Франчайзинг як сучасна форма міжкраїнного трансферу технологій

Міністерство освіти України 

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Економічний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

з міжнародної економіки

на тему:

«Франчайзинг як сучасна форма міжкраїнного трансферу технологій»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 3 курсу

Економічного факультету

Спеціальності «Менеджмент  організацій»

Савічев Павло Валерійович

 

 

 

 

 

 

Київ-2010

План

 

 

Вступ

1. Франчайзинг як сучасна форма міжнародного руху технологій

2. Історія розвитку франчайзингу в різних країнах

3. Перспективи розвитку франчайзингу в Україні в міжнародному аспекті

 

Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В умовах посиленого впливу НТП на темпи, характер і напрями розвитку процесу відтворення інтернаціоналізація  світогосподарського життя характеризується виникненням нових форм міжнародного поділу праці, прямо чи опосередковано пов’язаних з наукою, науково-технічними знаннями та технологією. Технологія – це наукові знання, які використовуються у виробництві, комплекс наукових та технічних знань щодо прийомів і методів виробництва, його організації та управління та наукові методи досягнення практичних цілей.

  Поняття «технологія» об’єднує три групи технологій:

 • технологія продуктів;

 • технологія процесів;

 • технологія управління

 Стрімке зростання науково-технічного обміну на сучасному етапі розвитку дає підстави деяким науковцям говорити про становлення в останній чверті ХХ ст. нового єдиного ринку – технологічного, який функціонує поряд із традиційними (товарів, капіталу, робочої сили).

 Поняття «передача технологій» (трансфер технологій) може розглядатися в широкому та вузькому розумінні.

 У вузькому розумінні міжнародний  трансфер технологій – це міждержавне  переміщення на комерційних засадах  або безповоротній основі конструкторських  рішень, систематизованих знань та виробничого досвіду для виробництва товарів, використання процесу чи надання послуг, які включають управлінську діяльність і маркетинг, тобто передача технології в «чистому» вигляді.

  У широкому розумінні – це передача поряд з технологією в «чистому вигляді», технологій матеріалізованих.

Треба зазначити, що міжнародний трансфер технологій може відбуватися в кількох  формах:

1. Патентна угода — міжнародна  торгова угода, за якою власник  патенту поступається своїм правом  на використання винаходу покупцеві патенту. Зазвичай малі вузькоспеціалізовані фірми, що не в змозі самі впровадити винахід у виробництво, продають патенти великим корпораціям.

2. Ліцензійна угода — міжнародна  торгова угода, за якою власник  винаходу або технічних знань  дає іншій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію.

3. "Ноу-хау" — надання технічного  досвіду і секретів виробництва,  що включають відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового  характеру, використання яких забезпечує певні переваги. Предметом купівлі-продажу в цьому випадку звичайно є незапатентовані винаходи, що мають комерційну цінність.

4. Інжиніринг — надання технологічних  знань, необхідних для придбання,  монтажу і використання куплених  або орендованих машин і устаткування. Вони включають широкий комплекс заходів з підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів, здійснення консультацій, нагляду, проектування, іспитів, гарантійного і післягарантійного обслуговування.

5. Франчайзинг — продаж права на ведення бізнесу під ім´ям або торговою маркою франчайзера.

6. Договори з приводу копірайту  — відступлення виключного права  автора на інтелектуальну власність,  зокрема друковану продукцію.

7. Надання наукоємних послуг  у сферах виробництва, обігу  та управління, включаючи інжиніринг, консалтинг, інформінг, менеджмент, підготовку персоналу тощо.

Мова ж далі піде про один з  них – франчайзинг.

1. Франчайзинг як сучасна форма міжнародного руху технологій

Останнім часом найбільш поширеною  формою господарської взаємодії великого і малого підприємництва, особливо у сфері послуг і торгівлі, стала система договірних відносин типу "франчайзинг". Назва походить від французького "франчайзер що означає пільга, привілей. Корисність пільги, потрібної малому бізнесу, полягає у можливості використовувати ефективні технології, відому і популярну торгову марку, навчати персонал і одержувати необхідні консультації.

Франчайзинг — підприємницька діяльність, за якою на договірній основі одна сторона (франчайзер) зобов’язується передати іншій стороні (франчайзі) за винагороду на визначений строк комплекс виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших передбачених договором об´єктів виключних прав (франшизу).

Франчайзер, як правило, видає ліцензію або передає право на використання свого товарного знака, ноу-хау  та операційних систем за франчайзинговим  договором. У цьому договорі франчайзі зобов´язується продавати продукт або послуги за заздалегідь визначеними законами і правилами ведення бізнесу, які встановлює франчайзер. В обмін на дотримання цих правил франчайзі одержує дозвіл використовувати ім´я франчайзера, його репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу, і механізми підтримки. Щоб одержати такі права, франчайзі повинен:

- сплатити початковий внесок  для одержання права на навчання, використання імені, девізу, торгового  знака тощо;

- сплачувати постійні внески  — найчастіше у вигляді частки  від обороту — за поточне  керівництво і навчання;

- сплачувати внески на цілі  маркетингу і збуту (на покриття  витрат на рекламу, просування  товару, дослідження ринку тощо) — знову ж таки найчастіше у вигляді частки від обороту;

- суворо дотримуватися запропонованих  форм і методів роботи, включаючи  порядок управління і процедури  управління, стандарти якості, уніформу  співробітників тощо.

 Франчайзер, зі свого боку  забезпечує франчайзі:

- початковим навчанням з управління і ведення справ;

- постійною допомогою в підготовці  і перепідготовці кадрів;

- консультаціями з усіх питань  управління і маркетингу. Франчайзинг  — свого роду оренда, тому що  франчайзі не є

- повним власником товарного  знака, а просто має право використовувати його на період сплати відповідних внесків. Суми цих внесків обумовлюються у франчайзинговому договорі (контракті) і є предметом переговорів. Франчайзинговий пакет (повна система ведення бізнесу, передана франчайзі) дає змогу відповідному підприємцю вести свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду чи знань у певній галузі.

Хоча франчайзі сам сплачує  витрати на заснування бізнесу, франчайзер зазвичай надає дуже вигідні знижки при постачанні матеріалів і витратних  засобів. Ці знижки надають можливість франчайзі купувати продукти у франчайзера за нижчими цінами, що робить його бізнес більш ефективним, ніж без франчайзера. Світовий досвід засвідчує, що будь-який вид бізнесу можна перетворити у франшизу. Міжнародна асоціація франчайзингу виділяє 70 галузей господарства, у яких можна використовувати цю форму трансферу технології.

  Є три основних види франчайзингу.

1. Товарний франчайзинг, який  іноді називають "франчайзинг  продукту (торгового імені)". Це  франчайзинг у сфері торгівлі та продажу готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером звичайно є виробник, що продає готовий продукт чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і післяпродажне обслуговування продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним для взаємин партнерів — франчайзера і франчайзі-дилера.

Цей вид діяльності передбачає придбання  в провідної компанії права на продаж товарів під її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі  купує у франчайзера товари і перепродує їх від імені франчайзера. В окремих випадках провідна компанія бере участь в оплаті гарантійних послуг, відшкодуванні витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг. Типовою сферою застосування цієї форми контрактних відносин є продаж і обслуговування вантажних і легкових автомобілів, роздрібний продаж нафтопродуктів, безалкогольних напоїв. В наш час франчайзинг у форматі "продукт і торгова марка" становить близько 30 % від усіх франчайзингових угод.

2. Виробничий франчайзинг —  це франчайзинг у виробництві  товарів. У цьому випадку фірма,  що володіє технологією виготовлення  якогось продукту, продає місцевим  чи регіональним заводам сировину для виготовлення (наприклад, завод з розливу безалкогольних напоїв).

Дрібна фірма за таких умов не просто виступає під торговою маркою франчайзера і реалізує його продукцію  та послуги, але і включається  в повний цикл господарської діяльності великої корпорації, виконуючи рівні з нею вимоги технологічного процесу, якості, навчання персоналу, виконання плану продажу, оперативної звітності. Ця форма передбачає тісний контакт франчайзера і франчайзі, детальну регламентацію діяльності і високий ступінь відповідальності малого підприємства.

3. Діловий франчайзинг називають  "франчайзинг бізнес-формату". За такого способу франчайзер  продає ліцензію приватним особам  чи іншим компаніям на право  відкриття магазинів для продажу  покупцям набору продуктів і послуг підім´ям франчайзера. Франчайзі сплачує постійні внески, а також робить внески в рекламний фонд, що контролюється франчайзером. Франчайзер може здати в оренду франчайзі основні фонди, запропонувати йому фінансування; він може також виступати і як постачальник для своїх франчайзі.

"Бізнес-формат" найчастіше використовується  при організації підприємств  швидкого харчування, готелів, роздрібної  торгівлі промисловими товарами, обслуговуванні бізнесу, торгівлі  нерухомістю.

Бувають також певні національні  моделі франчайзингу. В американській моделі основний акцент робиться на те, що франчайзинг — система договірних відносин, яка застосовується в основному у сфері розподілу продукції і послуг. Французька модель франчайзингу практично збігається з американської з тією відмінністю, що постійні внески за поточне управління та навчання, а також внески на цілі маркетингу і збуту є фіксованою сумою, а право користування торговою маркою не обмежується терміном дії контракту, а закріплюється за одержувачем франшизи назавжди. Італійська модель франчайзингу передбачає, що франчайзер надає франчайзі виключне право на виробництво і збут під його торговою маркою певних товарів і послуг на конкретному ринку.

Франчайзинг як форма господарської  взаємодії великого і малого бізнесу має певні переваги:

- орієнтація франчайзингу на  успіх для його учасників —  те, що відрізняє його від інших  концепцій бізнесу. Характерною  рисою франшизи є не продукт  або послуга самі по собі, а  якість системи;

- значні можливості для бізнесменів.  Ця система дозволяє здійснювати успішний бізнес, навіть якщо він і невеликий, дає йому великі можливості для розвитку, не змушуючи жертвувати правом власності;

 

- швидке розширення свого бізнесу  без потреби в кредитах і  без серйозних фінансових зобов´язань;

- більш ефективний контроль з боку виробника за реалізацією своєї продукції порівняно з іншими способами;

- мінімізація ризиків, пов´язаних  із початком нової справи;

-  використання чужого досвіду,  набутого методом спроб і помилок;

- економія на рекламі та  інших маркетингових витратах;

- запозичення управлінського досвіду  шляхів мінімізації податків  тощо.

Батьківщиною франчайзингу є США. Найвищий підйом у його розвитку спостерігався  тут у період з 1975 по 1990 р. Сьогодні майже половина роздрібної торгівлі в цій країні має франчайзингову форму. Франчайзинг набув значного поширення у мережі закладів швидкого харчування. Яскраве підтвердження тому — франчайзингова система "МакДональдс". На початку 50-х років XX ст. це було придорожнє кафе біля містечка Сан-Бернардіно в американському штаті Каліфорнія, власники якого брати Ричард і Моріс МакДональди задумалися над тим, як поліпшити обслуговування своїх клієнтів і, природно, збільшити прибуток. Вони знайшли вдалий спосіб: скоротили число позицій у меню до трьох блюд, стандартизували технологію на основі конвеєрної системи й уніфікували рецептуру приготування блюд. Така однаковість створила нове покоління клієнтів, які точно знали, що де б вони не були, скрізь у "МакДональдс" стандартне і швидке обслуговування, звичний асортимент блюд. "МакДональдс" сьогодні — це потужна транснаціональна корпорація, що обслуговує на своїх 15 тис. підприємствах у різних країнах світу сотні мільйонів клієнтів.

 Франчайзинг довів свою високу  ефективність і життєздатність. Дослідження, проведені американськими вченими в галузі підприємництва, свідчать, що через 5 років рівень банкрутств нових компаній досягає 70 % . Показово, що франчайзинг — абсолютна протилежність цій статистиці. За даними Міжнародної франчайзингової асоціації кількість банкрутств серед її членів складає 1—2 % .