Хрещення та миропомазання

                                                  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

Міжрегіональна  Академія Управління Персоналом

Кафедра загальної психології 
 
 
 
 

Реферат

на  тему:

«Хрещення та миропомазання» 
 
 
 

Виконала

                                                               Студентка V курсу

групи К-9 -11-М5Пс(1,2 д)

                                                               Бойко І.Ф.

      Київ  – 2011

Вступ

     Святе Хрещення є основою всього християнського життя, дверима духовного життя (vitae spiritualis ianua) і дверима, які відчиняють доступ до інших святих тайн. Через Хрещення ми звільняємося від гріха і відроджуємося як діти Божі, стаємо членами Христа і, вщеплені в Церкву, стаємо учасниками її місії. Від дня П'ятдесятниці Церква відправляла й уділяла святе Хрещення. «Хрещення може прийняти кожна, і тільки неохрещена людина» (Кодекс канонів Східних Церков, кан. 679.).

            Разом із Хрещенням і Євхаристією тайна Миропомазання становить сукупність «тайн християнського втаємничення», єдність якої повинна бути збережена. У перших століттях Миропомазання становить, як правило, один обряд із Хрещенням, творячи, за висловом св. Кипріяна, «подвійне тайну» .

            При уділенні Св. Тайн Хрещення та Миропомазання особливу роль відіграють хресні батьки, як представники парафіяльної громади і запорукою виховання дітей у Христовій вірі. Тож потрібно бути не легковажними при обранні хресних батьків і більше керуватися категоріями віри, надії та любові задля подальшого духовного добра та людського щастя дитини, яка охрещується. Тому від хресних батьків очікується християнське ведення життя та для допущення до цього уряду вимагається знання повсякденних молитов та Символа Віри (молитва «Вірую»). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

«Покайтесь, і нехай кожний із вас охреститься

в ім'я  Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших,

і ви приймете дар Святого Духа» (Ді. 2, 38). 

     Хрещення  — прилучення до християнства шляхом занурення у воду або окроплення. Слово "хрещений" рівнозначне слову "християнин".

     У православній церкві обряд хрещення здійснюється над немовлям, якого  в перші дні народження приносять  до церкви, де священик тричі занурює  Його в "святу" воду. Цією дією він  нібито змиває "первородний гріх", наслідуваний дитиною від "прабатьків людства" і відкриває перед  ним шлях до спасіння. Служителі  культу створюють під час обряду хрещення атмосферу урочистості  і наділяють його особливою, священною  силою, запевняючи, що хрещення "святою" водою оберігає від хвороб, "нечистої сили" тощо.)

     Вибирається ім'я для Хрещення Раніше початки самого священнодіяння цього таїнства здійснюється наречення імені крещаємого. У Православній Церкві прийнято давати імена вже наявних канонізованих святих. Під час цієї дії людина може сама собі вибрати будь-яке ім'я, якщо цей вибір не протіворечит певним церковним канонам. Наприклад, чоловіка священик не почне нарікати жіночим ім'ям, наприклад - Єлизаветою або Ларисою. Не обов'язково ваше ім'я, яке ви хочете отримати при Хрещенні, повинне збігатися з вашим цивільним ім'ям в паспорті. Тим більше це не можливо, якщо ваші батьки вам дали таке цивільне ім'я, якого немає в списках відомих канонізованих Православною Церквою святих догідників Божих.

     Правильність  вибору імені в подібних ситуаціях  полягає, перш за все, в тому на скільки  правильні ваші спонуки і орієнтири, якими ви керуєтеся при цьому  виборі. Основним орієнтиром, бажано, повинно  бути те, якщо вибір імені відбуватиметься  не по вподобаному вам звучанні, а по тому, на скільки близький вашому серцю той святий, ім'я якого ви збираєтеся носити після Хрещення. Оскільки, цей святий, надалі, стає вашим небесним покровителем, і молитвеником за вас перед Богом. Тому, одним з найбільших свят для православного християнина є день пам'яті святого, ім'я якого він носить.

     Але якщо ви все-таки вибрали собі ім'я  або хочете, щоб воно збігалося  з цивільним ім'ям, але не знаєте, якого зі святих з цим ім'ям вибрати  собі в покровителі, то можете сміливо  орієнтуватися наступним правилом. Виберете святий з вибраним ім'ям, який святкується першим після вашого дня народження. Або, помолившись, довіртеся священикові, який може сам вибрати вам небесного покровителя. Особливо, рекомендуеться звертатися до священика вирішити це питання , якщо вашого цивільного імені немає в святцях (список імен святих), а ви в розгубленості не можете зробити вибір.

     Все те ж саме відноситься і до наречення  імен немовлят. Тільки всіма цими питаннями, природно, повинні займатися їх батьки, і воспріємникі (їх хрещений батько і мати).

     Як  проходить само таїнство Хрещення

     При нареченні людини у вже вибране  ім'я, священик тричі осяяв його хресним  знаменням, і просить Бога бути милостивим до цієї людини, залучити його до Своєї  Церкви.

     Само  таїнство Хрещення зазвичай починається  відразу ж біля купелі, в якій відбуватиметься триразове занурення. Купіль заздалегідь готується служителями  храму, в якому відбуваються Хрестини. І починається обряд Хрещення з молитви священика до Бога про  вигнання з серця крещаємого що всякого кублиться, і що таїться там нечистого, і лукавого духу. А так само благає залучити його до Церкви, і зробити причасником вічного блаженства. Крещаємий же у відповідь відрікається від диявола, виявляє усно бажання залучитися до Христа і дає обіцянку йому одному служити. І читанням Символу Вери він підтверджує свою віру в Христа, як в Рятівника, і Панове Бога свого.

     При триразовому зреченні від сатани, крещаємий тричі плює на знак презирства до диявола, і не бажання йому служити.

     За  немовлят всі ці дії під час  таїнства Хрещення здійснюють їх воспріємникі, вони ж і читають за них Символ Вери.

     Після чого священик благає Панове освятити воду в купелі, тричі осяявши її, спочатку хресним знаменням, потім  святим єлеєм, яким він помазує і  самого крещаємого. Все це робиться для того, щоб вода в купелі зробилася для крещаємого джерелом в нове духовне життя, що приводить його до порятунку, і до вічного блаженства. Потім священнослужитель з покликанням імені Пресвятої Трійці, триразово занурює його у вже освячену воду. При цьому священик вимовляє: «крещаєтся раб Божий (згадується ім'я) в ім'я Отця, амінь; і Сина, амінь; і Святаго Духу, амінь».

     І на завершення покладається на крещаємого натільний хрестик, який служитиме видимим знаком його віри в Пани Ісуса Хріста. Після вже йде те, що одягається, зазвичай в білий одяг, який символізує чистоту душі обмитої Хрещенням. Хрещення дорослих. 

     Хрещення  дорослих – це, здебільшого, є їх виважений та усвідомлений крок. Нове духовне життя розпочинається у  зрілому тілом та душею організмі, після дарування їм віри з благодатті Божої у таїнстві Хрещення. Процес їх внутрішнього духовного зросту (особливо у тих, хто шукає Бога) може бути досить стрімким: благодаттю уподібнитись Богу, залишаючись все ж Його створінням.

     А ще слід звернути увагу на слідуючі два випадки. Церква завжди мала глибоке переконання в тому, що:

     а) коли хто зазнає смерті за віру, не отримавши  хрещення, той охрещений своєю  смертю в ім‘я Ісуса Христа. Це є  Хрещення кров‘ю. Хоча воно не є таїнством, проте приносить всі його плоди;

     б) оглашенним (кандидатам), які вмирають перед Хрещенням, їхнє виразне бажання  долучитися до таїнства, поєднане з  вірою, жалем за гріхи забезпечує їм спасіння. Це є Хрещення бажанням (доброю волею) бути охрещеними.

     І останнє. А що ж можна сказати  стосовно невіруючих людей, адже Господь  поєднав спасіння людей з таїнством  Хрещення. Серед них можна зустріти таких, що люблять істину, шукають  правди і виконують волю Божу настільки, наскільки можуть, слідуючи голосу власного сумління. Такі люди за звичай виховувались поза релігією або не мали можливості пізнати Христа та світло Його вчення. Вони є, так би мовити, невиявленими християнами і часто  стоять ближче до Бога, ніж деякі  віруючі, як, насправді, є далекими по духу до Господа. Можна припустити, що такі люди, способом який відомий  тільки одному Богові, будуть допущені до участі у Пасхальній містерії і  до вічного блаженного життя з  Богом.

     Таїнство  миропомазання Миропомазання  —  передавання  хрещеному   "благодаті   святого  духа", змазування Його ароматичною речовиною — миро.

     Відразу ж після Хрещення здійснюється таїнство миропомазання, в якому священик помазує крещаємого, роблячи святим миром (освячена благовонна речовина) на окремих частинах його тіла знаки у вигляді хреста. При цьому священнослужитель вимовляє при кожному помазанні: «друк дару Духу Святаго». Під час чого крещаємому таємним чином, немабуть подаються дари Святого Духу, які укріплюватимуть його в подальшому духовному житті.

     На  миропомазанні канонічно прийнято помазувати святим миром наступні частини  тіла. Лоб - для освячення розуму; очі, ніздрі, вуста і вуха - для  освячення зовнішніх відчуттів; руки і ноги освячують всю зовнішню поведінку людини, включаючи і  його справи, які мають бути тільки благими.

     Потім слідує хрестоподібне постриження волосся на голові крещаємого на знак присвячення його Боові. І триразове водіння його і воспріємников навколо купелі, із засвіченими свічками в руках. Свічки, що горять, символізують освіту духовне, а само водіння є символом духовної радості і торжества.

     Закінчуються  всі ці священнодіяння початком воцерковленія, яке здійснюється для жінок і дівчаток перед відкритими Царськими Брамами. А чоловіків і хлопчиків воцерковляют провожденієм їх через Вівтар. Це священнодіяння супроводиться молитвою священика: «Воцерковляєтся раб Божий (або раба Божія).».

     Новохрещені стають повноправними членами Церкви Хрістової, можуть брати активну участь в церковному житті. А головне, для хрещеного стає можливою участь у всіх церковних таїнствах, мета і призначення яких лікування ураженої гріхом душі, і зближення її з Богом. Для нехрещеного, тобто що не належить Церкві Хрістової, участь в рятівних таїнствах закрита.