Пізнавальна функція психаки

дозволяє говорити про осмислено-узагальнений характер

сприйняття, його категоріальність. Порушення сприйняття

При різкій фізичній або  емоційній перевтомі іноді відбувається

підвищення сприйнятливості  до звичайних зовнішніх подразників.

Денне світло раптом засліплює, забарвлення навколишніх предметів

робиться незвичайно яскравим. Звуки оглушують, ляскання дверей

звучить як постріл, дзвін  посуду стає нестерпним. Запахи

сприймаються гостро, спричиняючи  сильне роздратування. Тканини,

що торкаються до тіла здаються жорсткими і грубими. Ці зміни

сприйняття називаються гіперстезією. Протилежний їй стан –

гіпостезія виражається у пониженні сприйнятливості до зовнішніх

стимулів і пов’язана  з розумовою перевтомою. Навколишнє стає

неяскравим, невизначеним, втрачає  чуттєву конкретність. Предмети

немов позбавляються фарб, все виглядає блідим і безформним. Звуки

долинають глухо, голоси навколишніх  втрачають інтонації. Все

здається малорухомим, застиглим.

Галюцинаціями звичайно називають сприйняття, що виникли без

наявності реального об’єкта (бачення, привиди, уявні звуки, голоси,

запахи тощо). Галюцинації  є, як правило, наслідком того, що

сприйняття виявляється  насиченим не зовнішніми дійсними

враженнями, а внутрішніми  образами. Людиною, що знаходиться у

владі галюцинацій, вони переживаються як такі, що істинно

сприймаються, тобто люди під час галюцинування дійсно бачать, чують, нюхають, а не уявляють або представляють. Для того, хто

галюцинує, суб’єктивні  почуттєві відчуття є такими ж  дійсними, як і

ті, що виходять з об’єктивного світу.

Найбільший інтерес викликають звичайно зорові галюцинації,

характерні незвичайним  різноманіттям: видіння можуть бути

безформними (полум’я, дим, туман) або, навпаки, здаватися більш

чіткими, ніж образи реальних предметів. Величина видінь також

характеризується великою  амплітудою: бувають як зменшені, так  і

збільшені, гігантські. Зорові галюцинації можуть бути і безбарвними,

але набагато частіше у  них природне або надто інтенсивне

забарвлення, звичайно яскраво-червоне, або синє. Видіння можуть

бути рухомими або нерухомими, незмінного змісту (стабільні

галюцинації) і такі, що постійно міняються у вигляді різноманітних

подій, що розігруються як на сцені або в кіно (сценоподібні

галюцинації). Виникають  одиночні образи (одиночні галюцинації),

частини предметів, тіла (одне око, половина особи, вухо), натовпи

людей, зграї звірів, комахи, фантастичні істоти. Зміст зорових

галюцинацій впливає дуже сильно емоційним чином: може лякати,

викликати жах або, навпаки, інтерес, захоплення, навіть схиляння.

Від галюцинацій потрібно відрізняти ілюзії, тобто помилкові

сприйняття реальних речей  або явищ. Обов’язкова наявність

справжнього об’єкта, який і сприймається помилково, головна

особливість ілюзій, що звичайно розділяються на афективні, вербальні

(словесні) і перейдолічні.

Афективні (афект – короткочасне, сильне емоційне збудження)

ілюзії частіше за все  зумовлені страхом або тривожним  пригніченим

настроєм. У цьому стані  навіть висячий на вішалці одяг може

показатися грабіжником, а випадковий перехожий – насильником  і

вбивцею.

Вербальні ілюзії полягають у помилковому сприйнятті змісту

реально виникаючих розмов навколишніх; людині здається, що ці

розмови містять натяки на якісь його недобрі вчинки, знущання,

приховані загрози на його адресу.

Дуже цікаві і показові перейдолічні ілюзії, що звичайно

викликаються зниженням  тонусу психічної діяльності, загальною пасивністю. Звичайні візерунки на шпалерах, тріщини на стінах або на

стелі, різні світлотіні сприймаються як яскраві картини, казкові  герої,

фантастичні чудовиська, незвичайні рослини, барвисті панорами.