Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2012 в 09:56, реферат
У спілкуванні виявляється людська сутність, через спілкування (комунікацію) людина реалізує себе, стверджує, вирішує питання, проблеми. Якщо взяти сферу моральності, то спілкування є цариною моральності (В. Малахов), тому що людська моральність виявляє себе не у свідомості і навіть не у діяльності, а саме в спілкуванні. Без спілкування неможливе існування людини і людського суспільства. Спілкування – це взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та у встановленні взаєморозуміння. Спілкування – взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження і об’єднання зусиль з метою налагодження взаємин та досягнення загального результату.
1. Психологія спілкування. Загальна характеристика спілкування.
2. Функції спілкування.
3. Види спілкування.
4. Вербальна та невербальна комунікації.
5. Взаєморозуміння і конфліктне спілкування.
6. Поняття конфлікту. Види, причини, динаміка конфліктів.
7. Способи поведінки в конфліктах.
8. Методики аналізу та вирішення конфліктів.
Методика вирішення конфлікту
1. “Зняти маски” (ревнивця, егоїста, диктатора, заздрісника, агресора тощо) і “стати самим собою”. 2. Виявити і усвідомити справжню причину конфлікту. 3. Відмовитися від принципу “перемога за будь-яку ціну”. В конфліктах не перемагають, їх улагоджують. 4. Знайти декілька можливих варіантів вирішення конфлікту. 5. Оцінити варіанти і вибрати кращий. 6. Переконати іншу сторону конфлікту у тому, що даний варіант є найоптимальніший (“говорити, щоб нас почули”, уміти “слухати” іншу сторону). 7. Усвідомлювати й оберігати цінність взаємовідносин.
Важливим аспектом поведінки в конфліктних ситуаціях і вирішення конфлікту психологія вважає асертивність особистості. В психологічній літературі відсутнє чітке визначення цього поняття. Асертивність ми можемо визначити як “неконфліктна поведінка”, “уміння вирішувати конфлікти”, поведінка людини (включаючи конфліктні ситуації) на основі таких якостей: 1) повага до себе, почуття власної гідності, чесність, протидія маніпуляції; 2) повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію, невикористання відносно інших маніпулятивних технологій; 3) використання при вирішенні конфліктних ситуацій принципу співробітництва.
Список використаної літератури
1. Русинка І. І. Психологія: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007.
2. Трухін І. О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2005
3. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 2000
4. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004
5. М.М. Філоненко Психологія спілкування 2008