Основи наукових досліджень

  4.   Спеціальні випуски технічних  видань - це документи інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми.

  5.   Патентно-ліцензійні видання (патентні бюлетні).

  6.   Стандарти - це нормативно-технічні  документи щодо єдиних вимог  до продукції, її розробки, виробництву та застосуванню.

  7.   Навчальна література - це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література.

  8.   Надруковані документи - це дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, окремі праці. Це документи  для студентів, аспірантів, які  займаються науково-дослідною роботою:  планові, звітні документи, статистичні  та опубліковані доповіді, методичні та інструкційні матеріали.

  9.   Науково-інформаційна діяльність - сукупність дій, спрямована на  задоволення потреб громадян, юридичних  осіб і держави, що полягає  в її збиранні, аналітико-синтетичній  обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

  10. Інформаційні  ресурси науково-технічної інформації - це систематизовані зібрання  науково-технічної літератури і  документації, зафіксовані на паперових та інших носіях.

  11. Довідково-інформаційний  фонд - це сукупність упорядкованих  первинних документів і довідково-пошукового  апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.

  12. Довідково-пошуковий  апарат - це сукупність упорядкованих  вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел;

  13. Інформаційні  ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних  ресурсів державних органів науково-технічної  інформації (бібліотека, фірми, організації);

  14. Аналітико-статистична  обробка науково-технічної та практичної інформації;

  15. Інформаційний  ринок - це система економічних,  організаційних і правових відносин  щодо продажу і купівлі інформаційних  ресурсів, технологій, продукції та  послуг.

  Законом України «Про інформацію» визначено  головні принципи інформаційних відносин:

  -   гарантованість права на інформацію;

  -   доступність  інформації та свобода обміну нею;

  -   об´єктивність, вірогідність інформації;

  -  повнота і точність інформації;

  -   законність  отримання, використання, поширення  і зберігання інформації.

  Право на інформацію мають усі громадяни  України, юридичні особи і державні органи. З метою задоволення інформаційних  потреб, органи державної влади та місцевого самоврядування створюють  інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Для прискорення відбору потрібної інформації і підвищення ефективності праці в Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ). Вона включає галузеві інформаційні центри - Республіканський інститут, НТІ в НДІ, інформаційні центри, відділи НТІ в НДІ, конструкторських бюро на підприємствах.

  У процесі  наукових досліджень зустрічається  таке поняття, як галузі інформації. Це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності.

  Розрізняють галузі інформації:

  -   політична;

  -   духовна;

  -   науково-технічна;

  -   соціальна;

  -   економічна;

  -   міжнародна.

  Чітке знання термінів та їх сутності, а також  галузей інформації дозволяє науковому  досліднику оперативно їх знаходити, переробляти, узагальнювати та ефективно застосовувати  для виконання відповідних завдань.

  Значення  і роль інформації в тому, що, по-перше, без неї не може бути проведене  те чи інше наукове дослідження, по-друге, інформація досить швидко старіє, і  потрібне постійне поновлення матеріалів. За даними зарубіжних джерел інтенсивність  старіння інформації становить понад 10% на день для газет, 10% на місяць для  журналів, 10% на рік для книг і  монографій. Окрім цього, інформація для дослідника є предметом і  результатом його праці. Осмислюючи та опрацьовуючи потрібну інформацію, дослідник видає специфічний  продукт: - якісно нову інформацію. При  цьому підраховано, що біля 50% свого  часу дослідник витрачає на пошук  інформації. Тому досить відповідальним етапом наукового дослідження є  вміння оперативно знаходити і опрацьовувати  потрібну інформацію з теми дослідження.

  У процесі  підготовки та проведення будь-якого  дослідження можна виділити п´ять головних етапів:

  -   етап  накопичення наукової інформації: бібліографічний пошук наукової  інформації, вивчення документів, основних  джерел теми, складання огляду  літератури, вибір аспектів дослідження;

  -   формулювання  теми, мети і завдання дослідження,  визначення проблеми, обґрунтування  об´єкту і предмету, мети, головних  завдань, гіпотези дослідження;

  -   теоретичне  дослідження - обґрунтування напрямів, вибір загальної методики, методів,  розробка концепції, параметрів, формулювання висновків дослідження;

  -   проведення  експерименту - розробка програми, методики, одержання і аналіз даних, формулювання  висновків і результатів дослідження;

  -   оформлення  результатів наукового дослідження,  висновків, рекомендацій, уточнення  наукової новизни та практичної  значущості.

  Як бачимо, дослідження розпочинається з аналізу  інформаційних матеріалів з обраної теми. Інформацію поділяють на:

  -   оглядову (вторинну) огляд наукових матеріалів;

  -   релеративну, що міститься в описах прототипів наукових завдань;

  -   реферативну  (вторинну), що міститься в анотаціях, резюме, рефератах;

  -   сигнальну  (вторинну) - інформацію попереднього повідомлення;

  -   довідкову  (вторинну) - систематизовані короткі  відомості в будь-якій галузі  знань.

  Отже, при  опрацюванні інформації її можна  поділити на дві групи.

  Первинна  інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх  соціологічних експериментальних  досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка).

  Вторинна  інформація - це результат аналітичної  обробки та публікації інформації з  теми дослідження (це опубліковані документи, огляд інформації з теми). Це:

  -   інформаційні  видання (сигнальна інформація, реферативні  журнали, експрес-інформація, огляди);

  -   довідкова  література (енциклопедії, словники);

  -   каталоги  і картотеки;

  -   бібліографічні  видання.

  У процесі  експерименту проводяться наукові  дослідження порівнюються теоретичні та експериментальні результати. При  зіставлені наукового результату з  практикою необхідний збіг теоретичних  положень з явищами, що спостерігаються  в практичних ситуаціях. Тому для  вивчення теоретичного підґрунтя теми дослідження потрібне глибоке опрацювання  джерел інформації.

  Знання  опублікованої інформації дає змогу  глибше осмислити науковий і практичний матеріал інших вчених, дослідників, виявити рівень дослідженості конкретної теми, підготувати огляд літератури з теми. Потрібну наукову інформацію дослідник отримує в бібліотеках та органах науково-технічної інформації.

  Для опрацювання  джерел з обраної теми використовують інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки.

  У бібліотеках  застосовується інформаційно-пошукова мова (ІПМ) бібліотечно-бібліографічного типу: універсальна десяткова класифікація (УДК) і бібліотечно-бібліографічна класифікація (ВБК).

  Ключем  до каталогів бібліотеки є бібліографічні покажчики. Вони можуть бути різними  за своїм завданням, змістом і  формою. Для визначення стану вивченості теми потрібно звернутись до інформаційних  видань, які випускають інститути  та служби науково-технічної інформації, центри інформації, бібліотеки і охоплюють  всі галузі народного господарства. Тут можна ознайомитись не лише з  відомостями про надруковані  праці, а й з вміщеними ідеями та фактами. їх характеризує новизна  поданої інформації, повнота охоплення  джерел і наявність довідкового  апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.

  Бібліографічні  видання показують, що видано з питання, яке цікавить дослідника; часто це сигнальні покажчики без анотацій і рефератів. Цінність їх - у оперативності  інформації про вихід у світ вітчизняної  і зарубіжної літератури.

  За останні  роки широко розвивається державна система  збору, обробки, зберігання, ефективного  пошуку та передачі інформації з використанням  сучасної обчислювальної техніки. Розробкою  методології створення ефективних інформаційних систем займається наука  інформатика, яка має ряд специфічних напрямків розвитку:

  -   технічне  створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем;

  -   програмний - забезпечення обчислювальних машин  програмами для користувачів;

  -   алгоритмічний  - розробка алгоритмів змісту  баз і банків даних.

  Досить  популярним за останні роки стало  використання інформаційної WEB-сторінки комп´ютерів.

  Її привабливість  в тому, що користувачі мають доступ до інформації без будь-якої допомоги, участі чи керівництва другої особи (викладача, бібліотекаря) і можна  використати в будь-який час доби, не потрібно нікуди їхати, тим більше, що інформація може отримуватись за потребою.

  Функціонування  автоматизованих систем обробки  інформації (АСОІ) ґрунтується на машинному  перетворенні інформації з відповідної  проблеми. АСОІ використовується у  науково-дослідному процесі в зв´язку  із зростанням обсягів інформації до таких меж, коли досліджувати будь-яку  проблему без ЕОМ неможливо. Структура  інформаційної системи включає  в себе банк даних: файл, секцію файлу, набір файлів, згрупованих у банку даних.

  Відомо, що в практиці міжнародних організацій  у процесі обміну інформацією  та при вирішенні завдань міжнародних  економічних, науково-технічних, культурних, спортивних та інших зв´язків використовуються скорочені назви країн - блоки  буквеної та цифрової ідентифікації  країн. 

3.Назвіть методи емпіричного дослідження:

В) – вимірювання, експеримент.

 

Список  використаної літератури: 

1.Цехмістрова  Г.С. Основи наукових досліджень. Навч. посіб. – Київ: Видавничий дім «Слово», 2003. – 240 с.; 

2. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002. — 480 с.