Обгрунтування зовнышньоекономычного контракту з експорту меду натурального

     Окрім того, у Львові в 2008 році було започатковано проведення форуму бджолярів Центральної та Східної Європи, Всеукраїнський ярмарок бджолопродуктів та І міжнародну конференцію «Медова Покрова - 2009».

     Оскільки, як вже було зазначено, обсяг виробництва меду в Україні більш ніж вдвічі перевищує обсяг споживання, наша країна практично не має потреби в його імпорті. Стосовно динаміки імпорту меду в Україну (рис. 1.6), у 2005 році Україна імпортувала 63 т меду , 62 т якого – з Туреччини. Обсяг імпорту меду в 2006 році склав 39 т, а до 2007-го впав практично до нульової позначки (3 т). У 2008 році Україна ввезла максимальну за останні 4 роки кількість меду за період 2005 – 2011 рр. – 128 т (максимальний імпорт – Молдови), а в 2009 р. цей показник скоротився до 30 т. Сумарний обсяг експорту у 2010 році – 107 т, причому 80,4% обсягу - з Німеччини. За перші три місяці 2011 року Україна встигла імпортувати 1 т меду вартістю 3 тис. дол. з Франції.  

Рис. 1.6 – Динаміка імпорту меду в Україну, т [10] 

     Дані  про географічний розподіл сумарного обсягу експорту та експортні ціни з України за період 2006 – 2010 рр. відображені у додатку В. Незважаючи на зниження експортних поставок за період 2009 – 2010 рр. на 4,5%, відбулося збільшення експорту у вартісному вимірі на 16,2% (див рис. 1.7). В цілому 3 – 7% загального обсягу виробництва йде на експорт, решта – на внутрішнє споживання та відгодівлю бджіл. Найбільш стрімке збільшення експорту (більш ніж вдвічі) меду простежується за період 2008 – 2009 рр. як у натуральному, так і у вартісному вимірах. На думку експертів, це здебільшого пов’язано із вступом України до зони вільної торгівлі. У 2008 році найбільший обсяг експорту справлявся в такі країни: Польща, Німеччина, Люксембург та Росія. Лідером 2009 року стала Німеччина, друге та третє місце належать Польщі та Росії відповідно. З 2010 року найбільші обсяги меду вивозяться в Росію, за якою слідують вже Німеччина та Польща.  

Рис. 1.7 – Динаміка географічної структури експорту меду з України у вартісному вимірі, 2008 – 2010 рр. [10] 

      Коливання цін на готовий мед в Україні  – від 18 до 60 грн/кг. Факторами ціни є якість, сорт (моно- чи поліфлорний мед), місце виробництва. В цілому простежується загальна тенденція зростання цін на мед

      За  думкою більшості експертів, вітчизняних  бджолярів-виробників можна розділити на три нерівноцінні групи: сільські, міські жителі та спеціалізовані комплекси (підприємства) або окремі бджолярі, що мають понад 100 бджолиних сімей. Сільські жителі, які є основними виробниками вітчизняного меду (понад 90%), мають у своєму господарстві від декількох одиниць до декількох десятків сімей. За неофіційними даними, близько 1,5% населення (700 тис. громадян) займається виробництвом меду, їх кількість продовжує надалі збільшуватися, в той час, як кількість компаній залишається стабільною. Кількість бджолиних сімей зростає паралельно з дрібними виробниками меду. З огляду на те, що питома вага приватних господарств та приватних пасіки і ферм займає 77% у загальному обсязі виробничих сил бджільництва, можна зробити висновок, що Україна має високий потенціал для розвитку підприємицтва у цій галузі.

     Першим виробником органічного меду в Україні стало приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба», що входить до аграрної групи ЄтноПродукт. Пасіка цього підприємства в травні 2010 року була сертифікована Швейцарським інститутом екологічного маркетингу ІМО, отже вона відповідає нормам органічного виробництва ЄС.

     Органічний мед – це мед, одержаний в результаті ведення сертифікованого органічного виробництва (у країнах ЄС регулюється постановами №889/2008 і №2092/91). В Україні відсутнє законодавство щодо органічного меду.

     Найкрупніші виробники меду серед підприємств  відображені у табл.1.2. Найбільша кількість підприємств з виробництва меду знаходиться у Донецькій, Вінницькій, Полтавській, та Черкаській областях. Лідерами виробництва меду в розрахунку на одне підприємство є Донецька, Запорізька та Полтавська області. Останнім часом отримують розвиток такі підприємства з виробництва меду, як «Пасіка», «Бартнік», «Купуйка», «Мед від Миколи Івановича», «Етнопродукт».  
 
 
 

     Таблиця 1.2 – Рейтинг найкрупніших підприємств-виробників бджолиного меду на 2009 рік [19]

     Отже, господарства населення в Україні забезпечують внутрішні потреби споживання меду та формують ціни на вітчизняний мед, адже ними виробляється більша частина загального обсягу цього продукту. Сприятливі для експорту умови на світовому ринку та тенденції до зростання виробництва сприяють підсиленню мотивації до збуту меду на світових ринках.

     РОЗДІЛ 2

     ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДАНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ

     2.1 Законодавча база 
 

     Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів та з метою сприяння розвитку сільського господарства та боротьби з незаконним переміщенням товарів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс правових норм, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.

     Визначаючи можливості і умови здійснення експорту меду з України, необхідно спочатку визначити чи має право посередницька фірма укладати зовнішньоекономічний контракт, чи не входить мед в список заборонених для експорту товарів та які умови проходження межі України товаром, що експортується, а саме: розміри експортного мита, митного збору, акцизу, ПДВ.

     За  митне оформлення товарів та інших  предметів стягується митний збір відповідно до Наказу ДМСУ «Про затвердження Класифікатора видів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших бюджетних надходжень» вiд 07.12.2005  № 1201. [5]

      Експортні мита на окремі види товарів регламентуються  відповідними Законами: Закон України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» №180/96-ВР, 07.05.1996, «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» №216-IV, 24.10.2002, «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» №1033-XIV, 10.09.1999 та деяким іншими. Продукція бджільництва, у тому числі мед натуральний не входить до переліку товарів, з яких стягується експортне мито.

      Згідно із списками підакцизних товарів, до яких відносяться алкогольні і тютюнові вироби, нафтові вироби, деякі транспортні засоби в Україні, мед не відноситься до таких товарів.

      Стосовно  ПДВ, відносини, що виникатимуть у сфері оподаткування податком на додану вартість, з 01 січня 2011 регулюються Податковим кодексом від 02.12.2010р. №2755-VI. Відповідно до статті 180 Розділу V (ознак платника ПДВ) цього кодексу ознак платника податку при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування, тобто вивіз меду не обкладається ПДВ.

      Отже, законодавчих перешкод для укладення контракту на експорт меду з України немає. Даний вид товару не оподатковується експортними митами, акцизом та ПДВ. Митний збір складе 0,2 % від митної вартості (але не більш 1000 $).

     Державна митна служба України (ДМСУ) у своїй діяльності керується наступними законами – закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України вiд 11.07.2002  №92-IV, закон України "Про єдиний митний тариф" вiд 05.02.1992  № 2097-XII. Також існує наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення меду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України. [1]

     Відповідно  до Закону України від 23.09.94 р. за №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

     Операції  з продовольчою сировиною (у даному випадку – мед натуральний), у тому числі експорт, регламентуються законами України «Про державну підтримку сільського господарства України» вiд 24.06.2004  № 1877-IV та «Про бджільництво» вiд 22.02.2000  № 1492-III. Відповідно до першого закону мед не є об'єктом державного цінового регулювання, але згідно із ст. 15 є обєктом державної дотації, що надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції. Бюджетна дотація виплачується Аграрним фондом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. [4,5]

Відповідно  ж до другого закону, законодавство  України про бджільництво базується  на Конституції України та складається  з вищезазначеного Закону, законів  України "Про захист рослин" від 14.10.1998  №180-XIV, "Про ветеринарну медицину" вiд 25.06.1992  №2498-XII, "Про племінну справу у тваринництві" вiд 15.12.1993  №3691-XII, "Про тваринний світ" вiд 03.03.1993  №3041-XII, "Про рослинний світ" вiд 09.04.1999  №591-XIV та інших нормативно-правових актів.  
 

     2.2. Нормативно-правові умови здійснення угоди 
 

      Як  було зазначено у попередньому підрозділі, мед не оподатковується експортними митами, акцизом та ПДВ, а митний збір складе 0,02 % від митної вартості (але не більш 1000 $). Дані про необхідність експортної ліцензії на вивіз меду у вітчизняному законодавстві відсутні.

     З метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту меду, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску меду.

     Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва № 184/82 від 20.09.2000, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України та Українська академія аграрних наук наголошують на наступному:

- увезення  в Україну і вивезення за  її межі бджіл і продуктів  бджільництва здійснюються відповідно  до вимог Законів України "Про бджільництво" "Про племінну справу в тваринництві", "Про ветеринарну медицину" та інших нормативно-правових актів України;

- продукція  бджільництва, яка підлягає вивезенню  з України, повинна мати сертифікат  відповідності, у якому повинно бути відображено: штрих-код країни, енергетична цінність (калорійність) одиниці продукції, адреса виробника продукції, термін зберігання, дата виготовлення, діастазне число (для меду), граничнодопустима концентрація важких металів (крім бджолиної отрути) та відповідати іншим вимогам ветеринарного законодавства;

- тара і пакувальний матеріал повинні бути одноразовими і відповідати гігієнічним вимогам.

     Враховуючи  різноманітність сортів меду та випадки спроб поставок неякісного меду за заниженими цінами в обхід антидемпінгових, санітарних та інших бар’єрів у світовій практиці (експорт китайського меду), для ідентифікації і визначення фальсифікату потрібно брати до уваги показники якості, які нормуються у ДСТУ 4497:2005 встановлює вимоги за фізико-хімічними показниками залежно від сорту меду – вищого або першого. В рамках технічних вимог до натурального меду національним стандартом України виокремлено групи норм щодо органолептичних показників (колір, смак, аромат, домішки); фізико-хімічних (діастазне число, масова частка сахарози, електропровідність та ін.) та показників безпеки (допустимі рівні токсичних елементів, пестицидів, заборона вмісту таких антибіотиків, як тетракцилін та стрептоміцин тощо). [9]