Інформаційна аналітична діяльність бібліотек

Підхід до визначення сутності, напрямів та розуміння ІАД  бібліотеки як соціокомунікаційного феномену має базуватися передусім на тому, що бібліотеки не лише можуть, а й повинні здійснювати інформаційно-аналітичну діяльність [4]. По-перше, вони — інтелектуальні центри цивілізації, що нагромадили значний досвід інформаційного аналізу. Бібліотекарі завжди були аналітиками при пошукові інформації. Саме вони мають найбільший досвід уточнення запитів читачів, часто змушуючи останніх усвідомити власні інформаційні потреби, навіть ті, що ще не сформовані. Окрім того, бібліотеки здавна займаються згортанням і систематизацією інформації.

По-друге, нині вони не бажають  втрачати свій статус центрів, що концентрують інформаційні ресурси, залишатися лише сховищами старих книг. Для цього важливо не обмежуватися своїм фондом, активно освоювати зовнішні джерела інформації.

По-третє, співробітники  бібліотеки будуть змушені підвищувати  інтелектуальний потенціал своєї  професії. Високими темпами зростає частка інтелектуального капіталу в кожному продукті стосовно матеріальних витрат на його виробництво. Прихильники глибокої інтелектуалізації бібліотечної професії зосереджують свої зусилля на переході від інформації до передачі знання про об'єкт запиту, вважаючи такий перехід перспективним для професії в цілому. Тобто інформаційна аналітика розглядається як необхідний "інструмент" для підготовки компетентних відповідей на нетипові запити читачів [4, с. 27].

Загалом, наголошує І. Давидова [5, с. 226] "...сучасне інформаційно-бібліотечне  виробництво основується на посиленні аналітичного компонента в обробці інформації, компонуванні отриманих даних і наданні інформаційних послуг, які базуються на когнітивних підходах". Це викликане переходом до нової парадигми діяльності бібліотек [7], де нове інформаційне середовище потребує від співробітників бібліотеки не лише активізації дій, спрямованих на забезпечення вільної орієнтації споживачів у системі інформаційних продуктів і послуг, а й оволодіння роллю посередників у створенні нового знання, доставлянні інформації та знань, а також їхньому оцінюванні та підвищенні якості. Таким чином, ІАД може виступати як можливий напрям розвитку когнітивної функції бібліотеки, перетворюючи останню на все більш конкурентоспроможну на ринку інформаційних продуктів і послуг [5].

Можна констатувати, що необхідно  розрізняти аналітику в її класичному варіанті та аналітику як дисципліну, що поєднує методологію інформаційно-аналітичної роботи, організаційне забезпечення процесу і техніко-технологічне забезпечення розроблення та створення інструментальних засобів її реалізації, саме її складовою частиною є ІАД бібліотеки. Враховуючи тисячолітній досвід праці бібліотеки в системі документальних комунікацій центральним спрямуванням ІАД бібліотеки є вилучення із документолізованого потоку нової інформації її представлення та синтезування інформаційних моделей об'єктів або нового знання. Отримані результати "прийнятні до використання в циклі управління і в процесах формування поведінки об'єктів на різних рівнях їх системної або суспільної організації як при задоволенні суспільних потреб в інтелектуально-насиченій інформації (бізнесу, політики, науки, освіти), так і для управління суспільною інформацією в бібліотеках і через бібліотеку, а також у циклі управління бібліотечною системою як суспільним утворенням" [6, с. 115].

Все це надає можливість розглядати ІАД як базовий елемент формування когнітивного потенціалу суспільства. У цьому процесі беруть участь і бібліотеки, що формують документальну пам'ять суспільства, й інформаційні організації, які формують інформаційні ресурси суспільства, й аналітичні структури (інтелектуальні програми, веб-сайти). Перспективи подальших досліджень ІАД бібліотек як складової нової соціально-комунікаційної реальності зумовлені процесами інтелектуалізації суспільної діяльності, формуванням потреб прийняття рішень на різних рівнях суспільної організації буття людини, актуалізацією інформаційних ресурсів суспільства і підвищенням вимог до діяльності бібліотек як елемента інформаційної інфраструктури суспільства у динамічних умовах інформаційного суспільства.

Список використаної літератури

1. Артамонов Г. Т. Центры анализа информации / Г. Т. Артамонов, В. М. Чистяков // Итоги науки и техники. Сер. Информатика. — 1981. — Т. 6. — С. 5—159.
2. Блюменау Д. И. Информационный анализ/синтез для формирования вторичного потока документов / Д. И. Блюменау. — СПб.: Профессия. — 2002. — 240 с.
3. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис / Д. И. Блюменау. — Л.: Наука, 1989. — 190 с.
4. Гордукалова Г. Ф. Дорогу осилит идущий: зачем нужна рубрика информационный анализ? / Г. Ф. Гордукалова // Библ. дело. — 2003. — № 2. — С. 27—28.
5. Давидова І. О. Бібліотечне виробництво в інформаційному суспільстві / І. О. Давидова. — Х.: ХДАК, 2005. — 295 с.
6. Ільганаєва В. О. Аналітика в структурі бібліотечної діяльності / В. О. Ільганаєва // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. — Х., 2007. — Вип. 23. — С. 109—117.
7. Ільганаєва В. О. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку / В. О. Ільганаєва; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К.: Ред. журн. "Бібл. вісн.", 1996. — 256 с.
8. Кобєлєв О. М. Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек як складова нової соціально-комунікативної реальності: до постановки проблеми / О. М. Кобєлєв // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. — Х., 2008. — Вип. 23. — С. 77—84.
9. Кобєлєв О. М. Проблема визначення інформаційно-аналітичної діяльності / О. М. Кобєлєв // Соціальні комунікації: матеріали Міжнар. наук. конф., 26—27 лют. 2009 р., Харків. У 2 ч. Ч. 1 / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2009. — С. 88—90.
10. Кобєлєв О. М. Соціальна інформатика: конспект лекцій / О. М. Кобєлєв. — Х.: ХДАК, 2007. — 79 с.