Взаємодія соціального педагога школи з батьками: гендерний підхід

словами, низький  рівень педагогічної освіти значної частини батьків є

гострою соціальною проблемою.  

У роботі з батьками соціальний педагог ставить такі завдання:

допомогти  батькам  усвідомити  значимість  гендерного  виховання;

викликати інтерес до знань з питань гендеру, необхідних у сімейному

вихованні; сформувати вміння та навички використання набутих знань

у практиці сімейних взаємин.

Під час лекцій, бесід  батьки не повинні залишатися пасивними

слухачами,  а залучатися до  обговорення запропонованого їхній увазі

змісту.  Наприклад,  тема  лекції  «Стосунки  між  батьками – основа

сімейних взаємовідносин і їх роль у формуванні особистості»,  в ході

якої можна поставити  такі запитання:

На чому ґрунтуються  відносини між подружжям?

Які труднощі виникають  у стосунках між чоловіком (жінкою)

з дітьми у вашій сім’ї?

Чи є поведінка і  взаємовідносини подружжя основним засобом

сімейного виховання? Чи стосується це вашої сім’ї?

Як   свідчать   результати   наукових   спостережень,   досить

популярною серед батьків  є  практична форма роботи,  в процесі  якої

застосовуються  різноманітні  методи:  диспути,  дискусії,  зустрічі  за

«круглим  столом»,   презентації  матеріалів   журналів  та   книг  про

гендерне  виховання,   читацькі  конференції,   рольові  ігри,   випуски

тематичних  газет:  наприклад, «Я і  моя сім’я»,  прес релізи: «Сучасні

батьки й сучасні  діти», «Один день із життя однієї сім’ї», «Чи знаємо

ми  один  одного»  та  ін.,  розробки  індивідуальних  рекомендацій  з

питань   виховання   тощо.   На   практичних   заняттях   є   можливість

викликати  у  батьків  інтерес  до  питань  гендерного виховання  дітей,

показати  складність  і  неоднозначність  розвитку  індивідуальностей

571

 

Розділ ІІ. Актуальні проблеми сучасної загальноосвітньої школи 

 

різної статі,  продемонструвати  залежність  формування рис мужності

та  жіночності  дітей  від  характеру  виконання  батьками  традиційних

гендерних ролей.

Одним   із   методів   активного   навчання   є   використання

рольових   ігор.   Застосування   цієї   форми   роботи,   особливо   на

початкових етапах, вимагає  додаткових зусиль, підвищеної уваги, щоб

зацікавити та забезпечити  активну участь батьків.

Методика проведення рольових ігор включає такі складові:

1.   Оголошення теми і  мети заняття.  Ознайомлення з сюжетом  гри,

настанова вчителя, актуалізація знань батьків.

2.   Розподіл ролей (на кожен сюжет необхідно визначити одну групу

батьків).

3.   Власне  гра  (розігрування  сюжету,  спостереження  за  мімікою  та

реакцією учасників).

4.   Колективний  аналіз  гри  (проаналізувати  обрані  варіанти  дій,

визначити їх доцільність,  зробити висновки про можливі  впливи

кожного варіанту дій  на подальші вчинки).

5.   Підведення  підсумків  (визначити  позитивні і  негативні  моменти

гри).

6.   Співпраця  соціального  педагога  школи  та  батьків  можлива  у

поєднанні колективної  та індивідуальної форм роботи.

Індивідуальна робота з  батьками дозволяє уважно вивчити їх

індивідуальні   особливості,   педагогічні   можливості,   здійснювати

цілеспрямований     вплив     на     процес     самовдосконалення     та

самовиховання батьків  і учнів;  виявити об’єктивні причини помилок

виховання дітей у  сім’ї.

В  організації  індивідуального  підходу  в  роботі  з  батьками

необхідно дотримуватися  конкретних рекомендацій: 

−    психологічна   готовність   батьків   до   зустрічі   з   соціальним

педагогом;

−    ніколи не  починати розмову  про негативні  фактори  поведінки  і

навчання дитини, а  обов’язково підкреслити позитивні  моменти її

особистості; 

−    уважно,    терпляче   вислуховувати    всі   сумніви,    зауваження,

заперечення батьків; 

−    відзначати  позитивні  зрушення  у  вихованні  дитини,  тактовно

вказувати  на  помилки,   давати  обґрунтовані  поради  з  різних

проблем; 

572

 

Розділ ІІ. Актуальні проблеми сучасної загальноосвітньої школи 

 

−    зміцнювати віру батьків у ефективність виховної роботи за умови

взаємодії сім’ї і  школи.

Груповими  формами  роботи  є   загальношкільні  та  класні

збори,  організація  тематичних  виставок,  вечорів,  конференцій  тощо,

проблематика яких торкається розуміння питання гендерної  рівності,

формування  культури гендерних відносин  юнаків  і  дівчат у тісному

поєднанні з їхньою підготовкою  до подальшого дорослого життя.

Використання    цих    форм    роботи    сприяє    не    тільки

вдосконаленню педагогічної  культури батьків,  а й  надає  можливості

створювати  сприятливі  умови  для  сімейного  гендерного  виховання

особистості.

Значне   місце   в   роботі   посідають   рекомендації   стосовно

педагогічної  самоосвіти  батьків,  завданням  практичного  змісту,  що

дозволяє батькам освоювати  прийоми виховної дії на юнаків і  дівчат.

Такі форми роботи допомогають: 

−    підібрати   для  батьків   відповідну  педагогічну   і  психологічну

літературу з проблем  гендеру, гендерного виховання;

−    систематично  залучати  батьків  до  відвідування  занять  з  метою

набуття навичок оцінки розвитку пізнавальних здібностей учнів;

−    звернути увагу батьків  на необхідність  спостерігати за власними

відносинами в сім’ї  та відносинами дітей,  аналізувати їх з точки

зору гендерного підходу;

−    націлити батьків  на створення в  сім’ях  ситуацій,  які  б вимагали

гендерного підходу  до їх вирішення.

Цікавою  і корисною  формою роботи з  батьками  у контексті

активізації  діяльності  сім’ї  у  гендерному  вихованні  є  заняття,  теми

яких пропонують самі учні.

Висновок. Такий підхід щодо вирішення поставлених завдань

забезпечує розвиток особистісних якостей,  свідоме засвоєння  знань і

вмінь,  їх  використання  в  повсякденному  житті.  Гендерний  підхід  в

роботі  соціального  педагога  потребує  усвідомлення  як  понятійного

апарату:  гендерної  рівності,  гендерної  культури,  гендерної  освіти,

гендерного навчання, гендерного виховання, гендерних відносин, так і

обґрунтування    організаційно-педагогічних    форм    роботи    та    їх

практичну реалізацію.

Список використаних джерел

1.   Гендерні  аспекти:  сучасний  вимір // Психолог. – 2005. – № 9. –

С.3-6.

573

 

Розділ ІІ. Актуальні проблеми сучасної загальноосвітньої школи 

 

2.   Кобелянська Л.  Розвиток  ґендерної  освіти  в  Україні в  контексті

сучасних  соціально-політичних  перетворень // Ґендер:  реалії  та

перспективи      в      українському      суспільстві:      Матеріали

Всеукраїнської науково-практичної  конференції (м. Київ, 11 – 13

грудня 2003 р.). – К.: ПЦ «Фоліант», 2003. – С. 139-142.

3.   Хрисанова  С.Ф.  Словарь  гендерных  терминов  /С.Ф.Хрисанова –

Х.: САБО-ЛТД, 2002. – 100 с.