Видова класифікація бібліографія

Історично первинні форми бібліографічної інформаціїз'явилися  в глибоку давнину. Усі вони створювалися людьми. Отже,з бібліографічною інформацією виникла і бібліографічна діяльність.  
Спочатку бібліографічна діяльність носила непрофесійний,випадковий, епізодичний характер. Нею займалися вчені, письменники, ченці,бібліотекарі, видавці та книготорговці попутно і у зв'язку зі своїмиосновними заняттями. Нерідко в цих цілях залучалися просто грамотнілюди, які й складали «інвентарі», «опису», «реєстри» книжковихзборів. Але з плином часу бібліографія починає відокремлюватися,виробляти власні прийоми та правила бібліографічного опису книгі, нарешті, виділяється в особливу область професійної людськоїдіяльності. Процес цей історично був тривалим і складним. Так, у  
Росії лише в XIX ст. Бібліографи стають дійсно професіоналами,хоча ще одинаками. Риси масової професії бібліографічнадіяльність набула тільки після Жовтневої революції 1917 року,головним чином в рамках бібліотечної справи та книжкової торгівлі.

У ході історичного  ускладнення бібліографічної діяльності їїзавдання, функції, організаційні  форми і методика стають все більшрізноманітними  і в межах самої бібліографічної  діяльності неминучепочинається процес поділу праці. Діяльність по створеннюбібліографічної інформації починає відділятися  від діяльності здоведення бібліографічної інформації до споживачів. Тим самимрозмежовуються два основних процеси бібліографічної діяльності:бібліографування та бібліографічне обслуговування. Виникаєнеобхідність узагальнення досвіду, наукової розробки теоретичних основ,конкретної методики бібліографічної роботи, історії бібліографії, потімпрофесійної підготовки (навчання) бібліографічних кадрів і, нарешті,організаційного управління бібліографічною діяльністю. Так, поряд збезпосередній або практичної бібліографічної діяльністю  
(створенням і доведенням до споживачів бібліографічної інформації)формуються похідні від неї, супутні їй різновидидіяльності: науково-дослідна, педагогічна, управлінська.

1. Видова класифікація БІБЛІОГРАФІЯ

"Види бібліографії" - один з найбільш старих і  до цих піростаточно не вирішених класифікаційних проблем вітчизняногобібліографознавства. Справа в тому, що проблема видової класифікації виниклав той час, коли термін "бібліографія" був загально визнаний як позначенняокремого бібліографічного посібника чи їх сукупностей. І сама проблемарозглядалася як проблема видової класифікації бібліографічноїпродукції за різними ознаками. Проте вже з середини 50-х роківбібліографоведи стали дедалі наполегливіше і послідовніше переходити дотрактуванні "бібліографії" як галузі діяльності. У результаті проблемавидів бібліографії набула зовсім новий зміст: якщо ранішекласифікувалися бібліографічні посібники, то тепер слід булокласифікувати бібліографічну діяльність. Але багато бібліографоведияк би не помічали метаморфози, що сталася з об'єктом диференціації, і,говорячи про "види бібліографії" як галузі діяльності, продовжувалиоперувати методологічними засобами і класифікаційними поняттями,отриманими раніше в результаті класифікування бібліографічноїпродукції. У цьому одна з головних причин внутрішньої суперечливості багатьохточок зору на види бібліографії.

В остаточному підсумку в області розробки видової структури бібліографіїзроблено чимало. Назвемо авторів деяких найбільш цікавих, що містятьоригінальні моменти, класифікацій: Н.Ф. Яницький (1927 р.); Н.В. Здобних  
(1931 р.); В.А. Миколаїв, И.И, Решетинський та ін (1940 р.); М.А. Бріскман іін (60-і рр..); А.І. Барсук (1975 р.); М.Г. Вохришева (1986 р.) і, звичайно,  
ГОСТ 7.0-77 (1978 р.).

У цьому розмаїтті видової класифікації бібліографії неважковиділити відносно стійкі, повторювані елементи. До них першза все відносяться поняття державної (базисної), науково-допоміжної  
(раніше науково-інформаційної) і рекомендаційної бібліографії. Цю  
"Тріаду" можна розглядати як найбільш загальновизнаний варіант видовийкласифікації бібліографії за ознакою її суспільного призначення.

У цій роботі ми познайомимося  з одним з представників цієї  
"Тріади" - науково-допоміжної бібліографією.

2. ЗАВДАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ  НАУКОВО-допоміжний БІБЛІОГРАФІЯ

Опції науково-допоміжної бібліографії полягають убезпосереднього сприяння науково-дослідної та професійно -виробничої роботи вчених і фахівців. Розвиток науково -допоміжної бібліографії нерозривно пов'язане з усіма галузями науки ітехніки, з промисловим та сільськогосподарським виробництвом, культурою.  
Основне завдання науково-допоміжної бібліографії полягає у сприяннінауковому і технічному прогресу, своєчасному забезпеченні необхідноюбібліографічною інформацією фахівців промислового ісільськогосподарського виробництва., будівництва, транспорту, сфериобслуговування.

Однією з умов, що сприяють розвитку науково-допоміжноїбібліографії, є активізація досліджень в області її теорії,історії, методики і організації. Завдання найбільших центрів науково -допоміжної бібліографії-визначити її місце і роль взагальнодержавній системі науково і технічної інформації, вивчатипотреби, запити науковців та фахівців, впроваджувати найбільшраціональні форми і методи підготовки бібліографічної інформації,вивчати ефективність використання читачами різноманітних науково -допоміжних посібників.

По суті, використання науково-допоміжних посібників повиннодозволити плановим і господарським органам, науково-дослідним іпроектним інститутам прискорити впровадження в практику всього прогресивного  
(тільки не у нас в країні, або, принаймні, не в наш час), а вченимі фахівцям-уникнути невиправданого дублювання робіт і,отже, зайвих витрат часу і коштів.

Науково-допоміжна  бібліографія в Росії є частиноюзагальнодержавної  системи наукової і технічної інформації, до якоївходить діяльність найбільших бібліотечно-бібліографічних установ іспеціальних інститутів, бюро, відділів науково-технічної інформації.  
Діяльність інститутів, бюро, бібліотек, які випускають науково -допоміжні посібники, координується. Визначено бібліографічніцентри в кожній галузі знання, розмежовані обов'язки між російськимита місцевими (регіональними) центрами.

Перерахуємо деякі  найбільші центри науково-допоміжноїбібліографії, що обслуговують найважливіші галузі знань: Інститут науковоїінформації з  суспільних наук Академії наук (ИНИОН) - випускає поточніі ретроспективні покажчики, реферативні журнали тощо; Всесоюзнийінститут наукової та технічної інформації (ВИНИТИ) - випускає "Реферативнийжурнал "," Експрес-інформацію "тощо; Державна публічна науково -технічна бібліотека (ГПНТБ) - випускає поточні і ретроспективнібібліографічні видання і т.д.

3. СИСТЕМА ПОСІБНИКІВ  Науково-допоміжну БІБЛІОГРАФІЯ

Система посібників науково-допоміжної бібліографії-це такасукупність різноманітних взаємно доповнюють один одного поточних іретроспективних видань, що дозволяє найбільш повно задовольнитипрофесійні бібліографічні потреби читачів.

3.1. ПОТОЧНІ ПОСІБНИКИ  Науково-допоміжну БІБЛІОГРАФІЯ

Основною метою  поточних науково-допоміжних бібліографічнихпосібників  є інформація про нові творах друку. Розглянемоосновні види поточних видань та якості, які їм властиві:

- сигнальні видання  (СІ) - оперативність і максимальна  повнота облікувітчизняних і зарубіжних творів друку; для СІ характерні короткідовідкові анотації-примітки;

- реферативні та  змішані видання (РЖ) - досить повно  відображаютьлітературу, але що  дається в них інформація може  відставати від СІ, змістзарубіжних  матеріалів розкривається з допомогою  розгорнутих рефератів,перекладів;

- експрес-інформація (ЕІ) є періодичне видання,що містить  розширені реферати найбільш  актуальних зарубіжних матеріалів,заслуговують  оперативного освітлення; інформаційний  матеріал ЕІілюструється при необхідності малюнками, графіками, таблицями

- для оглядових  видань характерне включення  відомостей як проопублікованих, так і про неопублікованих  матеріалах, детальний розглядзмісту  робіт, аналіз та зіставлення  результатів досліджень, показдосягнень та перспектив розвитку, менш оперативні;

- друковані зведені  бюлетені інформують про надходження  новихвітчизняних і зарубіжних  книг та періодичних видань  в найбільшібібліотеки.

3.2. Ретроспективний  ПОСІБНИКИ Науково-допоміжну БІБЛІОГРАФІЯ

Розвиток науки  і техніки неможливе без вивчення попередньогодосвіду, звідси виникає необхідність у підсумовуванні відомостей про наявнудрукованої продукції за цілою низкою ознак: по окремих галузях знань іобластям наук, з проблем і тем, по авторам друкованих робіт, за видамивидань. Таке підсумовування, що дозволяє створити науково-теоретичну базудля дослідницької та практичної діяльності фахівців, єголовною метою ретроспективних посібників науково-допоміжної бібліографії,підрозділяються на

- посібники галузевого і тематичного характеру, які повинні повновідображати книги та статті з журналів та збірників за певнийхронологічний відрізок і регулярно доповнюватися випусками, що включаютьвідомості про нову літератури;

- персональні та  бібліографічні посібники, що включають повні перелікиробіт тих чи інших вчених, письменників, діячів мистецтва, а такожлітературу про їхнє життя та діяльність.

3.3 СИСТЕМА НАУКОВО-ДОПОМІЖНИХ  ПОСІБНИКІВ

ПО бібліотекознавство і Бібліографознавство

Для подальшого вдосконалення  обслуговування читачів ібібліографічної роботи необхідна чітко організована інформація продосягнення бібліотечно-бібліографічної  науки і практики з допомогоюпоточних  і ретроспективних бібліографічних  посібників.

Система поточних бібліографічних  посібників з бібліотечної справи ібібліографії включає: сигнальні бібліографічні видання; реферативніі змішані видання (РЖ, ЕІ, збірки рефератів); матеріали оглядовогохарактеру; зведені друковані бюлетені та каталоги; критико-бібліографічнуінформацію на сторінках спеціальних збірників і журналів.

Сигнальні бібліографічні видання-це друковані картки,покажчики, бюлетені. Вони інформують про вітчизняну та іноземнійлітературі з бібліотечної справи і бібліографії

Основна мета ретроспективних  бібліографічних посібників полягає втому, щоб дати можливість фахівцям у галузі бібліотечної справи ібібліографії знаходити вітчизняну та іноземну літературу за їх профілем.

Використання посібників з бібліотекознавства і бібліографознавства-одинз  елементів наукової організації  праці фахівців в галузі бібліотечноїсправи і бібліографії. І хоча науково-допоміжні видання поки що слабопредставлені в масових бібліотеках, система їх видання та розповсюдженняпоступово удосконалюється.

4. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ  Науково-допоміжну БІБЛІОГРАФІЯ

Оптимальним шляхом вдосконалення форм і методів  бібліографічногообслуговування є  розробка моделі проблемно-тематичного  видання длякожної конкретної сукупності інформаційних потреб та існуючихпервинних  документів. Модель має будуватися на основі оцінкиінформативності документів та витрат на їх обробку. Посилення інтеграції,взаємопроникнення різних галузей науки привели до значногорозширення тематики обслуговування, тому неможливо забезпечити повнотуінформування на базі окремо взятого довідково-інформаційного фонду. Дожаль, при організації бібліографічного обслуговування зв'язку міжбібліотечними та інформаційними службами носять стихійний, нерегулярнийхарактер, не регламентуються вищестоящими організаціями. Для вирішення цієїпроблеми пропонується створити апарат, який дозволив би планувати,організовувати, контролювати роботу по обслуговуванню фахівцівокремих регіонів. Необхідно сформувати банк даних на допомогу управліннюобслуговуванням, який би зберігав та обробляв відомості, що характеризують: діяльність єдиного територіального довідково-інформаційного фонду  
(ЕТІСФ) як об'єкта управління, особливості інформаційних потребфахівців регіону та послуги, що надаються всесоюзними і центральнимигалузевими органами НТІ; зв'язку бібліотечних та інформаційних служб-учасниць ЕТІСФа з іншимиорганізаціями, що забезпечують професійну комунікацію фахівців;вплив змін науково-виробничої діяльності в регіоні на завданняєдиного фонду; діяльність міжгалузевого територіального центру науково -технічної інформації та пропаганди як суб'єкта управління.

Якість бібліографічного обслуговування безпосередньо залежить відрозумного поєднання окремих  бібліографічних посібників. Використавшипоказники оцінки бібліографічних посібників можна вирішити багато складнихпроблеми бібліографічного обслуговування: наближення науково -допоміжних бібліографічний посібників до запитів спеціалістів;підвищення ефективності використання зарубіжних бібліографічних посібників;розподіл обов'язків між посередниками; підвищення ефективностіроботи перекладацьких служб.

Основою планування та оцінки якості бібліографічногообслуговування є його аналіз та облік. При виборі об'єктів облікурекомендується розглядати всі технологічні процеси: прийняття іуточнення запиту, пошук необхідної інформації в запиті, вибір формподання виявлених відомостей, доведення їх до читача. Використанняєдиних об'єктів обліку результатів і для довідково-бібліографічного тадля інформаційно-бібліографічного обслуговування сприяєкомплексного вивчення бібліографічної роботи.

Дослідження документальних потоків з різних галузей знання,інтенсивно проводяться з 60-х рр.., виявили можливості галузевоїлітератури, значимі для обслуговування, інформаційні потребифахівців, дозволили оцінити якість науково-допоміжних посібників,удосконалювати комплектування фондів і організацію довідково-пошуковогоапарату. Одним з підсумків аналізу документальних потоків єпрогнозування розвитку окремих напрямків або проблем зприродознавства і техніки.

Зроблено спробу визначити науково-технічний потенціалдослідницьких колективів на основі логіко-статистичного  аналізудокументального потоку. Результати дослідження свідчать пророзширення можливостей бібліографічної діяльності, про її роль і місце впрогнозуванні, наукознавство та прийнятті рішень у сфері управління наукою.

4.1. БІЛІОГРАФІЧНИЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИБІРСЬКИЙ НАУКИ

За умовами нашого регіону багатоступенева система  інформаційно -бібліографічного обслуговування визначена структурою Сибірського відділення  
РАН. Верхня ступінь-ГПНТБ з функціями регіонального інформаційногоцентру, далі йдуть центральні бібліотеки наукових центри, потім бібліотекиі організація?? и НТІ науково-дослідних установ (НДУ). Вчені Сибірськоговідділення РАН розробляють більше двохсот тем і проблем, багато з якихмають регіональну спрямованість. Широкий спектр досліджень вимагавстворення системи бібліографічної інформації, що задовольняє потребифахівців різних категорій. Одним з ланок цієї системи сталаретроспективна бібліографія.

У формуванні системи  ретроспективних посібників ГПНТБ СО РАН можнавиділити три основних періоди: 1963-1973 рр. .- становлення; 1974-1984 рр. .-створення покажчиків з комплексним і міжгалузевих проблем; 1985-1994 рр. .- вдосконалення посібників з використанням нових технологій.