Главные изменения в товарной структуре международной торговли в последние десятилетия. Их причины. Место России в международной торговле

Главные изменения в товарной структуре международной  торговли в последние  десятилетия. Их причины. Место России в  международной торговле основными товарами.

1.

     Международная торговля занимает особенное место в системе мирового хозяйства, поскольку в ней отражается движение различных ресурсов , которые перемещаются между странами, регионами и юридическими лицами. Несмотря на то, что она начала активно развиваться еще с ХVІІІ-ХІХ столетий, самых высоких темпов она достигла в ХХ столетии, особенно в конце его. Сегодня международная торговля охватывает практически все виды международного сотрудничества, а также совместную производственную деятельность хозяйственных субъектов с разных стран, международный трансфер технологий и т.д.

     В современных условиях развитие международной  специализации производства та углубление международного разделения труда рождает разнообразие форм и направлений международной торговли. Сильное влияние на нее оказывает научно-техническая революция, которая ускорила качественные перевоплощения всех элементов производственных сил и сдвиг в географической и товарной структуре мировых товаропотоков. 

      Изменения в товарной структуре мировой торговли в последние десятилетие обусловлены научно-техническим прогрессом и структурными трансформациями в производстве, поспособствовали следующему:

      - увеличился  удельный вес готовых  изделий и полуфабрикатов, соответственно  снизилась часть сырьевых и продовольственных товаров;

      - в мировом товарообороте выросла  часть машин, оборудования и  транспортных средств; значительно  возросли объемы експорта автоматических  устройств обрабатывания данных, электронных товаров, телекоммуникационного  и офисного оборудования

      - интенсифицировался обмен продукцией  интеллектуальной деятельности (лицензии, ноу-хау, инжиниринговые услуги);

      - экспорт/импорт услуг (особенно  новых видов консультационных, банковских, информационных, связи, аренды и  т.д.) выделился в наиболее динамически  увеличивающийся сектор мировой  торговли. 
 
 

В товарній структурі світового експорту майже 75% припадає на продукцію обробної промисловості  і приблизно 25% - на сировину і продовольчі  товари. В рамках продукції обробної промисловості майже 50% припадає на обладнання і транспортні засоби, в рамках сировини і продовольчих товарів найбільші потоки становлять продовольчі товари і напої, мінеральне паливо та інша сировина. 
 
 

Мировая торговля (данные 2009 года)

• Годовой объем экспорта: 12,4 трлн. долларов США
• Основные стран - импортеры: США – 12,7%, Германия – 7,1%, Китай – 6,2%, Франция – 4,4%, Япония – 4,2%, Великобритания – 4,1%
• Годовой объем импорта: 12,3 трлн. долларов США
• Основные страны - экспортеры: Китай – 10,3%, Германия – 8,6%, США – 8,1%, Япония – 5,0%

 
 

  . Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

  3.1. Товарна структура експорту — це систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що вивозяться з країни (групи країн, всіх країн світу), а товарна структура імпорту — відповідно систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що ввозяться до країни або групи країн.

  Таким чином, товарна структура експорту може розраховуватися для країни, групи країн, усіх країн світу (товарна  структура світового експорту), а  товарна структура імпорту —  за окремими країнами та групами країн. Товарна структура світового  імпорту не виокремлюється і не розраховується, оскільки в світовій економіці як у замкнутій системі все, що експортується, є одночасно і предметом імпорту. Тому товарна структура світового  експорту одночасно характеризує і  структуру імпорту (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Типи товарних структур експорту та імпорту

  При структуризації товарного потоку можуть використовуватися такі ознаки, як походження, призначення та ступінь  обробки товарів (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Ознаки структуризації товарних потоків (експорту та імпорту)

Сучасна міжнародна торгівля динамічно розвивається.

Структура й  обсяг експорту, імпорту, товарообіг різних країн і регіонів світу  постійно

змінюється  в сторону зростання. За післявоєнний період відбулося стрімке зростання

експорту товарів, їх обсяг в американському еквіваленті  у поточних цінах збільшився з 25

млрд. доларів  у 1939 році до приблизно до 2,5 трлн. доларів  у 1987 році. У 90-ті роки ця

тенденція не змінилась. За аналітичними матеріалами СОТ, обсяги світової торгівлі зросли у

2004 році на 7,5 % порівняно із зростанням у  2003 році на 4,5 %. В 2004 році зростання

світового ВВП  склало - 3,5 %, а обсяги світової торгівлі — 7,5 %. Однак, якщо подивитися на

світову картину, то темпи росту торгівлі залишаються  нерівномірними і на шляху світової

торгівлі зберігається багато бар'єрів.

Німеччина увійшла  в лідери світової торгівлі за обсягом  експорту. Німецькі

експортери  збільшили обсяг угод до 748,4 млрд. доларів, потіснивши США з 724 млрд.

доларів. Проте  лідерство експерти СОТ пояснюють  лише зростанням вартості товарів через

зміцнення євро. Третє місце традиційно дісталося  Японії (471,9 млрд. дол.), а Китай (438,4

млрд. дол.) обійшов  Францію (384,7 млрд. дол.) і зайняв четверте місце в рейтингу. [1, с.22-

23]. Найбільшим  імпортером як і раніше, залишалося  США (1,305 трлн. дол.), друге місце

традиційно  зайняла Німеччина (601,7 млрд. дол.). Свою позицію в списку основних

імпортерів  змінив лише Китай, що піднявся із шостого  місця на третє (412,8 млрд. дол.).

Географічна структура  міжнародної торгівлі також неоднозначна. Інтенсивність

торговельних  зв'язків значно розрізняється по країнах. На частку тільки промислово

розвинутих  країн доводиться близько 70% міжнародної  торгівлі й більше 3/4 усього

торговельного обороту, включаючи послуги. В основному  вони ведуть цю торгівлю один з

одним: близько 80% експорту промислово розвинених країн  призначається для інших

промислово  розвинутих країн.

Нині світова  торгівля перевищила показник минулого століття більш ніж в 330 разів.

[3, с.108]. До стабільного  зростання міжнародної торгівлі  спричинило кілька факторів:

1. Поглиблення  міжнародного поділу праці й  інтернаціоналізація виробництва.  З 1960

по 2005 роки обсяги міжнародної торгівлі зросли в 80,7 разів. В 2005 році вони становили

21045109 доларів.  Середньосвітовий обсяг торгівлі  на душу населення за цей  період зріс у

38,1 рази і  склав 3268, 9доларів. Сьогодні зовнішньо-торговельними  каналами щорічно

проходить 1/3 всієї  виготовленої у світі продукції (на суму 10392567дол.). Темпи зростання

світової торгівлі з 1990 по 2006 роки у 2-4 рази випереджали  темпи зростання світового

промислового  виробництва [2,с. 24]. Перш за все це стосується відносин між промислово-

розвинутими державами, які збільшили свій товарообіг (при  одночасному скороченні частки

країн, що розвиваються).

2. НТР, яка  сприяла оновленню основного  капіталу, створенню нових галузей

економіки, що водночас прискорило реконструкцію  старих. Дійсно, найважливіші тенденції

у розвитку сучасної міжнародної торгівлі спричинені вирішальним  впливом на її динаміку й

структуру сучасної НТР, радикальних змін, що відбуваються в системі "наука-техніка-

виробництво". Швидкими темпами змінюється номенклатура продукції в промислово

розвинутих  країнах світу, що призводить до оновлення  товарної структури світового ринку.

На перший план виходить наукомістка продукція  сучасних галузей обробної промисловості,

тоді як частка сировинних товарів і енергоресурсів скорочується. Якщо в 1950-х роках частка

сировини і  палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то до середини 1990-х

років частка сировини, продовольства і палива знизилась  приблизно до 30 %, з яких 25 %

припадає на паливо і 5 % — на сировину. Водночас частка готових виробів зросла з 50 % до

70 %. Більш ніж  1/3 всієї світової торгівлі в  середині 90-х років — це торгівля  машинами,

приладами й  обладнанням. В експорті розвинутих країн високотехнологічна продукція

становить до 70 %. Феномен НТР привів до того, що до кінця XX століття технологія стає

все більш активною формою знань і активно містить  у собі досвід культурного, соціального,

організаційного, комерційного і виробничого характеру. Як фактор виробництва, технологія

є його найважливішим  елементом, нарівні з трудовими, природними ресурсами і капіталом.

Предметом міжнародного обміну є переважно продукти галузей  високої технології

(авіакосмічна, виробництво оргтехніки й ЕОМ,  електронна, фарфоро-фаянсова

промисловість, приладобудування й електротехнічне  машинобудування та ін.). Збільшення

частки галузей  високої технології у світовому  експорті сьогодні – закономірний процес. До

нинішнього  часу надходження в США за продаж патентів і ліцензій складають приблизно 27

млрд. доларів, Великобританії – 5,27 млрд. доларів, ФРН  – 2,78 млрд. доларів, Франції – 2,21

млрд. доларів, Японії – 6,02 млрд. доларів. В цілому оборот торгівлі ліцензіями складає

близько 48 млрд. доларів на рік [3,с.121 ]. При цьому  вартість продукції, що випускається в

різних країнах  світу за іноземними ліцензіями, складає  понад 500 млрд. доларів. Переважна

частина ліцензій монополізована могутніми ТНК, внаслідок  чого важливу роль у ліцензійній

торгівлі відіграє внутріфірмова торгівля. У США  на цей вид торгівлі приходиться  понад 70%

експортного виторгу  по ліцензійних договорах та промислових  корпорацій. Зазначені країни,

будучи постачальниками  технологій, водночас у своїй більшості  виступають, як нетто-

імпортери: їхні платежі за отримані патенти і  ліцензії набагато перевищують надходження

від власних  продажів__ 
 

Международная торговля-это процесс купли и  продажи, осуществляемый между покупателями, продавцами и посредниками  разных стран. Межд. Торговля включает экспорт и импорт товаров, соотношение между которыми называют торговым балансом.

Значительную  роль в ускорении темпов роста  мировой торговли сыграло и активное включение в нее новых групп  стран, ранее экономически отсталых. Многие из них после завоевания независимости  встали на путь индустриализации, что  вызвало расширение их импорта машин  и оборудования из промышленно развитых стран.

Товарная структура  мировой торговли изменяется под  воздействием НТР, углубления международного разделения труда. В настоящее время  наибольшее значение в мировой торговле имеет продукция обрабатывающей промышленностиОсобенно быстро растет доля таких видов продукции, как  машины, оборудование, транспортные средства, химическая продукция. Доля продовольствия, сырья и топлива составляет примерно 1/4.Наиболее динамично развивается  торговля наукоемкими товарами и  высокотехнологической продукцией, что стимулирует межстрановый обмен  услугами, особенно научно-технического, производственного, коммуникативного и финансово-кредитного характера. Торговля услугами (особенно такими, как  информационно-вычислительные, консалтинговые, лизинговые, инжиниринговые) стимулирует  мировую торговлю товарами производственного  назначения