Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2011 в 19:55, реферат
Останнім часом проголошуються нові віяння співіснування народів на Землі, забезпечення якого неможливе без врегулювання локальних конфліктів, надання кожному народові можливостей для повного самовираження і власного облаштування життя відповідно до його національних особливостей і традицій, бажань та сподівань. Таким народом, що волають про допомогу і справедливість, є народ Сахарської Арабської Демократичної Республіки.
Вступ
Історія конфлікту
Участь міжнародних організацій в конфлікті
Місія ООН з проведення референдуму. Започаткування мирного процесу
Міжнародна спільнота щодо вирішення конфлікту
Проблема на сучасному етапі
Висновки
Мирний процес знову був зупинений, після чого Марокко повідомило, що готує пропозицію про автономію Західної Сахари під суверенітетом Марокко. Королем Марокко Мохамедом VI було висунуто пропозицію надання Західній Сахарі якнайширшої автономії в межах королівства. При цьому він пропонував практично повне самоврядування Західної Сахари: власні законодавча, виконавча і судова влади, місцеві правоохоронні органи, власний бюджет і податкова політика. Автономія отримала б у використання всі доходи від експлуатації місцевих ресурсів, а це 25% світових запасів, багатющі рибні запаси та виявлені легкодоступні поклади нафти і газу на Атлантичному узбережжі, поклади урану і золота. За собою королівство погоджувалося залишати питання оборони, зовнішньої політики, національної безпеки, верховенство влади короля, національну валюту, прапор і гімн.
Фронт Полісаріо погодився помістити автономію як третій варіант при голосуванні на референдумі, але відмовився обговорювати можливість референдуму, у бюлетені якого не було б варіанту повної державної незалежності, тому що такий референдум не міг би реалізувати самовизначення в юридичному сенсі цього терміна.
Міжнародна спільнота щодо вирішення конфлікту
Фактично керівництво Полісаріо категорично відкидає будь-який варіант, який не передбачає незалежності Західної Сахари, і наполягає на проведенні референдуму як на єдино можливому способі вирішення конфлікту.
В той же час уряд Марокко стверджує, що проведення референдуму та право на самовизначення – це зовсім не тотожні поняття: «У Хартії ООН слово "референдум" не зустрічається. У резолюціях Ради безпеки ООН по Західній Сахарі воно теж не зустрічається. На Генеральній Асамблеї ООН, яка збирає всі держави, постійних і не постійних членів, про це ані слова. І я вам нагадаю, що в практиці ООН такий інструмент, як референдум, використовується рідко. А переговори - базовий інструмент для вирішення питання про самовизначення. І коли ви починаєте розповсюджувати ідею про те, що самовизначення і референдуму – це одне й теж, то ви негативно впливаєте на ситуацію, виступаючи на боці тих сил, що блокують переговорний процес», – стверджує Таіб Фассі Фіхрі.
Багато країн Європи та Африки, в тому числі й Лівія, протягом десятиліть намагаються виступити посередниками у складному процесі західно-сахарського врегулювання.
"Ми, на відміну від інших сторін, залучених в конфлікт, представили конкретний і розгорнутий план виходу із ситуації, пропонуючи надати Західній Сахарі найширшу автономію. Інші сторони, в тому числі Алжир, нічого не пропонують, а лише затягують процес врегулювання проблеми, оскільки їх влаштовує така патова ситуація ", - зазначив прем'єр-міністр Марокко Абас ель Фассі. В свою чергу від позиції Алжиру багато в чому залежить, чим закінчиться конфлікт. Всі 30 років Алжир підтримував Фронт Полісаріо і досі вважає проблему "простим питанням про деколонізацію території ", і виступає різко проти ідеї "великої автономії ".
Прем'єр-міністр Іспанії Хосе Луїс Родрігес Сапатеро і постійний голова Європейської ради Херман Ван Ромпей, зі свого боку, заявили, що повністю підтримують політику ООН у врегулюванні проблеми Західної Сахари. "Іспанія не міняє своєї позиції, яка полягає у тому, що в цьому конфлікті необхідно знайти взаємоприйнятне рішення і досягти угоди на основі резолюцій ООН і з повагою до інтересів і прав обох сторін", - сказав Сапатеро.
"Європейський союз підтримує зусилля спецпосланця ООН по Західній Сахарі і закликає всі зацікавлені сторони продовжити діалог для досягнення взаємоприйнятного угоди, яке задовольнило б усі сторони. І тут важливо врахувати інтереси обох сторін, а не тільки однієї сторони", - сказав Ван Ромпей. За словами прем'єр-міністра Марокко, необхідно виходити з реальної ситуації в регіоні.
Не варто забувати і про самих жителів регіону. Навесні 2005 року в найбільших містах Західної Сахари Ель-Аюне і Смара пройшли мирні акції протесту, що отримали назву "сахарської інтифади". Вони були жорстоко придушені марокканської поліцією. Сталося це саме тоді, коли цей конфлікт, за влучним зауваженням журналіста з El Pais Антоніо Каньо, "рухався без будь-якого рішення в кут забутих світових проблем". Ці маніфестації, які тривали з деякими перервами більше ніж півроку, перетворили конфлікт із суперечки між Марокко та Алжиром у внутрішню проблему Марокко.
"Більше 85% населення території Західної Сахари - марокканці. І ми не можемо ігнорувати їхні права. Коли західно-сахарці приїжджають з Тиндуфу в Ель-Аюн (Марокко), щоб зустрітися з родичами, вони щасливі, вони посміхаються. Коли вони повертаються у свої табори в Тіндуф, вони плачуть, як плачуть їхні родичі, коли відвідують їх в Алжирі. Ось реальність. Фронт Полісаріо нав'язує їм своє бачення проблеми, не дозволяє нікому мати інше, відмінне від офіційного, думку. Ось вона, реальність ", - заявив ель Фассі.
Проблема на сучасному етапі
За останні роки політична обстановка в Західній Сахарі зазнала деяких змін в позитивну сторону.
У 2007 році Рада безпеки ООН закликала учасників конфлікту почати прямі переговори без попередніх умов, щоб знайти справедливе і довгострокове вирішення спору.
З тих пір Марокко і фронт Полісаріо 4 рази сідали за стіл переговорів у передмісті Нью-Йорка Манхассет. Але ніякого прогресу не було досягнуто через різне бачення вирішення проблеми. Не допомогли і неформальні переговори в 2009 році. Незважаючи на міжнародний тиск, сторони й досі залишаються на своїх позиціях. Але, не дивлячись на це, голава МЗС Марокко Тайеб Фассі Фіхрі заявив про "необхідність надати нової динаміки і якісний ривок переговорів" навколо Сахари: наступний етап неформальних переговорів призначений на грудень 2010 року.
Висновки
Незважаючи на триваючі розбіжності в думках, відновлений діалог став першими прямими переговорами між конфліктуючими сторонами за більш ніж сім років.
Важливість західно-сахарської проблеми полягає в її багатогранності, багатоаспектності, взаємозв’язку та взаємному впливі різних її сторін. Виділяються як національний аспект, пов’язаний з долею західно-сахарського народу, регіональний, що зачіпає інтереси країн регіону, міжнародний, що потребує участі світових держав у мирному врегулюванні проблеми.
Також
слід зазначити, що обидві сторони, задіяні
в конфлікти по-різному розуміють сутність
конфлікту; кожна з них має власне бачення
вирішення сахарської проблеми та свій
погляд на мирний процес та його кінцевий
результат. Відновлений діалог являє собою
спробу знайти компроміс між конфліктуючими
країнами, відійти від старих стереотипів
та обрати новий тип мислення й нові підходи
до пошуку виходу з багаторічної тупікової
ситуації.
Використані джерела
Київський
національний університет
імені Тараса Шевченка
ІНСТИТУТ
МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Реферат
з дисципліни країнознавство
на тему:
«Проблема
самовизначення Західної
Сахари і перспективи
її вирішення»
Виконала:
студентка ІІІ курсу
відділення МБ групи 3
Пашукевич Є.
Викладач:
Головченко В.І.
Кравчук О.А.
КИЇВ-2010
ПЛАН
Вступ
Історія конфлікту
Участь міжнародних організацій в конфлікті
Місія ООН з проведення референдуму. Започаткування мирного процесу
Міжнародна спільнота щодо вирішення конфлікту
Проблема на сучасному етапі
Висновки
Информация о работе Проблема самовизначення Західної Сахари і перспективи її вирішення