Системи відносин молодших школярів. Роль дорослого в становленні ділових та міжособистісних відносин першокласників

     Особливостями молодших школярів можна вважати  високий рівень значущості для них  ігри і навчання; в колективі слабо  виражене поділ відносин на ділові та міжособистісні, високий авторитет  учителя як носія колективних  норм і цінностей. У початкових класах відбувається багато конфліктів, які виникають найчастіше на грунті порушення дисциплінарних вимог до ігор. Вони зазвичай відкриті для дорослих, і дорослі можуть втручатися в них.

     Емоційно-смисловою домінантою спілкування дитячого типу є зміст основних сфер життєдіяльності молодших школярів, якими є пізнання, діяльність і гра. Домінанта визначає зміст і характер спілкування молодших школярів з усіма категоріями партнерів.

     У старших групах дитячого саду між  дітьми існує вже досить складна  система спілкування. Але в першому навчальному півріччі в класі відбувається своєрідне згортання спілкування в порівнянні зі старшою групою дитячого саду. Це пояснюється появою нового виду діяльності - навчання, переходом дитини в нової соціальної ситуації. Ці обставини вимагають певного періоду адаптації дитини, одним з аспектів якої є поступове освоєння нових соціальних відносин в умовах нового колективу. Дитині необхідно зрозуміти і засвоїти норми нового для нього виду спілкування - спілкування в процесі навчальної діяльності, які відрізняються від норм спілкування, освоєних ними в дитячому саду. Крім того, відбувається дуже суттєва зміна складу оточуючих його людей, що вимагає від дитини певних (і в багатьох дітей досить чималих) зусиль для того, щоб визначити своє ставлення до людей і встановити з ними контакти.

     Потреба в емоційному контакті реалізується школярами в сферах відносин з  дорослими, з однолітками, рідше  з дітьми старшого чи молодшого віку.

     З дорослими учні 1-3 класів спілкуються  переважно в сім'ї (з батьками, родичами) і в школі (з учителем, що веде клас). Інтенсивність спілкування з дорослими у дітей цього віку різна в залежності від змісту і форм організації життєдіяльності, стилю спілкування дорослих з дітьми, ініціативності дорослих. У молодшому шкільному віці, на відміну від наступних віків, зміст спілкування з дорослими охоплює всі сфери життєдіяльності.

     Можна виділити кілька аспектів спілкування  молодших школярів з дорослими:

• в процесі навчальної роботи в школі і вдома;
• інформування дорослих про свої справи і справи в школі;
• запрашівання інформації у дорослих з конкретних питань;
• запрашіваніе у дорослих оцінки своєї поведінки та почутої інформації про себе і своїх однолітків.

     Зміст спілкування з дорослими в  сім'ї визначається також побутом  сім'ї та організацією вільного часу її членів. Спілкування з дорослими виникає і в ситуаціях вирішення конфліктів з однолітками чи зі старшими дітьми, в цьому випадку до дорослих вдаються як до арбітрів або захисників. Ініціаторами спілкування з дорослими найчастіше бувають дівчинки.

     Спілкування з дорослими надає великий  вплив на те, як складається спілкування  дітей з однолітками. Благополуччя в спілкуванні з дорослими  створює сприятливу емоційну базу, впевненість дитини в успіху спілкування  з однолітками. Як свідчать дані відомого українського педагога А.В. Киричука, оцінка дорослими тих чи інших однолітків надає прямий вплив на бажання дитини спілкуватися з тим або іншим товаришем (цей вплив стає менш ефективним по відношенню до хлопчиків раніше, ніж до дівчаток).

     Контакти  дітей один з одним виникають переважно з наступних причин:

• попередній досвід спілкування;
• просторова близькість (місце проживання, сусідство в класі);

     спільна діяльність та ігри.

     Молодші школярі вступають у спілкування  тоді, коли для цього є конкретні  предметно-практичні підстави, які обумовлюють зміст їх спілкування, його тривалість, інтенсивність і стійкість. Вікові відмінності всередині дитячого типу спілкування виявляються в тому, що в 1, частково у 2 класі зміст спілкування визначається головним чином навчальною діяльністю і грою, а у 2-3 класах у ньому в досить великій мірі присутня громадська діяльність. З другого півріччя 2 класу починає знижуватися роль навчальної діяльності як змістовної підстави спілкування. Розширюється тематика розмови дітей один з одним, головним чином у них обговорюються: навчальна робота, ігри (у тому числі іграшки, наявні в будинку), кінофільми, телепередачі, колекції, домашні тварини, відносини між дітьми та сімейні події (переважно у дівчаток). Всі ці теми розкриваються в розмовах дітей суто подієво.

     Словник молодших школярів досить багатий. Проте  вміння вести діалог розвинене у  них дуже слабо, типовим для них  є тільки інформаційний діалог. Це особливо ясно видно, коли в спілкуванні  молодших школярів з'являється діалог дискусійного типу.

     За  ступенем емоційної залученості  можна виділити товариське і приятельское спілкування. Перше з них властиво майже всім молодшим школярам і реалізується в рамках класного колективу та в  процесі тієї життєдіяльності, яка  організується вчителем або виникає спонтанно в середовищі самих дітей. Приятельское спілкування реалізується головним чином у процесі ігор і пов'язане в основному із спілкуванням осіб однієї статі. Але до 8% хлопчиків і 11% дівчаток реалізують його періодично в спілкуванні з однолітками протилежної статі. Приятельске спілкування протікає як в організованій життєдіяльності класного колективу, так і поза нею.

     Спілкування однолітків різних статей в молодшому  шкільному віці має деяку специфіку. Загалом спілкування між хлопчиками і дівчатками в 1-3 класах неінтенсивно, протікає головним чином у сферах життєдіяльності, організованих учителем, і в іграх у дворі за місцем проживання діток. Серед молодших школярів виділяється група хлопчиків і дівчаток, спілкування між якими набагато інтенсивніше. При цьому явно виділяються два типи подібного спілкування. Перший - це спілкування між собою хлопчиків і дівчаток, які знаходяться в несприятливому становищі в системі спілкування однолітків своєї статі і для яких спілкування з однолітками протилежної статі є компенсацією цього неблагополуччя. Цей тип спілкування за своїми змістовним показниками і ступеня емоційної залученості в нього школярів аналогічно товариському або приятельському спілкуванню з однолітками своєї статі.

     У другому типі спілкування між хлопчиками і дівчатками беруть участь як хлопці, що займають несприятливе становище в системі спілкування однолітків своєї статі, так і ті, які займають задовільне їх положення в цій системі. Це спілкування найчастіше будується на основі наслідування зразків, запозиченим у старших дітей: прогулянки удвох, відвідування один одного на дому, спільні перегляди кіно, елементи залицяння і т.д. У зміст розмов звертають на себе увагу розповіді один одному про своїх рідних, знайомих сім'ї, про своїх товаришів і подруг.

     Структура кола спілкування молодших школярів дуже нестійка і рухлива. У більшості дітей виникають ситуативні контакти з однолітками з приводу конкретних занять, утворюються широкі ситуативні ігрові спільності і більш стабільні приятельські групи. Кількісний склад приятельських груп невеликий: від 2-3 осіб у першому до 4-5 осіб в третьому класі. Персональний склад цих груп вельми рухливий, але до третього класу явно спостерігається зростання стійкості уподобань. Але при всій нестійкості спілкування, що виникло в початкових класах, триває іноді протягом 10-20 і більше років.

     За  вибором простору спілкування молодші  школярі поділяються на 2 групи:

• орієнтованих на спілкування вдома і в школі;
• орієнтованих на спілкування на вулиці.

     У школярів першої групи спілкування відбувається в школі, квартирі, у дворі. У школярів другої групи в простір спілкування входять також прилеглі двори і вулиці. Для них характерний більш широке коло спілкування. Вони більше орієнтовані на спілкування в процесі рухливих ігор і різних заходів (походів кіно, парк і т.д.), менше спілкуються з дорослими, саме для них характерно спілкування з дітьми різного віку.

     Для дітей, орієнтованих на спілкування  вдома і в школі, властиве прагнення  до усамітнення, найчастіше пов'язане  з яким-небудь предметним заняттям. Вони читають, малюють, випилюють, випалюють, ліплять з пластиліну і т.д. на самоті молодші школярі фантазують і спілкуються з вигаданими партнерами. Це дає їм можливість компенсувати відсутність приятелів або яких-небудь можливостей, привабливих для них чи наявних у товаришів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

     Слов’янський  державний педагогічний університет 
 
 
 
 

     «Системи відносин молодших школярів. Роль дорослого в становленні ділових та міжособистісних відносин першокласників» 
 
 
 
 
 

                                                       Повідомлення

                                                       студентки 2 курсу

                                                       групи СП

                                                       Страх О.В. 

                                                       Перевірила

                                                       Демченко  М.О. 
 
 
 
 
 
 
 

Слов’янськ, 2011р.