Структура міграційних процесів в канаді

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана

 

Кафедра Міжнародної  економіки та менеджменту

 

Тренінг

На тему:

«АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ»

 

 

Виконали студентки спец.6503,

МЕ-407

Даниленко Андрій

Мартинюк Андрій

Губський Олександр

Викладач:

Галенко Сергій Миколайович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

ВСТУП

Населення Канади на початок 2010 року становить 34 мільйони осіб Перепис 2010 року зафіксовано 5,4% приріст у  порівнянні з 2009 роком.

Незважаючи на велику площу, приблизно ¾ населення  Канади проживає в межах 160 км від  кордону з США .Подібна пропорція  існує і в міських зонах, сконцентрованих  в коридорі Квебек-Віндзор (зокрема  міські агломерації Торонто-Гамільтон, Монреаль і Оттава-Гатіно), на континентальних рівнинах Британської Колумбії (від області Ванкувера до кінця долини ріки Фрейзер) і в коридорі Калгарі- Едмонтон в Альберті [80]. Перепис 2001 зареєструвала 30007094 канадця. Згідно Канадської статистичної служби, населення країни на березень 2009 р. становило близько 33,5 мільйона чол., 8 млн з яких франкомовні. В основному приріст населення відбувається за рахунок імміграції. Хоча основну економічну віддачу від імміграції приносять незалежні кваліфіковані іммігранти, половина всіх, хто в'їжджає в країну підпадає під програму возз'єднання сімей (подружжя, неповнолітні діти або батьки нових канадців-спонсорів).

 

Канада - дуже різноманітна країна з етнічної точки зору. За переписом 2010 в Канаді живуть 43 етнічні  групи, що складаються як мінімум з 100 000 чол. Найбільша етнічна група називає себе «канадцями» (30,9%), оскільки більшість канадців, особливо ті, чиї предки приїхали в часи колонізації, розглядає себе як канадський народ. Далі слідують ті, хто називає себе англійцями (20,1%), французами (15,1%), шотландцями (14,5%), ірландцями (13,3%), німцями (9,7%), італійцями (4 , 4%), китайцями (4,1%), індіанцями (3,8%), українцями (3,7%), голландцями (3,2%), поляками (3%), австронезійцамі (3%), росіянами (1,5%).

 

Канада - країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвиненої, мирної, вільної від етнічних смут і конфліктів країни, де можна виростити дітей в спокійній обстановці, безумовно сприяє зростанню імміграції в країну. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в переважній більшості розселяються у великих містах, що обумовлено ситуацією на ринку праці та наявними контактами. Через якийсь час майже всі переїжджають у передмістя, що охоплюють кільцем будь північноамериканський місто. Імміграція привносить значний внесок в економіку країни, починаючи з урядових мит і зборів за розгляд заяв до фінансового внеску в'їжджають, особливо сімейних, від покупки нерухомості і меблів до майбутніх податкових надходжень до бюджету. Етнічний склад країни зазнав величезних змін за останні тридцять років, що викликано кардинальною зміною курсу імміграційної політики. За даними 2010, тільки 33,4% проживають у країні відносять себе до категорії нащадків переселенців з Великобританії, Ірландії та Франції. Всі бажаючі іммігрувати до Канади мають відкритий доступ до умов в'їзду та вимогам до потенційних іммігрантів, опублікованим на офіційному сайті Міністерства у справах громадянства та імміграції.

 

Основними напрямками міграції населення всередині Канади вже багато років є відтік молоді із сільських районів і маленьких містечок у великі міста, а також масовий результат кваліфікованої робочої сили (інженери, медсестри, дизайнери та ін) і випускників вузів на роботу в США. Торонто безумовно можна назвати найсильнішою магнітом внутріканадской міграції на сході країни. У зв'язку з бурхливим зростанням нафтогазової промисловості і будівництва в Альберті і Британської Колумбії, спостерігається сильна тенденція відтоку мобільного молодого населення з Центральної Канади, з прерій і атлантичних провінцій в Західну Канаду. Також продовжується результат з Квебека в інші провінції англомовного населення, втомленого від багаторічних сепаратистських настроїв і не бажає, за словами від'їжджаючих, відчувати себе громадянами другого сорту.

 

За останні десятиліття  сильно змінився етнічний склад найбільших канадських міст - Торонто, Монреаля і  Ванкувера у бік збільшення ваги населення з країн Близького  Сходу, Китаю, Індії, Латинської Америки  та інши

Канада часто сприймається як приймаюча іммігрантів країна, але це також гравець на світовій арені в якості джерела країни мігрантів. Міграція за кордон тимчасової або постійної, довгострокової або короткостроковій перспективі, далеко чи близько, канадці залишають свій слід в інших країнах.

 

Використання селективного напрямку, канадська еміграції за кордон є так само вибірковою, як і міграція в Канаду. Дійсно, багато канадців з високим рівнем освіти відправиться в інших частинах світу, і їх рівні зайнятості є явно вище у своїх країнах врегульованими, ніж у населення приймаючих країн. Сполучені Штати як і раніше є найбільшим одержувачем канадців на постійній або тимчасовій основі. Інші країни, такі як Великобританія і Австралія також охочу приймають канадців. Італія та Польща, які прислали мігрантів в Канаду в минулому, починають бачити зачіпку для їх повернення в свої золоті роки. Еміграція часто є частиною звичайного руху населення, а для тих, хто були в колишньому-мігрантів в Канаді в попередні десятиліття стало з-мігрантів після повернення в свої країни народження.

 

СТРУКТУРА МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В КАНАДІ

Багато чого з того, що написано про канадцям за кордоном фокусується на канадців, що проживають в Сполучених Штатах. Завдяки поєднанню  факторів - в тому числі спільні  кордони землі і схожу мову, культуру та інститути - там завжди був потік канадців, які очолюють на південь від кордону постійно або тимчасово. З п'яти країн, обраних для даного дослідження, в Сполучених Штатах на сьогоднішній день вітає найбільшу кількість канадських емігрантів. Між 2000 і 2004 роками, в середньому близько 68 900 канадців відправилися в Сполучених Штатах щороку, на відміну, щорічно в середньому близько 6100 жителів США іммігрували (отриманий статус постійного жителя) в Канаді за той же період.

Австралія та Канада мають багато спільного, включаючи англійську як офіційну мову, схожий спадщина іммігрантів врегулювання і членство в Співдружності. Ці дві країни також поділитися деякими міграційного обміну населенням. У післявоєнний період 1951-71, близько 36000 австралійців прибув до Канади, а до 2001 року перепису враховуються 18910 австралійського походження іммігрантів, що живуть в Канаді. У самому справі, близько 1000 вихідців з Австралії зізналася в Канаді щорічно, між тим, близько 1700 канадців відправилися в Австралії щороку в період між 2000 і 2004 роками.

 

За винятком Польщі, кількість  людей, які іммігрували до Канади з інших країн в цьому дослідженні, менше, ніж кількість канадських вильотів в перші чотири роки нового тисячоліття. Для Сполученого Королівства, емігрант-до-іммігрантів співвідношення склало 1,6 канадців залишаючи за кожен британець прибуття в Канаду, Австралії та Італії були трохи вищі коефіцієнти 1,8 і 1,9, відповідно. Для Польщі вона склала 0,3 канадців на кожен полюс.

В Канаді існує 4 типи мігрантів, до яких відносять всіх прибулих на постійній та тимчасовій основі. До них відносяться :

Клас «Сім я або  сімейна міграція». Це - подружжя та партнери, батьки, бабусі і дідусі, інші утриманці, включаючи дітей. Іммігрантами з даного класу в основному є жінки.

Клас «Незалежна міграція». Це – мігранти на професійній основі. В основному з Франції, Великобританії та США ( приблизно 90%).

Клас « Провінційна  міграція». Це – працівники за контрактом з Канадськими провінціями, затверджені  різноманітними програмами уряду.

	Economic	Family	Refugees	Others1	Total
number
1981	60,239	51,36	14,98	2,063	128,642
1986	35,84	42,475	19,204	1,835	99,354
1991	86,501	87,972	54,09	4,248	232,811
1992	95,796	101,112	52,345	5,544	254,797
1993	105,653	112,647	30,6	7,751	256,651
1994	102,309	94,193	20,435	7,455	224,392
1995	106,626	77,386	28,093	761	212,866
1996	125,37	68,359	28,478	3,866	226,073
1997	128,35	59,979	24,308	3,4	216,037
1998	97,912	50,896	22,843	2,547	174,198
1999	109,249	55,274	24,397	1,031	189,951
2000	136,287	60,616	30,092	460	227,455
2001	155,718	66,795	27,919	207	250,639
2002	137,863	62,292	25,114	3,78	229,049
2003	121,047	65,12	25,983	9,199	221,349
2004	133,748	62,269	32,687	7,121	235,825
2005	156,312	63,367	35,776	6,786	262,241
2006	138,251	70,517	32,499	10,375	251,642
2007	131,245	66,242	27,954	11,313	236,754
2008	149,071	65,58	21,86	10,736	247,247
2009	153,492	65,206	22,846	10,628	252,172
2010	186,881	60,207	24,693	8,848	280,636

 

Звичайно, найбільший коефіцієнт був записаний для потоків між США і Канадою, з Канадою відправки 11,3 емігрантів для кожного іммігранта він отримав із США. Майте на увазі, однак, що ці дисбаланси можуть бути частково артефакти обліку систем, використовуваних на кордоні. Канадські імміграційні номера не включають в себе повернення канадських громадян або людей, які в'їхати в Канаду в рамках різних дозволів імміграції (наприклад, іноземних робітників, іноземних студентів або інших непостійних мешканців). Таким чином, у той час як канадські громадяни, які виїжджають за кордон для певного періоду часу, а потім повернутися до Канади є частиною міграційного в потоці, вони не враховуються в імміграційній цифри.

 

Клас сім ї  в даний час є другою за величиною категорією іммігрантів і мети в'їзду в Канаду є возз'єднання сімей. Діапазон іммігрантів призначений для сімейного класу було 68000 до 71000 в 2008 і 2009 році. Фактичне число постійних жителів зізнався в Канаду по сімейному класу в ці роки було 65600 і 65200, відповідно. Ці представлена ​​більш ніж один з чотирьох іммігрантів, прийнятих за ці роки (26,5% і 25,9%), а також невелике зниження в порівнянні з 28,0% в кожному з 2006 і 2007 роках. Ці показники нижчі, ніж в 1980-х і 1990-х років. На 2010 рік цільовий діапазон іммігрантів, які можуть в'їхати в країну по сімейному класу була зменшена до 57000 і від 63000 і попередні дані показують, прибуття 60200 іммігрантів в цьому класі, або 21,5% усіх іммігрантів зізнався, що роком. У 2011 році запланований діапазон для сімейного класу становить від 58500 до 65500 іммігрантів.

 

Третя категорія, до якої CIC надає цільові діапазони є біженцями, хоча число біженців, прийнятих в Канаді може збільшитися під час міжнародних криз, таких як війни чи політичних конфліктів, стихійних лих або інших гуманітарних обставин. У 2008 і 2009 роках, Канада прийнято 21900 і 22800 біженців, відповідно, що становить 8,8% і 9,1% усіх іммігрантів щороку. Акцій біженців з 2008 і 2009 роках були нижчі, ніж протягом 1980-их і на початку 1990-х років, і були менш однієї третини рівня з 1980 року (28,2%). У 2008 і 2009 роках фактичне число біженців було нижче, ніж цільові діапазони (26000 до 31800 в 2008 і 23600 в 27200 для 2009). У 2010 році діапазон був знижений у четвертий рік поспіль між 19600 і 26000 біженців і попередні дані показують, прибуття 24700 іммігрантів в цю категорію, або 8,8% усіх іммігрантів в цьому році. У 2011 році цільового діапазону біженців знаходиться між 23200 і 29000.

 

IRPA CIC дає право приймати  іноземних громадян, які інакше  не могли б відповідати вимогам Act.9 У 2009 році 10600 іммігрантів не враховуються в якості біженців, сім'я класу або економічних іммігрантів прибули до Канади представляє 4,2% усіх іммігрантів зізнався, що рік, і трохи вище цільового діапазону 8100 до 10200. Більшість з них отримали постійне місце проживання на основі гуманності та співчуття. У 2008 році приблизно така ж кількість іммігрантів (10 700) була прийнята за аналогічних обставин, що представляють зіставну частку всіх іммігрантів (4,3%), а також перевищивши цільовий діапазон від 7000 до 8200 іммігрантів за цей рік. У 2010 році, 7100 у 9200 іммігрантів були заплановані, щоб бути допущені і інші іммігранти, і 8800 були фактично визнав, за попередніми даними, або на 3,2% іммігрантів визнали, що роком. Цільова ряд інших іммігрантів на 2011 рік між 7700 і 9200 на 2011 рік.

Як це було у випадку  з 1983 року, Китай став найбільш поширеним  місцем народження для іммігрантів, які прибули до Канади в 2008 році (31 500 чоловік) і 2009 році (30 800 чоловік), що представляють 12,8% і 12,2% усіх іммігрантів. Однак, це 2009 р. частка іммігрантів з Китаю був найнижчим з 1986 року, коли вона становила 8,7% і склав менше половини 1994 року, коли показник один з чотирьох (25,9%) іммігрантів народився в Китаї. В обох 2008 (68,7%) і 2009 (66,9%), дві третини китайських іммігрантів прибули до Канади допомогою економічної категорії, а більше чверті увійшов в родині класу (25,8% в 2008 році і 27,7% в 2009).

 

Індія стала другим найбільш поширеним країна народження в 2008 і 2009 для іммігрантів в Канаді і був з 1995 року. Він також був у першій п'ятірці країн принаймні з 1980 року. Більш ніж один з десяти іммігрантів з Індії в 2008 році (11,3%) і 2009 (11,6%) складає 28000 і 29200 осіб відповідно. Хоча в порівнянні з 2007 р. (12,0%), частка іммігрантів з Індії не була нижчою 10% з 1999 року. Більше половини індійських іммігрантів прибули в економічною категорією (54,2% в 2008 році і 55,4% в 2009) і більш ніж чотири з десяти іммігрантів в 2008 році (42,8%) і 2009 (41,7%) увійшли в родині класу.

 

На третьому місці виявилися Філіппіни, з 24700 іммігрантів в 2008 році і 28400 в 2009 році, що становить 10,0% і 11,3% усіх іммігрантів в Канаду в кожен рік, відповідно. Більшість введений як економічних іммігрантів (82,0% в 2008 році і 84,2% в 2009) в той час як 16,1% і 14,4% надійшли в родині клас у кожному відповідному році.

 

Країни, як Китай, Індія  і Філіппіни, які були послідовно в трійку лідерів з 2004 року, разом  складали більше однієї третини іммігрантів, прийнятих в Канаді в кожній з 2008 (34,1%) і 2009 (35,0%).

 

Кілька інших азіатських і близькосхідних країн у першу  десятку джерел іммігрантів змінили  свої позиції в останні роки. Пакистан, який коливався між третьою і  п'ятою позиції з 1997 по 2008 роки, впав на шосте місце в 2009 (що становить 3,4% усіх іммігрантів в 2008 році і 2,7% в 2009). Іран зміщується вгору з восьмої позиції у 2008 році до сьомої позиції в 2009 році до 3% усіх іммігрантів в Канаду кожен рік. Південна Корея знизилася з сьомої позиції у 2008 році (2,9% усіх іммігрантів) на восьмій позиції в 2009 році (2,3%). Ірак був десятку джерело країну в 2009 році, з 5400 іммігрантів прийняли в Канаді (2,1%). Більш ніж три чверті (76,0%) іммігрантів з Іраку були біженцями. Шрі-Ланка була в десяту позицію в 2008 році, але не була десятку джерело країну в 2009 році. З 4700 Шрі-Ланки іммігрантів визнали в 2008 році, майже три з десяти (28,4%) були біженцями.

 

У 2009 році, 5,2% іммігрантів  з Північної і Центральної  Америки, небагато в порівнянні з 5,8% в 2008 році. Сполучені Штати були в  четвертій позиції провідних країн Джерело в 2008 і 2009 роках. Близько 8200 американців були прийняті в Канаді в 2009 році (3,2% усіх іммігрантів), як і 9400 у 2008 році (3,8%). Протягом 1990-х і початку 2000-х частка іммігрантів із США залишався нижче 3%, а протягом кількох років в цей період не був в першій десятці країн-джерел. Існував досить справедливого балансу в 2009 році між частку американських іммігрантів, які увійшли в економічну категорію (43,7%) і сім'я класу (43,2%), хоча в 2008 році частка економічних іммігрантів (47,3%) була вищою, ніж сім'я класу (40,5%). Близько 2800 іммігрантів прибули до Канади з Мексики в 2008 році, збільшившись до 3100 в 2009 році, і представляла трохи більше 1% всіх іммігрантів, що приймаються в Канаді щороку (Таблиця A1).