Психологія педагогічної діяльності та психологія вчителя

     Контролюючу - різні способи контролю засвоєння інформації, об'єктивність оцінок, навчання самоконтролю.

     Реалізація  на практиці всіх цих функцій одночасно - досить складна задача. Саме тому за рівнем психічної напруженості праця  шкільного вчителя й займає друге  місце після роботи авіадиспетчера.

     Таким чином, для ефективної професійної  діяльності в галузі навчання й виховання  необхідні: по-перше, добра підготовка, по-друге, постійне самовдосконалення.

     Проблема  підготовки педагогічних кадрів

     Особливе  місце в підготовці педагога займають психологічні знання й уміння. У даний час у галузі психологічної підготовки вчителів і педагогів вищої школи існує ряд проблем:

     1. Потреба вчителя у психологічних  знаннях може бути великою,  але вона не підкріплюється  сформованою практикою роботи, тому масив уже готових наукових рекомендацій залишається незатребуваним.

     2. Дотепер не розроблена цілісна  концепція, що лягла б в основу  показників ефективності праці  вчителя, викладача. Психологічні  дослідження в цьому напрямі  роздроблені: одні вивчають діяльність, інші - спілкування, треті - здатності й т. д.

     3. Вивчення психології не спрощує  роботу педагога, але піднімає  її на більш високий рівень  і підвищує впевненість учителя  в собі, своїх знаннях і здібностях, оскільки розуміння внутрішніх  причин поведінки учнів змінює сам тип мислення вчителя.

     Дотепер у деяких педагогічних ВНЗ при  вивченні циклу психологічних дисциплін  переходять із традиційних лекційних  занять на тренінги з метою більш  глибокого оволодіння майбутніх  учителів необхідними вміннями й навичками для навчально-виховавчої роботи з учнями різного віку.

     На  закінчення хотілося б торкнутись індивідуально  стилю діяльності педагога. Обдарована, творча людина - це завжди індивідуальність. А індивідуальність педагога, у свою чергу, сприяє вихованню творчої особистості, чи то дитина чи дорослий. Чим більше серед учителів різноманітних і цікавих особистостей, тим більша ймовірність того, що вони навчать і виховають людей, які володітимуть безліччю різних і корисних індивідуальних якостей.

     Індивідуальний стиль педагога виявляється в темпераменті (часі та швидкості реакції, індивідуальному темпі, емоційному відгуку); характері реакції на ті чи інші педагогічні ситуації; виборі методів навчання й засобів виховання; стилі педагогічного спілкування; реагуванні на дії й учинки дітей; манері поведінки; застосуванні засобів психолого-педагогічного впливу на дітей і дорослих.

     Індивідуальний  стиль діяльності - це насамперед урахування своїх індивідуальних особливостей при виборі тих чи інших засобів  і прийомів педагогічної діяльності. Тому при поширенні передового педагогічного досвіду завжди виникає питання про можливості його адаптації до особистості іншого вчителя. Тут головним моментом є творче, індивідуальне опрацювання цього досвіду. 
 

     http://www.ukrreferat.com/index.php?d=64500