Наслідки вступу України в СОТ

Міністерство освіти науки молоді та спорту України

ДВНЗ : «Київський національний економічний університет

Імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

РЕФЕРАТ

На тему:

«Наслідки вступу України в СОТ»

 

 

 

      

 

 

Виконала:

студентка фінансово-економічного

факультету

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст

Вступ

1.Світова Організація  Торгівлі. Історія створення.

2.Україна та СОТ

• Вступ України до СОТ
• Загальна динаміка експорту-імпорту товарів та послуг

3.Наслідки вступу України до СОТ

Висновки

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність проблеми. У травні 2008 року Україна стала повноправним членом Світової Організації Торгівлі. В рамках СОТ у сучасний період глобалізації світової економіки здійснюється близько 95% міжнародної торгівлі. Членство у СОТ означає кінець торговельно-економічної відстороненості України від загальносвітових правил ведення бізнесу, визнання та приєднання до світових стандартів якості товарів та послуг, розвиток зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств і компаній, окремих регіонів та країни в цілому. Водночас, після вступу України до СОТ окремі галузі та сектори національної економіки, суб’єкти підприємництва можуть зазнати втрат унаслідок загострення конкуренції в процесі зниження ставок митного тарифу України та відкриття внутрішнього ринку товарів і послуг для нерезидентів. Ці питання нас турбують, тому що під удар може бути поставлена більшість вітчизняних підприємств. Баланс переваг і недоліків залежить, в першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, яка посилюється навіть незалежно від участі України в СОТ. Виходячи з цього, необхідно, щоб фахівці кожної галузі економіки України провели детальний аналіз позитивних та можливих негативних наслідків членства в СОТ для даної конкретної галузі і визначили шляхи нейтралізації таких наслідків.

Мета дослідження. Вагомість зазначеної проблеми, необхідність вирішення та актуальність сформулювали мету дослідження, яка полягає у визначенні позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ для українських галузей промисловості.

Завдання  дослідження.

• Визначити  місце і роль СОТ у системі  світових економічних стосунків.

• Визначити  особливості переговорного процесу  та історію стосунків

Україна – СОТ.

• Проаналізувати за допомогою незалежних джерел головні  прогнози 

наслідків вступу.

• Обрати ефективний метод дослідження,  визначити  його переваги та

межі.

• Проаналізувати зібрані дані і зробити висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Світова  Організація Торгівлі. Історія створення.

Світова організація  торгівлі  (СОТ)  встановлює правила  торгівлі між

державами на міжнародному рівні.[1] 

СОТ – це 152  країни,  на які припадає 95%  світового торговельного

обороту. За останні  роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на

сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків.  СОТ є

потужною і  впливовою міжнародною структурою,  здатною виконувати

функції міжнародного економічного регулювання. Членство у  СОТ стало на

сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни,  що прагне

інтегруватися у світове господарство. Практично  всі розвинені держави зараз

є членами СОТ.  Окрім суто економічних переваг,  які досягаються шляхом

зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і

соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

 

 

Країни члени СОТ, станом на 1 жовтня 2011 року  

 Члени  

 Члени, представлені через Європейський Союз  

 Спостерігачі  

 Не члени

Основними цілями СОТ є:

1. Підвищення життєвого рівня;

2. Забезпечення повної зайнятості;

3. Постійне зростання доходів і ефективного попиту;

4. Розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;

5. Оптимальне використання світових ресурсів у відповідності з цілями

сталого розвитку;

6. Захист і збереження навколишнього середовища;

7. Забезпечення для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн

такої участі в  міжнародній торгівлі, яка б відповідала  потребам їхнього

економічного  розвитку. [2]

Процеси створення, становлення і розширення СОТ  не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних  правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ  усе ще базується на принципі достовірних  переговорів між членами з  метою взаємного відкриття їхніх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їхніх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес щодо вступу до організації є непростим і, як правило, тривалим.

Створення системи  ГАТТ

Після закінчення Другої  світової  війни у світі  під егідою ООН почалися переговори про створення Міжнародної торговельної організації(МТО). У ході конференції  ООН 1948 року була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався статут МТО. Однак гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у тому числі США, відмовилися ратифікувати Угоду.

У ході роботи над  Статутом МТО представники інших  країни почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі(ГАТТ). ГАТТ набрала сили з 1 січня 1948 року. Умовами ГАТТ спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми ГАТТ діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни і доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами. Усього з 1946 по 1994 роки було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках ГАТТ. Результатом кожного з раундів було прийняття нових угод, що регулюють різні аспекти  міжнародної торгівлі.[ 3]

Серйозним недоліком  системи ГАТТ була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди ГАТТ не носили обов’язкового характеру для країн-учасників. У подальшому кодекси, присвячені регулюванні субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар’єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митної оцінки й антидемпінгових заходів, стали складовою частиною Угоди про утворення Світової організації торгівлі. Вони стали обов’язковими для всіх її членів.

Останнім раундом  багатосторонніх торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод ГАТТ був восьмий Уругвайський раунд 1986 року. Прийнятий порядок денний включав питання, що розширюють рамки міжнародної торговельної політики і питання створення повноцінної міжнародної організації. До обговорення були включені питання регулювання торгівлі послугами й інтелектуальної власності, здійснення міжнародних інвестиції. Найбільш складним на сесіях Уругвайського раунду переговорів залишалося питання допуску на ринки сільськогосподарської продукції.[4]

Раунди багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ[5]

Рік проведення	Місце проведення	Предмет переговорів	Кількість країн-учасниць
1947	Женева, Швейцарія	Тарифи	23
1949	Аннесі, Франція	Тарифи	13
1951-1952	Торкі, Великобританя	Тарифи	38
1956	Женева, Швейцарія	Тарифи	26
1960-1961	Женева, Швейцарія (раунд Діллона)	Тарифи	26
1964-1967	Женева, Швейцарія (раунд Кеннеді)	Тарифи, антидемпінгові заходи	62
1973-1979	Женева, Швейцарія (Токийський раунд)	Тарифи, нетарифні та рамочні угоди	102
1986-1994	Пунта-дель-Есте, Уругвай Марракеш, Марокко (Уругвайський раунд)	Тарифи, нетарифні, антидемпінгові та рамочні  угоди; послуги; інтелектуальна власність; сільське господарство; текстиль та одяг	130

 

Створення СОТ. у квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу у Маракеші (Марокко) підписали Заключній акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Маракеську декларацію, якою засновувалася Світова Організація Торгівлі. Переговори в рамках ГАТТ були завершені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Україна  та СОТ

Вступ України до СОТ

5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації.

У Верховної Ради було 5 місяців  для ратифікації цієї угоди. У  цей же день було оприлюднено прес-реліз СОТ стосовно зобов'язань України .

10 квітня 2008 року Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до Світової організації торгівлі 411 голосами. 16 квітня МЗС України направило ноту генеральному секретареві СОТ, в якій повідомило керівництво СОТ про ратифікацію Протоколу про вступ України до цієї організації. Також було ухвалено постанову Кабінету Міністрів. 16 травня Україна стала 152-им офіційним членом СОТ. [6]

 

 

Загальна динаміка експорту-імпорту товарів та послуг

Саме вона не дає підстав  для бурхливих радостей прихильників вступу в СОТ .

Зробимо загальну оцінку спираючись на дані Світового банку  розміщені в Global Economic Monitor (GEM) не тільки тому що весь Світ, що більш-менш солідні потенційні інвестори дивляться на Україну через окуляри Світового банку (та Міжнародного валютного фонду).

Для кращого усвідомлення тенденцій нашого руху важливо й  те, що в GEM по Україні наведена статистика починаючи аж із 1989 року: Чим довше період спостережень – тим якісніше уява про тенденції розвитку експорту-імпорту українських товарів та послуг. Запрошую до Графіку 1.

 

 

 

Графік 1. Україна. Розвиток експорту-імпорту товарів і послуг у 1989-2013рр. (за даними (GEM).

За даними GEM протягом 1989-2001рр. експорт-імпорт товарів та послуг із України майже не розвивався. Як це не дивно, він коливався на рівні 20 млрд. дол. США протягом 13 років. Чи це тільки офіційний рівень?... Чи лукаві числа? Чи це результат хаотичного само демонтажу СРСР?

Із графіка 1 видно, що у 2002р. (зверніть увагу – за 6 років до вступу в СОТ) наші бізнесмени –  суб’єкти  зовнішньоекономічної діяльності

«прокинулися».  Й стартувало  стрімке зростання як експорту, так і імпорту. Не виключаю, що наш бізнес став на ноги як ринковий (хоча й недолугий) бізнес.

В результаті у 2008р.  експорт-імпорт товарів та послуг  майже у 4 рази (у чотири рази!) перевищували середній рівень 1989-2001рр. Правда, фахівці добре обізнані у цій справі стверджують, що протягом2002-2008рр. одночасно відбулася потужна легалізація експортно-імпортних операцій котра сприяла швидкому зростанню нашої зовнішньоекономічної активності. За 6 років експорт приріс на 54 млрд. дол. США.

Швидко виріс і імпорт – виник великий в 11 млрд. дол. США,  дефіцит, торгового балансу. Але його природа інша – не обумовлена нашим рухом в СОТ. Важливо, що зростання експорту товарів та послуг  відбулося ще до вступу в СОТ – неможна стверджувати, що формальний вступ у СОТ у середині 2008р. згенерував швидке зростання зовнішньоторговельних показників за кілька років раніше.

Однак! Навряд чи можна  стверджувати і протилежне оцінюючи динаміку розвитку зовнішньо торговової активності  – для таких висловлень потрібні детальні дослідження по окремих товарних групах, по видах економічної діяльності. [7]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Наслідки вступу України до СОТ.

Для характеристики ризиків та вигод, які очікуються в соціально-економічному розвитку окремих галузей промисловості,  було проведено науково обґрунтоване соціологічне дослідження шляхом опитування точки зору компетентних експертів щодо наслідків вступу України до СОТ. Результати експертних оцінок наслідків приєднання до СОТ наведені в табл.1.

Таблиця 1. Результати експертних оцінок наслідків приєднання України до СОТ, %

Галузі	Наслідки
	Дуже  позитивні	Позитивні	Нейтральні	Негативні	Дуже  негативні
Автомобілебудування	3	23,5	31,9	28	13,6
Вуглевидобування	0	10	48,8	21,4	19,8
Енергетик	3,8	32,2	32,8	27,1	4,1
Легка промисловість	14,7	27,2	29,4	21,9	6,8
Літакобудування	10,9	26,7	36,8	21,7	3,9
Металургія	10,3	22	33,7	21,7	12,3
Радіоелектронна промисловість	5,9	17	36,4	25,4	15,3
Сільськогосподарське машинобудування	3,2	20,1	33,5	29,6	13.6
Суднобудування	4,1	30,8	37,7	20,5	6,9
Харчова промисловість	18,4	25,4	31,7	18,6	5,9
Хімічна промисловість	9,8	30,7	26,4	26,8	6,3