.Архітектура………………………………………………………………………….…..24 

3.4. Екологічно небезпечні об’єкти…………………………………………………….…25 

3.5. Мережа радіо мовлення………………………………………………………...…..…26 

3.6.Телебачення…………………………………………………………………...………...26 

3.7.Газети…………………………………………………………………………………….27 

3.8.Журнали………………………………………………………………………………….27 

3.9.Інтернет………………………………………………………………………….……….27 

Висновки……………………………………………………………………………………..28 
 
 
 
 

Вступ. 
 

ГІМН 
 

Краю мій Прилуцький

Там, де Удай-річка  синявою

Розбавляє синяву віків,

Край Прилуцький наш із давниною

Поєднав епоху  нових днів.

Де колись Вкраїну  боронили

Мужні і відважні козаки,

Їх звитягу  доблесті і сили

З честю несемо через віки. 

Я тебе кохаю, мій  Прилуцький краю,

Широчінь під  небом голубим.

І стоять на чатах  юні козачата

Із знаменом нової доби. 

Так чарують  куполи Густині

І Переволочної краса,

Ладан у вбранні  зелено-синім,

Де козацька слава не згаса.

Манять Смош, Валки простором луків,

Канівщина мріє на зорі.

І дороги нас  ведуть в Прилуки 

Залюбки о будь-якій порі. 

Я тебе кохаю, мій  Прилуцький краю,

Аж хміліють серце і душа,

Верби кучеряві, ниви золотаві

Й Удай, що у далеч  поспіша. 

Степ козацькі стережуть могили

І за нами дивляться  здаля.

Дай же, Боже, нам  снаги і сили,

Щоб у щасті  квітнула земля,

Щоб від неї  доля відвертала

Хмари воєн і  пролиту кров,

Україні рідній присягають

Козаки на вірність і любов. 

Я тебе кохаю, мій  Прилуцький краю,

І кохання в  пісню переллю,

Щоби, почуттями  сповнений до краю,

Знову повторити: я люблю! 
 
 

Прилуки – місто обласного значення, залізничний вузол. Місто розташоване на півдні Чернігівської області на берегах р. Удай, є адміністративним, економічним і культурним центром Прилуцького району. Територія Прилук – 42,8 кв. км. Місто має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими регіонами України, Росії, Білорусії; знаходиться на відстані 135 км від столиці нашої держави м. Києва.  

 Населення  міста близько 59 тис. чол. 

 Датою утворення  міста вважають 1085 р., коли воно  згадується в «Поучении» Володимира  Мономаха та Іпатіївському літописі (1085-1092 рр.).

 З 1362 року  Прилуки входили до складу Великого князівства Литовського. Після російсько-литовської війни у 1504 році місто відійшло до Росії, а за Люблінською унією 1569 року – до Польщі. З 1590 року Прилуками володів магнат О.Вишневецький. У 1648-1781 роках – центр Прилуцького полку. У 1783 році місто одержало магдебурзьке право. З 1782 року Прилуки – повітове місто Чернігівського намісництва, а з 1802 року – Полтавської губернії. У 1923-1930 роках місто було центром Прилуцького округу Полтавської області. У серпні 1932 року Прилуцький район увійшов до новоствореної Чернігівської області. Місто розташоване біля Удайської луки – там, де річка робить крутий вигин. Такий крутий вигин на річці зветься лука. Назва міста могла бути утворена від одного з двох дуже схожих слів. Слово прилук означає «край закруту, коліно»; слово прилука («прилучатися») в словнику Грінченка тлумачиться як «приєднання». Проте в цьому словнику є й інше значення слова прилука – «поляна серед лісів». Найвірогідніше, що в основі назви лежить лука, прилука – «закрут».  

 Прилуки розташовані на Полтавській рівнині. Рельєф погорбований; підняті рівнини чергуються з «блюдцями» понижень, ярами, долинами. Прилуччина багата на горючі корисні копалини (нафта, газ, торф), будівельну сировину (піски, глини) є бішофіт, водний розчин якого має цінні лікувальні якості  

 Клімат помірно-континентальний  з теплим, іноді жарким літом  (середні температури +20, +25), м’якою  зимою (середні температури -7). Опадів за рік випадає близько  500 мм. Головною водною артерією  міста є річка Удай – права притока р. Сули. Довжина річки - 327 км, площа - 7030 км. Бере початок поблизу с. Рожнівка Ічнянського району, має звивисте русло, заплава річки подекуди заболочена.  

 Прилуки за  соціально-економічним розвитком  випереджають інші територіальні  одиниці Чернігівщини, забезпечуючи близько тритини обсягів промислового виробництва області та наповнює більш як на половину обласний бюджет. Промисловий комплекс міста налічує 16 великих промислових підприємств, які представляють видобувну, легку, харчову, тютюнову, поліграфічну, хімічну, машинобудівну та інші галузі промисловості.  

 Серед підприємств, вироби яких відомі не лише на території нашої країни, а й за її межами - ПРАТ А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»,ВАТ «Будмаш», ТОВ «Алітоні», ЗАТ «Прилуцька швейна фабрика», що діють за участю іноземного капіталу, НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта». Крім того функціонують такі підприємства ДП «Пластмас» ТОВ ТД «Пластмас-Прилуки», ПП «Прилучанка» (фабрика художніх виробів); ПП «Вербена -Прилуки» (виробництво шкіргалантерейних виробів); КВТФ головних уборів «Корона» (легка промисловість); ТОВ ВКП «Прилуки-Агропереробка», ЗАТ «Прилуцький м’ясокомбінат», ТОВ «Мак-Бест» (харчова промисловість); Агропромислове об’єднання ім. Івана Супруненка ВАТ «Прилуцький хлібозавод» (харчова промисловість), ін.

 Місто Прилуки  має позитивний досвід роботи  з інвесторами. Третина промислових  акціонерних товариств міста  є підприємствами з іноземними  інвестиціями. Прилуки традиційно  займають перше місце на Чернігівщині за обсягами прямих іноземних інвестицій. За даними на початок 2011 року, в економіку міста залучено 45,7 млн. дол. США, або близько 776 дол. США на 1 мешканця.

 Водночас, незважаючи  на, здавалося б, непогану економічну  ситуацію в місті, міська влада усвідомлює, що в умовах ринкової економіки успішним буде тільки те місто, яке зуміє посилити свою конкурентноздатність і привабливість шляхом залучення інвестицій, тобто зможе практично запровадити інноваційно-інвестиційну модель розвитку. В сфері економічної, соціальної та екологічної політики місто керується розробленою Стратегією сталого розвитку м. Прилуки до 2015 року. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Історія 

Найдавніші поселення  людини на території Прилуччини з’явилися  за доби пізнього палеоліту. Густо заселеною була її територія в епоху бронзи: поселення і кургани цієї епохи знайдені біля сіл Линовиці, Переволочної, Сухополової, Богданівки. Відомі також поселення скіфського часу. У 2-5 ст. нової ери Прилуччина була заселена хліборобськими племенами черняхівців. Густо була заселена територія Прилуччини і в період Київської Русі, в радіусі 50 км від міста Прилук налічується більше двох десятків городищ цього періоду. Всі міста-фортеці, а також більшість великих поселень Прилуччини були зруйновані ордами хана Батия в 1239 році. 

 З середини 14 ст. Прилуччина перебувала у  складі Великого Князівства Литовського,  потім Речі Посполитої, Московської  держави.  

 Прилучани  приймали активну участь у  визвольній боротьбі українського  народу проти іноземного поневолення у 17-18 ст. Тоді вся Прилуччина входила до складу Прилуцького козацького полку, створеного гетьманом Богданом Хмельницьким 1648 року. Після ліквідації полків і Гетьманщини Прилуцький повіт ввійшов до складу Чернігівського намісництва, згодом губернії. 1802 року Прилуцький повіт перейшов до складу Полтавської губернії. 

 З історичних  джерел відомо, що на початку  19 століття Прилуччина не була  районом лише сільськогосподарського  виробництва. Тут були цегельні , кінські заводи, суконна фабрика, млини, дещо пізніше з’явились винокурні, пивоварні, олійниці, кузні. 

 Важкі часи  пережила Прилуччина під час  становлення більшовицького режиму. Селянство не сприймало Радянську  владу, в районі діяли озброєні  загони Марусі Чорної, Гонти, Чалого. Для придушення повстань було кинуто регулярні війська.  

 Після закінчення  громадянської війни в селах  поступово налагоджувалося нормальне  життя. Люди активно і продуктивно  займалися своїми господарськими  справами, будували нові хати, сіяли  хліб, розводили худобу та коней. Вже в 1927-1928 роках село жило спокійно і, навіть, заможно. 

 В 1929 році  в селах Прилуччини розпочалась  колективізація, а вже 1931 року  розпочався голод. Свого найтрагічнішого  апогею голодомор досяг взимку  та весною 1933 року, люди пухли з голоду й помирали тисячами. Голодомор закінчився восени 1933 року, але ще кілька років селяни відчували наслідки цього жахливого періоду.