Украинская орфография

Уподібнення приголосних за місцем творення

Спрощення в групах приголосних

 
 

Лише у  вимові відбувається спрощення:

Подвоєння букв внаслідок збігу

Написання -нн- в прикметниках і похідних словах

У прикметниках на межі кореня і суфікса та в суфіксах можуть подовжуватися лише[н] або [н]: нездоланний, ранній, здоровенний, щоденний.

Подвоюється н між голосними в прикметниках на -ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: стіна- стінний, туман- туманний, вікно- віконний.

Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється:журавель- журавлиний, дерево- дерев'яний, форма- переформений, ждати- нежданий.

Подвоюється н у словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний, а також у наголошених суфіксах -енн(ий), -анн(ий):

В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється: скажений, шалений, жаданий, навіжений (вказують на незвичайну міру якості); намальований, незрівняний, з'єднаний, написаний.

У словах, похідних від  прикметників, написання нн або н зберігається: письменний- письменник, віконний- віконниця, туманний- туманність, туманно, захоплений- захопленість (хоч захоплення), шалений- шаленість, шалено.

Подвоєння букв в іншомовних словах

У власних іншомовних словах і похідних словах подвоєння букв зберігається:Ніцца, Діккенс, Андорра, андорський, Ніцца, Бонн, Шіллер, Яффа, Голландія, голландець, Марокко, марокканець, Абіссінія, Брюссель, Ассірія, Даданелли, Місісіпі, Апенніни, Лонгфелло, Кассандра, Одіссей, Торрічеллі.

Але немає подвоєння  в таких власних назвах: Бразілія, Вашінгтон, Касабланка, Мадакаскар і т.п.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, група, маса, колона, хобі, алегорія, шосе.

Винятки становлять: бонна, панно, мадонна, манна, тонна, ванна, беладонна, панно, ірраціональний, сюрреалізм, аннали, гунни, вілла, фінн (але фінка, фінський), булла, нетто, брутто, лібретто, мотто, барокко, іетермеццо, стаккато, мирра, контрреволюція, фортіссімо, ірраціональний, імміграція (алееміграція, емігрант), сюрреалізм.

В українських іменах відповідно до вимови букви звичайно не подвоюються:Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Іполіт, Інеса.

Але в деяких недавно  запозичених іменах подвоєння букв зберігається: Емма, Елла, Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Белла. Ізабелла, Нонна, Римма, Сусанна, Ганна, Стелла.

Вживання  м'якого знака

М'якість приголосних  перед голосними а, у, е, і, о позначаються відповідно буквамия, ю, є, і, ь: синя [син'а], синю [син' у], синє [син'е], сині [син'і], синього [син'ого].

У кінці слова  і перед наступним приголосним для позначення м'якості приголосних служить буква ь.

М'якими у цій  позиції можуть бути лише приголосні звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н]: молодь, кінь, тінь, скрізь, мить, стань, вітрець, осторонь.

В дієсловах перед  часткою -ся (-сь) м'який знак зберігається: зберігають- зберігаються, будують- будуються, стань- станься, постачають- постачаються.

У середині слова  м'якість приголосних звуків [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н]позначається м'яким знаком лише перед твердими нешиплячими: козацький, товариський, призьба, боротьба, їдьте, ненька.

М'який знак зберігається у таких словах:

Перед постійно м'якими  або пом'якшеними і шиплячими  м'який знак не ставиться:безбатченко (хоч батько), промінчик (хоч промінь); свято [с'в'ато], дзвякнути [дз'в'акнути], сніг [с'н'іг]

Як виняток м'який знак в цій позиції ставиться:

Псля приголосних, що позначають звуки [м], [в], [б], [п], [ф], [р], [дж], [ж], [ч], [ш], [г], [ґ ], [к], [х] м'який знак у кінці слова і перед наступним приголосним не ставиться: багато облич (хоч обличчя), чотирма (хоч чотирьох), роздоріж (хоч роздоріжжя), зір (хоч зоря), бур (хоч буря), гіркий, поставмо, насипмо, ідеш, повір, ларки (хоч ларьок), кров, сім.

Як виняток з  м'яким знаком пишеться власна назва Горький.

Вживання  апострофа

Апостроф ставиться  лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки йа, йу, йе, йі, а попередній приголосний вимовляється твердо:

Апостроф ставиться  перед я, ю, є, ї після губних приголосних м, в, п, б, ф, якщо ці приголосні стоять:

В інших випадках після губних апостроф не ставиться: тьмяний, свято, цвях, морквяний, мавпячий.

Апостроф ставиться  перед я, ю, є, ї після р, якщо далі у вимові чується звук [й]:матір'ю [мат'ірйу], сузір'я [суз''ірйа], бур'ян [бурйан], але: буряк [бур'ак], зоря [зор'а], гарячий [гар'ачий].

Апостроф ставиться  перед я, ю, є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосний  
від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-: між'ярусний, від'ємний, роз'єднати, з'їзд, без'ядерний.

М'який знак і апостроф в іншомовних словах

В іншомовних словах м'який знак і апостроф вживаються так  само, як і в українських: об'єкт, прем'єра; асфальт, шагрень.

Але є і деякі  відмінності.

В іншомовних словах м'яким знаком позначається м'якість приголосних, що позначають звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] також перед я [йа], ю [йу], є [йе],  
ї [йі]: портьера [-т'йе-], батальон [-л'йон], Ньютон [н'у-].

Проте в українських  іменах відповідно до вимови м'який знак перед я не пишеться:Наталя, Омелян, Тетяна.

В іншомовних словах після приголосних апостроф перед я, ю, є, ї ставиться, якщо після приголосних чується звук [й]: бар'єр [-рйер], комп'ютер [-пйу-], Х'юстон [хйу-].

Як виняток апостроф ставиться після приголосних  в таких словах: кон'юктивіт, кон'юктура, ад'ютант.

Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, є, ї, якщо ці букви позначають пом'якшення  попереднього приголосного: рюкзак [р'у-], пюре [п'у-], кювет [к'у-], манікюр [-к'ур].

Правопис  складних слів

Складні слова творяться  складанням двох або більше основ:

Складні слова  пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного до іншого слова  можна поставити питання):