Вплив зовнішньої міграції на соціально-економічний розвиток України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Факультет міжнародних відносин

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з макроекономіки на тему:

 

“Вплив зовнішньої міграції на соціально-економічний розвиток України”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ужгород 2011

 

 

План

 

Вступ

Розділ 1. Сутність поняття  «міжнародна міграція робочої сили».

1. Причини міжнародної міграції робочої сили.
2. Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили.

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Міжнародна міграція робочої сили та її вплив на реформування економіки.

2.1. Міжнародна міграція  робочої сили: місце і роль  України.

2.2. Соціально-економічні  наслідки міжнародної міграції робочої сили для України.

2.3. Шляхи забезпечення  ефективного  використання трудового потенціалу України.

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В сучасних умовах домінуючою тенденцією у міжнародних відносинах є глобалізація, одним з проявів якої виступає міжнародна міграція робочої сили. Все більшого поширення і значення набуває переміщення людських ресурсів, зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними та релігійними чинниками. Істотне зростання масштабів міжнародної міграції, залучення до неї значних обсягів трудових ресурсів актуалізує дослідження міжнародної міграції робочої сили як однієї з форм світових господарських зв'язків та її впливу на  світове господарство.

Важливість дослідження  міграційних процесів зумовлена  також стрімким зростанням їх обсягів, нарощуванням інтенсивності, поширенням на всю територію нашої країни, вагомим впливом на її економічний  та соціальний розвиток.

Формування економіки  відкритого типу в Україні, відміна  монополії держави на проведення зовнішньоекономічної діяльності, прагнення  до інтеграції у світове господарство висувають до кола першочергових  завдань дослідження процесів міграції у нашій країні. Потребує удосконалення  вітчизняне законодавство з питань міграції, формування раціональних механізмів державного регулювання міграції трудових ресурсів, розробки методів оцінки її соціально-економічного ефекту та наслідків  для економічного поступу.

Незважаючи на те, що найважливіші аспекти міжнародної міграції робочої  сили знайшли своє відображення у  працях вітчизняних дослідників, окремі проблеми, зокрема, теоретичні концепції  економістів розвинених країн з  огляду на можливість їх адаптування  в Україні, методичний інструментарій оцінки економічних та соціальних ефектів  від міграції робочої сили, залишилися певною мірою поза їх увагою. Потребує системного аналізу і проблема ефективного державного впливу на процеси трудової міграції на загальнодержавному та регіональному рівнях з урахуванням  особливостей, передумов, факторів та форм міграції.

Надзвичайно актуальним є  вивчення економічної сутності міжнародної  міграції, її впливу на соціально-економічний  розвиток країни, світового досвіду  регулювання міграційних процесів та можливості його використання в  Україні.

Мета курсової роботи – визначення основних механізмів впливу міграції робочої сили на окремі економічні показники, а також основних позитивних та негативних наслідків міжнародної міграції робочої сили.

Завданням роботи є дослідження  міжнародної міграції робочої сили, зокрема в Україні, її причини  та наслідки.

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність поняття «міжнародна міграція робочої сили»
1. Причини міжнародної міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення робочої сили з однієї країни в іншу. Під цими поняттями розуміють:

• міграція (від лат. migratio – переселення, переміщення) – переміщення через кордон;
• імміграція від лат. immigrare – вселяюся) – це в'їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;
• еміграція (від лат. emifrare- виселення) – переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;
• реміграфія – це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудовій, сімейній, туристичній тощо. Провідна роль в умовах глобалізації належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої  сили посилюється в умовах формування економічних зв'язків у світовому господарстві. Під цим поняттям розуміють переміщення найманих працівників через кордони в пошуках роботи. Це стихійний процес розподілу трудових ресурсів між національними ланками світового господарства. Економічною основою його є відчуження безпосередніх виробників від засобів виробництва, взаємопов'язаність країн та нерівномірність їх соціально-економічного розвитку.

В якості основних форм міграційних процесів звичайно виділяють:

• постійну міграцію. Ця форма переважала до І світової війни і характеризувалась тим, що значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялись на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Переселення у зворотному напрямку було незначним;
• тимчасову міграцію, що передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченню певного строку. У зв'язку з цим слід відзначити, що сучасна трудова міграція набула ротаційного характеру;
• нелегальну міграцію, котра надто вигідна підприємцям країни-мігрантів і становить своєрідний резерв необхідної їм дешевої робочої сили.

Міжнародна трудова міграція на сучасному етапі набула певних особливостей, найсуттєвішими з яких є:

• зростання масштабів міграції;
• збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення країн;
• розширення еміграції з країн Східної Європи та країн, що утворилися на території екс-СРСР (Діаграма1);
• формування нових центрів залучення робочої сили;
• зростання нелегальної імміграції;
• посилення “відпливу інтелекту”;
• ротаційний характер міграції.

Однією з найважливіших  особливостей сучасного стану міжнародної  міграції є “відплив інтелекту”, тобто  безповоротна або довготривала еміграція  вчених і висококваліфікованих спеціалістів. Основними причинами цього процесу в більшості країн є:

• постійне зниження соціального статусу вченого та спеціаліста;
• те, що результати роботи вчених та спеціалістів часто не знаходять своєї остаточної реалізації;
• бажання покращити своє матеріальне становище;
• більша можливість за кордоном реалізувати свої знання та досвід;
• національна та релігійна нетерпимість;
• зростання безробіття в країні. Навіть серед висококваліфікованих спеціалістів.

Нестабільна економічна ситуація в країні, а також вигідні умови  найму висококваліфікованих спеціалістів за кордоном сприяють збільшенню масштабів еміграції.

Міжнародні міграційні процеси  регулюються країнами, котрі беруть участь в обміні трудовими ресурсами. Контролю та регулюванню підлягають соціальний, віковий, та професійний склад мігрантів, рівень в'їзду і виїзду іноземних трудящих. Функції міждержавного та внутрішнього розподілу робочої сили: визначення обсягу та структури міграційних потоків дедалі більше виконують міністерства праці, внутрішніх та закордонних справ, а також спеціально створені державні та міждержавні органи.

Основні причини існування  міжнародної трудової міграції:

а) з боку країни, з якої йде міграція:

• велика густота населення;
• масове безробіття;
• низький життєвий рівень і заробітна плата;
• виробнича необхідність(для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених країнах).

б) з боку країн, які приймають міграцію:

• потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі;
• потреба у додатковій дешевій робочій силі;
• порівняно висока зарплата.

Економічні причини міжнародної міграції робочої сили:

• нерівномірний економічний розвиток країн світового господарства;
• рівень розвитку НТП;
• рівень економічного розвитку держави;
• рівень соціального розвитку;
• рівень зайнятості населення (безробіття);
• рівень доходів населення;

Соціально-політичні причини міжнародної міграції робочої сили:

• соціально-політичний розвиток окремих регіонів;
• політична нестабільність;
• військові перевороти;
• політичні перевороти;

Релігійно-етичні причини:

• повернення емігрантів на етнічну батьківщину;
• міграція релігійних сект із країн в країну.

Природні причини: стихійні лиха (паводки, землетруси і т.д.)

 

2. Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили

Слід мати на увазі, що міжнародна міграція робочої сили (як і взагалі  міграція населення) - це не тільки економічне, але й складне політичне та соціально-економічне явище. Воно значно впливає на склад трудових ресурсів як країн-донорів, так і приймаючих країн, створює нову ситуацію на ринках праці, привносить немало змін (і не тільки позитивних) в соціальне і політичне життя багатьох приймаючих країн. Імміграція, зокрема , викликати ряд проблем, пов'язаних з етнічними, расовими, релігіозними и культурними відмінностями іммігрантів від корінного населення. Приклади прояву таких проблем є практично у всіх країнах, що приймають.

Міграційні процеси несуть як позитивні, так і негативні  тенденції у світі. З одного боку розвинуті країни скорочують дефіцит робочої сили, вирішують проблеми демографічного дисбалансу та диспропорцій на ринку праці. З іншого боку імміграція послаблює суспільно-політичну єдність: деякі політичні партії будуть намагатися мобілізувати народне незадоволення приїжджими, протестуючи протипогіршень соціального забезпечення і труднощів, пов’язаних з асиміляцією.

Дослідження наслідків міграції робочої сили здійснюється на двох рівнях: макроекономічному та мікроекономічному. Метою макроекономічних  досліджень є визначення впливу міжнародної  міграції робочої сили на такі показники, як темпи економічного зростання, рівень безробіття, рівень заробітної плати  тощо. Проблема визначення реальної кількості робітників-мігрантів є особливо актуальною і складною при проведенні макроекономічних досліджень. Мікроекономічні дослідження проводяться з метою визначення впливу трудової міграції на окремі сектори економіки або регіони, впливу характеристик мігрантів (вік, стать, освіта, кваліфікація) на їхні доходи у країні імміграції, впливу роботи закордонном на розвиток їхнього особистісного людського капіталу, тобто набуття професійних навичок чи підвищення освітнього рівня.

Система економічних зв'язків, що виникають між державами у  зв'язку з міграцією робочої сили, супроводжується потоком товарів  та капіталів. Конкретний ефект для  країни, що приймає робочу силу:

1)підвищення конкурентоспроможності  її товарів внаслідок зменшення  видатків виробництва, пов'язаних  з нижчою ціною іноземної робочої  сили;

2)іноземні робітники,  створюючи додатковий попит на  товари та послуги, стимулюють  зростання виробництва та додаткову  зайнятість у країні, де перебувають; 

3)при імпорті кваліфікованої  робочої сили країна економить  на витратах на освіту та  профпідготовку;

4)іноземні робітники часто  розглядаються як певний амортизатор  у випадку кризи та безробіття, позаяк можуть бути звільнені  першими; 

5)іноземні робітники не  забезпечуються пенсіями та не  враховуються при реалізації  різного роду соціальних програм. 

Іммігранти поліпшують демографічну картину розвинених країн, що страждають старінням.

Негативні моменти: виникнення елементів соціальної напруженості в суспільстві, міжнаціональні конфлікти.

Для країн, що експортують  робочу силу, позитивні моменти такі:

1)Експорт робочої сили  розглядається як дуже важливе  джерело надходження у країну  вільно конвертованої валюти: податки  з прибутків фірм-посередників, перекази  мігрантів на батьківщину на  підтримку сімей та рідних, особисте  інвестування мігрантів. Експорт  робочої сили часто ефективніший  за товарну торгівлю.

2)Експорт робочої сили  позначає зменшення тиску надлишкових  трудових ресурсів, і , відповідно, соціальної напруги в країні;