Вплив міграційних процесів на економіку України

Вплив міграційних процесів на економіку  України

В умовах становлення ринкової системи господарювання і розвитку міжнародних процесів глобалізації, майже у кожній країні тією чи іншою  мірою поширюються міграційні процеси, що включають міграцію висококваліфікованої робочої сили. Це, як правило, негативно  впливає на економіку країн, з  яких масово емігрують потенційні працівники.

Саме для нашої країни це є особливою загрозою, що можна  пояснити нестабільністю економічної  і політичної ситуацій, стрімким підвищенням  рівня безробіття, а також етнічними, релігійними особливості та рядом  інших факторів.

Для України характерним  є велика кількість емігрантів, що має щорічну тенденцію до збільшення; високий освітній рівень емігрантів, що, в свою чергу, спричиняє втрату висококваліфікованої робочої сили, а також значної частини інтелігенції; наявність законодавчої бази з цього  питання, що потребує вдосконалення  та ін..

За період становлення  України як держави, міграція набуває  все більших масштабів. Так, в  середньому на строк від 1 місяця до 1 року на роботу закордон виїжджають більше як 5 млн. осіб. Спостерігається тенденція зростання виїзду не лише з міст, а і з сіл, особливо прикордонних областей. До цих людей, в основному, належать чоловіки у найбільш працездатному віці (30-45 років). Кожного року з приводу тимчасового працевлаштування на постійне чи тимчасове місце проживання офіційно їде 45-50 тис. осіб, тобто лише певна частка від припустимої загальної кількості емігрантів. За даними Інституту соціології НАНУ, 12% домогосподарств України мають хоча б одного члена сім’ї, який працював або працює закордоном. Рівень міграційного приросту населення в Україні у січні-вересні 2010р. залишився на рівні січня-вересня 2009р. Такі масштаби міграції українських громадян зумовлюють великі втрати робочої сили, які можуть мати в майбутньому серйозні негативні наслідки для економічного розвитку України.

Основними причинами таких  тенденцій можна виділити наступні:

1.    Складне соціально-економічне  становище (бідність, незабезпеченість  робочими місцям, низький рівень  реальної заробітної плати та  нестабільність політичної та  економічної ситуації).

2.    Значний розрив  між рівнем розвитку України  та інших країн світу (особливо  це проявляється через нерівномірність  процесу нагромадження капіталу  в окремих країнах).

3.    Диференціація  цін на аналогічні види товарів  та послуг, зокрема, різниця між  оплатою однорідної за кількісними  i якісними показниками праці  в різних країнах. В умовах  зростаючих вимог до найманих  працівників, та частина населення,  яка отримала вищу освіту і  ефективно застосовує свої знання  у практичній діяльності, значно  підвищує свою ціну на ринку  праці. І тоді вони надають  перевагу роботі за фахом в  тих країнах, де заробітна плата  буде в кілька разів вище.

4.    Практична відсутність  перспектив застосування своїх  інтелектуальних, творчих здібностей  у різних сферах господарства, а також ряд причин гуманітарного,  культурного, екологічного, психологічного, правового порядку, які будуть  посилюватися в міру вирівнювання  рівнів соціально-економічного розвитку  країн. 

5.       Існує  суттєва незбалансованість між  обсягами і структурою попиту  на робочу силу молоді та  обсягами і структурою її пропозиції. Гарантований ринок праці молоді  нині занадто звужений і здійснюється  в межах порівняно невеликої  кількості виділених робочих  місць. Велика частка молоді, яка  не витримала конкурентної боротьби  з представниками старших вікових  поколінь, виштовхується на нерегульований  ринок праці. Тому молодь знаходиться  в значно гіршому становищі  щодо соціального захисту від  безробіття порівняно з іншими представниками робочої сили і значна її частина змушена виїжджати закордон.

Також негативно на вітчизняному ринку праці відображається світова  фінансова криза, яка поглиблює  всі існуючі проблеми.

Трудова міграція, як і безробіття, є природним процесом ринкових відносин. Однак Україна стала одним  із основних трудових донорів для  країн Західної Європи, тоді як ринок  праці самої держави потребує фахівців практично у всіх галузях економіки.

Отже, міграція робочої сили закордон має для України, як правило, негативні наслідки, до яких належать:

1) втрата країною найбільш  конкурентоздатної частини власних  трудових ресурсів;

2) уповільнення темпів  розвитку науково-технічного прогресу  в зв'язку з чисельною інтелектуальною  еміграцією українських вчених  за кордон;

3) поширення випадків  зловживань та обман громадян  приватними агентствами з працевлаштування;

4) виникнення політичних та економічних претензій до нашої країни в зв'язку із збільшенням нелегальної трудової еміграції українців;

5) використання наших громадян за кордоном на низькокваліфікованих, важких роботах зі шкідливими умовами праці, наявність випадків їх дискримінації та експлуатації з боку місцевих роботодавців та ін..

Проте, вплив міграційних  процесів може і позитивно впливати на різні сфери господарювання:

1.  Підвищення рівня  кваліфікації, освоєння нових технологій, професій, систем організації виробництва  трудових мігрантів. Останнім  часом поширюється думка, що  міграція сприяє розвитку економіки  України. Проте це можливо при  веденні ефективної політики щодо спрямування праці українців за кордоном на користь України.

2.  Надходження в Україну  додаткової іноземної валюти  шляхом грошових переказів трудових  емігрантів та інвестування коштів  в економіку через створення  спільних підприємств з іноземними  засновниками.

3.  Значно знижує рівень  безробіття на українському ринку  праці.

4.  Сприяння інтеграції  України до міжнародного ринку  праці через міждержавний обмін  робочою силою тощо.

Отже, на сучасному рівні  розвитку нашої держави надзвичайно  актуальним є питання щодо врегулювання міграційних процесів. Важливим є  залучення іноземного інтелектуального капіталу, стимулювання повернення своїх  співвітчизників i формування належної законодавчої бази для створення i розвитку інтелектуального капіталу на Україні, що сприятиме i загальному покращенню i прогресивному розвитку країни.