Проект розробки технологічного процесу ремонту модуля кольору телевізора «Электроника Ц-401М»

    Величину  нелінійних спотворень растру  (Кн), % , визначають за формулами:  

                            %                          (2.1) 

                       %                               (2.2)    

Де  - загальна ширина (або висота) двох суміжних найбільш     широких клітинок, мм ;

- загальна  ширина (або висота) двох суміжних  найбільш вузьких клітинок, мм ;

          - середня ширина  клітинок, мм. 

                                             мм                                             ( 2.3) 

Де   - повний розмір зображення, що включає в себе повні клітини; n - число повних клітин, мм.

    Перевірка зведення променів.

    Подати  на антенний вхід телевізора сигнал «сітчасте  поле». Відрегулювати розміри зображення сітчастого поля на екрані кінескопа  по вертикалі і горизонталі, лінійність растру, центровку. Встановити фокусування і яскравість зображення такими, при яких не виникає розведення ліній через різне фокусування кожного  

променя.

    В центрі екрану має бути практичне  зведення трьох променів (червоного, зеленого, синього) як по вертикалі, так  і по горизонталі. Похибка зведення променів на відстані 25 мм від краю екрану кінескопа не повинна перевищувати 3,5 мм (при практично повному зведенню в центрі екрану).

    

    Електропрогон. Після ремонту або регулювання телевізора в стаціонарних умовах необхідно зробити електропрогон. У разі ремонту, пов'язаного із заміною будь-яких радіодеталей, тривалість прогону 4 ч. У разі настройки і регулювання, не пов'язаної з заміною радіоелементів, тривалість прогону 2 год.

    Електропрогон варто проводити з закритою задньою стінкою, при прийомі сигналу мовного телебачення, при номінальній напрузі мережі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.10 Техніка безпеки під час проведення  ремонтних робіт 

    Електротехнічний  персонал, який працює з апаратурою, що підключена до електричної мережі повинен знати правила технічної експлуатації, безпеки обслуговування і ремонту електроприладів , дійсну інструкцію і виконувати її вимоги.

    Для захисту персоналу від ураження струмом при роботах під напругою, яка вища 36 В повинні застосовуватись електроізолюючі захисні засоби (діелектричні рукавиці, інструменти з ізольованими ручками і т. д.).

    

    При виконанні робіт тимчасового  характеру, не передбачених діючою інструкцією, начальник цеху (майстерні) розробляє і узгоджує з інспектором техніки безпеки тимчасову інструкцію, і перед початком цих робіт повідомляє виконавців і оформляє записи в журналі інструктажу з безпеки праці.

    Забороняється допускати до самостійної роботи тих, хто тільки-но поступив на роботу без попередньої перевірки знань даної інструкції і правил безпеки, пов'язаних з експлуатацією і ремонтом побутових машин і електроприладів.

    При паянні і залуженні олов'яно - свинцевими припоями утворюються пари свинцю. Свинець несприятливо впливає на організм, тому на ділянці, де систематично ведеться паяння припоями, які мають у складі свинець, необхідна витягаюча вентиляція, а на робочих місцях повинні бути відсмоктувачі. При роботі  з олов'яно-свинцевими припоями  потрібно строго виконувати передбачені правила виробничої і особистої гігієни. Категорично забороняється приймати їжу і курити в приміщенні, де проводять пайку припоями, які мають у своєму складі свинець. Перед обідньою перервою і після роботи необхідно добре вимити руки теплою водою з милом. Робочий одяг зберігати окремо від вуличного і домашнього одягу. Прання робочого одягу в домашніх умовах забороняється.

    

    Особливу  увагу необхідно звертати на освітлення робочих місць, так як роботи, які виконуються на місцях, поєднані зі значною напругою зору і уваги працюючих, у виробничих приміщеннях повинно бути як загальне, так і місцеве освітлення, причому освітлювальна апаратура повинна оберігати очі працюючих від сліпучої дії лампи. Не можна допускати утворення тіней на робочих поверхнях при виборі розміщення світильників.

    Перед початком роботи необхідно перевірити:

• справність робочого інструменту;
• справність    паяльників,    переносних    світильників,    ванн    для розплавлення припою та іншого електрифікованого інструменту;
• справність використання індивідуальних захисних засобів;
• справність ізоляції дротів, які використовуються для складання схем і мережі електроживлення;
• справність   запобіжників,   штепсельних   роз'ємів,   подовжувачів, розеток, вимикачів-клемників і їх відповідність робочій напрузі;
• наявність та справність заземлення корпусів струмоприймачів;
• вмикання місцевої вентиляції.

    Обов'язки робочого персоналу під час роботи.

    Прилади та інструменти на робочому місці  повинні бути розміщені з урахуванням  вигідних умов та безпеки праці.

    При зміні розміщення приладів на робочому місці прилад повинен бути відключений від джерел живлення.

    Складання схем, або проведення часткових змін в ній повинні проводитися тільки після відключення всіх живлячих напруг.

    При ремонті техніки необхідно використовувати  вузли та деталі, матеріали та прилади, які відповідають робочій напрузі.

    При вмиканні будь-якої схеми необхідно  дуже добре її вивчити і дуже добре знати ланцюги з напругою вище 36 В.

    Перевірку наявності напруги в схемах, випрямляючих блоках і інших 

    електричних     колах      необхідно     проводити      вказівниками      напруги, вольтметрами та спеціальними щупами. Категорично забороняється проводити перевірку на іскру та на дотик.

    Обов'язки робочого персоналу після закінчення роботи:

    - всі прилади, експериментальні схеми, електрифікований інструмент 
від електричних кіл відключити;

    - прилади, матеріали та інструменти  прибрати;

    - робоче місце привести в порядок у відповідності з санітарними 
нормами.

    При всіх видах ремонту  приділяють особливу увагу безпеці праці, включаючи в себе комплекс міроприємств з техніки безпеки, промислової санітарії та пожежної безпеки відповідальний за виконання цих міроприємств несе керівник підприємства або підрозділу. Для запобігання нещасних випадків на підприємствах, основується на загальнприйнятих правилах з техніки безпеки і пожежної безпеки. При ремонті необхідно дотримуватись правил безпеки:

    

• любий ремонт робити в знеструмленому стані ;
• не можна доторкатися руками до струмоведучих частин ввімкнутого 
  в мережу телевізійного приймача ;
• перед розбиранням телевізора потрібно вимкнути його з мережері живлення ;

 
 
 
 
 
 
 
 
    

    

    3 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 

    3.1 Визначення трудомісткості виготовлення  приладу «КМП»  

    Трудомісткість  – це час , затрачений на виконання  робіт . Трудомісткість – це показник , який характеризує продуктивність праці  робітника . Трудомісткість T_oд визначається за формулою : 

                                             T_oд =    н-год                                       (3.1) 

    Де: T_од - час затрачений на ремонт одного агрегату, н-год;

           t_шт - норма часу, хв;

          60 - коефіціент переводу. 

                                            t_шт = ( n₁ + n₂ + . . . + n_n ); хв                            (3.2) 

    Де  t_шт - норма часу, хв;

          n - кількість операцій. 

    t_шт = ( 30 + 200 + 40 + 30 + 1440 + 200 + 2880 +120+60) = 5000 хв 

    T_oд =

= 83,33 н-год 

    Отже  трудомісткість виготовлення становить   83,33 н-год  
 
 

    Таблиця 3.1 - Технологічний  процес виготовлення КМП 

Найменування  операції	Модель  обладнання	Норма часу , хв.
Розробка  друкованої плати Виготовлення  друкованої плати		30,0      200,0
Монтаж  деталей на друкованій платі Перевірка роботи пристрою Виготовлення  корпусу для блока управління Монтаж  плати пристрою і встановлення з’єднувачів  в корпус пристрою Виготовлення  корпусу блоку ламп Встановлення  флаконів і з’єднувальних провідників Перевірка пристрою		40,0     30,0      1440,0        200,0      1440,0х2      60,0х2     60,0
Всього		5000,0

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    3.2  Розрахунок чисельності працівників  на підприємстві 

    

    

    Кадри підприємства – це сукупність постійних  працівників , які отримали необхідну  професійну підготовку та мають практичний досвід і навики роботи . Всі кадри  підприємства поділяють на : основні , допоміжні, інженерно – технічні робітники (ІТР) , службовці і молодшо– обслуговуючий персонал (МОП) .

    Над практичною робою працювали 3 чоловіки . 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

    

    3.3 Організація заробітної плати 

    Заробітна плата — грошове вираження вартості та ціни товару робоча сила і результативності її функціонування, її речовим, матеріальним змістом є кількість життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили найманого робітника і членів його сім'ї. Це життєвий фонд робітника, який в умовах товарного виробництва має і вартісне, і грошове вираження.

    Заробітна плата існує у двох основних формах: по часовій і відрядній

    Почасова  заробітна плата — оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу. Для визначення рівня оплати робочої сили з'ясовують погодинну ставку заробітної плати, яку називають ціною праці.

    Відрядна  або поштучна заробітна плата  — оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно від розмірів виробітку за одиницю часу. Вона є перетвореною формою погодинної заробітної плати. Витрати робочої сили за неї вимірюються кількістю й якістю виробленої продукції. Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників.

    Заробітна плата буває двох видів: номінальна і реальна .

    Номінальна  – це сума грошей, яку отримують  працівники за свою працю.

    Реальна – це кількість товарів і послуг, яку можуть придбати працівники за номінальну заробітну плату.  
 
 
 

    3.3.1 Визначення заробітної плати  за виготовлення пристрою .