Особливості та динаміка зовнішньої торгівлі України

Україна має добрі можливості нарощувати експорт зерна, соняшникової олії, молочних продуктів, зокрема твердого сиру. Однак інколи державна політика гальмує цей процес. Приміром, високий врожай зернових та зростання попиту на зерно у світі у 2009-2010 рр. були сприятливими для українського експорту, проте введення Урядом експортних квот на ринку не дозволили вітчизняним експортерам закріпити імідж стабільних постачальників зерна.

Збільшення експортного  потенціалу молочної продукції наштовхується  на запровадження нової системи дотацій, яка передбачає підтримку виробників тваринницької продукції з розрахунку на голову худоби і призведе до зниження виробництва молока, що у свою чергу, зумовить зростання конкуренції за сировину і зростання закупівельних цін; погіршення товарності молока, і як наслідок, зниження обсягів експорту молочних продуктів.

Необхідно також нормалізувати  відносини з країнами-імпортерами молочної продукції, передусім з Росією, з метою нівелювання наслідків «молочних воєн». Запровадити стандарти якості та безпечності харчової продукції відповідно до міжнародних вимог.

У 2009 р. імпорт товарів хімічної промисловості зменшився на 54%, тоді як експорт – на 97%. У 2010 р. імпорт цих товарів зростав значно швидше завдяки зростанню попиту на полімери та засоби захисту рослин. Споживання даних товарних груп традиційно зростає у світі, а спеціалізація у світовій економіці за цими групами закріплюється за Китаєм

Зростання експорту товарів  хімічної промисловості впродовж п'яти  років було незначним через втрату Україною найбільших азійських ринків збуту своєї стратегічної продукції – карбаміду, цю нішу зайняв Китай, що спричинено тим, що жодних запобіжних заходів з боку України не було здійснено. Більше того, за роки незалежності вітчизняні виробники хімічної продукції не мали ніяких зв’язків з країнами-імпортерами товарів, оскільки карбамід та аміак завжди продавався трейдерами на спотовому ринку.

Стримують розвиток галузі в останні роки зростання цін  на газ, високий рівень енергоспоживання а також низька якість окремих виробів. За 9 міс. 2010 р. експорт продукції машинобудування збільшився на 19,1 % проти відповідного періоду 2009 р., імпорт – на 1,5 %, що зумовило зменшення від’ємного сальдо майже у 19 разів. Експорт продукції машинобудування останнім часом вирізняється дуже звуженим асортиментом – це практично лише дві товарні підгрупи – двигуни і насоси, головним чином для газо- і нафтотранспортних галузей.

У цілому торгівля товарами зазначеної групи формувалась під  впливом попиту, який стосовно інвестиційних товарів був вкрай низьким. Водночас, завдяки кредитам, зріс продаж та імпорт споживчих товарів. Активним приростом характеризувався також імпорт сільськогосподарської техніки. Для подальшого розвитку експортного потенціалу машинобудування необхідно створити інноваційні підприємства за технологіями 5-6 укладів, стимулювати розвиток виробництва нової техніки (приміром літаків, суден) на окремих діючих підприємствах за належної державної стимулюючої політики.

ВИСНОВОК:

На мою думку, у перспективі на розвиток зовнішньої торгівлі України впливатимуть такі чинники: збережеться значна частка в експорті сировинних товарів та продукції з відносно низькою доданою вартістю. Для пожвавлення їх експорту велике значення матиме поліпшення якості товарів шляхом технологічної модернізації металургійних підприємства та відновлення попиту на метали на світових ринках; збережеться залежність України від імпорту енергоносіїв, хоча можна очікувати подальше скорочення споживання газу у промисловості за умов підвищення технологічного рівня основних енергоспоживаючих виробництв; реальне кінцеве споживання домогосподарств, що було рушійною силою зростання українського ВВП останніх трьох передкризових років, постійно знижується через консервативну політику оплати праці найманих працівників та високу інфляцію. Низька платоспроможність домогосподарств справляє вплив на імпорт у бік його здешевлення, що сприятиме зменшенню дефіциту торговельного балансу. Українська економіка продовжує потерпати від збитковості майже 40 % підприємств є збитковими та нагромадження значних обсягів корпоративного боргу. Можливо для прискорення виходу з кризи необхідно не лише реструктуризувати борги, але й вдатися до використання механізму банкрутства підприємств і зміни власників.

Для зменшення впливу світової кризи на економіку України та її зовнішню торгівлю потрібні політична воля, узгодженість дій влади, бізнесу та суспільства в цілому. Експортний потенціал української економіки та потреби в імпортних надходженнях відбиваються у її зовнішньоторговельному балансі, який потребує постійного дослідження чинників і шляхів найменш болісного виходу із кризи та забезпечення наступного ефективного піднесення.

ЛІТЕРАТУРА

1. http:/www.ukrstat.gov.ua

2. http:/ www.ukrdzi.com/ru/

3. он-лайн Бази даних Світового Банку

http://databank.worldbank.org/ddp/home.do?Step=3&id=4

4. «Розміщення продуктивних сил України» за редакцією Є.П.Качана – Київ Видавничий Дім “Юридични книга” 2002 р.

5.  “Україна в цифрах 2001р.” – Київ “Техніка” 2009 р.  
6. «Географія – навчальний посібник» Масляк П.О., Олійник Я.Б.– Київ “Знання”, 2010 р.  
7. «Економічна і соціалістична географія світу: Підручник для 10 кл.» Б.П. Яценко, В.М.Юрківський, О.О.Любіцева та ін. За редакцією Б.П. Яценка – Київ «Арка» 2010р.

8. Barefoot and Mataloni, “U.S. Multinational Companies,”
9. Campos N. F. Foreign direct investment and structural reforms : evidence from Eastern Europe and Latin America / Nauro F. Campos and Yuko Kinoshita. - Washington, D.C. : International Monetary Fund, 2008. - 38 p. : ill.
10. Edward M. Graham and Paul R. Krugman, Foreign Direct Investment in the United States (Washington, D.C.: Institute for International Economics, 2009)
11. For a classic expression of this see Robert Gilpin, U.S. Power and the Multinational Corporation: The Political Economy of Foreign Direct Investment (New York: Basic Books, 2009)
12. Graham and Krugman, Foreign Direct Investment in the United States
13. Hymer, The Multinational Corporation, 86-88; James Peoples and Roger Sugden, “Divide and Rule by Transnational Corporations,” in Christos N. Pitelis and Roger Sugden, eds., The Nature of the Transnational Firm (London: Routledge, 2000)
14. Joseph P. Quinlan, Global Engagement (Chicago: Contemporary Books, 2010) UNCTAD, The Universe of the Largest Transnational Corporations (New York: United Nations, 20010)
15. ru.wikipedia.org/wiki/Транснациональная_компания
16. Stephen Herbert Hymer, The Multinational Corporation: A Radical Approach (New York: Cambridge University Press, 2010)
17. uk.wikipedia.org/Прямі_іноземні_інвестиціі 
18. UNCTAD(United Nations Conference on Trade and Development), World Investment Report, 2010 (New York: United Nations, 2010), 17-18.
19. World Investment report 2009 -  використана статистика