Глобальні проблеми людства – проблема війни і миру

2

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА – ПРОБЛЕМА ВІЙНИ І МИРУ

Виконав: Юрін Максим

   учень 11 – Б класу  

Кременчук - 2012

ЗМІСТ

1.      Обґрунтування теми                                                                                    стор. 3

2.      Вступ                                                                                                                стор.4-6

3.      Чому проблема відвернення термоядерної війни є  першочерговою проблемою людства?                                          стор.6-7

4.      Основні шляхи демілітаризації економіки                            стор.7-8

5.      Світовий ринок озброєння                                                                          стор.8-9

6.      Список використаної літератури                                                           стор.10                                

І. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

    За економічно-географічними даними, науковці налічують кілька десятків проблем, які за своєю всеосяжністю ми можемо вважати глобальними. Найважливішими з них є проблема збереження миру або проблема війни и миру, забезпечення поступального і пропорційного розвитку господарства світу, екологічна та проблема забезпечення життєдіяльності та якості життя людини.

    Тому, я без вагань вибрала саме проблему війни и миру. Вона вважається найважливішою, бо якщо замислитись и підрахувати скільки країн виробляють ядерну зброю, то ми приходимо до висновку - накопичується така кількість смертоносної зброї, що ми можемо самі себе знищити кілька разів. На нашій планеті залишилося 5 ядерних держав, які щорічно виробляють все більше і більше ядерної зброї. Нащастя, Україна відмовилася від свого ядерного потенціалу. Якщо інші країни замисляться над цією проблемою, то її у майбутньому буде легше вирішити. По-перше, у цій глобальній проблемі повинні приймати участь майже всі країни світу, а по-друге, кожна людина повинна бути зацікавлена виправити цю помилку в якій ми ж самі винні. В деяких країнах створені спілки на яких розглядають глобальні проблеми людства. Я гадаю, що цих спілок треба утворювати більше і намагатися кожній людині робити якусь користь, внесок. На 100% не можна вирішити ту чи іншу глобальну проблему, бо до неї буде відноситись друга, третя і т. д..

Щоб вирішити екологічну проблему, спочатку треба замислитись над проблемами війни и миру, енергетики, тому що, ці проблеми є наслідком забруднення навколишнього середовища і тому екологічну проблему вирішити так просто не можливо. Тому ми повинні замислюватися над своїми діями та вчинками, щоб відсоток на вирішення глобальних проблем людства значно збільшився.

ІІ. ВСТУП

Слово “глобальний” походить від франц. Global – загальний, всесвітній. До основних чинників, що сприяли виникненню глобальних проблем людства, можна віднести: швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), яке до того ж характеризується нерівномірністю по регіонах світу і окремих країнах; постійне нарощування промислового й

сільськогосподарського виробництва; збільшення обсягу видобутку корисних копалин; житлове, промислове будівництво та прокладання нових транспортних магістралей і комунікацій; забруднення навколишнього середовища та інші.

Причинами названих явищ є нерегульований приріст населення в багатьох країнах світу, низький рівень упровадження ресурсо- та енергоощадних виробництв, незначне використання екологічно чистих технологій, швидка урбанізація населення зі стрімким зростанням міських агломерацій та створення гігантських мегаполісів, що супроводжуються скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автоматизацією, мілітаризацією економіки окремих країн; неефективна регіональна економічна політика як на макро-, так і на мікро регіональних рівнях. Отже, глобальні проблеми сучасності є комплексом загальнолюдських проблем, стосовних як до світу в цілому, так і до його окремих регіонів і країн.

У просторовому аспекті глобальні проблеми людства взаєпов”язані; прояв якоїсь із них у будь-якому місті планети обов’язково спричинює “ланцюгову реакцію”, наслідки якої можуть через деякий час проявитися за сотні і тисячі кілометрів від місця її виникнення. Через це проблеми Аральського моря, Чорнобиля чи наступ пустелі Сахари на південь не можна розглядати як локальні, регіональні, що не мають негативних наслідків у просторі і часі.

Глобальні проблеми сучасності – сукупність проблем, що постали перед людством у другій половині ХХ ст. і вимагають негайного вирішення. Частина з них пов’язана з взаємовідносинами всередині самого світового співтовариства (відвернення ядерного конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних хвороб, боротьба проти наркоманії, проти злочинності і тероризму), частина є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою. Вирішення глобальних проблем сучасності вимагає, з одного боку, співробітництва всіх держав та їх урядів, а з іншого – особистої участі кожної окремої людини. Глобальні проблеми є наслідком об’єктивного розвитку суспільства і вимагають для свого вирішення консолідації зусиль світового співтовариства. Глобальні проблеми сучасності визнано світовим співтовариством (в офіційних документах ООН); для їх вирішення створено організаційні структури і наукові центри як національного так світового значення (в системі ООН, у формі міжурядових і неурядових утворень); деякі з глобальних проблем дали імпульс міжнародним громадським рухам (за мир, проти атомної загрози), стали платформою для політичних партій.

За винятком глобальної проблеми відвернення ядерної війни, всі інші еволюціонують висхідною траєкторією, тобто загострюються. На думку провідних учених, необхідно домогтися переведення найнебезпечніших проблем на низхідну ділянку траєкторії. Основна трудність полягає в тому, що глобальні проблеми належать до класу емерджентних (від англ. еmergence – виникнення, поява нового) проблем: на відміну від традиційних, для їх подолання немає вільних матеріальних, фінансових ресурсів. За оцінками, на подолання всіх проблем людство вже зараз мало б витрачати біль як 1 трлн. доларів щорічно, що втроє перевищує суму річного приросту ВНП всіх країн світу в цілому. Крім того, всі глобальні проблеми сучасності взаємопов’язані, і вирішення однієї з них послаблює напруженість в інших.

Науковці налічують кілька десятків проблем, які за своєю всеосяжністю можна вважати глобальними. Найважливіша з них є: проблема збереження миру на Землі або проблема війни і миру – найважливіша, оскільки під час виникнення глобального військового конфлікту в світі, нашпигованому ядерною зброєю та ядерними технологіями, всі інші проблеми втрачають сенс.

Жорстока реальність полягає в тому, що ні коли ще в історії людства не накопичувалася така кількість смертоносної зброї.  Її досить, щоб кілька разів знищити все живе на Землі, або й саму планету.

Воєнно-політична конфронтація і пов’язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою виживанню людства.  З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні й геополітичні основи, які в період “холодної війни”

породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються “образ ворога “, недовіра і стереотипи минулого. Хоча військово-політична конфронтація й не привела до третьої світової війни, та вона породила багато локальних збройних конфліктів, що завдали колосальних збитків розвиткові людства.  За період з  1945р до середини 80-х рр. сталося понад 150 таких конфліктів, втрачено         10 млн.  осіб.  За цей час витрати на гонку озброєнь досягли 7500 млрд. доларів США. У 80-х на кожного жителя планети у тому числі немовлят припадало за різними підрахунками – від 4 до 15 тон вибухівки.

Нині зберігається колосальні арсенали засобів масового знищення і звичайного озброєння.  Ведеться активна, спрямована на створення нових видів бойової техніки. Відбувається “розповзання “ передової військової технології по планеті, вона потрапляє в зони політичної напруженості і нестабільності. За оцінками військового відомства США, до кінця ХХ ст. близько 30 країн володітиме хімічною зброєю, 10 зможуть виробляти біологічну зброю, 15 країн, що розвиваються (Азія, Африка, Латинська Америка), матимуть або навіть самостійно вироблятимуть балістичні ракети.  Ряд держав працюють над створенням власного ядерного потенціалу.

Військово –політична конфронтація – і ірраціональна з огляду на стратегічні інтереси виживання та розвитку людства.  Вона може вились у глобальне воєнне зіткнення.  Крім того, мілітаризація поглинає значні матеріально-фінансові, технологічні та інтелектуальні ресурси, що перешкоджає ефективним діям, спрямованим на вирішення глобальних проблем.

На планеті залишилося 5 ядерних держав: США,  Російська Федерація, Китай, Франція,  Великобританія. Україна добровільно відмовилася від свого ядерного потенціалу. Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.

ІІІ. ЧОМУ ПРОБЛЕМА ВІДВЕРНЕННЯ ТЕРМОЯДЕРНОЇ ВІЙНИ Є ПЕРШОЧЕРГОВОЮ ПРОБЛЕМОЮ ЛЮДСТВА?

У світі накопичено майже 50 тис. різних ядерних боєзарядів загальною потужністю до 50 тис. мегатон, що у мільйон разів перевищує силу атомного вибуху в Хіросімі у 1945р. Цього запасу достатньо, щоб знищити людство. Вибух лише однієї мегатонної ядерної бомби за своєю силою перевищує сумарну силу всіх вибухів під час Другої світової війни. Широке застосування зброї масового знищення призведе насамперед до знищення міст, де сконцентровано 40% населення планети, всього промислового виробництва, основного економічного потенціалу людства. Якщо хтось і вціліє, то навряд чи зможе вижити в умовах радіації, рівень якої буде у 5 разів вищий за дозу, отриману жителями Хіросіми і Нагасакі. Застосування зброї масового знищення має глобальний характер. Це означає, що воно не може бути локалізоване метами однієї країни, що й інші регіони й райони планети будуть приречені.

Гонка озброєнь - величезна загроза людству не лише як небезпека виникнення термоядерної війни. На неї, як уже зазначалося, щорічно витрачають нині майже 700 млрд. дол., що дорівнює витратам праці в сумі приблизно 100 млн. людино-років. Виготовлення та нарощування величезних арсеналів зброї заподіює непоправних збитків навколишньому середовищі. Особливо небезпечними є зберігання та поховання ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічного виробництва, аварії на військових заводах, бойових літаках з ядерними та водневими бомбами.

Крім загрози термоядерної зброї, реальною стає загроза екологічної зброї (провокування землетрусів, цунамі, порушення озонного шару над територією противника тощо), мілітаризація космосу.

Зростання мілітаризації економіки поглиблює та загострює економічні, соціальні, політичні й інші проблеми. Так, з 1945 по 1983 рік США за даними органу ділових кіл цієї країни - журналу "Ю.С. Ньюс енд Уорлд Ріпотр", 185 разів посилали збройні сили в різні країни світу, що обійшлося людству в 16 млн. життів. Лише в 1994 році США здійснили 14 агресивних вторгнень в інші країни. Тому першочерговим завданням є припинення гонки озброєнь. Його розв’язання вимагає деміталіризації економіки.

IV. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ.

Пошуки шляхів демілітаризації економіки залежить насамперед від позиції США та Росії, на яких припадає левова частка ядерного потенціалу, або майже 90% ядерних боєголовок світу. Підписана президентом США Дж. Бушем і російським президентом Б.Єльциним у січні 1993 року угода передбачає скорочення стратегічних сил обох держав на половину. Важливий внесок у процес роззброєння внесла Україна, підписавши угоди СНО -1 (Договір про скорочення стратегічних озброєнь).

У період кінця "холодної війни" у світі тривало протистояння між двома системами - капіталістичною і соціалістичною. Капіталістичний світ гуртувався навколо США та НАТО. Європейські соціалістичні країни продовжували зміцнювати Організію Варшавського Договору (ОВД).

Основним принципом відносин між двома блоками було взаємне ядерне стримування. Кожна із сторін вважала, що найкращою гарантією її виживання є страх суперника перед цілковитим його знищенням у разі, якби він наважився нанести удар першим. Тому кожна сторона безупинно нарощувала ядерні арсенали, удосконалювала системи зброї.

Однак і в СРСР, і в США розуміли, що постійна напруженість у відносинах Індія відмовилася приєднуватися до договору про нерозповсюдження, вважаючи його дискримінаційним. У свою чергу, Пакистан, посилаючись на Індію, продовжує роботу над власною програмою створення ядерної зброї.

Важливою проміжною ланкою у відверненні загрози термоядерної війни є конверсія. Конверсія - перехід від процесу мілітаризації економіки до економіки роззброєння, переведення військового виробництва на випуск мирної продукції. У США у виробництві військової продукції беруть участь 20 тис. великих підприємств і компаній як підрядники і понад 150 тис. як субпідрядники. В Англії, Франції, ФРН від 40 до 70% вартості всіх державних замовлень отримують від 10 до 15 гігантських монополій.

З погляду розв’язання найважливішої глобальної проблеми сучасності - відвернення термоядерної війни - конверсія військового виробництва надає послабленню гонки озброєнь незворотного характеру, зміцнює міжнародне співробітництво, сприяє розв’язанню інших глобальних проблем.

V. СВІТОВИЙ РИНОК ОЗБРОЄННЯ

Торгівля зброєю є широко визначним чинником міжнародних відносин. Будучи одним з аспектів зовнішньої діяльності держави, ця сфера завжди привертала підвищену увагу світового співтовариства, потенціальних конкурентів і покупців. Частка експорту озброєнь і послуг військового призначення у світі експорті, ставить від 1,5 % до 2 %. Тільки за останні 10 років, згідно з даними Стонгольського міжнародного інституту досліджень проблем миру, через світовий ринок озброєння і військової техніки (ОВТ) пройшло продукції на загальну суму 296 млрд. доларів. Цим видом діяльності займаються близько 50 країн - експортерів і 120 - імпортерів.