Міжнародний борг України

Україна є членом Міжнародної організації франкофонії. Щорічний внесок – 10 тисяч євро на рік. Не менше ніж один раз на два роки проводиться засідання керівного органу. Делегації Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки України, Міністерства освіти України періодично відвідують міста Нью-Йорк, Женева та Брюссель для проведення робочих консультацій. 

Які внески платить  Україна за участь у міжнародних  організаціях?

 Аналітики групи  «Geostrategy» провели комплексні підрахунки внесків, які Україна в 2011 році сплатила за участь у 68 міжнародних організаціях та їх статутних органах. Оплата членських внесків, в залежності від географічного розташування керівних органів міжнародних організацій, здійснюється у різних національних одиницях.

 У результаті  проведених досліджень група  вийшла на такі результати  щорічних внесків України до  міжнародних організацій та їх статутних органів.  

У 2011 році Україна  заплатила близько:

11 мільйонів євро  за членство в 28 міжнародних  організаціях.

10 мільйонів доларів  США за членство в 11 міжнародних  організаціях.

2,5 мільйона швейцарських  франків за членство в 12 міжнародних організаціях.

244 мільйона гривень  за членство у 5 міжнародних  організаціях.

124 тисячі канадських  доларів за членство в одній  міжнародній організації. 

25 тисяч англійських  фунтів стерлінгів за членство  в одній міжнародній організації.

95 тисяч канадських доларів за членство у двох міжнародних організаціях.

 Інформація про  решту 8 міжнародних організацій,  в яких Україна набула повноправного  членства, або взагалі відсутня, або участь у цих організаціях  не потребує сплати членських  внесків.  

Яким є борг України перед міжнародними організаціями?

 За узагальненими  оцінками групи «Geostrategy», станом на кінець грудня 2011 року загальна сума боргу за участь України у міжнародних організаціях та їх статутних органах складає близько 150 мільйони доларів США, зокрема:

перед Європейським банком реконструкції та розвитку –  близько 686 тисяч доларів США;

перед Міжнародною  комісією з наукових досліджень Середземного моря – близько 454 тисяч євро;

перед Міжнародною  організацією цукру – близько 113 тисяч британських фунтів стерлінгів;

перед Міжнародною  організацією праці – близько 3 мільйонів 165 тисяч швейцарських франків;

перед Міжнародним  банком реконструкції та розвитку –  близько 500 тисяч гривень;

перед Міжнародною  організацією виноградарства та виноробства  – близько 86 тисяч євро;

перед Організацією Об’єднаних Націй – близько 140 мільйонів  доларів США;

перед Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) – близько 1 мільйона 900 тисяч доларів США;

перед Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) – близько 110 тисяч євро та 111 тисяч доларів США;

перед Радою Європи – близько 51 тисяч євро;

перед Чорноморським  банком торгівлі та розвитку (ЧБТР) –  близько 21 мільйона доларів США;

перед Всесвітньою  організацією охорони здоров’я –  близько 27 мільйонів доларів США. 

37) Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Суб’єктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають  між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Кредитні відносини складаються на принципах:

повернення

терміновості

платності

гарантованості 

Основною сутнісною  ознакою міжнародного кредиту є  те, що він являє собою форму  руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Рух цієї форми капіталу пов’язаний з наданням суб’єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка. 

На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих  національних, міжнародних за своїм  характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й  досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб’єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми. 

Операції на світовому  ринку капіталів за своїм характером поділяють на комерційні – ті, що пов’язані із зовнішньою торгівлею, та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.). 

Функції міжнародного кредиту:

забезпечення перерозподілу  між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню

збільшення нагромадження  в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово  вільних грошових коштів одних країн  для фінансування капіталовкладень в інших країнах

прискорення реалізації товарів у світовому масштабі 

У розвитку світового  господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання. 

Фактори поширення  кредитних відносин у міжнародній  сфері:

інтернаціоналізація виробництва і капіталу

активізація міжнародних  економічних зв’язків

зміцнення позицій  ТНК

НТР, досягнення у  сфері комунікаційних технологій 

 

[ред.]

Форми та види міжнародного кредиту 

Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в  найбільш загальних рисах можна  класифікувати за кількома головними  ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин. 

Форми міжнародного кредиту:

За цільовим призначенням:

Зв’язані кредити  – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді. Вони можуть бути:

комерційні –  які надаються для закупівлі  певних видів товарів і послуг;

інвестиційні – для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;

проміжкові –  для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у  вигляді виконання підрядних  робіт (інжиніринг).

Фінансові кредити  – це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.

За загальними джерелами:

Внутрішні кредити  – це кредити, що надаються національними  суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб’єктам.

Іноземні (зовнішні) кредити – це кредити, що надаються  іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Змішані кредити  – це кредити як внутрішнього, так  і зовнішнього походження.

За формою кредитування:

Товарні кредити  – міжнародні кредити, що надаються  експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.

Валютні (грошові) кредити  – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.

За формою забезпечення:

Забезпечені кредити  – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.

Застава товару для  одержання кредиту здійснюється в трьох формах:

тверда застава (певна  товарна маса закладається на користь  банку);

застава товару в  обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну  суму);

застава товару в  переробці (із заставою товару можна  виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).

Застава є засобом  забезпечення зобов’язань за кредитною  угодою, тому кредитор має право  у разі невиконання боржником  зобов’язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави.

Бланкові кредити  – кредити, надані просто під зобов’язання боржника вчасно погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт. Контокорент – одна з найстаріших форм банківських операцій. Вона є особливою формою кредитної угоди, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди. Це здійснюється з метою збереження у клієнтів певних коштів, які вони повинні сплачувати для вирішення інших проблем, що дає змогу прискорити обіг їх коштів, розширити операції.

В англо-саксонських  країнах застосовується інша форма  короткострокового кредитування, яка  має спільні риси з контокорентом, - овердрафт. При наданні овердрафту банк здійснює списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, більших ніж залишки на його рахунку, відкриваючи таким чином кредит. Принципова різниці між контокорентом і овердрафтом полягає в тому, що угода про овердрфат щоразу укладається знову і означає тільки одну домовленість про надання кредиту, тодів як за контокорентом передбачається автоматичне продовження кредитування протягом усього контокорентного періоду.

За строками:

Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців.

Короткострокові –  до 1 року.

Середньострокові  – від 1 до 5 років.

Довгострокові –  понад 5-7 років.

За валютою позики:

у валюті країни-позичальника;

у валюті країни-кредитора;

у валюті третьої  країни;

у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ та ін.).

За формою надання  розрізняють:

фінансові (готівкові) кредити – зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження;

акцептні кредити  – застосовуються у формі акцепта  тратти імпортером або банком;

депозитні сертифікати  – документи, які свідчать про  вкладення грошових коштів, поміщення  їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка;

облігаційні позики та ін.

За кредиторами:

Приватні кредити  – надаються приватними особами.

Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються  фірмами.

Банківські кредити  – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).

Урядові (державні) кредити  – кредити, надані урядовими установами від імені держави.

Кредити міжнародних  фінансово-кредитних організацій.

Змішані кредити  – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи.

Фірмовий (комерційний) кредит є однією з найстаріших  форм зовнішньоторговельного кредиту. Він є позичкою, яка надається  експортером однієї країни імпортеру  іншої у вигляді відстрочки платежу, або, іншими словами, це не що інше, як комерційний  кредит у зовнішній торгівлі. Фірмовий кредит, строки якого коливаються в межах від 1 до 7 років, має декілька різновидів: вексельний кредит; аванс покупця; кредит за відкритим рахунком. Частіше всього фірмові кредити реалізують з допомогою векселя або за відкритим рахунком.

Вексельний кредит передбачає, що експортер укладає  договір про продаж товару, а потім  виставляє перевідний вексель на імпортера. Останній, одержавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає  згоду на оплату в строк, який на ньому вказано. 

Кредит за відкритим  рахунком проводять через відповідні рахунки банків імпортера та експортера. Зокрема, згідно з борговою угодою експортер  записує на рахунок імпортера  його борг у сумі, еквівалентній  загальній вартості відвантажених  товарів із заліком відсотків, що нараховуються. Імпортер, у свою чергу, зобов’язується в термін, який вказано в угоді, погасити суму кредиту та сплатити відсотки.