Форми та методи організації самостійної роботи студентів при викладанні економічних дисциплін

Олійник Т.М., викладач економічних дисциплін,

Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної  аграрної академії

 

Форми та методи організації самостійної роботи студентів при викладанні економічних дисциплін

 

Економіка України гостро потребує кваліфікованих спеціалістів, здатних творчо мислити, проявляти ініціативу, самостійно поповнювати свої знання.

Самостійність – це одна з найважливіших рис спеціаліста. Активна самостійна діяльність фахівця  значною мірою обумовлюється  самостійністю його мислення, яка закладається в студентські роки.

Згідно з положенням про організацію навчального  процесу у вищих навчальних закладах, самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, що вільний від обов’язкових навчальних занять.

Життям доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці  і дії, будуть насправді міцні. Загально відомо, що людській пам’яті залишається 10% почутого, 50% побаченого, та 90% виконаного самостійно. Тому, якщо навчальний матеріал опрацьовується власноручно, самостійно виконується завдання від його постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90% інформації. Саме тому в навчальних закладах поступово, але неухильно переходять від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю, формування у студентів навиків самостійної творчої роботи.

Самостійна робота, перш за все, завершує задачі всіх інших  видів навчальної роботи. Знання, які  не стали об’єктом власної діяльності, не можуть визнаватися справжнім надбанням людини. Крім практичної важливості, самостійна робота має велике виховне значення: воно формує самостійність не тільки як сукупність певних умінь і навиків, але і як рису характеру, яка відіграє суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста.

Сьогодні завдання не тільки в тому, щоб дати молодому спеціалісту знання, а в тому, щоб сформувати потребу в них. Виховати прагнення до їх постійного оновлення, власного вдосконалення.

У навчальному закладі  не можливо дати освіту на все життя, а навчити методам самостійного опанування знань можна і потрібно.

Отже, мета самостійної  роботи студентів:

• розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності;
• формування потреби безперервного самостійного поповнення знань;
• здобуття глибокої системи знань як ознаки їх міцності;
• самостійна робота студентів як результат їх морально-вольових зусиль.

Пізнавальна функція визначається засвоєнням студентом систематизованих знань з дисципліни.

Самоосвітня функція – це формування вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування.

Прогностична функція є вмінням студента вчасно передбачати і оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання.

Коригуючи функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність.

Виховна функція –  це формування самостійності як риси характеру.

Аналіз літератури з  проблем організації самостійної  роботи студентів дозволив виявити  основні напрями рішення цієї проблеми:

• раціональне розподілення часу студентів при вивченні дисципліни;
• повне методичне забезпечення дисципліни;
• постійний контроль за якістю роботи студентів.

Досвід роботи показує, що для раціонального розподілу  часу студентів під час вивчення економічних дисципліни велике значення має допомога викладачів. Ця допомога здійснюється у вигляді методичних розробок, які містять потижневий розгорнутий план лекційних, практичних занять, список питань і літератури, що рекомендується, для підготовки до кожного заняття, наведено форму контролю знань. Крім того, в методичних вказівках наведено варіанти індивідуальних завдань із дисципліни та перелік питань для підготовки до заліку чи іспиту.

Отже, мета самостійної  роботи студентів:

• розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності;
• формування потреби безперервного самостійного поповнення знань;
• здобуття глибокої системи знань як ознаки їх міцності;
• самостійна робота студентів як результат їх морально-вольових зусиль.

Для рішення проблеми організації самостійної роботи необхідно вжити певних заходів:

1. Провести кількість і обсяг самостійних робіт відповідно до реального бюджетного часу студентів на їх виконання, для чого необхідно:

• переглянути програму теоретичних занять з метою ліквідації дублювання матеріалу, що вивчається за програмою навчального закладу, і знайти можливість частково виконувати самостійну роботу в аудиторний час;
• проаналізувати склад і зміст самостійних робіт з урахуванням виконання самостійних або практичних завдань з програмою навчального закладу для того, щоб встановити оптимальну їх кількість і обсяг.

2. Для скорочення часу на виконання  самостійних робіт і поліпшення  їх якості:

• створити комплекти методичних посібників для самостійної роботи;
• забезпечити проведення індивідуальних і групових консультацій із самостійних робіт, узгодити їх графік проведення;
• скласти зведений графік виконання самостійних робіт з усіх предметів для забезпечення рівномірного завантаження студентів протягом семестру.

3. Програма дій викладача з  організації самостійної роботи  студентів повинна складатися  з таких компонентів:

• вивчення посадових обов’язків майбутнього спеціаліста;
• аналіз навчального плану спеціальності;
• визначення можливих обсягів годин самостійної роботи студентів;
• підготовка переліку вмінь, які повинні бути сформовані в студентів після вивчення дисципліни; визначення переліку знань, необхідних студенту;
• підготовка письмових контрольних завдань для “вхідного контролю”;
• розробка банку професійно орієнтованих завдань для самостійних робіт;
• визначення якісно-кількісних критеріїв виконання завдань;
• визначення періодичності контроль;
• розробка варіантів контрольних робіт;
• вироблення системи інформування студентів про їх досягнення;
• створення необхідного інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів;
• визначення системи індивідуальної роботи зі студентами;
• розробка системи заохочень;
• розробка плану самостійної роботи студентів з дисципліни;
• узгодження обсягу і строків виконання завдань самостійної роботи з дисципліни відповідно до плану семестру;
• розробка календарного плану–графіка самостійної роботи студентів;
• оформлення переліку необхідних організаційних і методичних матеріалів;
• для самостійної роботи студентів з дисципліни на семестр;
• організація видачі студентам матеріалів для самостійної роботи з дисципліни на початку семестру;
• бесіди з студентами про особливості самостійної роботи з дисципліни;
• проведення “вихідного контролю”;
• доведення результатів “вихідного контролю” до відома студентів і розробка плану індивідуальної роботи;
• проведення індивідуальної роботи протягом семестру підведення підсумків виконання плану-графіка самостійної роти, підсумок про рівень їх підготовки з дисципліни, самостійності.

Організація такої роботи студентів  означає створення умов для розвитку вмінь планувати, реалізувати та вносити корективи у свою діяльність. Вона складається з двох головних аспектів: один з них – розробка форм і методів організації контролю за самостійною робою і другий – навчально-методичне забезпечення самостійної роботи. Пропонуємо такі форми роботи студентів:

1. Опрацювання лекцій.

2. Конспектування навчального матеріалу (теми або окремих питань теми).

3. Написання рефератів.

4. Розв’язання задач.

5. Виконання розрахунків (у тому числі на ЕОМ).

6. Виконання графічних вправ і завдань.

7. Виконання індивідуальних завдань.

Наведені вище форми організації самостійної роботи студентів виявилась дійовими. Завдання викладача полягає у тому, щоб відібрати з них найбільш результативні в кожній конкретній ситуації, тобто такі, які б відповідали індивідуальним можливостям студента з урахуванням бюджету часу, а також відповідали специфіці навчального матеріалу курсу.

Контроль самостійної роботи студентів  включає:

• відповідь на контрольні або тестові питання;
• перевірка конспекту;
• перевірка рефератів;
• перевірка розв’язаних задач;
• перевірка розрахунків;
• перевірка виконаних графічних вправ і завдань;
• перевірка виконаних індивідуальних завдань.

На мою думку, організацію самостійної роботи студентів доцільно проводити у два етапи:

І етап – період початкової організації, що вимагає від викладача безпосередньої участі в діяльності осіб, які навчаються, з виявленням і вказування  причин появи помилок;

ІІ етап – період самоорганізації, коли не вимагається безпосередня участь викладача в процесі самостійного формування знань студентів.

В організації самостійної роботи студентів особливо важливо правильно визначити обсяг і структуру змісту навчального матеріалу, який виноситься на самостійне опрацювання, а також необхідне методичне забезпечення. До методичного забезпечення входить, як правило, програма робіт, завдання для студентів та інструментаріїв для їх виконання.

Розробка методичних вказівок в  організації самостійної роботи студентів з кожної дисципліни дасть  можливість розв’язати багато організаційно-методичних проблем.

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів рекомендують представити у вигляді таблиці (табл.1).

 

Таблиця 1

Методичні вказівки до самостійної  роботи студентів

Назва розділів і тем, питань для  самостійного розгляду з посиланням на літературу	Форма самостійної роботи студентів	Вид контролю самостійної роботи студентів	Питання для самоконтролю або перелік практичних завдань

 

Методичне забезпечення економічних  дисциплін, на мою думку, включає  традиційні методичні розробки, такі як «Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт», «Навчально – наочні посібники щодо ведення курсу», «Робочий зошит для практичних робіт» та «Збірник матеріалів для самостійного ведення курсу».

«Навчально – наочний посібник щодо ведення курсу» є роздавальний матеріал багаторазового використання. У посібник включено з кожної теми: використовувані поняття та визначення; основні формули; ілюстрації (малюнки, графіки, таблиці, схеми); типові задачі з рішенням; питання для контролю знань. При створенні посібника-довідника передбачається його використання на лекційних, практичних та семінарських заняттях і для підготовки до них. Використання таких посібників скорочує час, що витрачається студентами і викладачами на переписування в конспект використовуваних у ході лекцій малюнків, таблиць, графіків, на пояснення табличного і графічного матеріалу. У ході іспитів практикується використання спрощеного тиражу посібника, що містить тільки ілюстрації (малюнки, таблиці, графіки, схеми). Студент може їх використовувати при підготовці та під час усної чи письмової відповіді.

Підготовка до іспиту під час  сесії теж може передбачати використання посібника–довідника: наявність ілюстративного матеріалу, викладених компактно найважливіших понять, визначень, формулювань законів і правил, основних формул з кожної теми, дозволяє продуктивно використовувати час підготовки, спираючись на конспект лекцій і посібник–довідник.

Використання довідникових посібників із курсів, що читаються, дозволяє заощаджувати час на всіх стадіях навчального процесу і при грамотному, кваліфікованому використанні дає можливість домогтися кращих результатів у навчанні зі скороченням затрат часу.

Не менш важливе місце займає організація практичних занять. Раціональна  організація практикуму дозволяє надбати студентами навики проведення досліджень та розрахунків. Індивідуальний характер роботи допомагає досягненню цієї мети. Мала кількість часу на аудиторні заняття вимагає максимально зменшити непродуктивні його затрати, для цього створені й успішно використовуються «Робочі зошити для практичних робіт». Ціль видання цих методичних розробок – більш чітка організація робіт, зручність і комфорт під час заповнення для студентів і перевірки для викладачів. Це дозволяє більше часу приділяти індивідуальній роботі зі студентами. Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт відображають хід виконання роботи та дають зразок правильного її оформлення, а також включать умови завдань, ситуацій, вправ, конкретних задач.

Важлива частина самостійної роботи з економічної дисципліни – це виконання різноманітних вправ та рішення завдань. Для досягнення цієї мети розробляють «Збірники матеріалів та завдань для самостійного вивчення курсу». Наявність прикладів рішення типових задач і вправ поряд задачами і вправами без рішень значно розширює можливості самостійної роботи студентів як відстаючих, так і тих, хто не відчуває значних утруднень у навчальному процесі. Домашні завдання з конкретних тем, контрольована самостійна робота, індивідуальні завдання можуть видаватися за збірником як у потоці (групі), так і індивідуально.