Соціально-політичні конфлікти

План

1.Соціально-політичні конфлікти:

  1.1. війна як крайній прояв політичного конфлікту;

  1.2. тероризм, види терактів;

  1.3. криміногенна обстановка в Україні;

  1.4. натовп.

2.Природно-соціальні небезпеки:

  1.1.епідемії,соціальні хвороби, наркоманія, алкоголізм , СНІД. 

   Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. 

   Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників. 

    Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта. Конфлікти неминучі і необхідні, бо вони є рухомою силою суспільства, розвитком особистості та груп людей. Але коли вони загрожують здоров`ю і життю людей, то стають небезпечними чинниками. 

   Конфлікти бувають різних видів: державні, політичні , соціальні, економічні, воєнні, сімейні , психологічні та ін. 

   Існує дві форми перебігу конфліктів: 

   відкрита - відверте протистояння, зіткнення, боротьба; 

   закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба. 

    Поняття "соціально-політичний конфлікт" використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки) та між державами( війни, партизанські рухи). 

    1.1. Війни

    Війна - це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами. 

     Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941-1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під час в'єтнамської війни в 1960-ті роки було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.

     Найбільшу потенціальну небезпеку для людства та довкілля становить ядерна зброя. Про це свідчать результати атомного бомбардування в серпні 1945 року міст Хіросіма та Нагасакі в Японії. Окрім смертельного опромінення, сталося радіоактивне зараження ґрунту, рослин, будівель. Кількість убитих становило 273 тис. чоловік.

      Потім ядерна зброя була виготовлена та випробувалась у СРСР (1949р.), у Великобританії (1952р.), у Франції (1960р.), у Китаї (1964р.) Зараз у науково-технічному відношенні до виробництва ядерної зброї готові понад 40 держав світу. 

     У ХХ ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб. Наведемо приклади локальних військових конфліктів середини та кінця ХХ ст. Це війна у В'єтнамі, воєнні дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та низка інших “малих” війн. Кожна з них принесла людські втрати, біль та страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур. 

   1.2.Тероризм

     Тероризм (від лат. terror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. 

   Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом. 

   Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. 

   Найбільш поширеним у світі терористичними актами є: 

   - напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

   - захоплення державних установ або посольств (супроводжується захоплення заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

   - захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація - звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація - вимога викупу)/;

   - насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

   - викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

   - політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

   - вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей). 

   1.3. Криміногенна обстановка в Україні

      Глобальна злочинність - ще одна гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо). 

   Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників збільшується кількість осіб, які схильні до скоєння злочинів. 

     Останнім часом особливо швидко зростають такі злочини:

   - організована злочинність (країни СНГ, італійська , російська мафії);

   - бандитизм з ціллю пограбування;

   - насильство та пограбування;

   - захоплення заручників з метою викупу або шантажу;

   -зґвалтування.

      Засоби захисту від злочинних елементів:

   - самозахист(бойові борцівські прийоми, аерозольні балончики, газова чи пневматична зброя, різні види сигналізації);

   - державні охоронні служби( , СБУ,МВС, невідомча охорона, приватні охоронні фірми та ін.) 

   Насильство - це будь-який зовнішній вплив на людину чи групу людей з метою підкорити їх волю (чи тих ), хто здійснює цей вплив.

      За формою свого виявлення насильство може бути фізичним (силовим, сексуальним), психологічним, моральним, економічним, інформаційним.

       Місце виявлення насильства-сім`я, трудовий, навчальний чи інший колективи, соціальні, релігійні, етнічні групи, народи.

       Різноманітними є джерела та причини, що ведуть до насильства. Це-побутові конфлікти, злочинність, тероризм, війни. 

   1.4.натовп

      Небезпеки соціально-політичного характеру можуть виникати в умовах натовпу, за великого скупчення людей, зокрема, при проведенні мітингів, процесій, будь-яких розважальних заходів.

       Натовп - це контактна, зовнішньо неорганізована спільнота людей, що вирізняється високим ступенем конформізму ( відсутності особистої позиції ) її індивідів, що діють дуже емоційно, одностайно і навіть агресивно. У людей в умовах натовпу з`являється почуття вседозволеності, безвідповідальності та безкарності. 

       За характером поведінки натовп ділять:

    Випадковий натовп -це група людей, увагу яких привернула якась подія (аварія, ДТП ).

    Експресивний натовп - група людей, які згуртовані прагненням спільного висловлення своїх почуттів (радості, горя, протесту або солідарності) -мітинг, весілля, похорон та ін.

      Конвенційний натовп - група людей, що зібрались для масових розваг (футбол, концерт).

       Діючий натовп - ділиться на агресивний (самосуд розгніваних людей); панічний (масова втеча людей від несподіваної загрози, стихійного лиха, катастрофи); корисливий (пограбування магазину та ін.); повстанський (зумовлений обуренням людей проти влади).

       Натовп завжди може становити небезпеку як для оточення так і для тих, хто знаходиться в ньому. 10 жовтня 1982р. на стадіоні "Лужники" відбувався футбольний матч, у натовпі загинуло 66 чоловік, 60 осіб дістали травми. А 30 листопада 1998р. у Червонограді (Львівська обл.) загинуло четверо школярів у тісняві кінотеатру, коли прийшли на перегляд одного з найкасовіших фільмів -"Армагедон". 

   2.

    1.1.епідемії, соціальні хвороби

   Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в

   будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень

   захворюваності. 

   Соціальні хвороби - це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.). 

   В Україні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворювань на рік. Розглянемо деякі найвідоміші інфекційні хвороби, викликані вірусами. 

   Найбільш поширена вірусна інфекція - грип, яка виникає як епідемія щорічно.

   Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до 15% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 млн. 

   Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірусна інфекція. 

   Епідемія туберкульозу в Україні стала реальністю. Наведемо деякі сумні факти про туберкульоз (або, як казали раніше, сухоти).

   - За всю історію людства від туберкульозу померло понад 330 млн. осіб.

   - Паличкою Коха (збудник туберкульозу) інфіковано 2 млрд. осіб, тобто майже третина населення Землі, 10% інфікованих хворіє.

   - Хворий на відкриту форму туберкульозу інфікує 10-15 осіб за рік.

   - Від туберкульозу помирає більше дорослих, ніж від усіх інших інфекційних захворювань разом узятих.

   - 26% усіх померлих у слабо розвинених країнах загинуло від туберкульозу.

   - Третина хворих на СНІД помирає від туберкульозу.

   - На туберкульоз хворіють частіше люди віком від 15 до 44 років, тобто найбільш працездатна частина населення, це збільшує негативний економічних ефект хвороби.

   - Неправильне застосування анти туберкульозних препаратів призвело до того, що понад 50 млн. осіб хворіють на стійку до ліків форму туберкульозу.

   У світі щорічно з'являється не менше 8 млн. хворих на туберкульоз і помирає близько 2 млн. За прогнозами ВООЗ кількість хворих у найближчі часи може вирости до 90 млн., 30 млн. з них можуть померти ще в цьому десятиріччі. Тому з 1993 р. ВООЗ оголосила цю хворобу “глобальної небезпеки для людства”. 

   Харчові отруєння. Збудники харчових отруєнь на відміну від збудників харчових інфекцій здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичених в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2-24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в області живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками.