Специфічні ознаки ринку винахідництва

Вміст

 

 

Вступ

З проголошенням  в Україні курсу на створення  ринкової економіки найважливішим  стимулом активізації господарської  діяльності стає конкуренція, направлена на включення в цей процес об'єктів промислової власності — важливого інструменту технологічного і економічного розвитку держави.

З визнанням  об'єктів промислової власності  як товару зростає інтерес до питань оформлення прав на об'єкти промислової  власності та їх використання. Сьогодні ці питання набувають великого значення у комерційній, підприємницькій, виробничій і зовнішньоекономічній діяльності підприємств усіх форм власності.

Чинне законодавство, яке діє в Україні з 1994 року, створює сприятливі умови для  забезпечення правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку із створенням, правовою охороною, використанням та захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем та ін.).

Усвідомлюючи  важливість більш, широкого роз'яснення  правових норм щодо об'єктів промислової  власності, Державне патентне відомство  України підготувало серію видань під назвою «Інтелектуальна власність  в Україні», яка має на меті допомогти  тим, хто бажає одержати права на об'єкти промислової власності як в Україні, так і в іноземних державах та знати свої права і обов'язки, щоб скористатися ними для захисту своїх законних інтересів як власників охоронних документів на об'єкти промислової власності.

 

1. Поняття винаходу

Винахід — це технологічне (технічне) вирішення  у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, що відповідає вимогам  патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Отже, законодавство  не обмежує поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю.

Винахід вважається патентоздатним, якщо він є новим, має винахідницький рівень та є придатним  до промислового використання.

Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня  техніки. Такий рівень щодо заявленої пропозиції визнається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно вирішує певні задачі. Інколи виявляється, що така задача вже вирішена, але відомості про це ще не дійшли до винахідника. Винахід повинен давати нове технічне рішення, не відоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.

Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не лише для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим автором, останній втрачає право на одержання охоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу і без виплати винагороди за її використання.

Винахід має  винахідницький рівень, якщо для фахівця  його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоча в Законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (прототипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання[7, c. 126-128].

Винахідництво — це творчий пошук, створення  нового пристрою, технології, матеріалу  тощо. Про це йдеться в Законі: право авторства на винахід належить громадянинові, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу, самого винахідництва. Проте одного творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще не достатньо. Може мати місце творчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не буде. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам патентоздатності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями, відомими в науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно вирізняють її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, що відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, що істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також саму продукцію, вироблену на основі даної пропозиції.

Винахід є придатним  для використання. У Законі йдеться  про промислове використання, але  з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не тільки у промисловості, а й у сільському господарстві, у системі охорони здоров'я, оборони, транспорту та інших галузях народного господарства. У цій нормі Закону (п. 1 ст. 7) йдеться про два аспекти поняття «промислова придатність»:

1) галузі застосування  винаходу;

2) технічна можливість  використання винаходу.

Закон України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі»  в ст. 6 п. 2 визначає об'єкти винаходу. Ними можуть бути:

— продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо);

— спосіб;

— застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Отже, поняття  «винахід» є об'єктом цивільного права, права інтелектуальної власності, результатом інтелектуальної діяльності. У свою чергу винахід, як результат технічної творчості, може стосуватися різних сфер діяльності людини, але всі вони згруповані у дві групи: продукти або способи. У даному разі результатом винахідницької діяльності є об'єкт у вигляді продукту або способу. Третій об'єкт винаходу, власне, не є новим об'єктом, а використанням уже відомого об'єкта за новим призначенням[10, c. 137-139].

Об'єктами винаходу не можуть бути, тобто винахідницькі рішення  не можуть стосуватися: відкриттів, наукових теорій та математичних методів; методів організації та управління господарством; планів; умовних позначень, розкладів, правил; методів виконання розумових операцій; комп'ютерних програм; результатів художнього конструювання; топологій інтегральних мікросхем; сортів рослин і порід тварин.

Зазначені об'єкти не можуть визнаватися винаходами або через  свої специфічні особливості, або тому, що деякі з них є об'єктами інших  результатів інтелектуальної діяльності, наприклад, програми для комп'ютерів, результати художнього конструювання, компонування інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин. Закордонне патентування будь-якого об'єкта промислової власності доцільне тоді, коли є повна впевненість у тому, що на запатентований об'єкт буде попит у країні патентування. Тому перед патентуванням того чи іншого об'єкта необхідно ретельно вивчити кон'юнктуру ринку в країні патентування. Має бути повна впевненість у тому, що об'єкт чи виріб, заснований на ньому, будуть мати попит у країні патентування. Якщо такої впевненості немає, то патентування в цій країні недоцільне. Наприклад, якщо в Україні буде створено винахід, що стосується металургії, то такий винахід доцільно патентувати у тих країнах, де розвинена металургійна промисловість або де вона перебуває у процесі становлення. У тих країнах, де металургійна промисловість відсутня, патентування такого винаходу недоцільне.

Другим чинником, що зумовлює потребу патентування того чи іншого об'єкта в тій чи іншій  країні, є договір на поставку до цієї країни промислових виробів, у  яких використані об'єкти промислової власності або які виготовлені на основі зазначених винаходів, корисних моделей, промислових зразків тощо. Слід зазначити, що в одному виробі можуть бути використані кілька винаходів, корисних моделей чи промислових зразків, особливо, коли йдеться про поставку великомасштабних об'єктів. Наприклад, новітній танк останньої конструкції може містити численні винаходи, корисні моделі і промислові зразки та інші об'єкти промислової власності[3, c. 116-118].

2. Об'єкти винаходів  і їхні ознаки

Об'єктом винаходу може бути:

• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

• процеси (спосіб);

• нове застосування відомого продукту чи процесу.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання  пристрою.

1. Пристрій (конструкція, виріб) з такими ознаками:

• наявність конструктивного (-их) елементу (-ів);

• наявність зв'язків між елементами;

• взаємне розташування елементів;

• форма виконання елементу (ів) або приладу в цілому, в тому числі, геометрична форма;

• форма виконання зв'язку між елементами;

• параметри і інші характеристики елементу (-ів) і їхній взаємозв'язок;

• матеріал, з якого виконаний елемент (-и) або прилад у цілому, середовище, що виконає функцію елементу.

2. Спосіб (процеси виконання дій над матеріальним об'єктом) з такими ознаками:

• наявність чинності або сукупності дій;

• порядок виконання таких дій у часі (послідовно, водночас, у різноманітних комбінаціях і т. п.);

• умови здійснення дій, режим, використання речовин (вхідної сировини, реагентів, каталізаторів тощо), приладів (пристроїв, інструментів, обладнання тощо), штамів мікроорганізмів, культур кліток рослин і тварин.

3. Речовина — індивідуальні сполучення (до яких також умовно віднесені високомолекулярні сполучення і об'єкти генетичної інженерії — плазміди, вектори, рекомбінатні молекули і фрагменти нуклеїнових кислот), композиції (склад, суміші, розчин, сплав тощо), продукти ядерного перетворення.

Для характеристики індивідуальних сполучень використовуються такі ознаки:

• для низькомолекулярних сполучень якісний склад (атоми певних елементів), кількісний склад (число атомів кожного елементу), зв'язок між атомами і взаємне їхнє розташування в молекулі, висловлені хімічною структурною формулою;

• для індивідуальних сполучень з невстановленою структурою (антибіотики, нативні ферменти, моноклональні антитіла) і для об'єктів генетичної інженерії (плазмід, векторів, рекомбінатних молекул нуклеїнових кислот) — фізико-хімічні і інші характеристики (в тому числі ознаки засобу отримання), що дозволять їх ідентифікувати;

• для високомолекулярних сполучень — хімічний склад і структура однієї ланки макромолекули, структура макромолекули в цілому (лінійне, розгалужене), періодичність ланок, молекулярна маса, молекулярно-масовий розподіл, геометрія і стереометрія макромолекули, її кінцеві і бокові групи.

Для характеристики композицій використовуються такі ознаки:

• якісний (інгредієнти) склад;

• кількісний (зміст інгредієнтів) склад;

• структура інгредієнтів;

а для невстановленого  складу:

• фізико-хімічні, фізичні і утилітарні властивості;

• ознаки отримання.

Для характеристики речовин, отриманих шляхом ядерного перетворення, використовуються такі ознаки:

• якісний склад або ізотопний склад елемента;

• кількісний склад (число протонів і нейтронів);

• основні ядерні характеристики (період піврозпаду, тип і випромінюванняенергії для радіоактивних ізотопів).

4. Штам мікроорганізму культури кліток рослин і тварин (індивідуальні штами, консорціуми мікроорганізмів, культури кліток рослин і т. і.) з різноманітними ознаками для їхніх характеристик

Штами мікроорганізмів  — спадково однорідні культури профілактичних бактерій, вірусів, водоростей і ін., які продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо. Штами застосовуються з лікувальною, профілактичною метою як стимулятори розвитку рослин, тварин і т. ін. Створення штамів припускає відшукання потрібного середовища для мікроорганізмів, оптимального температурного режиму, виявлення засобів, сприятливих для їхнього зростання і збереження. Об'єктом цього виду винаходу є колонія живих мікроорганізмів.

5. Застосування  відомих раніше пристрою, способу,  речовини, штаму за новим призначенням (використання в іншому застосуванні для задоволення суспільної потреби).

Наприклад, цанги, що широко застосовуються в машинобудуванні, знайшли застосування в спінінгах, цангових олівцях, у системах управління як штекери тощо[4, c. 96-98].

Заявка на винахід  повинна стосуватися одного або  групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдності корисної моделі).