Міжнародна кредит

     ПЛАН

           Вступ

1. Міжнародний кредит як економічна катерогія

   1.1Принципи  міжнародного кредиту

    1.2 Функції міжнародного кредиту

       2.    Форми міжнародного кредиту

               Висновок

              Список використаної літератури 
 
 

 

      ВСТУП

      Міжнародний кредит — це економічні відносини, які виникають між державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою передавання валютних, кредитних або товарних ресурсів на умовах повернення їх у визначені строки з винагородою (відсотками).

     Отже, суб'єктами міжнародного кредиту виступають приватні фірми, акціонерні комерційні банки, інколи брокери, посередники, уряди, регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути. Залежно від суб'єктів кредитних відносин розрізняють такі види міжнародного кредиту: міжнародний кредит між фірмами різних країн як різновид комерційного кредиту, банківський кредит у міжнародній торгівлі, брокерський кредит як проміжна форма між фірмовими та банківськими кредитами, міждержавні (міжурядові) кредити, включаючи змішані (надання допомоги у вигляді урядових субсидій), кредити регіональних банків розвитку, кредити міжнародних кредитних та валютно-фінансових організацій.

     Основною  сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою  форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Рух цієї форми капіталу пов'язаний з наданням суб'єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка.

     На  основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб'єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.

     Операції  на світовому ринку капіталів за своїм характером поділяються на комерційні — ті, що пов'язані із зовнішньою торгівлею, та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.).

     За  строками операцій розрізняють міжнародний  грошовий ринок та міжнародний ринок  капіталу, на якому здійснюються середньо-строкові та довгострокові операції.

     Виникнення  міжнародного ринку капіталів зумовлене  тим, що бурхливий процес інтернаціоналізації  та інтеграції господарських відносин, розвиток світогосподарських зв'язків  в умовах науково-технічної революції, зростання числа та економічної ролі транснаціональних корпорацій (ТНК) викликали потребу формування адекватних грошових та кредитних ринків, якими й виявилися ринок євровалют та євроринок.

     Оскільки  найпоширенішими інструментами  розрахунків та платежів на ринку євровалют є активи в доларах США, що депоновані в банках поза межами цієї країни, то й міжнародні фінансові ринки дістали назву «ринки євродоларів». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

             1. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

     Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків. Кредиторами і позичальниками виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні та регіональні валютно-кредитні і фінансові організації. Об'єктивною основою розвитку міжнародного кредиту стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці обумовили збільшення обсягів, подовження і диференціацію термінів міжнародного кредиту.

     Будучи  різновидом категорії "кредит" і  забезпечуючи просування товарів, послуг і капіталів, міжнародний кредит пов'язаний з іншими економічними категоріями (прибуток, ціна, гроші, валютний курс, платіжний баланс тощо) і всією сукупністю економічних законів ринку. Як елемент механізму дії закону вартості міжнародний кредит знижує індивідуальну вартість товарів порівняно з їхньою суспільною вартістю, наприклад, на основі впровадження імпортного устаткування, купленого в кредит.

     Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий у результаті експорту устаткування, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках.

     Джерелами міжнародного кредиту є: тимчасово  вивільнена в підприємств у процесі  кругообороту частина капіталу в грошовій формі; грошові нагромадження держави й особистого сектора, що мобілізуються банками. Міжнародний кредит відрізняється від внутрішнього міждержавною міграцією й укрупненням цих традиційних джерел за рахунок їх залучення з ряду країн. Хоча міжнародний кредит опосередковує рух товарів, послуг і капіталів у зовнішньому обігу, рух позичкового капіталу за національним кордоном е відносно самостійним стосовно товарів, вироблених за рахунок позичкових коштів. Це зумовлено погашенням кредиту за рахунок прибутку від експлуатації введеного в дію за допомогою позичкових коштів підприємства, а також використанням кредиту в некомерційних цілях.

     1.1ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТУ.

     Зв'язок міжнародного кредиту з відтворенням виявляється в його принципах:

     1) повернення: якщо отримані кошти  не повертаються, то має місце  безповоротне передання грошового  капіталу, тобто фінансування;

     2) терміновість: забезпечує повернення  кредиту у встановлені кредитною  угодою терміни;

     3) платність: відображає дію закону  вартості та спосіб здійснення диференційованих умов кредиту;

     4) забезпеченість: виявляється в гарантіях  його погашення;

     5) цільовий характер: передбачає визначення  конкретних об'єктів позики (наприклад, "зв'язані" кредити) та її  застосування насамперед для  стимулювання експорту країни-кредитора.

     Принципи  міжнародного кредиту виражають  його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для  досягнення поточних стратегічних завдань  суб'єктів ринку і держави.

     1.2ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТУ.

     Міжнародний кредит виконує певні функції, які відображають специфіку руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин:

     1. Перерозподіл позичкових капіталів  між країнами для забезпечення  потреб розширеного відтворення.  Через механізм міжнародного  кредиту позичковий капітал потрапляє в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою отримання прибутків. Тим самим кредит сприяє вирівнюванню національного прибутку в середній прибуток і підвищенню його маси.

     2. Економія витрат обігу у сфері  міжнародних розрахунків через заміну справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обігу міжнародними кредитними операціями. На основі міжнародного кредиту виникли кредитні кошти міжнародних розрахунків - векселі, чеки, а також банківські перекази, депозитні сертифікати та ін. Економія часу обігу позичкового капіталу в міжнародних економічних відносинах збільшує час продуктивного функціонування капіталу, забезпечуючи розширення виробництва і зростання прибутків.

     3. Прискорення концентрації і централізації  капіталу. Завдяки залученню іноземних  кредитів прискорюється процес  капіталізації додаткової вартості, розсуваються межі індивідуального  нагромадження, капітали підприємців  однієї країни збільшуються за рахунок приєднання до них коштів інших країн.

     Значення  функцій міжнародного кредиту нерівноцінне і змінюється в міру розвитку національного  і світового господарства. У сучасних умовах міжнародний кредит виконує  функцію регулювання економіки і сам є об'єктом регулювання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. ФОРМИ МІЖНАРОДНОГО  КРЕДИТУ

     Різноманітні  форми міжнародного кредиту загалом  можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин.

     За  джерелами розрізняються внутрішнє, іноземне та змішане кредитування й фінансування зовнішньої торгівлі. Вони тісно взаємозв'язані й обслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера, включаючи виробництво експортного товару, перебування його в шляху і на складі, у тому числі за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва і споживання. Чим ближче товар до реалізації, тим сприятливіші, як правило, для позичальника умови міжнародного кредиту.

     За  призначенням залежно від того, яка  зовнішньоекономічна угода покривається за рахунок позичкових коштів, розрізняють:

     * комерційні кредити, безпосередньо  пов'язані з зовнішньою торгівлею  та послугами;

     * фінансові кредити, що використовуються  на будь-які інші цілі, включаючи  прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію;

     * "проміжні" кредити, призначені  для обслуговування змішаних  форм вивозу капіталів, товарів  і послуг, наприклад у вигляді  виконання підрядних робіт.

     Кредити за видами поділяються на: товарні (в  основному надаються експортерами своїм покупцям), і валютні (видаються  банками в грошовій формі). Часто  валютний кредит є однією з умов комерційної справи щодо постачання устаткування і використовується для кредиту місцевих витрат на будівництво об'єкта на базі імпортного устаткування.

     За  валютою позики розрізняють міжнародні кредити, надані у валюті країни-позичальника чи країни-кредитора, у валюті третьої  країни, а також у міжнародній  рахунковій валютній одиниці, що базується на валютному "кошику" (СДР, екю та ін.).

     Міжнародні  кредити за термінами поділяються  на:

     * короткострокові - до року, іноді  до 18 місяців (надкороткострокові - до трьох місяців, одноденні,  тижневі);

     * середньострокові - від року до п'яти років;

     * довгострокові - понад п'ять років.

     У багатьох країнах середньостроковими вважаються кредити до семи років, а  довгостроковими - понад сім років. Короткостроковий кредит звичайно забезпечується оборотним капіталом підприємців  і використовується в зовнішній торгівлі, у міжнародному платіжному обороті, обслуговуючи неторговельні, страхові та спекулятивні угоди. Довгостроковий міжнародний кредит призначений, як правило, для інвестицій в основні засоби виробництва, він обслуговує до 85 % експорту машин і комплектного устаткування, нові форми міжнародних економічних відносин (великомасштабні проекти, науково-дослідні роботи, упровадження нової техніки). Якщо короткостроковий кредит пролонгується (продовжується), він стає середньо-, а іноді й довгостроковим. У процесі трансформації короткострокових кредитів у середньо- і довгострокові активно бере участь держава, виступаючи як гарант.

     З погляду забезпечення кредити можуть бути бланкові та забезпечені.

     Забезпеченням звичайно служать товари, товаро-розпорядчі та інші комерційні документи, цінні папери, векселі нерухомість та цінності. Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах: тверда застава (певна товарна маса віддається у заставу на користь банку); застава товару в обороті (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму); застава товару в переробці (із заставленого товару можна виготовляти вироби, не передаючи їх у заставу банкові).