Мережа Internet у системі сучасних комунікацій

Уряд США, бiльшiсть  коледжiв i унiверситетiв, страхових  компанiй, правоохоронні органи різних країн i безлiч iндивiдуальних користувачiв Internet мають свої Web-сторiнки. До середини 1995 р. iснували десятки тисяч Web-сторiнок, i кожний день створювалися i ставали доступними тисячi нових.

Доступ до Web здійснюється за допомогою броузера. Броузер –  це програма, яку користувач запускає на комп’ютері; ця програма одержує інформацію в Web та надає її користувачу для перегляду. Можна вважати, що Web-броузер для Web, це як текстовий процесор для слів. Web-броузер надає можливість для доступу та маніпулювання інформацією в Web.

Офіційна назва броузера Web – Web-клієнт. Комп’ютер, з яким встановлюється зв’язок – Web-сервер. Таким чином, Internet – це комп’ютерна мережа, яка заснована на «технології клiєнт-сервер». Пара Web-клієнт і Web-сервер дозволяє здійснювати передачу інформації між двома комп’ютерами.

 

ІІІ. Переваги електронної пошти (e-mail)

 

Електронна пошта - саме популярне на сьогодні використання Internet в Україні. Підрахунки показують, що в світі є більше 50 мільйонів користувачів електронної пошти. Популярність її пояснюється тим, що е-mail доступна при будь-якому доступі до Internet. Система електронної пошти Internet – це величезна електронно-поштова система світу, яка часто використовується для зв’язку між іншими несумісними поштовими системами. Її робота нагадує роботу звичайної пошти. Проте, на відміну від звичайної пошти зайве хвилювання щодо марок, штампів і затримки в дорозі. У більшості випадків пошта за 10–20 хвилин буде доставлена в іншу частину земної кулі.

За допомогою е-mail працівники можуть посилати повідомлення, запити, отримувати їх у свою електронну поштову  скриньку, відповідати на листи кореспондентів автоматично, використовуючи їх адреси, виходячи з їх листів, розсилати копії документів відразу декільком одержувачам, переправляти отриманий лист чи офіційний документ за іншою адресою. При цьому зміст електронного листа відрізняється від змісту звичайного листа тим, що в електронному листі існує можливість передавати файли з графічною інформацією (план-схема), звукові файли, відеофайли чи фотографії (суб’єктивний портрет особи.

Під час користування e-mail, через її оперативність, може скластися  відчуття телефонного зв’язку, але  завжди потрібно усвідомлювати, що це все ж пошта. Всі повідомлення письмові, тому майже документовані. Негативним моментом використання e-mail є те, що вона не володіє тією мірою приватності, як звичайна пошта. Тому необхідно дотримуватись деяких обмежень у посланнях e-mail. Анонімність також виключена: джерело простежується без великих зусиль.

Процес роботи з електронною  поштою не викликає ніяких труднощів. У сучасних програмах-оболонках, призначених  для роботи з Інтернет, існують  додатки і для роботи з e-mail.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Більшість дослідників, вивчаючи феномен Інтернету та Інтернет-технологій, доходять висновку, що початком становлення  світової комп’ютерної мережі є 1986 р. Саме з цього часу глобальна мережа Інтернет поступово починає привертати увагу зарубіжних та вітчизняних вчених, які працюють у різних галузях науки – соціології, політології, філософії, культурології, теорії комунікацій тощо. Можна констатувати, що на сьогоднішній день глобальна комп’ютерна мережа розглядається, переважно в якості нового системного засобу масової комунікації.

Вважається, що вивчення Інтернету має тісний зв’язок  із важливими сучасними науковими і практичними завданнями. Про це свідчить поява великої кількості наукових робіт з даної проблематики, у більшості зарубіжних вчених, у тому числі й російських, проведення міжнародних та національних конференцій, присвячених дослідженню різних аспектів розвитку та використання Інтернет-технологій у тих або інших сферах життєдіяльності людини.

Технологічні нововведення у сфері комунікації історично сприяли нарощуванню потоку інформації у двох основних вимірах: дальності розповсюдження та площі охоплення. Можна констатувати, що телеграф і телефон збільшили дальність обміну інформацією, а радіо і телебачення свого часу розширили аудиторію віщання. Підкорення дистанції якісно покращило можливості діалогу, тобто двосторонньої комунікації, що є досить необхідною умовою для функціонування ринкових структур. Збільшення площі охоплення удосконалило інформаційних монолог (односторонню комунікацію), за допомогою якого ієрархічні структури впливають на свідомість і підтримують контроль над підвладними суб’єктами. Комп’ютерні мережеві технології відкрили можливості багатосторонньої комунікації.

Інтернет сьогодні дійсно стає майже універсальним комунікаційним простором. Він створює умови для спілкування, пошуку корисної інформації,

укладання договорів, навчання, відпочинку і т.д. Багатофункціональність Інтернету, можливість поєднання в Інтернет-діяльності робочих моментів та

відпочинку, комунікаційної та ділової активності дозволяють сприймати  його як прообраз високотехнологічного, а, можливо, й більш досконалого суспільства майбутнього.

Як свідчить практика, Інтернет-технології не лише швидко впроваджуються у політику, бізнес, державне управління, але й приймають участь у трансформації характеру міжособистісних відносин у суспільстві, а саме формуються віртуальні он-лайнові співтовариства, установлюються

відносини інформаційного партнерства, здійснюється групування користувачів за певними інформаційними інтересами і т.д.

Важливість ролі Інтернету  в сучасному світі пояснюється  це й тим, що на сьогоднішній день в Інтернет-просторі широко представляється діяльність різноманітних теоретичних та прикладних центрів, до яких можна віднести

академічні та освітні  центри, а також центри соціологічних, політичних та

маркетингових досліджень. Можна припустити, що такому розвитку

сприяють наступні риси Інтернету:

1) Інтернет організаційно  не являється чимось єдиним, у  нього немає власника або групи власників;

2) Інтернету притаманні  дійсно глобальні масштаби, так  як він об’єднує комп’ютерні мережі більшості країн світу;

3) Інтернет має схильність  розширюватися як кількісно (за  рахунок постійного збільшення користувачів), так і якісно (шляхом збільшення кількості та якості послуг і об’ємів інформації, що циркулюється в мережі).

Отже, глобальна комп’ютерна  мережа Інтернет є об’єктом дослідження

багатьох зарубіжних вчених. Це свідчить про те, що Інтернет-технології мають значний вплив на розвиток сучасного світу, не залежно від сфери діяльності людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Артамонова І.М. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту, 2007.
2. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: Психологические детерминанты и последствия //1996. №4.
3. Ачкасова В.А., Чугунов А.В. Концепт глобализации и роль информационных технологий / Информационное общество. – 2001. – №1.
4. Дайсон Э. Жизнь в эпоху Интернета / Э.Дайсон. – М.: Бизнес-компьютер, 1998. – 400 с.
5. Іванов В. Комп’ютерні мас-медіа на межі століть.
6. Кочетов А.Н. Влияние Интернет на развитие общества / А.Н.Кочетов //

Информационное общество. – 1999. – №5. – С.43-48.