Перспективи торгівлі в рамках зони вільної торгівлі між Україною і ЄС продукцією плодівництва і овочівництва

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

Перспективи торгівлі в рамках зони вільної торгівлі між Україною і ЄС продукцією плодівництва і овочівництва

Глобальні економічні процеси вимагають від України принципово-нових напрямів господарювання. Основне місце в таких перетвореннях має посісти сільське господарство нового типу – вирощування органічної (екологічної) продукції.

Умови, що наразі склалися в АПК України – низький технологічний рівень оснащеності виробництва, недостатня кількість оборотних коштів, недоступність кредитування, – хоч як дивно, але сприяють розвитку органічного сільського господарства, адже основною особливістю такої форми господарювання є максимальне звуження антропогенного впливу на сам процес вирощування культур. Отже, органічне сільське господарство передбачає мінімальну обробку ґрунту, при якій використання синтетичних мінеральних добрив та отрутохімікатів забороняється.

Це дає можливість оптимізувати витрати підприємствам АПК не лише знизивши кількість використовуваного пального, пестицидів, часу на обробіток, а й отримати цінову перевагу не ринку, адже екологічна продукція зазвичай дорожча на 25-30% від вирощеної за традиційними технологіями.

Експорту та імпорту овочевої продукції, на протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до зростання. У вартісному вираженні експорт в 2009 році зріс в 12,5 разів у порівнянні з 2000 роком, імпорт - в 18,8. За 9 місяців 2010 року зовнішньоторговельне сальдо є негативним - 10,3 млн доларів (експорт дорівнював 89600000 доларів, імпорт - 99,9 млн).

Зменшення виробництва овочів «борщового набору» (морква, столовий буряк, капуста) в 2009 році і втрата частини врожаю в результаті сильних морозів у грудні - січні через неможливість забезпечення належних умов зберігання привели до збільшення імпорту цих культур в 2010 році: за 9 місяців 2010 року було імпортовано капусти 23050 т, що в 12,5 рази більше, ніж у 2009 році; моркви та інших коренеплодів - 29 107,3 ​​т, або в 5 разів більше. Збільшення обсягів переробки овочів, при якій використовується часник, і ажіотаж навколо «свинячого грипу» привели до того, що в цей період імпорт часнику довелося збільшити майже втричі.

Плодівництво й овочівництво в Україні мають великі перспективи розвитку, у тому числі в нарощенні експортного потенціалу. 2005 року Україна була нетто-експортером у торгівлі з ЄС овочами, коренеплодами, їстівними плодами та горіхами. Експорт за цими двома групами товарів 2005 року збільшився на 53%. Утім, темпи зростання імпорту цієї продукції були набагато вищими – 173%.

Найближчими роками внутрішній попит на продукцію плодівництва й овочівництва зростатиме високими темпами. Внаслідок зростання доходів раціон харчування громадян змінюється у бік здорового харчування, яке передбачає збільшення споживання овочів і фруктів. З іншого боку, в Україні відбувається швидка реструктуризація підгалузі роздрібної торгівлі: триває процес розвитку мереж магазинів і зменшення частки ринків у роздрібній торгівлі. Зростання мереж магазинів потребує їх забезпечення великими партіями свіжої, однорідної плодоовочевою продукції.

Зростає попит на якісну плодово-овочеву продукцію, яку здатні задовольнити лише ефективні сільськогосподарські підприємства. Розвиток плодівництва та овочівництва для великих мереж роздрібної торгівлі також матиме мультиплікативний ефект на економіку, який виражатиметься у становленні мережі логістичних центрів, покликаних скоротити ланку посередників між виробниками та роздрібними продавцями задля забезпечення споживачів свіжою продукцією.

Крім митних тарифів, основні бар’єри для торгівлі українських товарів на ринках ЄС – нетарифні обмеження, такі як невідповідність стандартів продукції, відмінність митної системи та процедур оцінки відповідності промислової продукції. Додатковий бар’єр для українських товарів – преференційні правила походження товарів, які застосовує Європейський Союз.

При співпраці України і ЄС в рамках зони поглибленої торгівлі, Україна бачить співпрацю при таких заходах як: створення лабораторій для забезпечення сільськогосподарських підприємств насіннєвим матеріалом4 і нагляду за санітарними та фітосанітарними стандартами, запровадження державної програми розвитку плодівництва та овочівництва в Україні, надання цільових субсидій господарствам підгалузі. ЄС запровадить такі заходи як: надання технічної допомоги для реформування підгалузі та впровадження лабораторій для нагляду за санітарними та фітосанітарними стандартами та стандартами якості, сприяння розширенню продажу насіннєвої продукції та технологій

Запровадження ЗВТ призвело до зниження цін в економіках України та Європейського Союзу завдяки економії масштабу. За умови наближення технічних стандартів до законодавства ЄС в таких галузях, як сільське господарство, виробництво тканин та готового одягу, автомобілів та машинобудування, виробництво електроніки та харчових продуктів, може спостерігатись зменшення видатків на приведення у відповідність та митний контроль. Це сприяло збільшенню товарообігу між країнами ЄС та Україною.

Українські виробники плодів та овочів відчули позитивні наслідки такі як розширення ринків збуту, підвищення якості продукції, підвищення ефективності виробництва. Але і з тим зросла конкуренція домашньому товару та витрати спрямованні на збільшення випуску та сертифікацію. З провадженням цього договору значно зменшилась кількість посередників між виробниками та продавцями.

Також це співробітництво сприяло розширення ринку для реалізації свого товару європейським виробникам плодів та овочів ЄС. Вони прагнуть виробляти якісні товари, щоб конкурувати з українським.

У українських та європейських  споживачів з’явився різноманітних обсяг продукції на ринку , де вони можуть придбати за нижчими цінами більш якісну продукцію. Але вони відчують на собі державні видатки для створення лабораторій. .