Митна справа

 

Змімт

Вступ……………………………………………………………………3

Розділ 1.Організація митного контролю за товарами, що               

        переміщуються   через митний    кордон   України…………..5

1. Митний контроль: поняття мета його здійснення, функції та об’єкти митного контролю……………………………………………………….......5
2. Організація митного контролю…………………………………………….13
3. Зони митного контролю…………………………………………………….19

Розділ 2. Здійснення  митного   конролю товарів, що

        переміщуються через   митний кордон України…………....25

1. Огляд,  переогляд товарів,  транспортних      засобів,   ручної   поклажі,   

     багажу………………………………………………………………………...25

2. Особистий огляд та інші форми митного     контролю. Індетифікація   

     товарів, транспортних засобів,під час здійснення митного контролю…27

3. Особливі процедури митного контролю………………………………..…39

Розділ 3. Митний контроль за особистими речами та іншими

        предметами, що переміщуються громадянами через                                    

        митний кордон України………………………………………....41

1. Декларування особистих речей та інших предметів. Митна декларація:

     поняття    призначення,  порядок     заповнення   та   прийняття  до  

          оформлення, особливості використання…………………………………41

2. Порядок митного контролю, митного оформлення та пропуску

     особистих речей та інших предметів, що вивозяться громадянами  за  

          межі митної території України…………………………………………….47

3. Умови ввезення громадянами особистих речей та інших преметів   на  

     митну територію України…………………………………………………..51

Висновки………………………………………………………….58

Рекомендації……………………………………………………...59

Список використаних джерел………………………………………..60

Вступ

  Із становленням України як незалежної держави, розкріпаченням економічної активності населення та міграційної політики особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід'ємним елементом якої є митна система. Відповідно до розділу VI Декларації про державний суверенітет України Україна самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет. Отже, самостійний розвиток України з самого початку пов'язувався із її суверенітетом у зовнішньоекономічній діяльності, де особливого значення набуває митна справа, основу якої складає митне законодавство.

    Актуальність теми. Митна справа ― це відносини, що складаються в системі зовнішньоекономічних відносин, важлива ланка в міжнародному співробітництві на регіональному та національному рівнях. Вона складається з митної політики, міжнародних правил, зовнішньоторгівельних угод, порядку та умов переміщення через митні кордони товарних, транспортних, фінансових та інформаційних потоків, а також із загальноприйнятних заходів тарифного та нетарифного регулювання, експортного контролю тощо.

  Вивчення митної справи набуває особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки її об’єктивно зростаюча роль у внутрішньоекономічних процесах та розширення діапазону її впливу на зовнішньоекономічну діяльність зумовили, в свою чергу, необхідність підходу до регулювання всього складного та неоднорідного комплексу відносин, пов’язаних безпосередньо з реалізацією митної справи. Врахування цих обставин є необхідною умовою проведення ефективної митної політики. Кількісне зростання зовнішньоекономічних зв’язків, суттєві якісні зміни вимагають активного втручання держав у процес регулювання цієї діяльності з метою оптимізації, підвищення ефективності засобів, форм та інструментів.

  При проведені в життя митної  політики митні органи України  розв’язують такі головні завдання: виконання та контроль за додержанням  законодавства України;забезпечення  виконання зобов’язань , передбачених  міжнародними договорами України  з питань митної справи, сприяння  відповідно до захисту інтелектуальної  власності учасників зовнішньоекономічних  зв’язків здійснення митного  контролю та митного оформлення  товарів і транспортних засобів,  що переміщуються через митний  кордон України, боротьба з контрабандою та порушення митних правил.

    Мета і завдання курсової роботи. Метою курсової роботи є дослідження  організації митної справи в Україні, роботи митнох органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів.

     Для досягнення поставленої мети  було вирішено такі завдання:

• Розкрити зміст, функції та об’єкти митного контролю
• Дослідити особливі процедури митного контролю
• Розкрити зміст митної декларації
• Розробити шляхи підвищення ефективності управління митною справою в Україні

     Обєктом дослідженняє організація  управління в митній справі  України.

Предметом дослідження є правові засоби, порядок здійснення митного контролю, митного оформлення та пропуску речей  та інших предметів, що переміщуються  громадянами через митний кордон України.

      Курсова робота складається з  вступу, трьох взаємопов’язаних  розділів, висновків. У першому  розділі висвітлюється організація  митного контролю за товарами, що переміщуються через митний  кордон Україн. Другий розділ відображає здійснення митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України. У третьому розділі викладено митний контроль за особистими  речами та іншими предметами, що переміщуються громадянами через митний кордон України.

     Методологічною основою курсової  роботи є сукупність прийомів  і методів наукового пізнання, застосування яких засноване  на діалектиці.

                                                    Розділ 1

Організація митного контролю за товарами, що переміщуються через  митний кордон України

1. Митний контроль: поняття мета його здійснення, функції та об’єкти

митного контролю

   Категорію «контроль» в контексті реалізації митної політики держави слід розуміти в широкому та у вузькому розумінні слова. З одного боку, мова може йти про контроль як основний засіб забезпечення законності та дисципліни в сфері управління митною справою. З іншого — як діяльність посадових осіб митного органу, здійснювана у встановленій послідовності й спрямована на забезпечення дотримання чинного законодавства, яке регламентує порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

  У чинному МК поняття митного контролю визначено таким чином: митний контроль — це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст.1 МК).

Таким чином, одне із основоположних понять в митному праві означено, виходячи з суб'єктного складу митного  контролю та його головної мети. Відповідно до ч. 2 ст. 12 МК до митних органів належать спеціально уповноважений центральний  орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці. Вони, згідно з ч. 2 ст. 11 МК, реалізуючи митну політику України, виконують одне з основних своїх  завдань: виконання та контроль за додержанням  законодавства України з питань митної справи. Крім того, митні органи є державними контролюючими органами виконавчої влади

Митний  контроль є різновидом державного контролю, отже, він має здійснюватися на принципах: законності, системності, систематичності, дієвості, гласності.

Водночас  митному контролю властиві й специфічні принципи, що відрізняють його від  деяких інших видів державної  контрольної діяльності: вибірковості, мінімізації митних процедур, безперервності

Принцип вибірковості означає, що при  проведенні митного контролю митні  органи вправі самостійно визначити  форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення дотримання митного  законодавства України, інших нормативно-правових актів, в тому числі и міжнародних, контроль за дотриманням яких покладено  на митні органи.

  Основна мета митного контролю — перевірка та виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству; дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

  Інститут митного контролю розуміється подвійно: по-перше, як загальний статус (правовий режим) переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів. По-друге, як сукупність перевірочних заходів. Митні органи, беручи участь у формуванні митної політики держави та безпосередньо її реалізуючи, здійснюють різносторонню діяльність, якій властиві певні особливості. Безумовно, діяльність митних органів – це державно-владна діяльність, яка спрямована на реалізацію функцій держави у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.

  Головна мета діяльності митних органів, як і будь-яких органів виконавчої влади – це найбільш повне та адекватне задоволення всіх суспільно значущих потреб громадськості так званого “публічного” характеру через усебічне забезпечення пріоритету прав та законних інтересів людини, у нашому випадку в сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Крім того, система митних органів покликана виконувати ряд специфічних цілей, пов’язаних з участю у формуванні державної митної політики та її безпосередньою реалізацією. До таких специфічних цілей, належить: точне та неухильне виконання вимог митного законодавства;

забезпечення  реалізації прав та законних інтересів  громадян та суб’єктів ЗЕД, пов’язаних з переміщенням через митний кордон товарів, предметів і транспортних засобів;

раціональної  й ефективної роботи об’єктів, що знаходяться  під їх управлінським впливом;

створення оптимальних умов для їх власної  організації та функціонування тощо.

  Неоднорідність та різноманітність керованого середовища обумовлює існування численних класифікацій цілей. Так, розрізняють об’єктивну та суб’єктивну мету, загальну і спеціальну, ближню та віддалену. Саме складний характер потреб суспільного середовища зумовлює існування “дерева цілей”, яке можна побудувати шляхом диференціації цілей. Зважаючи на це, на нашу думку, найбільше значення для дослідження ієрархії мети діяльності митних органів має класифікація мети діяльності, здійснена з урахуванням джерела виникнення та змісту . Ця класифікація мети структурована за спадною (від більш складної до менш складної і в той же час похідної) та в логічній послідовності (коли попередня детермінує наступну). Відповідно до цього розрізняють такі різновиди мети:

– суспільно-політичну, що охоплює комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства;

– соціальну, що відображає вплив суспільно-політичної мети на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей;

– економічну, що характеризує і затверджує систему економічних відносин, які забезпечують матеріальне підґрунтя реалізації суспільно-політичних та соціальних цілей;

– виробничу, що полягає у створенні та підтримці активності тих керованих об’єктів, які відповідають вищезгаданим цілям і сприяють їх здійсненню;

– організаційну, спрямовану на вирішення організаційних проблем у суб’єкті та об’єкті управлінського впливу, побудову відповідних функціональних та організаційних структур;

– діяльнісно-праксеологічну, що передбачає розподіл і регулювання діяльності між окремими підрозділами та посадами;

– інформаційну, що веде до забезпечення певної мети необхідною, достовірною та адекватною інформацією;

– роз’яснювальну, що вимагає опрацювання знань, мотивів та стимулів, які сприятимуть практичному здійсненню комплексу мети діяльності.

   Під завданням діяльності митних органів слід мати на увазі поняття, яке відображає потреби митних органів у здійсненні конкретно визначених дій, спрямованих на досягнення мети адміністративної діяльності. Фактично завдання конкретизують загальні цілі, локалізуючись у процесі розподілу між елементами системи митних органів.