Місце, роль та потенціал розвитку Індії у міжнародному торговельному просторі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі Індії у динаміці за 2008 – 2010 рр.

2.1 Характеристика абсолютних показників зовнішньої торгівлі.

 

Основу індійського експорту становлять 15 товарних груп. Це, зокрема, сільськогосподарська і промислова сировина, продовольчі і текстильні товари, продукція фармацевтичної галузі, дорогоцінності, рис, чай, вовна, пряжа, вироби з металу, машини й устаткування, продукція програмного забезпечення.  
         Провідні статті імпорту - нафта, нафтопродукти, машини й устаткування, транспортні засоби, чорні та кольорові метали, електронні комплектуючі і добрива. 

                                                                                                       Таблиця 2

 

Обсяг експорту складав у 2008 році 185295 млн. дол, у 2009 році – 178751 млн. дол, у 2010 році – 164707 млн. дол.,

Індія вивозить на міжнародний ринок чай, каву, рибу, залізо, сталь, ковдри ручного виробу, алмази, текстиль, продукти хімічної промисловості. Але її участь у світовій торгівлі дуже мала. Країна має велику зовнішню заборгованість (Додаток 1).

Обсяг імпорту складав  у 2008 році 303696 млн. дол., у 2009 році – 288373 млн. дол., а у 2010 році – 246724 млн. дол..

Зовнішньоторговельний обіг – сума вартості експорту та імпорту країни за певний період:

 Е + I

2008 рік

185295 + 303696 = 488991 млн. дол..

2009 рік

178751 + 288373 = 467124 млн. дол..

2010 рік

164707 + 246724 = 411431 млн. дол..

2.2 Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі.

Сальдо торговельного  балансу – різниця між експортом  та імпортом.

- сальдо торговельного балансу;

вартість товарного експорту;

 вартість товарного імпорту.

З таблиці 1 видно, що сальдо торговельного балансу у 2008 році є від’ємним і становить –(-) 118401 млн. дол., у 2009 році складало –(-) 109622 млн. дол., у 2010 році – (-) 82017 млн. дол..

Як бачимо, то в індійській  економіці домінує імпорт послуг, ніж експорт. Таким чином, спостерігаємо негативне сальдо великого розміру кожного року, хоча помітна тенденція зменшення негативного сальдо імпорту країни.

Зіставляти розміри  сальдо по країнах некоректно через  те, що вони мають різні економічні та експортні потенціали.

Індекс стану  балансу – відношення експорту до імпорту, який ще відомий як індекс (коефіцієнт) покриття експортом імпорту:

E, I – відповідно вартість  експорту та імпорту.

2008 рік

= 185295/303696= 0.61 або 61%;

2009 рік

= 178751/288373= 0,62 або 62%;

2010 рік

= 164707/246724= 0,67 або 67%.

Якщо індекс менший за 100, то торговельний баланс має негативне  сальдо, а якщо перевищує 100, то він  має позитивне сальдо. В Індії торгівельний баланс має негативне сальдо, це означає, що експорт не покриває імпорт повністю.

                                                                                                       Таблиця 3

Основними послугами, що експортуються з Індії є транспортні послуги, які складають 10% усіх експортованих послуг країни. Велику частку(13%) також займає туризм. На 2010 рік через бідність країни експорт інших послуг країни впав майже зовсім.

З 2008 року структура імпортованих послуг Індії не зазнала істотних змін. У 2007-2009 основними послугами, що імпортувалися були транспортні послуги і ділові послуги. Транспортні приблизно 40%, а ділові 30%. У 2008-2010 імпортованими послугами, що існують в Індії залишилися туризм; транспортні послуги; страхові послуги; послуги зв'язку; державні послуги; фінансові послуги; комп'ютерні та інформаційні послуги; роялті та ліцензійні платежі [9].(Додаток 2)

Індекс «умови торгівлі» - відношення експортних цін країни до її імпортних цін і показує, яку кількість певних товарів отримує країна за кожну одиницю проданих товарів:

 – індекс умови торгівлі;

- індекс експортних цін;

- індекс імпортних цін.

Індекс умови торгівлі Індії становить 0,92.

Індекс умови торгівлі є одним з показників, що характеризують зміну положення країни у світовій торгівлі. Самі умови торгівлі залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках,  від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих ринків. Але розмір виграшу, який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тільки від цін, але й від обсягів експорту та імпорту. Тому не завжди коректно робити висновок про зміну добробуту країни лише на підставі змін умов торгівлі.

Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів або товарній групі рівень перевищення експорту над імпортом, або навпаки:

 – показник чистої торгівлі;

E – експорт;

I – імпорт.

2008 рік

NT= - 118401/488991= - 0,242

2009 рік

NT= - 109622/467124= - 0,235

 

2010 рік

 

NT=- 82017/411431=  - 0, 199

 

Значення «-1» та «1»  є екстремальними. Інші негативні  значення демонструють ступінь перевищення  імпорту над експортом, а інші позитивні – ступінь перевищення  експорту над імпортом.

Отже, в 2008 – 2010 рр. в Індії в основному ввозились товари.

2.3 Аналіз структурних показників.

За даними Світового  Банку:

                                                                                                 Таблиця 4

Індія експортує близько 10% (від загальної) продуктів харчування, близько 2% сировини, 18% палива , 6% металів та 63%  свого виробництва.

                                                                                                Таблиця 5

Щодо імпорту то частка імпортованих товарів складає : продукти харчування 2%, сировина 2%, паливо 39% , метали 6%, виробництво 47 %.

(Див. додаток 3) [10].

Індія має торгівельні  зв’язки і імпортує продукцію  з багатьох країн. Але основним партнером  республіки є Китай, імпорт з якого складає близько 10% загального імпорту за період 2008-2010 рр. За останні роки Індія стала більше імпортувати продукцію з США та Австралії (частка країни у загальному імпорті зросла за 5 років вдвічі до 12%). І, навпаки, імпорт з Area Nes з 2004 року зменшився майже на 25% і склав 0,8% у 2008 році. На 2008 рік країна також імпортує товари та послуги з Арабських еміратів (6,15%), США (7,76%), Бельгії (1,67%), Швейцарії (4,09%), Австралії (3,03%), Германії (3,62%), Великобританії (1,97%), Китаю (10%) та інших країн.

Регіональна структура  експорту Індії не зазнала істотних змін за 5 останніх років. Якщо в 2006-2008рр. основними партнерами республіки були Сполучені Штати та Арабські емірати, то і на даний момент вона залишаються одними з основних партнерів Індії. Простежуються тенденції до зниження експорту до таких країн як Гонконг (на 0,83%), Бельгія (на 0,47%), Італія (на 0,51%) та Японія (на 0,52%). А до таких країн як Сінгапур, Арабські Емірати та Германія експорт відповідно збільшився.

2.4. Аналіз показників ефективності.

Розглянемо показники  інтенсивності зовнішньої торгівлі.

Обсяг експорту на душу населення:

Е – експорт;

Ч – кількість населення.

2008 рік

= 185295 млн. дол /1138 млн. чол. = 162,82 дол. на душу населення

2009 рік

= 178751 млн. дол /1154 млн. чол. = 154,9,дол. на душу населення

2010 рік

= 164707 млн. дол/ 1198 млн. чол. = 137,5 дол. на душу населення

Обсяг імпорту  на душу населення:

І – імпорт;

Ч – кількість населення

2008 рік

= 303696 млн. дол /1138 млн. чол . = 266,86 дол. на душу населення

2009 рік

= 288373 млн. дол /1154 млн. чол. = 249,9 дол. на душу населення

 

2010 рік

= 246724 млн. дол /1198 млн. чол. = 206 дол. на душу населення

 

Зовнішньоторговельний обіг на душу населення:

 

ЗТО – зовнішньоторговельний обіг

Ч – кількість населення

 

2008 рік

= 488991 млн. дол./ 1138 млн. чол..= 429,7 дол. на душу населення;

2009 рік

= 467124 млн. дол./ 1154 млн. чол.  = 404,8дол. на душу населення;

2007 рік

= 411431 млн. дол./ 1198 млн. чол. = 343,4  дол. на душу населення.

 

 

Експортна квота – частка експорту у ВВП країни:

 

*100%

2008 рік

= 38,1%

2009 рік

= 40,5 %

2010 рік

= 41,2%

 

Імпортна квота – частка імпорту у ВВП країни:

%

2008 рік

= 27, 5%

2009 рік

= 29,2%

2010 рік

= 30,1%

Імпортна квота як частка імпорту у ВВП країни характеризує також рівень залежності країни від  імпорту товарів і послуг. А  в Індії імпортна квота зростає кожен рік Це означає, що країна  значно залежить від свого імпорту, що є негативною тенденцією для економіки Індії.

Зовнішньоторговельна  квота – сума експорту та імпорту у ВВП країни:

2008рік

= 46%

2009 рік

= 53%

2010 рік

= 55%

 

3. Стан та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Індією (липень 2009)

Серед українських компаній, активно працюючих на індійському  ринку, відзначається консорціум „Укріндустрія”, який виконує контракти з будівництва та реконструкції коксохімічних батарей на меткомбінатах у містах Руркела, Бхілаї, Бернпур.

ВАТ «Азовмаш» постачає обладнання і веде попередню підготовчу роботу для спорудження нових  киснево-конверторних цехів на 5 комбінатах індійської державної сталеливарної  компанії SAIL.

ДП «УКРДІПРОМЕЗ» є  генеральним проектантом аглофабрики  на Візакхапатнамському металургійному заводі.

Активну участь у тендерах з постачання металургійного обладнання бере ВАТ «НКМЗ».

Завершується реалізація українським підприємством «Турбоатом»  проекту з постачання турбін для  будівництва блоку потужністю 220 МВт на атомній електростанції у м. Кайга, штат Карнатака.

ТЕМ України в Індії  сприятиме українським підприємствам, серед яких є  ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ  «Дрогобицький завод автомобільних  кранів», ВАТ «Український графіт» (м. Запоріжжя), ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод», ВАТ «Красноармійський динасовий завод», ВАТ «Часовоярський вогнетривний комбінат», ВАТ «Красногорівський вогнетривний завод»,  ДП «Луганськдіпрошахт», ТОВ «Агромат» (м Київ), ДО комбінат «Прогрес» (м Київ), ВАТ «Іллічівський судноремонтний завод» та ін. у їхніх намірах ввійти на індійський ринок [1].

Організовані зустрічі і проведені переговори керівного  складу ВАТ «Електроважмаш» (м. Харків) та ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (м. Дніпропетровськ) з індійськими партнерами з метою  залучення українських підприємств  до реалізації нових проектів на території Індії.

У галузі енергетики продовжується  співпраця “Укрінтеренерго”  з  компанією “Sun Overseas”; ВАТ “Укргідромех” (Н. Каховка) - з компанією “Om Metals & Minerals Ltd.” (щодо спільної участі у  гідроенергетичних проектах в Індії). Активними на місцевому ринку є також українська   державна   компанія “Важмашімпекс”, АК “Харківенергоремонт”,   ВАТ “Зоря – Машпроект” (м. Миколаїв).

Активно проробляється  можливість виведення українського державного підприємства «Укргеофізика» на індійський ринок геологічних послуг, передусім у плані здійснення геологічної розвідки покладів енергоносіїв.

 

Одним із важливих напрямків  розвитку українсько-індійського співробітництва  залишається вугільна галузь, в першу  чергу, це:

    залучення  індійських інвестицій у вугледобувну галузь, у тому числі шляхом створення спільних підприємств;

    участь українських  компаній у будівництві та  експлуатації шахт на території  Республіки Індія;

    участь українських  підприємств та науково-дослідних  інститутів у проектуванні вугледобувних об’єктів Республіки Індія.

Розвиток українсько-індійського  співробітництва у транспортній галузі є також перспективним  напрямком, складові якого:

         відновлення контейнерних перевезень  морським шляхом за маршрутом  „Одеса – Мумбаі”;

         підписання Меморандуму про взаєморозуміння  між Міністерством залізничного  сполучення Індії та Міністерством  транспорту і зв’язку України  і практична реалізація цього  Меморандуму;

         участь української промислової  групи «Інтерпайп» у розбудові вагонного парку Індії;

         участь українських компаній  у будівництві Делійського метрополітену; 

    залучення  індійських інвестицій у транспортну  галузь України;

    участь українських  підприємству тендерах з розвитку  морських портів, суднобудівництва та судноремонту для морського та річкового транспорту Індії;

    розвиток співпраці  між консультаційними та інженерними  компаніями у сфері будівництва  доріг;

    підготовка  індійських кадрів у навчальних  закладах залізничного транспорту та дорожнього господарства України.