Періодичні видання

Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського

Зал. № 076131

Кафедра українознавства

Контрольна робота

з дисципліни

«Документознавство»

Факультет                                          Юридичний

Професійне

спрямування                             Документознавство і інформаційна діяльність

Група                                                        Дз-07-01з

Студент                                          Сорокіна Наталія Сергіївна

Керівник                                          Мінько Т.О.

Кременчук

2008

Варіант 11 «Періодичні видання»

1. Загальна характеристика періодичного видання, його основні ознаки.

2. Газета.

3. Журнал.

4. Бюлетень.

5. Календар.

6. Експрес-інформація.

7. Особливості видавничого оформлення періодичного видання.

1. Загальна характеристика періодичного видання, його основні ознаки.

Періодичні видання та ті видання, що продовжуються, виділяються за ознакою регулярності виходу у світ.

Періодичне видання виходить через певні проміжки часу постійним для кожного року числом номерів (видань), що не повторюються по змісту, однотипно оформленими нумерованими та/або датованими випусками, що мають однакову назву.

Видання, що продовжується виходить через невизначені проміжки часу, по мірі накопичення матеріалу, що не повторюється по місту, однотипно оформленими нумерованими та/або датованими випусками, що мають спільний заголовок.

Періодичні видання являються різновидом серійного видання, що виходить протягом часу, тривалість якого попередньо не встановлено, як правило, нумерованими та/або датованими виданнями (томами), що мають однаковий заголовок.

Серійне видання планується як безкінечне, необмежене у часі видання. Його окремі випуски мають суцільну нумерацію, що не повторюються по змісту. Випуск серійного видання може припинитися під впливом різних обставин, однак у момент свого початку воно задумуються як неперервне. Для серійних видань характерною є ще одна ознака: їх, як правило, випускають кулька колективів (наукових, творчих, просвітницьких, громадських). Назви цих колективів обов‘язково вказують у вихідних відомостях.

Періодичні видання як види серійного видання мають певну специфіку. Періодичне видання виходить у світ регулярно, через рівні проміжки часу. Видання, що продовжується, не має сурової періодики та виходить по мірі накопичення матеріалу. У періодичних серійних виданням часовий інтервал в обов‘язковому порядку вказують у вихідних відомостях.

Окрім періодичних та видань, що продовжуються, серійне видання може бути й неперіодичним. Неперіодичні видання складають відкриту серію, якщо періодичність її виходу та кількість випусків попередньо не встановлені. Закрита серія або «бібліотека» – це неперіодичне серійне видання, вихід якого обмежено певним часом та кількість видань («бібліотечна серія», «Шкільна серія» та інші книжкові серії). При їх оформленні враховують, що книги серії розраховані на використання не у домашніх умовах, а у громадських бібліотеках (наявність твердої оправи, форзацу, титульного листа і т.і.).

Іноді серія ділиться на ряд частин – під серій, що мають більш вузьке цільове та читацьке призначення та певну тематику, а також власний, відмінний від серійного, заголовок.

Періодичне видання – найбільш розповсюджений вид серійного видання. Він характеризується певними ознаками: актуальність тематики, різнохарактерність змісту, оперативність та регулярність виходу у світ, відповідність заголовка характеру видання, що є незмінним протягом тривалого часу, наявність однієї або кількох організацій, органом якої (яких) виступає видання. Періодичне видання являється одним з основних засобів у системі масової комунікації.

Класифікація періодичних та видань, що продовжуються, остаточно не визначена.

За ознакою регулярності виходу у світ періодичні видання можуть бути щоденними, щотижневими, щомісячними, щоквартальними, щорічними і т.д.

За місцем видання та сферою розповсюдження розрізняють місцеві (у межах однієї області, міста, одного або кількох районів, підприємств, установ, господарства або учбового закладу), регіональні (Автономної республіки Крим), загальнодержавні (національні) та закордонні періодичні видання.

У бібліотеках періодичні видання складають самостійний підфонд – частину бібліотечного фонду, що складається з газет, журналів, видань, що продовжуються, бюлетенів та ін.

Виділяють п‘ять основних видів періодичних видань: газета, журнал, бюлетень, календар, експрес-інформація.

2. Газета

Газета – періодичне видання, що виходить через короткі проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформацію та статті по актуальним, суспільно-політичним, науковим, виробничим та іншим питанням, а також літературні твори, рекламу.

Газетне видання – листове, що випускається у вигляді одного або кількох листів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. у окремих випадках застосовують зкріплення листів друкованого матеріалу, тоді видання називається газетно-журнальним.

Газета – носій текстової інформації, характер якої значною мірою відрізняє газету від інших видань. Суттєвий вплив на неї справляє динамізм процесів суспільного життя. Предметом газетної інформації являються поточні події і факти. Вона забезпечує безперервність інформування про те, що відбувається. Газеті притаманна так звана подійова інформація, що містить новину. Тут розміщується оперативна інформація (репортажі, хроніки, інтерв‘ю, замітки, прес-релізи, заяви, кореспонденції та подібне), а також статті, огляди, рецензії, описи, памфлети, фільєтони, коментарі, читацькі листи та т.ін. від інших періодичних видань газета відрізняється також великим форматом, обсягом та більш частим виходом у світ. Обсяг газет складає від двух до ста і більше шпальт (сторінок).

Газети розрізняють:

1. за періодичність виходу (щоденні – ранкові, вечірні; недільні, щотижневі);
2. за масштабом (центральні або загальнонаціональні, регіональні, місцеві – обласні, районні, корпоративні – компаній, університетів)
3. за профілем (масової орієнтації, спеціалізовані(професійні)).

У кожної газети своя аудиторія певного масштабу (в залежності від накладу),  професійного та соціально-демографічного профілю.

Газета виходить через певні проміжки часу (щоденно, кілька разів на тиждень, раз на тиждень та подібне). Однак може видаватись протягом короткого часу, обмеженого певним заходом (конференцієй, фестивалем та ін). Газета може мати додатки (один або кілька). Вона має постійне для кожного року число номерів, що не повторюються за змістом, однотипно оформлених, нумерованих та/або датованих випусків, що мають однакові заголовки.

Особливе значення для газети як виду видання мають такі ознаки, як час і місце випуску, переважна сфера розповсюдження, функціональне призначення.

Функціональне призначення – провідна ознака при формуванні різних типів газетних видань. Вона характеризує специфічну сукупність цілей, які виконує орган друку того чи іншого типу, використовуючи певні інформаційно-пропогандистські засоби та досягаючи при цьому певного результату, за яким і розрізняють типи газет. Функціональне призначення газети зумовлено передусім певними потребами суспільства та його членів, різноманітних громадських груп, організацій політичних систем, задоволення яких забезпечується реальною участю у процесах реалізації політики.

За функціональною ознакою виділяють три види газет: загальнополітична, спеціалізована, спеціальний випуск.

Загальнополітична газета систематично висвітлює питання внутрішньої та зовнішньої політики країни, а також міжнародне життя («Голос України», «Демократична Україна»).

Спеціалізована газета систематично висвітлює окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших областей діяльності та адресована певним категоріям читачів («Закон і Бізнес», «Спортивна газета», «Українська музична газета» та ін.).

За читацькою адресою спеціалізовані газети розподіляють на: професійну газету, що адресована спеціалістам різної кваліфікації, профспілкову, партійну та ін. газети.

За тематичною направленістю, цільовому та читацькому призначенню спеціалізовані газети розподіляють: за питаннями культури, літератури та мистецтва, релігійні, рекламні, для відпочинку, для дітей та юнацтва («Культура і життя», «Книжковий кур‘єр» та ін.)

Спеціальний газетний випуск – газетне видання, підготовлене виїзною чи громадською редакцією основної газети для оперативного доведення необхідної інформації до читача; він має поточний та валовий номер, рік, дату видання, виходить протягом обмеженого терміну.

За видавцем (засновником) виділяють газети державних, партійних, профспілкових, кооперативних, комерційних організацій, творчих союзів, спільнот.

За часом виходу газети діляться на ранкові та вечірні, за періодичністю – на щоденні («Вечірній Київ»), щотижневі («Культура і життя») та щомісячні («Книги України»).

За місцем видання та домінуючій сфері розповсюдження газети діляться на загальнонаціональні (всеукраїнські), регіональні, що виходять та розповсюджуються у межах Автономної Республіки Крим та місцеві. До місцевих газет належать і так звані корпоративні багатотиражні газети, що видаються та розповсюджуються в межах підприємства, установи, учбового закладу та ін. Закордонній газети – ті, що видаються за кордоном.

За матеріальною конструкцією газета – це не тільки окремий її номер, одиничний випуск, але й комплект – група номерів, що вийшли за будь-який період: місяць, квартал або рік. У комплекті одержується відображення обличчя газети – складний комплекс особливостей її змісту та форми – тематики, публікацій, використання різноманітних жанрів публіцистики, стилю, верстки та оформлення, форм передачі інформації та ін.

Оформлення газети  – художньо-технічний процес, що включає вибір та застосування шрифтів, ілюстрацій, способів розміщення матерів (верстка), використання кольорових та розмірних контрастів. Фотографії використовуються для підтримки тексту. Основними вимогами до фотографій являються: чітке відображення об‘єкту, виразність, правильний вибір кута і точки зйомки. Ціль оформлення у тому, аби у привабливому, зручному вигляді донести читачу зміст газети, виділити головне. З оформленням пов‘язане поняття «обличчя» газети як зовнішнього вираження її типу: молодіжні газети оформлюють інакше, ніж галузеві; вечірні – інакше ніж ранкові та ін.

Кожен номер газети складається з певних постійних елементів. До них відносять: заголовок газети, сторінки номеру (вони складаються із колонок), текстові матеріали, їх заголовки, ілюстрації. Для розділення ілюстрацій та текстової інформації використовують роздільні засоби – лінійки, відбивки, пробіли та ін.

Велике місце у газеті займають ілюстрації (документальні та художні, фото сюжети, малюнки, схеми та ін.). графічна індивідуальність газети залежить від особливостей оформлення текстів та заголовків, способу верстки, від рівня поліграфії та майстерності виконавців.

3. Журнал

Журнал – періодичне журнальне видання, що містить статті або реферати по різним суспільно-політичним, науковим, виробничим та іншим питанням, а також літературно-художні твори, що мають постійну рубрикацію, та офіційно встановлене у якості даного виду видання.

Журнальне видання видається у вигляді блоку скріплених біля коренів листів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного видання, у обгортці або оправі.

Журнал як джерело інформації має свою специфіку: безкінечність та регулярність його випуску, встановлену періодичність, наявність матеріалів, що публікуються у вигляді статтей, тематичну направленість змісту, обов‘язковість затвердження в установленому порядку, особливе поліграфічне оформлення і т.д.

Журнал має постійно діючу редколегію, яка по згоді с дериктивними органами встановлює програму видання, його чітку тематичну направленість, функціональне призначення. Структуру журналу визначають рубрицировані розділи та різнорідні матеріали (по жанру, обсягу та ін.). Випуски журналу нумеруються протягом року при постійному заголовку.

Інформація, що міститься у журналі, менш оперативна, ніж у газеті, але різноманітна: вона може бути первинною – статті, описи, художні твори  та ін.; вторинною – огляди, реферати і т.п.; оригінальною та перекладною. Наявність та характер ілюстрованих матеріалів визначається конкретним видом журналу.

Газету чи журнал, на відміну від інформації радіо та телебачення, можна зберігати, звертатися до неї повторно, збирати у підшивку.

Кожен журнал має свою читацьку адресу, яка приймається доволі широко та залежить від сфери діяльності читача, загального культурного рівня та інтересів. Читацька адреса журналу обумовлює мову видання, характер його матеріалів, призначених читачам певного віку, статі, занять, а також читачам специфічних груп населення (наприклад, з фізичними вадами).

Журнали розповсюджуються за підпискою та через роздрібний продаж. Деякі журнали можуть мати додатки, які виходять з певною періодичністю, під самостійним заголовком, з нумерацією в межах року видання (додаток до журналу може бути не періодичним виданням).