Аналіз електронних ресурсів бібліотек

Аналіз електронних ресурсів бібліотек

Криворучко Наталія Василівна, гр. ДІ-10

Кіровоградський національний технічний університет,  м. Кіровоград

 

На сучасному етапі  побудови інформаційного суспільства  серед тенденцій розвитку бібліотечної галузі виокремлюються ті, які пов'язані  із активним використанням електронного середовища та формуванням систем електронних  інформаційних ресурсів. Характерною  ознакою сьогодення є збільшення виробництва інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток інформаційних  технологій, що базуються на засобах  комп'ютерної техніки та телекомунікаційного  зв'язку. Інформаційна діяльність бібліотек активно переміщується в нове інформаційно-комунікаційне середовище. За цих обставин електронні ресурси стають об'єктами бібліотечних технологій, а також продуктами бібліотечної інформаційної діяльності.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій створив платформу для  виникнення єдиного відкритого світового  інфомаційно-комунікаційного середовища – Internet. Його сутність полягає в тому, що кожний з членів суспільства має безобмежений доступ до будь-яких інформаційних ресурсів, викладених на різноманітних web-вузлах.

Цифрові технології у сучасних умовах розвиваються дуже інтенсивно, впливаючи на суспільне та громадське життя. Бібліотека, як складова інфраструктури інформаційного суспільства, трансформує  свою діяльність у відповідності  зі змінами, які відбуваються у ньому.

Для сучасної бібліотеки інформаційні ресурси є базовим компонентом  єдиного інформаційно-освітнього середовища. Новітні інформаційні технології, які  запроваджені в бібліотеках, розширюють можливості навчання і самоосвіти особистості, сприяють розвитку наукової діяльності, пізнання. На сучасному етапі бібліотека перетворюється на інформаційне середовище, яке дозволяє працювати з будь-яким видом інформації, на будь-якому  носії.

Ми провели дослідження, за допомогою якого вдалося з'ясувати  поведінку користувачів бібліотеки в інформаційному середовищі. Мета нашого дослідження – вивчення впливу електронних ресурсів на читання  користувачів бібліотеки ВНЗ. В ході дослідження було перевірено існуючі гіпотези:

• основним джерелом пошуку інформації є мережа Internet;
• при використанні інформаційних ресурсів бібліотеки перевага надається електронним ресурсам;
• при пошуку необхідної інформації друковані видання є лише доповненням до електронних;
• електронні ресурси не є альтернативою друкованим;
• друковані видання, які під натиском інформатизації перестали бути єдиним джерелом знань, все ж таки залишаються найважливішими.

У досліджені взяло участь 50 студентів 1-4 курсів (віком 17-21 років) нашого університету.

Дослідження проводилось  методом анкетування, яке передбачало  самостійне заповнення анкет респондентами  і було анонімним. До анкети було включено 10 відкритих питань.

За даними дослідження 40 % опитаних респондентів визнали, що основним джерелом для отримання інформації для них є мережа Internet. Мабуть, це не випадково. Покоління, яке сьогодні навчається в ВНЗ, – це покоління "віртуального середовища". Для них Internet – це новий, синтетичний вид медіа (або кіберпростір). На сьогодні це – єдиний канал інформації, який надає користувачу безобмежену свободу доступу практично до будь-якої інформації.

22% респондентів визнали,  що основним джерелом отримання  інформації для них є книга.  Таким чином, друковане видання  залишається звичним і популярним  джерелом. Інші варіанти відповідей розташувались таким чином:

телебачення – 12%,

періодичні видання – 4%

Крім того, аналіз відповідей засвідчив, що для 22% респондентів джерелом отримання інформації є і Internet, і книга, і телебачення, і періодичні видання.

 

Джерела для отримання  інформації

Варіанти відповідей	% загальної кількості респондентів
1. Інтернет	40 %
2. Книга	22 %
3. Телебачення	12 %
4. Періодичні видання	4 %
5. Одночасно всі варіанти	22 %

Діаграма популярності джерел інформації

 

Сьогодні вже практично  припинились суперечки, що кипіли наприкінці XX ст. з приводу того, що буде з книгою в епоху електронної інформації; чи є майбутнє у бібліотек. Загалом, можна помітити, що спільне світове співіснування електронної інформації і друкованих книг здійснюється і  продовжується.

Свідченням тому є порівняльний аналіз відповідей на запитання "З  якою метою Ви звертаєтесь за інформацією?":

-         до друкованих видань,

-         до електронних ресурсів.

 

Мета звернення  до інформаційних ресурсів

Друковані ресурси		Електронні ресурси
1. Навчальна	53 %	1.Навчальна	41 %
2. Пізнавальна	22 %	2. Пізнавальна	33 %
3. Для практичного застосування	14 %	3. Для практичного застосування	8 %
4. Для проведення дозвілля	11 %	4. Для проведення дозвілля	18 %

 

Мета звернення до друкованих ресурсів

Мета звернення до електронних  ресурсів

 

Таким чином, дані, представлені в таблиці та на рисунках, свідчать про те, що друковані видання (53%) мають перевагу над електронними ресурсами (41%), якщо виникає необхідність пошуку інформації для навчання, а  ось у пошуку інформації пізнавального  характеру (33%) та для проведення дозвілля (18%) респонденти звертаються до електронних  ресурсів.

Сьогодні в ЗМІ часто  висвітлюється проблема, яка стосується того, що сучасне покоління молоді все частіше спілкуванню з  книгою надає перевагу комп'ютеру.  Дійсно, нове тисячоліття поставило дві глобальні проблеми перед цивілізованим читаючим світом: проблему нової епохи – епохи "електронного друкованого станка" і проблему підтримки читання. З одного боку, цифрові технології і Internet надали великі можливості створення, поширення і використання електронних ресурсів, а з іншого – почали менше користуватися друкованими виданнями, і з цим зменшилось відвідування бібліотек.

Незважаючи на те, що електронні ресурси активно впроваджуються в сучасну реальність, на запитання  «В чому перевага інформації на друкованих носіях?» 70% респондентів відповіли, що друкована інформація більш зручна для засвоєння. Скоріш за все, така відповідь  обумовлена тим, що довго читати з  екрана монітора не дуже комфортно, не зовсім зручно. Спілкування з друкованими  виданнями збагачує мову – таку відповідь дали 30 % респондентів.

Перевага ж інформації з інформаційно-комунікаційної мережі Internet по відношенню до друкованих носіїв полягає у зручному пошуку – 53%, доступності  – 28% та легкості у використанні – 19%.

 

Перевага отримання  інформації

 

На друкованих носіях		З мережі Інтернет по відношенню до друкованих носіїв інформації
1. Більш зручна для  засвоєння	70 %	1. Зручний пошук	53 %
2. Збагачує мову	30 %	2. Більш доступна	28 %
		3. Легка у використанні	19 %

 

Перевага отримання інформації на друкованих носіях

 

Перевага отримання інформації

з мережі Інтернет по відношенню до друкованих носіїв інформації

 

Аналіз анкет дозволив зробити нам і такий висновок: друковане видання є першим об'єктом  в професійній діяльності (в даному випадку – для отримання знань).

Свідчення цьому дані, представлені в наступній таблиці.

 

Вибір між друкованою книгою та електронною

Варіанти відповідей	% загальної   кількості респондентів
1. Друкована книга	62 %
2. Електронне видання	17 %
3. Не має значення	21 %

 

Переваги вибору між друкованою книгою та електронною

 

В той же час дані проведеного  дослідження дозволяють впевнено говорити і про те, що електронні інформаційні технології – важлива складова в  житті значної частини користувачів бібліотеки.

77% респондентів на запитання  "Чи користуєтесь Ви ресурсами  електронних бібліотек мережі Internet" дали позитивну відповідь; 54% відповіли  "так" на запитання "Чи  користуєтесь Ви ресурсами ЕБ?"

Крім того, якщо інформаційні ресурси, наявні у бібліотеках вишу, не задовольняють запити респондентів, вони намагаються шукати відповіді  на свої запитання у мережі Internet. Про це свідчить 78% відповідей респондентів на запитання "Якщо бібліотека не завжди задовольняє Ваші інформаційні потреби, до яких джерел Ви звертаєтесь, щоб  отримати потрібну інформацію?".

Співробітники бібліотек  прагнуть задовольнити будь-який запит  користувачів та виконати їх побажання  щодо можливості отримання всього комплексу  сучасних інформаційних послуг. Чи завжди задовольняє бібліотека запит  свого користувача? Відповіді на це запитання розподілились таким  чином: 57% респондентів дали відповідь - "так", 30% відповідей свідчать про  те, що не завжди респонденти отримують  інформацію, за якою звертаються до бібліотеки, 3% – практично не отримують; 10% респондентів відповісти на запитання було важко.

Чи завжди задовольняє  бібліотека запит користувача?

 

Варіанти відповідей	% загальної кількості  респондентів
1. Так	57 %
2. Не завжди	30 %
3. Ні	3 %
4. Важко відповісти	10 %

 

Чи завжди задовольняє  бібліотека запит користувача

 

Зрозуміло, що водночас впровадження в бібліотеках цілісної системи  якісного он-лайнового бібліотечного сервісу нереальне. Однак сьогодні для бібліотек гостро стоїть питання розвитку нових інформаційних послуг, оскільки вже не потребує доказу, що від інформаційних ресурсів книгозбірні та послуг, які вона надає користувачам, багато в чому залежить якість та зміст навчального, пізнавального, наукового та виховного процесів.

В епоху стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій бібліотека повинна поєднувати в своїй діяльності як розвиток і освоєння цифрового середовища альтернативних джерел інформації, створення та придбання електронних ресурсів, так і поповнювати свої фонди друкованим виданнями.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1. Антопольский А.Б. Системы метаданных в электронных библиотеках // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. – 2001 г. – М.: Изд-во ГПНТБ России, 2001. – Т. 1. – С. 287-298.
2. Антопольский А.Б., Вигурский К.В. Электронные издания: проблемы и решения // Информационные ресурсы. – 1998. – № 1. – С. 19-23.
3. Армс В. Электронные библиотеки: (Пер. с англ). – М.: ПИК ВИНИТИ, 2001. – 274 с.
4. Баркова О. В. Питання організації фонду онлайнових документів електронної бібліотеки // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2002. – Т. 4, N 2. – С. 85-95.
5. Баркова О. В. Путь онлайнового документа в библиотечном технологическом процессе // Б-ки нац. акад. наук: пробл. функционирования, тенденции развития. – К.: НБУВ, 2003. – Вып. 2. – С. 209-216.