Актуальні пріоритети міжнародної діяльності України

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний  університет ім. В. Гетьмана

 

 

 

Кафедра міжнародного менеджменту

 

 

 

Індивідуальна робота  з  дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України» на тему:

Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

 

Зовнішньоекономічні зв’язки  стали більш актуальними і  різнобічними, побудованими на основі рівноправності і взаємовигоди після  того, як Україна стала незалежною, самостійною державою.

Особливість України полягає  в тому, що їй доводиться водночас вирішувати кілька досить складних проблем:

• утвердження своїх позицій  у світовій співдружності як суверенної незалежної новоутвореної держави  через подолання суттєвих як внутрішніх, так і зовнішніх перешкод на цьому  шляху;

• просування в європейський і євроатлантичний економічний  простір з пріоритетним наміром  вступити у перспективі до ЄС;

• розвиток дво- і багатосторонніх  відносин з країнами Центральної  і Східної Європи через інтеграційні зв’язки;

• упорядкування взаємозв’язків з країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД), особливо з Російською Федерацією. [1]

Відомо, що Україна оголосила  своїм стратегічним пріоритетом  інтеграцію до ЄС. Для досягнення цієї мети необхідно всебічно розвивати  торгові зв’язки з країнами ЄС, а також державами Східної  Європи, які мають невдовзі приєднатися  до цього інтеграційного угруповання.

Іншим пріоритетом України  в її зовнішньоекономічній діяльності є Росія і інші країни колишнього СРСР, з якими Україна історично  пов’язана тісними економічними зв’язками.

На сьогодні головними партнерам України залишаються Росія, Білорусь, Туреччина, Китай, Німеччина, Польща, США ( на них приходиться більше 50% експорту).

Європейський  Союз

За умов державної незалежності саме Захід є взірцем для України  в формуванні демократичного устрою та життєвого рівня населення. Проте  Європа не поспішає приймати Україну  до своєї спільноти. Вона висуває  умови досягнення європейського  рівня.

Окремі галузі економіки  України уже сьогодні відповідають вимогам міжнародних стандартів. Зокрема, авіаційна, космічна промисловість, послуги і вироби для поліпшення навколишнього середовища, харчова  промисловість, сільське господарство, система інтелектуального розвитку населення.

Розбудова стосунків із західноєвропейськими державами створить умови для  прискорення демократизації, проведення ринкових реформ та оздоровлення національної економіки.

Сьогодні існує єдиний запропонований ЄС інструмент співпраці з Україною – ЄПС: доступ до найбільшого у світі єдиного європейського ринку і згодом користування перевагами всіх чотирьох свобод (вільний рух товарів, послуг, капіталів та робочої сили) в обмін на добровільне впровадження в усіх сферах життя європейських правил та стандартів без перспективи інституційного членства у Союзі.

Росія та інші пострадянські  держави

В економічній сфері РФ є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України – на неї припадає майже 30 % сукупного товарообігу. Україна експортує в Росію 26 % вітчизняної продукції машинобудування, значну частку продукції металургійної та хімічної галузей. Так само високою є питома вага Росії в імпорті української сільгосппродукції. Натомість економічна зорієнтованість Росії на Україну є значно меншою.

У розбудові відносин з  Російською Федерацією Україна продовжує  проводити послідовний курс на зміцнення  добросусідських партнерських відносин. Цей курс був і залишається  одним з головним пріоритетів  зовнішньої політики України. [2]

Фактори, що впливають на торгівлю між Україною і Росією є  наступні:

• Обмеження Росією імпорту українських товарів за рахунок введення ПДВ (мито на цукор, горілчані вироби);
• Зниження обсягів світового виробництва продовольчих товарів в Україні;
• Неплатоспроможність українських імпортерів;
• Низька конкурентоспроможність української продукції на російських ринках (обумовлюється закупівлею енергоносіїв в Росії за світовими цінами).

США

Україна та США мають наміри розширити співробітництво з  метою  сприяння   створенню   робочих   місць,   економічному  зростанню,  підтримки реформ та лібералізації економіки, розвитку сприятливого для торгівлі та інвестицій бізнес-клімату і удосконалення доступу на ринки товарів та послуг.  Сторони планують тісно співпрацювати над відбудовою  і модернізацією    потужностей     української газотранспортної  інфраструктури, диверсифікацією та убезпеченням українських джерел  ядерного  палива,  що  зменшить  залежність  України від іноземних джерел ядерного палива та потужностей для їх збереження. Активно розвиваючи співробітництво з регіонами України,  включаючи Крим,  США підтримують плани України щодо зміцнення безпеки,  демократії та підвищення благополуччя шляхом  посиленого  економічного   розвитку,  енергозбереження,  забезпечення  безпеки продуктів харчування та  ініціатив щодо  ефективності  державного  управління. Україна та США мають намір співпрацювати також у сфері партнерства між державними і приватними  секторами в регіонах України, спрямованого на підтримку малого та середнього бізнесу.

Балто-Чорноморсько-Каспійський  регіон

У склад зазначеного регіону  входять країни Балтії (Литва, Латвія і Естонія), Україна, Молдова, Грузія і Азербайджан. Польща і Румунія. Взаємини України з Молдовою визначаються активною конкретною діяльністю — створені транспортні коридори та митниці, узгоджено розподіл майна залізничного транспорту та інших об’єктів.

Активно розвиваються відносини  з Азербайджаном, Грузією та Вірменією. З першими двома державами  укладено багатообіцяючі угоди про  створення транспортного коридору Закавказзя — Європа.

Українсько-польські відносини  набрали характеру стратегічного  партнерства. Тісною є координація  дій двох країн у європейських політичних та економічних структурах, міжнародних організаціях. Істотно  зріс зовнішньоторговельний товарообіг. [2]

Близький та Середній Схід

Географічні переваги України створюють сприятливі передумови для реалізації нею своїх національних інтересів у регіоні Близького і Середнього Сходу. Енергетичні ресурси Близького і Середнього Сходу потенційно здатні відігравати одну з ключових ролей у вирішенні Україною завдань диверсифікації постачання енергоносіїв та створення надійної системи енергетичної безпеки.

Важливою формою співробітництва  України з країнами Близького  і Середнього Сходу є участь української сторони у розвідці і розробці нафтових та газових родовищ у Лівії, Алжирі, Єгипті, Йорданії та інших країнах Близькосхідного регіону. Ринки Близького і Середнього Сходу є перспективними для збуту української продукції машинобудівного комплексу та металопрокату, надання науково-технічних і будівельних послуг. Україна має значні потенційні можливості для активної участі у будівництві, насамперед об’єктів виробничої інфраструктури – мостів, доріг, шляхопроводів, портів, аеродромів, залізниць, великих енергетичних і промислових об’єктів, а також постачанні та спільному виробництві сільськогосподарської продукції. Можливе також розширення співробітництва з країнами Близького і Середнього Сходу у військово-технічній сфері та у сфері високих технологій, насамперед космічних.

Важливим стратегічним напрямом співробітництва України з країнами Близького та Середнього Сходу має  стати налагодження взаємовигідної співпраці в інвестиційній сфері. Україна зацікавлена в масштабних інвестиціях з Близькосхідного регіону у розвиток економіки, сільського господарства, рекреаційного та туристичного бізнесу. Перспективним напрямом співробітництва України та країн Близького та Середнього Сходу є налагодження співпраці з таким важливим сегментом світової фінансової системи, як ісламський банківській капітал, який сьогодні стрімко посилює свою присутність у країнах немусульманського світу.

Туреччина

Турецька Республіка є для нашої країни важливим партнером. З самого початку відновлення незалежності Україна розвивала свої відносини з Туреччиною на рівні стратегічного партнерства. Підставою для цих відносин є як історичне підґрунтя, так і геостратегічні, що включають політичну, економічну, культурну та інші складові, пріоритети наших держав.

З кінця 2005 року особливої  ваги набуло співробітництво України з Туреччиною в енергетичній сфері. Це, передусім, обумовлено ситуацією, яка склалася у зв’язку з нинішньою енергетичною політикою Росії. Україна, як і Туреччина є державою-транзитером енергоресурсів. Туреччина, яка вкрай занепокоєна своєю залежністю від російських поставок енергоносіїв, почала активний пошук альтернативних джерел і шляхів постачання цієї важливої для країни сировини. Україна і Туреччина, як транзитні держави, по території яких проходять транспортні комунікації глобального і регіонального рівнів, мають співпрацювати у забезпеченні безперебійного функціонування цих коридорів, створенні транспортного коридору від Балтики до Чорного і Каспійського морів, Євразійської магістралі та Чорноморської кільцевої автостради, сприяти розвантаженню турецьких проток Босфора і Дарданелли, що значно розширить співробітництво між країнами і організаціями Європи і Азії.

Перспективною залишається сфера воєнно-технічного співробітництва, де Україна може виступати для Туреччини в якості вигідного альтернативного партнера (особливо в ракетно-космічній галузі, в галузях бронетехніки і кораблебудування, у сфері сучасних воєнних технологій і т.ін.). Широкомасштабне двостороннє співробітництво, реалізація спільних проектів є цілком реальними у таких галузях, як енергетика, будівництво нафто- і газопроводів, хімічна, вугільна, лісова, деревообробна і текстильна промисловості, металургія, будівництво, аерокосмічна сфера, судно- і авіабудування, сільське господарство, транспорт, сфера високих наукомістких технологій, туризм, вивчення натуральних ресурсів Чорного моря, вихід на ринки третіх країн. [2]

Активізація цих стосунків  дозволить нашій державі вирішувати ряд актуальних для країни завдань, а саме:

– урахування досвіду Туреччини  дозволить виробити більш чітку  політику вступу до європейських та євроатлантичних  структур;

– у сфері геополітики  та міжнародних відносин зміцнить позиції України у стратегічно важливому Чорноморсько-Каспійському регіоні, створить сприятливі умови для забезпечення національних інтересів нашої держави на Близькому і Се редньому Сході та Північній Африці;

– в економічній сфері  тісне українсько-турецьке співробітництво  надає реальну можливість диверсифікації енергоносіїв, забезпечить активну роль України у формуванні нової системи транспортних комунікацій на Євразійському просторі та транзиту енергоносіїв із Близького Сходу до Європи; створює сприятливі можливості для надходження в Україну значних інвестицій за вигідними умовами.

Азійсько-Тихоокеанський регіон

Питання ефективності відносин України з країнами Азійсько- Тихоокеанського регіону є особливо актуальним з огляду на забезпечення інтересів України в АТР . На жаль, сьогодні азійський напрям української зовнішньої політики є недостатньо розвинутим.

Основна мотивація розвитку відносин з країнами АТР була і залишається для України в основному економічною. Це і торгівля, оскільки йдеться про перспективні ринки для українських товарів, і значні інвестиційні ресурси Східної Азії, і можливість для України стати транзитним ланцюгом між ЄС (Північ) та країнами АТР (Південь). Існує можливість взаємовигідного обміну сучасними технологіями з багатьма країнами, співробітництва у військово-технічній сферах, тим більше, що промисловий і науково-технічний потенціал України оцінюють в країнах цього регіону належним чином.

Україна – Китай. Китайський напрям української зовнішньої політики є одним з провідних, якщо не сказати домінантним у всьому АТР . У цілому за оцінками експертів, найбільш привабливими для української економіки вважаються такі китайські галузі, як аерокосмічна, авіаційна, суднобудівна, енергетична, металургійна. Пріоритетним можна визначити військово-технічне співробітництво із запровадженням офсетних схем поставок озброєнь і військової техніки до Китаю.

Україна-Японія. Якісно новий етап у взаємовідносинах України. Японія готова поділитися своїм досвідом скорочення й нейтралізації шкідливих викидів у металургійній і хімічній галузях. Крім того, закладено підвалини проектів з будівництва Україною супутників та ракетоносіїв для Японії.

 

Основні дані щодо географічної структури експорту та імпорту України  в різні регіони світу, а також  в найбільш пріоритетно-важливі  країни показано у табл.1.

Табл. 1. Географічна структура експорту та імпорту України, 11 міс. 2011 р.[5]

	Експорт, тис. дол.	Імпорт, тис. дол.	Сальдо
Всього	61950209,6	74714367,0	–12764157,4
Країни СНД	23723820,9	33905896,9	–10182076,0
РФ	18037580,0	26635170,5	–8597590,5
Білорусь	1759277,4	3767409,7	–2008132,3
Казахстан	1643056,5	1519004,2	124052,3
Європа	16938090,9	24233532,7	–7295441,8
Iталiя	2811435,1	1759736,5	1051698,6
Польща	2543587,6	2897362,8	–353775,2
Азія	15834321,1	11951898,7	3882422,4
Iндiя	1954866,1	719508,2	1235357,9
Китай	1969247,7	5755788,7	–3786541,0
Туреччина	3393942,3	1316148,4	2077793,9
Африка	2939882,7	878946,0	2060936,6
Єгипет	1153202,8	90407,4	1062795,4
Америка	2386297,5	3567176,3	–1180878,8
США	998806,8	2352323,5	–1353516,7
Бразілiя	465662,2	514915,9	–49253,7