Основні тенденції розвитку країни Монако в міжнародному економічному інтеграційному простору

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

          ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

“ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”

 

 

 

 

 

 

 

                 Виконав: студент 221 групи ФЕП,

                                                                      8.050106 «Облік і аудит»                 

Змитрюк С. А.

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

1. Визначення загальної вартості та видової структури основних виробничих фондів

 

Для визначення видової  структури основних виробничих фондів підприємства розраховують (за даними дод. 1) питому вагу кожної їх групи у загальній вартості фондів підприємства:

 

 

 

 

 

де I_i — питома вага 1-ї, 2-ї та 3-ї групи основних фондів (відповідно до державного класифікатора ДК-013-97);

    B_n — вартість основних виробничих фондів по підприємству в цілому;

    B_ni — первина вартість і-ї групи основних виробничих фондів на початок року, грн.

Розподіл основних фондів за групами наведено в дод. 4.

Після визначення структури  основних фондів підприємства зробити висновок: чи є ця структура прогресивною.

Розв’язання:

1) B_n = 5120+4800+280+4750+20700+20700+530+279=57159;

2) B_n1 = 5120+4800+280=10200;

3) B_n2 = 4750+20700+20700+530=46680; 

4) B_n3 = 279.

5 ) I₁  =10200/57159*100%=17,84%

5) I₂ =46680/57159*100%=81,67%

6) I₃ = 279/57159*100%=0,49%

 

2. Визначення  річної потреби обігових коштів  підприємства

 

Річна потреба в обігових коштах підприємства визначається за формулою:

де Р_і – середньодобова витрата і-го елемента обігових коштів (дод. 2).           Т_ц — тривалість періоду, діб (приймаємо рівним 360 діб).

Розв’язання:

С_річ=18138*360=6529680 грн.,

 

∑Р_і =2200+730+890+1300+50+18.0+200+1750+1700+9300=18138 грн.

 

3. Визначення  кошторису витрат виробництва  готової продукції та собівартості  одиниці продукції

 

Кошторис витрат (в  гривнях) на річний обсяг готової  продукції визначається за формулою:

 

S = S_B + S_HB ,            (3)

де S_B — виробничі витрати, грн.; S_HB — невиробничі витрати, грн.

 

Виробничі витрати:

S_В = S_пр. + S_нпр  ,           (4)

де S_пр, S_нпр – відповідно прямі та непрямі витрати, грн.

 

Прямі витрати:

S_пр = S_мв + S_оп + S_ам + S_рем + S_соц + S_ін ,        (5)

де S_мв — матеріальні витрати (умовно прийняти 50 % від річної потреби обігових коштів – (С_річ).

S_оп — витрати на оплату праці основних робітників (в роботі вважати, що робітники знаходяться на відрядній оплаті праці).

 

Відрядну заробітну  плату можна визначити за формулою:

S_ОП = Q • H_зп ,    (6)

 

де Q — плановий обсяг продукції, од; (дод. 3)

Н_зп — норматив заробітної платні на одиницю продукції за відрядною розцінкою, грн/од. (дод. 3).

 

Амортизаційні відрахування( S_ам).

Розрахунок витрат на амортизацію проводять за рівномірним  методом. Норми амортизацій визначені  Законом України “Про оподаткування  прибутку підприємств” від 22.05.97р. Згідно з законом основні виробничі фонди поділяються на три групи, для кожної з яких розроблені норми амортизації (дод.4). У статтю “Амортизаційні відрахування” входять витрати на амортизацію основних фондів, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції, тобто від групи основних фондів “Машини та обладнання” або інші транспортні засоби. Відрахування на амортизацію інших груп основних фондів враховується в статті “Інші виробничі витрати”.

Таким чином розмір амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

 

 

 

 

де B_М- вартість основних виробничих фондів по групі “машини і обладнання”, грн;

n- річна норма амортизаційних відрахувань, %.

 

Витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів S_рем обчислюється в гривнях за формулою

 

S_рем = S_ам · k_рем ,           (8)

 

де S_{ам —} амортизаційні відрахування.

k_рем — коефіцієнт, якій враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт ( в роботі приймається 0,35 від витрат по амортизації).

 

Витрати на соціальні  заходи (S_соц)

Розрахунок витрат по статті на соціальні заходи виконують за формулою:

S_соц = S_on · k_соц  ,            (9)

 

де k_соц — коефіцієнт витрат на соціальні заходи (приймають рівним 37,5% від фонду оплати праці виробничих працівників).

За станом на 1.01.2003 р. до відрахувань на соціальні заходи належать:

1. відрахування до Пенсійного фонду (32%);
2. відрахування на обов’язкове соціальне страхування (2,9%);
3. відрахування на випадок безробіття (фонд зайнятості) (2,1%);
4. страхування від нещасних випадків (від 0,08% до 13%); в роботі прийняти 0,5%.

 

Інші виробничі витрати ( S_ін)

 

S_ін = R_і (S_мв + S_on +  S_соц+ S_рем )+ S_ам,           (10)

 

де R_і — коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (прийняти 20%);

S_aм - амортизаційні відрахування інших груп основних фондів (за винятком “машин та обладнання”).

 

 

 

де і – групи основних фондів;

n — річні норми амортизаційних відрахувань, %;

В_hi — вартість основних виробничих фондів по групах основних фондів підприємства, грн.

Непрямі витрати

До складу непрямих витрат входять: витрати на утримання та експлуатацію будівель, споруд, устаткування, оплата праці керуючого та обслуговуючого персоналу, а також загально виробничі, загальногосподарські та інші поточні витрати.

Непрямі витрати визначаються за формулою:

 

S_нп = S_{п *} К_нп ,            (12)

 

де S_п — прямі витрати;

К_нп - коефіцієнт непрямих витрат (в роботі прийняти 0,6).

Невиробничі витрати: в  роботі прийняти 5% від суми прямих та непрямих витрат. Невиробничі витрати  пов’язані з процесом реалізації готової продукції: витрати на упаковку, транспортування продукції, комісійні збори та витрати, пов’язані зі збутом продукції.

Результати подати у  вигляді таблиці (дод. 5).

Собівартість одиниці  продукції розраховується за формулою:

 

S_од = S / Q,           (13)

 

де S – річний кошторис витрат , грн.

Q - об’єм продукції, що виробляється за рік, од. (дод. 3).

 

Розв’язання:

Прямі витрати.

1) S_B =3966796,05+2380077,63 =6346873,68 грн.;

2) S=6346873,68 +317343,684 =6664217,364 грн.;

3) S_пр=3264840+19312+11670+4084,5+7242+659647,55= 3966796,05 грн.;

S_мв =6529680-50%=3264840 грн.

4) S_ОП = 680*28,4=19312 грн.;

            5) S_ам = 46680(B_n2)*25(додаток 4)/100=11670 грн.;

6) S_рем= 11670*0,35(за умовою)=4084,5 грн.;

            7) S_соц =19312*37,5(за умовою)=7242 грн.;

              ПФ=7242*32%=2317,44 грн.;

               ОСС =7242*2,9%=210,018 грн.;

               ФЗ =7242*2,1%=152,082 грн.;

               СНВ =7242*0,5%=362,1 грн.;

           8) S_ін = 0,2(20%)*(3264840+19312+7242+4084,5)+551,85=659647,55 грн.;

9) S_ам = ∑ (B_n1*n/100+ B_n3*n/100)=10200*5/100+279*15/100=510+41,85= =551,85 грн.;

            Непрямі витрати.

         10) S_нп =3966796,05*0,6( за умовою)= 2380077,63 грн.;

         11) S_HB=6346873,68 *0,05 (5% за умовою) =317343,684 грн.;

          12) S_од = 6664217,364 /680=9800,32 грн.

Виробнича собівартість=6346873,68/680=9333,64 грн.

 

4. Розрахунок  показників ефективності виробництва  до залучення інвестицій

 

До системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться:

1. Валова виручка.
2. Валовий прибуток.
3. Прибутки (балансовий і чистий).
4. Рентабельність продукції.

Валова виручка від реалізації готової продукції визначається залежно від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою:

В = Ц_одQ  ,           (14)

 

де Ц_од – вартість одиниці продукції, грн/од.;

Q – річний обсяг готової продукції.

Вартість одиниці продукції в роботі визначається за формулою:

Ц_од=S_од m,            (15)

 

де S_од - собівартість одиниці продукції, грн/од;

m – коефіцієнт, який враховує нормативний прибуток (в роботі приймається 30%).

Валовий прибуток підприємства розраховується за формулою:

ВП=В-S_р,           (16)

 

де В – виручка  від продажу продукції, грн.;

S_Р – виробнича собівартість товарної продукції.

Балансовий  прибуток підприємства:

 

ПБ = ВП—ПДВ,         (17)

 

де ВП – сума валового прибутку, ПДВ – прибуток на додану вартість (20%).

Чистий прибуток:

ЧП = ПБ—П_в  ,           (18)

 

де БП – балансовий прибуток,

П – податки та обов’язкові  платежі (Податок на прибуток 20%.)

Рентабельність продукції визначається за формулою:

 

                                   R = ПБ/S·100%,

де П_Р – балансовий прибуток за певний період, грн;

S – повна собівартість  товарної продукції, грн.

 

 Розв’язання:

       Ц_од= 9800,32*30%=2940,096 грн.,

       В=2940,096*680=1999265,2 грн.,

       ВП=1999265,2-9333,64=1989931,6 грн.,

       ПДВ=1989931,6*0,2=397986,32 грн.,

       ПБ = 1989931,6-397986,32=1591945,3 грн.,

       П = 1591945,3*0,2=318389,06 грн.,

       ЧП =1591945,3-318389,06=1273556,3 грн.,

       R =1591945,3/9800,32*100%=16243,81грн.

 

5. Обґрунтування  та вибір кращого варіанта  інвестиції.

У даній частині роботи потрібно визначити на основі аналітичної оцінки вихідних показників і певних економічних розрахунків доцільності реалізації одного з проектів.

Перший варіант інвестування – залучений. Загальна сума інвестицій згідно з варіантом (дод. 6) вносять на початку першого року інвестиційного проекту. Інвестиційний проект розрахований на 10 років. Підприємство повинно повертати інвестиції, починаючи з 3 року.

У зв’язку зі збільшенням  обсягу продукції на 1% щорічно, внаслідок  введення нового обладнання враховується зниження собівартості продукції на другому році інвестування. Доля зниження наведена в дод.5

Другий варіант інвестування – чистий прибуток підприємства, розрахований в п. 4. Частина грошей, що не вистачає до необхідної суми (дод. 6)- позичається. Але відсоток, під який береться додаткова сума, приймається в 1,2 рази більшим, ніж в першому варіанті, оскільки чим менша сума інвестування, тим більше відсоток на капітал.

Визначення ефективності інвестиційних рішень проводиться  шляхом приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування за допомогою економічних показників ефективності інвестицій.

На базі розрахунків, наведених в п. 3, 4 заповняється дод. 8.

Обґрунтування кращого  варіанта інвестицій здійснюється за наступними показниками: чистий дисконтний прибуток – термін окупності та внутрішня ставка рентабельності.

Чистий дисконтний прибуток визначається за формулою:

 

(19)

 

 

 

 

де ЧДП — чистий дисконтний прибуток, грн.;

ВВ — валова виручка від реалізації готової продукції, грн.;

В — витрати, грн.;

t — шаг (рік) розрахунку;

r — норма дисконту, %;

1/(1+r)^t – коефіцієнт дисконтування. Значення коефіцієнта наведені в дод. 7.

N — горизонт розрахунку. Дорівнює 10 рокам.

Під час розрахунку ЧДП від валової виручки за відповідний рік вираховуються витрати на виробництво продукції та витрати по оплаті відсотків за кредит.

Розрахунок по виплаті  боргу та відсотків за кредит навести  за формою наведеною в дод. 9.

Розрахунок чистого  дисконтного прибутку проводиться в табличній формі за ставками 5, 12, 20 відсотків. (дод. 10).

Графа вигоди складається  з щорічного чистого прибутку та амортизаційних відрахувань (S_AM).

Графа витрати складається  з поточної собівартості продукції  та загальної суми повернення кредиту (графа 5 табл. 3).

Строк окупності –  мінімальний часовий інтервал від  початку життєвого циклу інвестиційного проекту, за межами якого ЧДП стає і продовжує залишатися позитивним.

 

 

 

 

 

 

Термін окупності визначається за формулою:

 

 

 

(20)