Аналіз проблем інвестиційної сфери в Україні

- значний внутрішній  ринок та незадоволений попит  населення;

- висококваліфікована  робоча сила та високий рівень  освіти населення;

- значно нижчий  рівень заробітної плати, ніж  в інших економічно стабільних  країнах;

- наявність  традиційних зв'язків з українською діаспорою;

- зняття обмежень  на частку іноземної власності  в українських компаніях;

- нові можливості  співпраці в секторах комунікацій,  енергетики, деревообробної промисловості  і виробництва меблів, сільського  господарства, а також у сфері послуг

Разом з тим, є чинники, які відлякують іноземних  інвесторів від вкладення капіталу в українську економіку. До таких  чинників, насамперед, слід віднести:

- невідпрацьованість  юридичної бази, яка має захищати  інтереси і власність як зарубіжних, так і вітчизняних інвесторів та відсутність стабільності і недосконалість українського законодавства щодо надання гарантій іноземним інвесторам (до чинного законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів);

- нестабільність  економічної та політичної ситуації  в країні, а, відповідно, і в  регіоні;

- відсутність  довгострокової виваженої політики  держави щодо залучення іноземних  інвестицій і створення сприятливих  умов для їхнього ефективного використання;

- високий рівень  корумпованої вітчизняної економіки  і високий рівень підприємницької  діяльності (згідно з оцінкою  спеціалістів Європейського центру  досліджень, підприємницький ризик  інвестицій в Україні становить  80%.

У рейтингу інвестиційної привабливості країн наша держава займає 106 місце (для порівняння у 1995 р. - 138 місце, у 2011 р. - 109, у 2012 р. - 98 місце серед 145 країн), маючи тенденції до подальшого пониження;

- відсутність  розвиненого фондового ринку;

- незавершеність процесів приватизації, і, насамперед, це стосується приватизації землі і земельних ділянок, на яких розміщені приватизовані об'єкти;

- практична  відсутність гарантій щодо забезпечення  права власності;

- тривалий термін  розгляду документів для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

- занадто складна  процедура розмитнення, а система  сертифікації імпорту потребує  надто довгих адміністративних  процедур;

- недостатня  поінформованість іноземних інвесторів  про Україну, її економічний  та інвестиційний потенціал.

Враховуючи  результати аналізу, варто зазначити, що лише 28,4% іноземних інвестицій вкладено у спільні підприємства, в той  час як середнє значення показника  по Україні становить 47,6%. Це свідчить про низький розвиток спільного  підприємництва як чинника активізації іноземного інвестування в економіку України і необхідність врахування даного чинника в регіоні. Для цього необхідно вирішити низку організаційних питань.

Постановою  Кабінету Міністрів України № 666 від 2 вересня 2005 р. утворено Український центр сприяння іноземному інвестуванню, основними завданнями якого є:

- розробка та  виконання комплексу заходів  щодо формування позитивного  інвестиційного іміджу України  та її регіонів;

- надання потенційним  іноземним інвесторам інформації  щодо умов підприємницької та інвестиційної діяльності, інвестиційних можливостей України та її регіонів;

- визначення  додаткових інструментів сприяння  залученню іноземних інвестицій, адаптованих до умов конкретних  регіонів, зокрема промислових та  технологічних парків, надання допомоги регіонам у практичному застосуванні їх інструментів;

- інформаційна  та організаційна підтримка інвестиційних  проектів іноземних інвесторів  за принципом «єдиного вікна»;

- підготовка  пропозицій щодо стимулювання  інвестиційної діяльності іноземних інвесторів, усунення перешкод у її здійсненні;

- сприяння досудовому  врегулюванню спорів між іноземними  інвесторами та державними органами.

Важливим напрямом залучення іноземних інвестицій в Україні має бути їх вкладання  у створення сучасної інфраструктури як необхідного атрибуту міжнародної інвестиційної діяльності. Це насамперед транспорт, технічно обладнане складське господарство, телекомунікації, а також об'єкти так званої ділової інфраструктури — офіси, ділові центри, побутовий сервіс. Ця галузь має відносно короткий термін окупності капітальних вкладень і є, по суті, матеріальною основою для подальшої ділової активності іноземного капіталу.

Отже, створення  й ефективне функціонування механізму  залучення іноземного капіталу з  метою всеосяжного реформування та реконструкції промислового комплексу України має спиратися на такі процеси:

- виокремлення та врахування переваг і недоліків напрямів залучення іноземних фінансових коштів;

- прогнозовану оцінку (з подальшим її уточненням) необхідних для України обсягів іноземних інвестицій за основними напрямами їх використання;

- узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних інвестицій у розвиток (реформування) національних економік та їх провідних секторів задля можливого використання в Україні окремих ефективно діючих елементів таких систем;

- змістово-елементне обгрунтування комплексного механізму залучення іноземних інвестицій.

Саме викладений за такою схемою сучасний механізм залучення іноземного капіталу може бути використаний в Україні задля фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед її промислового комплексу.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Про інвестиційну  діяльність: Закон України №1560-ХИ  від 18.09.1991 р. (зі змінами та  доповненнями за станом на 15.12.2005 р.) // www.rada.kiev.ua.

2. Про режим  іноземного інвестування: Закон  України М93/26-ВР від 19.03.1996 p. // www. rada.kiev.ua.

3. Програма «Довгостроковий прогноз економічного і соціального розвитку України до 2030 року». - Київ: 2010.

4. Бажал Ю.М.  Економіка інвестиційних процесів // Вісник Інституту економічного  прогнозування. - Вип. 1. - К: Інститут  економічного прогнозування НАН України, 2010. - С. 3-16.

5. Беленький  П. Ю., Шевченко-Марсель В. И.  Інвестиційний клімат регіону:  проблеми та шляхи вирішення. / Проблемы развития внешнеэкономических  связей и привлечения иностранных  инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. тр. Часть вторая. - Донецк: «Донеччина», 2011. - С. 74-77.

6. Бланк И.А.  Инвестиционный менеджмент. - Киев, МП «ИТЕМ» ЛТД «Юнайтед Лондон  Трейд Лимитед», 2005. - 448 с.

7. Губський Б.  В. Інвестиційні процеси в глобальному  середовищі. - К.: Наук, думка, 2008.

8. Данілов О. Д., Івашина Г. М., Чумаченко О. Г. Інвестування: Навч. посіб. - К., 2012. - 364 с.

9. Денисенко  М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного  механізму інвестування // Економіст. - 2012. - № 10. - С.46.

10. Инвестиции: Учебник / Под. ред. В. В. Ковалева, В. В. Иванова, Лялина - М.: ООО ТК «Велби», 2011.

11. Іноземні  інвестиції в економіці України:  динаміка та структура // Моніторинг  інвестиційної діяльності в Україні. - 2010. - № 1. - С. 50.

12. Коваленко  Н.І. Іноземні інвестиції в  економіці України: динаміка та структура // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. - 2011. - № 1. –С.55.

13. Марцин В.С.  Іноземне інвестування в економіку  України // Актуальні проблеми  економіки. – 2009. - № 2. – С. 84-92.

14. Матюшенко  I.Ю., Божко В.П. Іноземні інвестиції: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2012. - 336 с.

15. Мойсеєнко  І. П. Основи інвестування: Навч. посіб. - Л.: МАУП, 2011. - 180 с.

16. Мойсеєнко  І. П. Інвестування: Навч. посіб. - К.: Знання, 2012. - 490 с.

17. Недашківський  М. М. Регіональні фактори реалізації інвестиційного процесу в Україні. - Ірпінь, УФЕІ, 2011. - 37с.

18. Омелъченко  А. В. Законодавство про іноземні  інвестиції в системі законодавства  України // Право України. - 2012. - №8. – С. 5-9.

19. Основні індикатори  інвестиційної діяльності в Україні // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. - 2010. - № 1. – С. 47.

20. Пересада  А.А. Інвестиційний процес в  Україні. - К.: «Лібра» 2008. - С. 11.

21. Писаренко  С. М. Регіональні пріоритети  іноземного інвестування. - Проблемы развития внешнеекономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. трудов. - Донецк: «Донеччина», 2011. - С. 26-28.

22. Титаренко  Н. Теорії інвестицій: Підручник. - К., 2010.

23. Управление  инвестициями: В 2 т. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро. - М., 2008.

24. Федоренко  В. Г. Інвестознавство: Підручник. - 2-ге вид., переробл. - К.: МАУП, 2012. - 408 с.

25. Черваньов  Д.М. Менеджмент інвестиційної  діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2013. - 622 с.

27. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної  діяльності. - К.: Генеза, 2009. – 246 с.

 

 

Додаток А

 

Регіональна структура  прямих іноземних інвестицій

станом на 01.01.2013 р.

 

 

Додаток Б

 

Географічна структура  іноземних інвестицій в економіку України у 2012 р.

 

 

Додаток В.

 

Галузевий розподіл прямих іноземних інвестицій станом на 01.01.2013р.

1. Размещено на www.allbest.ru