Система індикаторів економічної безпеки України

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»

 

Факультет міжнародної економіки і менеджменту 

 

Кафедра міжнародного менеджменту

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»

на тему:

«Система  індикаторів економічної безпеки  України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконав:

Студент IV курсу, 11 групи

Спеціальності 6503

Шолудько Л.Д.

Перевірила:

Ярош Ю.В.

 

 

 

 

 

КНЕУ - 2013 рік

ЗМІСТ

 

 

Вступ

1. Сутність поняття «Економічна безпека держави»
2. Складові економічної безпеки України
3. Індикатори економічної безпеки України

Список  використаних джерел

 

ВСТУП

Економічна безпека є провідною  складовою національної безпеки  держави. Національна безпека - це захищеність  життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і  держави, за якої забезпечуються сталий розвиток країни, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація  реальних та потенційних загроз національним інтересам. Відповідно, економічна безпека є таким станом національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти життєві потреби особи, сім'ї, суспільства та держави.

Економічної безпеки можна досягти  тоді, коли ступінь залежності країни від інших держав, а також ступінь  загострення внутрішньополітичної, соціально-економічної та екологічної  ситуації не перевищує межі, за якою втрачається національний суверенітет, послаблюється економічний потенціал, суттєво знижуються рівень і якість життя громадян. Нехтування економічною  безпекою може призвести до катастрофічних наслідків: руйнації внутрішнього виробництва, витіснення з внутрішнього ринку  вітчизняних товаровиробників, банкрутства  підприємств, підриву системи життєзабезпечення  нації. Основними характеристиками національної безпеки держави є  економічна незалежність, стабільність національної економіки, здатність  до розвитку.

 

1) Сутність поняття «Економічна безпека держави»

Економічна безпека — це такий  стан національної економіки, за якого  забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх  загроз, здатність до розвитку та захищеність  життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво  важливими інтересами в даному контексті  розуміють сукупність потреб, які  забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових  національної безпеки, яка охоплює  також оборонну, екологічну безпеку  тощо.

Основними завданнями економічної  безпеки є: забезпечення пропорційного  та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки  та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, забезпечення соціального захисту  та підвищення якості життя населення, підтримка стійкості національної валюти тощо. Ці завдання визначають стратегію  економічної безпеки як формування та обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і  механізмів вирішення проблем.

Об'єктами економічної безпеки  є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної  безпеки. Основним суб'єктом економічної  безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через  органи законодавчої, виконавчої та судової  гілок влади. [3].

Економічної безпеки можна досягти тоді, коли ступінь залежності країни від інших держав, а також ступінь загострення внутрішньополітичної, соціально-економічної та екологічної ситуації не перевищує межі, за якою втрачається національний суверенітет, послаблюється економічний потенціал, суттєво знижуються рівень і якість життя громадян. Нехтування економічною безпекою може призвести до катастрофічних наслідків: руйнації внутрішнього виробництва, витіснення з внутрішнього ринку вітчизняних товаровиробників, банкрутства підприємств, підриву системи життєзабезпечення нації. Основними характеристиками національної безпеки держави є економічна незалежність, стабільність національної економіки, здатність до розвитку. [2].

Для забезпечення стабільного економічного розвитку першочерговими завданнями є усунення загроз економічній безпеці країни. Загрози економічній безпеці України - це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері. За характером виникнення їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні. Сьогодні зовнішніми загрозами економічній безпеці України, за висновками експертів, е: енергетична залежність національного виробництва; сировинна орієнтація експорту українських товарів; імпортна інтервенція товарів на внутрішній ринок та зростання залежності від імпортних поставок; висока заборгованість міжнародним фінансовим організаціям; низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світовому ринку. До внутрішніх загроз економічної безпеки належать: істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку; нестабільність фінансової (передусім податкової) та грошово-кредитної політики держави; зростання дефіциту державного бюджету та внутрішнього боргу. За ступенем впливу загрози поділяють на мінімальні, середні та максимальні. Мінімальний рівень впливу загрози свідчить, що певна проблема зумовлює виникнення несприятливих умов для відтворюваних процесів в економіці, середній рівень впливу загрози вказує на те, що проблема спричиняє несприятливі тенденції в економіці, а максимальний рівень впливу загрози показує, що проблема породжує необоротні негативні процеси в економіці. [1, ст. 31].

У системі економічної безпеки визначальну роль відіграють національні економічні інтереси, їх пріоритети. Для визначення національних економічних інтересів необхідним є: аналіз поточного стану економіки та виявлення тенденцій розвитку; моделювання і прогнозування соціально-економічного розвитку; корегування заходів державного регулювання з метою досягнення бажаних цілей. У зазначених діях особливо важливою є розробка системи економічних показників, які б надавали кількісну оцінку соціально-економічного розвитку країни. їх обов'язково треба відображати в діючій статистиці. До найпріоритетніших економічних інтересів належать: створення самодостатньої соціально орієнтованої економіки; збереження та розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу; забезпечення економічно безпечних умов життєдіяльності суспільства; побудова рівноправних і взаємовигідних економічних відносин з іншими державами.[1, ст.44].

2) Складові економічної безпеки України

Складовими економічної безпеки  України є: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека.

Макроекономічна безпека – це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.

Фінансова безпека -  це стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Вона, в свою чергу, містить такі складові: бюджетну, валютну, грошово - кредитну, боргову безпеку та безпеку страхового і фондового ринків. Бюджетна безпека – це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного та місцевих бюджетів і ефективності використання їх коштів. Валютна безпека – це стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи. Грошово – кредитна безпека – це стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення. Боргова безпека – це рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи. Безпека страхового і фондового ринку – це оптимальний обсяг капіталізації ринку, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

Зовнішньоекономічна безпека – це стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому поділі праці.

Інвестиційна безпека – це рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку за належного рівня фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів.

Науково – технологічна безпека – це стан науково-технологічного та виробничого потенціалу держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування національної економіки, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів.

Енергетична безпека – це стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного станів.

Виробнича безпека – це рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення.

Демографічна безпека – це стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України.

Соціальна безпека – це стан розвитку держави, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз.

Продовольча безпека – це рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, сталий та якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави.[2].

Основним критерієм економічної безпеки країни є здатність її економіки зберігати або, принаймні, швидко відновлювати критичний рівень суспільного відтворення в умовах припинення зовнішніх надходжень товарів і послуг чи загострення кризових ситуацій внутрішнього характеру. В найбільш узагальненому вигляді основні критерії економічної безпеки України можна сформулювати таким чином:

- національна економіка  має забезпечуватися достатніми  обсягами ресурсів та інвестиційних товарів для сталого розвитку;

- потрібні достатні обсяги  державних резервів і запасів  стратегічно важливих видів продукції  і товарів, у тому числі товарів критичного імпорту;

- потрібен достатній  для підтримання науково - обґрунтованих рівнів споживання населенням обсяг споживчих товарів;

- фінансово-бюджетна і  грошово-кредитна системи мають  бути в змозі забезпечувати  стійкий розвиток національної економіки;

- мають бути сприятливі  умови для розвитку підприємництва;

- необхідно забезпечити  випереджальний розвиток науково-технічного  й інноваційного потенціалів  для підтримання сталого економічного зростання;

- інститути державної  влади повинні мати можливість  здійснювати дієву політику захисту  національних економічних інтересів;

- має забезпечуватися  ефективне включення національної  економіки у світогосподарську систему, що поєднує в собі розвиток експортного потенціалу, задоволення потреб внутрішнього ринку, захист вітчизняних товаровиробників і розвиток їх міжнародної конкурентоспроможності;

- включення в міжнародні  валютно-фінансові відносини має  сприяти забезпеченню сталості  грошово-фінансової системи. [5].

3)  Індикатори  економічної безпеки України

Економічна безпека оцінюється за певними критеріями — показниками-індикаторами. Індикаторами економічної безпеки країни є найважливіші економічні показники, визначені на основі критеріїв економічної безпеки, які відображають стан та динаміку розвитку економіки країни, а відхилення від оптимальних значень чи перевищення граничних розмірів їх призводить до порушення нормального перебігу відтворювальних процесів, виникнення або посилення негативних явищ і тенденцій суспільного розвитку. Оптимальні значення таких індикаторів - це інтервали значень, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворювальних процесів в економіці. Порогові значення індикаторів є кількісними величинами, порушення яких спричиняє несприятливі тенденції в економіці, а граничні значення індикаторів відображають значення показників, порушення яких зумовлює загрозливі процеси в економіці.[2].

Найважливішими з них є:

• Структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій;
• природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціали країни; ефективність використання ресурсів;
• конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках;
• темпи інфляції;
• рівень безробіття;
• якість життя, тобто ВВП на душу населення, ступінь диференціації доходів, забезпеченість населення матеріальними благами й послугами;
• дефіцит бюджету та державного боргу;
• енергетична залежність;
• інтегрованість у світову економіку.[3].