Принципи роботи спеціалізованих програм і спеціалізованих установ ООН

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

  «Принципи роботи спеціалізованих програм і спеціалізованих установ ООН» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала

Студентка:  12  групи,

4 курсу, спец. 6503  

 Хіврич  Наталія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ - 2011

     План 

1. Загальні характеристики спеціальних програм і установ ООН
2. Основні показники та аналіз діяльності ЮНІДО
3. Взаємозвязок України зі спеціальними програмами  і установами ООН

Висновок

Список літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Загальні характеристики спеціальних програм і установ ООН

     Питання про необхідність утворення спеціалізованих установ (далі СУ)  вперше обговорювалося на конференції в Думбартон-Оксі (1944 р.). Тут було вирішено, що ООН сприятиме розв'язанню міжнародних економічних, соціальних та інших гуманітарних проблем через певні міжурядові організації. 

     На цьому грунті між 1944 і 1948 рр. виникли міжнародні фінансові організації, які почали відігравати важливу роль у міжнародних економічних відносинах: Міжнародно валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який очолив фінансову групу, куди увійшли Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК).

     У 1988 р. утворена СУ Багатостороннє агентство з питань гарантій інвестицій (БАГІ). Нараховує 175 членів. Україна стала членом БАГІ з 1995 року. Основні цілі:сприяння збільшенню притоку інвестицій в країни, що розвиваються, по некомерційним ризикам.

     У 1977 р. почала діяти ще одна спеціалізована установа ООН — Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР). Її мета — надання допомоги країнам, що розвиваються, у збільшенні виробництва продовольства, ліквідації хронічного голоду.

     Економічні СУ. З метою подолання нестачі продуктів харчування у 1945 р. була заснована Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО). Цілями якої є підвищення життєвого рівня країн усього світу; підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; сприяння розвитку на місцях та підвищення рівня інфраструктурного забезпечення сільського господарства; поліпшення умов життя на селі.

     У 1985 р. сім'я спецустанов ООН поповнилася ще однією Організацією — Організацією Об'єднаних Нація з промислового розвитку (ЮНІДО), яка з 1966 р. діяла як орган Генеральної Асамблеї. Головна увага цієї організації зосередилася на сприянні промисловому розвитку країн, що розвиваються.

     Технічні СУ. У післявоєнні роки виникли також ряд СУ технічного характеру з метою обміну інформацією, міжнародної стандартизації, а також надання технічної допомоги: Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО, 1947 р.). Міжнародна морська організація (ІМО, 1959 р.).

     Так, Міжнародна метеорологічна організація, створена ще 1873 р., перетворилася у 1950 р. в СУ "Всесвітня метеорологічна організація" (ВМО). Всесвітній поштовий союз, утворений 1874 р., у 1948 р. одержав статус СУ під назвою "Всесвітній поштовий союз" (ВПС).  Головне завдання - забезпечення організації поштових відносин і гарантій свободи поштового транзиту.

     Соціальні СУ. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) створена 1948 р. Являє собою одну з найбільших за масштабами операцій спеціалізованих установ ООН. Програми ВООЗ та її органів охоплюють усі найважливіші галузі охорони здоров'я, у тому числі підготовку медичних кадрів, координацію медичних і біологічних досліджень, обмін медичними знаннями, співробітництво в галузі фармакології і т. д. За допомогою ВООЗ ліквідована така хвороба, як віспа, важливе значення мають розроблювані ВООЗ медично-санітарні правила та рекомендації.

     У 1946 році утворився МОП - Міжнародна організація праці стала першою спеціалізованою установою ООН. Сьогодні членами МОП є 183 країни. Свою головну мету МОП вбачає в тому, щоб сприяти створенню умов, за яких усі люди, незалежно від раси, віросповідання або статі, могли б реалізувати право на забезпечення свого матеріального добробуту і духовного розвитку в умовах свободи і гідності, економічної сталості та рівних можливостей.

     Гуманітарні СУ. У 1946 р. була створена ЮНЕСКО — Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури. Головна мета цієї організації — сприяти миру й безпеці шляхом співробітництва між країнами в галузі освіти, науки й культури.

     Всесвітня організація інтелектуальної власності або ВОІВ — є одним зі спеціалізованих агентств ООН, що було створена у 1967 році з метою заохотити творчу діяльність та забезпечити захист інтелектуальної власності в усьому світі. На даний момент ВОІВ нараховує 184 члени.

     Значне  місце в системі організацій  ООН належить спеціальним програмам. Це перш за все: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН (ЮНЮ) та Навчальний та науковий дослідний інститут ООН (ЮНІТАР).

     Програма розвитку ООН (ПРООН) була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1965 p., її діяльність фінансується за рахунок добровільних внесків держав, тому зберігається їх контроль над розподілом коштів. Це впливова міжнародна організація з численним апаратом фахівців її штаб-квартира розташована в Нью-Йорку. У більш ніж 100 країнах світу вона має свої постійні представництва. Головними критеріями надання допомоги в межах цієї програми є такі ключові показники, як чисельність населення й обсяг ВВП у розрахунку на душу населення країни-реципієнта допомоги.

     ЮНІСЕФ одна з програм допомоги системи ООН, створена 1946 року з метою організації допомоги дітям у післявоєнній Європі. Поступово функції ЮНІСЕФ змінювалися, розширювалися, її діяльність стала орієнтуватись на надання допомоги дітям країн, що розвиваються. Фонд фінансується за рахунок добровільних внесків, пожертвувань громадських організацій та окремих осіб. Особливо потрібно відмітити роботу ЮНІСЕФ по наданні в 1996р. допомоги в розмірі 921 млн. дол. Сімдесят відсотків засобів було направлено в країни з низьким рівнем доходу.

     Програма ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП) — автономний орган ООН, діяльність якого координується ЕКОСОР. Він створений за рекомендацією Стокгольмської міжнародної конференції, скликаної ООН 1972 p. з метою налагодження тісного міжнародного співробітництва з проблем навколишнього середовища. Штаб-квартира ЮНЕП розташована в Найробі (Кенія). Реалізацію заходів у межах Програми спрямовує Рада керуючих ЮНЕП (близько 60 осіб, що обираються терміном на три роки). До функцій ЮНЕП входить дослідження широкого кола проблем: охорона грунтів та вод, рослинного і тваринного світу, соціально-економічні аспекти енергетики, тощо.

     Університет ООН (ЮНЮ), створений відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН (1972 p.), діє з 1975 р. Штаб-квартира — в Токіо (Японія). Університет фінансується тільки за рахунок добровільних внесків, переважно Японією. Головна мета університету — здійснення досліджень і навчальних програм у центрах підготовки й перепідготовки спеціалістів.

     Навчальний і науково-дослідний інститут ООН (ЮНІТАР) заснований 1963 р. відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН як автономна установа, що фінансується за рахунок добровільних внесків. Основна функція інституту — підготовка адміністративних і дипломатичних кадрів, головним чином для країн, що розвиваються.  

2. Основні показники та аналіз діяльності ЮНІДО

    Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку, ЮНІДО -спеціальна установа ООН, створена у 1966 р., мета якого полягає у сприянні промисловому розвитку та прискореній індустріалізації країн, що розвиваються шляхом мобілізації національних і міжнародних ресурсів.

    До  складу ЮНІДО входять 171 держав. Україна є членом цієї організації з 1985 р. Головний орган ЮНІДО - Генеральна конференція. В ході свого функціонування організація надає послуги експертів-консультантів, технічних експертів, у поставках устаткування, проводить семінари, сприяє підготовці кадрів.

      Цілями  ЮНІДО є:

• сприяння промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному, національному і галузевому рівнях;
• сприяння індустріалізації країн, що розвиваються, в тому числі в галузі розробки природних ресурсів і розвитку інфраструктури;
• надання допомоги країнам з перехідною економікою і країнам, що розвиваються, в реструктуризації і приватизації в промисловості;
• надання технічної допомоги.

     Допоміжна діяльність ЮНІДО включає збір, узагальненя, публікацію інформації, проведення досліджень, організацію конференцій з питань промислового розвитку.

     Основні висновки та статистичні результати, отримані з аналізу квартальних індексів показують, що світове промислове виробництво зросло на 6,5% в порівнянні з першим кварталом 2010 року. Це вказує на прогрес відновлення світового промислового виробництва після нещодавньої фінансової кризи.

     Промислове виробництво в промислово розвинених країнах зросло на 4,4% в першому кварталі в порівнянні з аналогічним періодом в 2010 році (рис. 1). Сильне зростання на 7,1% спостерігається в обробній промисловості США. Основні европейські економіки Франції, Німеччини, Італії та Сполученого Королівства також показують, високі темпи зростання. Тим не менш, промислове виробництво в Греції знизилось на 6,%, в той час як Португалія та Іспанія має незначний ріст менше 1%. Вплив цунамі, яке сталося в перший тиждень березня, ще не було відображене в даних виробництва Японії. І все ж його промислове виробництво скоротилося на 2,4%, що сприяло зниженню темпів зростання серед країн  Східної Азії промислово розвинених країнах в цілому. 

     Рис 1: Світове промислове виробництво за I квартал 2011р.

     Темпи зростання у % в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р.

     

     Промислове виробництва країн збільшилось на 11,5% за перший квартал. Промислове виробництво групи нових індустріальних країн збільшилось на 6%, а зростання Індії оцінюється в 5,1%, в Мексиці зросло на 7,4% а в Туреччині на 13,8%. Темпи зростання інших країн, що розвиваються, включаючи найменш розвинені країни була нижче 5%. Негативне зростання було відзначено в Єгипті та Тунісі, де промислове виробництво скоротилося на 8,9% і 7,%, відповідно, в цей період.

     Оцінки зростання також виробляються окремо для обробних галузей на 2-значному рівні ISIС. Промислово розвинених країн добре зарекомендували себе в ряді високотехнологічних галузей промисловості, особливо в офісній та комп'ютерній апаратурі, електричних машинах та медично-оптичних обладнаннях. Їх темпи росту є особливо низьким в традиційних секторах низьких технології, таких як продукти харчування та напої, текстиль. Виробництво одягу знизились майже на 5% у промислово розвинених країнах (див. рис. 2). 

     Рис 2: Результат окремих секторів виробництва в I кварталі 2011 р.

     Темпи зростання у % в порівнянні з аналогічним період 2011 року

     

     Країни, що розвиваються перевершили промислово розвинені країни у всіх секторах крім офісної та обчислювальної техніки. Різниця в темпах зростання є не тільки в традиційно низьких технологіях і ресурсах на основі секторів, таких як продукти харчування та напої, текстиль, одяг та нафтопродукти, а й у високотехнологічному виробництві. Країни, що розвиваються досягли хороших результатів в виробництві транспортних засобів та іншого транспортного устаткування, радіо і телебачення комунікаційного устаткування і хімічної промисловості.