Влияние семейного воспитания на агрессивное поведение детей дошкольного возраста

 

 

 

 

Таблиця 1.

Показники симптомокомплексів агресивності тесту «Неіснуюча тварина»

(за І.А. Фурмановим)

№ п/п	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0,1	0	0,1	0,1	0,1
2.	0	0,1	0,1	0	0,2	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
3.	0,1	0	0,1	0,1	0,2	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0	0	0,1	0	0
4.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1
5.	0,1	0,1	0,2	0	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,2	0	0	0,1	0,1	0,1
6.	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1
7.	0,1	0	0,2	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0,1	0,1	0,1	0	0,1
8.	0,1	0,1	0,1	0	0,2	0,1	0	0,1	0	0,1	0,1	0	0	0,1	0,1
9.	0,1	0	0,1	0	0,1	0,1	0	0	0,1	0,1	0	0	0,10	0,1	0,1
10.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1
11.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
12.	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
13.	0,1	0	0,2	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0	0,1	0,1	0	0
14.	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
15.	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0
16.	0,1	0,1	0	0	0,1	0,1	0	0	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
17.	0,1	0	0,2	0,1	0,2	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0
18.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1
19.	0,1	0,1	0,1	0	0,2	0	0	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0	0,1
20.	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0	0,1	0,1	0,1
21.	0	0,1	0	0	0	0,1	0	0,1	0	0,2	0,1	0	0,1	0,1	0,1
22.	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0	0,1	0,1	0	0
23.	0,1	0	0,2	0,1	0,2	0	0	0	0	0,1	0	0,1	0,1	0	0
24.	0,1	0,1	0,2	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0	0,1	0,1	0
25.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0,1	0	0,1	0	0	0,1	0,1	0	0,1	0
26.	0,1	0,1	0,1	0	0,2	0	0	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
27.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0	0	0,1	0,1	0	0	0,1	0	0	0

 

 

 

Умовні позначення у таблиці 1:

1 – сильна впевнена ліня малюнку;

2 – неакуратність малюнку;

3 – велика кількість гострих кутів;

4 – кути розміщені вгорі;

5 – велике зображення;

6 – голова повернута, або анфас;

7 – хвіст піднятий угору, пишний;

8 – погрожуючий вираз обличчя;

9 – погрожуюча поза;

10 – нявність засобів нападу (зуби, кігті, роги тощо);

11 – хижак;

12 – вожак чи самотній;

13 - при нападі «б’ється насмерть» або «усіх вбиває», або використовує зуби, кігті, роги, хобот і т.д.;

14 – нічна тварина;

15 – інші ознаки.

Щоб визначити показник вербальної агресії, ми взяли сусму таких показників симптомокомплексів агресивності: 1, 5, 6, 8, 13; для визначення захисно-відповідної агресії: 8, 9, 10, 12; для визначення агресивного захисту від людей , які володіють владою, авторитетом: 3, 4, 7, 10, 11;для визначення низького емоційного фону: 2, 6, 14, 15.

Таблиця 2

Показники кожного типу агресії за методикою «Неіснуюча тварина»

№ п/п	Вербальна агресія (0,5-0,6 б.)	Захисно-відповідна агресія (0,4-0,5 б.)	Агресивний захист (0,6-0,7 б.)	Знижений емоційний  фон (0,3-0,4 б.)
1.	0,6	0,4	0,6	0,3
2.	0,6	0,3	0,4	0,4
3.	0,5	0,2	0,4	0,1

Продовження таблиці 2.

4.	0,5	0,2	0,5	0,4
5.	0,5	0,3	0,5	0,3
6.	0,5	0,3	0,3	0,4
7.	0,5	0,4	0,7	0,2
8.	0,5	0,3	0,3	0,4
9.	0,5	0,1	0,2	0,3
10.	0,5	0,4	0,5	0,2
11.	0,6	0,3	0,5	0,4
12.	0,5	0,4	0,3	0,4
13.	0,5	0,4	0,4	0,1
14.	0,5	0,3	0,4	0,4
15.	0,5	0,3	0,5	0,2
16.	0,5	0,1	0,1	0,4
17.	0,5	0,3	0,6	0,1
18.	0,5	0,4	0,4	0,3
19.	0,6	0,3	0,3	0,2
20.	0,6	0,3	0,4	0,4
21.	0,4	0,3	0,5	0,4
22.	0,5	0,5	0,5	0,2
23.	0,4	0,2	0,3	0
24.	0,5	0,3	0,5	0,3
25.	0,5	0,2	0,3	0,3
26.	0,6	0,4	0,2	0,3
27.	0,4	0,3	0,2	0,1

 

 

Отримані дані за методикою  Ейдеміллер Е.Г. і Юстицкис В.В. "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) наведені нами в таблиці 3.

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Частота появів порушень у сімейному вихованні

Типи порушень у сімейному  вихованні	Назва шкали	К-ть осіб	Співвідношення, %
Гіперпротекція	Г +	4	14,8
Гіпопротекція	Г -	4	14,8
Потурання	У +	3	11,1
Ігнорування потреб	У -	3	11,1
Надмірність вимог, обов'язків	Т +	5	18,5
Виховна невпевненість  батьків	ВН	6	22.2
Винесення конфлікту  між подружжям у сферу виховання	ВК	7	25,4
Надмірність санкцій	С +	2	7,4

 

Висновки до 2 розділу

Проведений кількісний і якісний аналіз результатів констатувального дослідження дозволяє нам зробити наступні висновки.

Сімейне виховання в  дошкільному віці створює ряд  передумов для появи, розвитку і закріплення агресивної поведінки, що обумовлює реальну необхідність діагностики та корекції.

Використовуючи той  чи інший стиль сімейної взаємодії, батьки вирішують за рахунок дитини свої особистісні проблеми. Часто  вони вдаються до крайнощів у вихованні своєї дитини (гіперпротекція, потурання, надмірність вимог,обов’язків), що негативно впливає на психічний стан дитини і спричиняє високий рівень агресії.

Нестійке виховання  дитини також сприяє підвищенню рівня  агресії у дошкільнят, адже вони не можуть конкретно усвідомити межу між дозволеним і недозволеним, і тому часто починають маніпулювати дорослими. Це також є поштовхом до формування вербальної агресії та зниженого емоційного фону дитини.

ВИСНОВКИ

У даній роботі були вивчені та проаналізовані основні підходи в психології, з питання вивчення агресивної поведінки і впливу сімейного виховання на розвиток агресивної поведінки у дітей дошкільного віку.

На підставі вивченої літератури, можна прийти до висновку, що хоча думка психологів різних напрямків і різниться в поглядах на суть і витоки агресивної поведінки, загальним для них є визнання впливу соціальних факторів на становлення агресивної поведінки, а також те, що агресивна поведінка не є неминучою, її можна уникнути або зменшити частоту її проявів.

Сім’я являється одним  із найважливіших факторів формування агресивної поведінки дітей дошкільного  віку. Адже інститут сім’ї являється  одним із найвпливовіших інститутів соціуму. Вивчення впливу моделей поведінки на агресивність дитини показує, що приклади дорослих, спричиняють на неї сильний, тривалий і глибокий вплив.

Крім батьків прикладом агресивної поведінки можуть бути брати й сестри. Орієнтуючись на їхній приклад, спілкуючись і граючи з ними, діти можуть копіювати або засвоювати агресивні способи поведінки.

Сімейне виховання в  дошкільному віці створює ряд  передумов для появи, розвитку і  закріплення агресивної поведінки, що обумовлює реальну необхідність діагностики та корекції.

Дана проблема дітей  піднімає питання про методи впливу, у тому числі й про застосування суворих покарань. До суворих покарань відносять не тільки застосування фізичної сили, але й психічні покарання  – образи, критику дитини, словесні погрози й т.д.

Дослідники, що займаються цією проблемою, підкреслюють, що строгі й фізичні покарання мають  негативні наслідки на розвиток особистості  дитини. По-перше, караючи, батьки показують приклад агресивної поведінки, яка може засвоюватися дітьми як спосіб впливу на інших, як прояв сили і влади, особливо стосовно тих, хто слабкіше. По-друге, покарання приводить до відчуження, формує негативне до них відношення. «Дитина замикається в собі, стає не сприйнятливою, займає позицію внутрішнього, мовчазного опору». По-третє, занадто суворе покарання може приводити до того, що дитина може забути, за що її покарали, важкі переживання заслоняють причини, залишивши лише важкий осад із приводу самого переживання.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що уседозволеність  і відсутність контролю за дітьми з боку батьків, як і занадто суворі покарання сприяють підвищенню рівня агресивності в дитини. Варто відмітити, що до агресивної поведінки можуть привести як особистісні особливості людини, так і особливості ситуації, у якій вона перебуває.

Також агресія тісно  пов'язана із проявом почуття  ревнощів, ненависті, заздрощів, образи, злості, страху, гніву; особливо це проявляється в дошкільному віці, коли емоційна сфера ще не стійка. Необхідно відзначити важливість першого емоційного досвіду, отриманого дитиною в дитинстві, який потім переноситься на більше пізній час.

На підставі проведеного  аналізу наукової літератури та за результатами констатувального дослідження, ми можемо зробити висновок, що висунута гіпотеза частково підтвердилась. Це зумовлено тим, що використовувані методики не можуть дати нам абсолютно точного результату.

Але в перспективі  на майбутнє вбачається поглиблене вивчення впливу сімейного виховання на агресивність поведінки дітей дошкільного  віку, а також на основі цих досліджень, створення корекційних програм по зменшенню рівня агресивності, тренінгової роботи з батьками з метою глибинного осмислення їхніх особистісних проблем.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альманах психологических тестов – Москва КСП , 1995.
2. Бандура О., Волтерс Р. «Підліткова агресія: Вивчення впливу виховання і сімейних відносин.» - М., 1999.
3. Бэрон Р., Ричардсон Д. «Агрессия» /. Бэрон Роберт, Ричардсон Дебора/ АГРЕССИЯ 2-е международное издание Серия «Мастера психологии» перевели с английского С. Меленевская, Д. Викторова, С. Шпак. - СПб: Питер, 2001.
4. Бовть О.Б. Проблеми психологічної діагностики агресивної поведінки дітей та підлітків /О.Б. Бовть - Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 22-28.
5. Бовть О.Б. Влияние социальной среды, как один из факторов повышения агрессивности детей и подростков // Пути самопознания человека: Сб. матер. межд. конф. - Киев - Севастополь: СДТУ, 1997. - С. 163-164.
6. Вебер М., Ремен Р. Работа с песочницей // Психосинтез и другие интегративные техники психотерапии / Под ред. А. А. Бадхена, В. Е. Кагана. - М.: Смысл, 1997.
7. Дубинко Н. А. «Влияние когнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте» / Н. Дубинко./ Вопросы психологии. 2000. - № 1.-е. 53-57.
8. Ениколопов С.Н. «Дети и психология агрессии»/ С. Ениколопов - «Школа здоровья»,1995.
9. Ермолова Т.В. «Некоторые аспекты детского развития во взаимодействии с родителями, сверстниками и сиблингами» /Т. Ермолова - Психологическая наука и образование. 2005. №3. – C. 105-109.
10. Завражин С.А. «Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте» /С. Завражин - Вопросы психологии, 1993. №5. С.43-50.
11. Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка / А. Захаров , Книга для воспитателей детского сада – М.: «Просвещение», 1986
12. Игумнов С. А. «Психотерапия и психокоррекция детей и подростков»     /С. Игумнов- М.: Изд-во Института психотерапии, 2000. — 112 с.
13. Кудрина, Г. Я. Диагностические методы обследования детей / Г. Я. Кудрина. – Иркутск, 1992. – 157 с
14. Матеріали Всеросійської науково-практичної конфефренціі. «Насильство і діти.» - М., 1994
15. Набор методик для психологического исследования. - Канск, 1992.
16. Немов Р. С. Психологическое консультирование: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Психологии»./ Р.Немов – М.: ВЛАДОС, 2000. – 527с.
17. Обухов Я.Л. «Детская агрессивность и проблемы анального характера в концепции Анны Фрейд.» /Я. Обухов - Российский психоаналитический вестник, 1993-1994, № 3-4. 4.
18. Осницкий А.К. Психологический анализ агрессивных проявлений учащихся. /А. Осницкий - Вопросы психологии 1994 №3 - с. 61-68. 
19. «Практическая психология», - Харьков, Белгород, 2009
20. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990 – 494 с.
21. Раттер М. Помощь трудным детям./М. Раттер - М.: КСМО-Пресс,1999. - 432 с
22. Реан А.А. «Агрессия и агрессивность личности» /А. Реан/ Психологический журнал. – 1996. - №5. – с.3-18.
23. Рогов Е. И.  Настональная книга практического психолога в образовании: [учебное пособие] / Е. Рогов. – М.: Владос, 1996 – 529 с.
24. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / Карл Р. Роджерс, Перевод М.М.Исениной под редакцией д.п.н. Е.И.Исениной - М.: "Прогресс", 1994
25. . Роджерс К. Консультирование и психотерапия.новейшие подходы в области практической работы: Монография.- М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. 464с.
26. Румянцева Т.Г. «Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии» /Т. Румянцева- Вопросы психологии, 1991. №1. С. 81-88.
27. Славина Л. С. Дети с аффективным поведением./Л. Славина - Д.: Просвещение, 1966. - 150 с.
28. Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. /З. Фрейд – М.: Ренессанс, 1992. – 296 с. – С.65-134.
29. Фрейд З. Психология бессознательного: Сборник произведений / Сост., науч. Ред., авт. вступ. ст. М.Г. Ярошевский – М.: Просвещение, 1989. – 448 с. – С.425-439.
30. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности: Перевод /Авт. вст. ст. П.С. Гуревич. – М.: Республика, 1994.
31. Фурманов И. А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция / И. А. Фурманов. – Минск : Просвещение, 1996. – 192
32. Фридман Л. М. Психология детей и подростков: Справочник для учителей и воспитателей/ Л. М. Фридман. ─ М.: Ин-т Психотерапии, 2004. ─ 480 с
33. Эльконин Д.Б. «К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте.» /Д. Эльконин Вопросы психологии, 1971, № 4, с. 6—20.
34. Н. И. Шевандрин Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Учебник для студентов высших учебных заведений - «Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС», 2001.