Психологічний вплив випусків новин на суспільство

16. Принцип  «фігури і фону». Два повідомлення на одну і ту ж тему комплектуються разом з тією метою, щоб перенести акценти з більш одіозного за змістом повідомлення на інший більш необразливий і тим самим відвернути увагу. 
18-го січня 2003р. Випуск новин на каналі Інтер. Зчеплені в один блок повідомлення: 
1. Відтепер в цілях боротьби з тероризмом всім в'їжджають до країн Шенгенської зони будуть знімати в обов'язковому порядку відбитки пальців. 
2. Москва має намір (нібито до травня 2005р.) Ввести в обов'язок для в'їжджають українців наявність при собі закордонних паспортів. Мотивування та ж - боротьба з тероризмом. Але на відміну від нейтральної інтонації першого повідомлення даний сюжет супроводжується довгим відеорядом, інтерв'ю з обуреними перехожими в Києві і кивання в бік головного винуватця - Москви. 
Виверт полягає в тому, що в емоційно більш зарядженому і провокаційному повідомленні № 2 «тоне» побіжно прочитане повідомлення № 1, яке за задумом медіапродюсеров потрібно «протягнути» в ефір так, щоб не привертати надмірно увагу до «демократичного» нововведенню, і в той же час постаратися поволі адаптувати масову свідомість до нього з тим, щоб це нововведення втратило новизну і перестало викликати настороженість. Адже примусове дактилоскопування - пряме порушення прав людини, замах на свободу особистості, що відкриває можливості для стеження і шантажу. Тоді як введення закордонних паспортів на кордонах між незалежними державами СНД - міра хоч і не популярна, але з юридичної точки зору цілком законна. Тепер, після двох з половиною років можна сказати, що найгірші побоювання у відношенні формальностей, пов'язаних з перетинанням кордонів між Росією і Україною так і не підтвердилися.

17.Стімуляція  перекручених узагальнень. Прийом, при якому оперування кількома  більш-менш правдивими інформаціями  локального масштабу підштовхує глядача до глобальних узагальнень, ні мають нічого спільного з реальною картиною, але вигідним замовнику інформації. 
Вечірній випуск новин на українському телеканалі Інтер 19-го липня 2005р. 
Сюжет 1-й. Мер м. Києва Омельченко, спростовуючи чутки про «цукровому» ажіотажі в країні, заявляє, що в столицю завезено багато цукру: «Проблем з цукрів Немає». Вже в одному цьому сюжеті лукавство проглядається в тому, що ніхто і не скаржився на дефіцит цукру в країні. Навпаки, в розпал літніх заготовок в «країні буряка» його покупки були штучно обмежені через ціни, що перевищують світову в 4 рази, тобто приблизно на рівні 1-го долара (світова закупівельна ціна на цукор становить 25 центів за 1 кг) 
Сюжет 2-й присвячений пересічному жителю одного з міст Білорусі, який оголосив голодування на знак протесту проти того, що в санвузлі його квартири, що належить нещодавно зданому в експлуатацію будинку, є дефект: не дістає декількох сантиметрів у відстані між унітазом і дверима. Зауважимо, що інші мешканці будинку ніяких претензій не пред'являли. 
Здавалося б, яке діло громадянам України, обтяженим багатьма соціальними та економічними проблемами, до цього вельми окремого випадку та ще в іншій країні? Куди актуальніше виглядав би відеоматеріал про голодовку православного священика з Рівненської області, оголошений цієї осені в Києві на знак протесту проти насильницького захоплення його храму бойовиками фашистської організації УНА УНСО - випадок, що став в «самостійності» України вже типовим. Однак послідовне комбінування (один за іншим) саме таких, а не інших сюжетів аж ніяк не випадково. У Білорусі найвищі середньостатистичні показники рівня життя серед усіх країн СНД, включаючи високу купівельну спроможність громадян і найнижчий відсоток бідних. Знятий епізод «голодування» явно нерепрезентатівен для цієї країни; він містить претензію конкретної особи до конкретної будівельної компанії і тільки. Однак маніпулятори намагаються сконструювати в головах українських громадян узагальнююче висновок типу: коли в Україні достаток продуктів, в Білорусі люди голодують. Маніпулятори вбивають одночасно «двох зайців». Дана зв'язка сюжетів покликана, по-перше, дискредитувати картину відносного економічного благополуччя в Білорусі в процесі набирає силу кампанії з експорту «помаранчевої революції» в цю республіку. По-друге, дезорієнтувати власних українських громадян щодо істинних винуватців цукрової кризи. 
Слід сказати, що багато дезинформирующие прийоми можуть ефективно використовуватися завдяки двом легко дотримуваним умовам: 1 / дискретний характер подачі новинної інформації, і 2 / природна властивість людської психіки сприймати тематично розрізнений, але безперервний у часовому інтервалі текст континуально, як якесь цілісне повідомлення. На цьому ж принципі заснований і наступний прийом. 
18. Приховані силогізми - імплантовані в текст між нейтральними повідомленнями логічні конструкції, які при наявності двох неявно сполучених один з одним посилок (або констатацій) непомітно наводять неусвідомлюваний хід думок слухача на якесь нове твердження або резюме. 
Новинний випуск на українському телеканалі Інтер в лютому 2003р. 
1. Великобританія підтримує дії США в підготовці нанесення бомбового удару по Іраку. 
Після низки повідомлень на інші теми знову відеорепортаж з Великобританії. 
2. У британському парламенті за клопотанням товариства захисту прав тварин затверджений закон, який зобов'язує власників свиноферм забезпечувати емоційний комфорт своїх вихованців за допомогою м'яких іграшок. Порушників прав тварин чекає великий штраф. 
Важко судити про те, чим керувалися автори, поміщаючи в одному випуску настільки різні і, здавалося б, абсолютно не взаємозалежні сюжети. Але спробуємо поглянути на цей факт з позицій прихованого силогізму. Єдине сполучна ланка цих сюжетів - назва країни. Інша сполучна ланка присутня неявно - це емоційна складова. Перший сюжет відображає агресію британців до народу чужої країни, другий - їх вражаючу сентиментальність у відношенні тварин своєї країни. Прихований заклик цих двох сюжетів може бути розшифрований так: «Свиням - права людей, людям, тобто іракцям - права свиней »або:« Іракці - гірше свиней, тому що забезпечення їх емоційного комфорту зовсім необов'язково ». Не виключено, що подібні логічні трюки, упаковані серед інформаційного «шуму», призначені для притуплення природного почуття обурення громадськості у відповідь на вторгнення альянсу в Іраку. Емоційні наслідки цієї психотехніки можуть виявитися складніше, якщо врахувати, що для мусульман, т.е.сочувствующей Іраку частини населення, свиня - нечиста тварина. Таким чином, даний маніпулятивний прийом виробляє до того ж і поляризує вплив на поліетнічну аудиторію європейських країн: на малосочувствующіх - заколисливий ефект, на співчуваючих мусульман - каталізуючий ефект, стимулюючи в них агоністичними поведінку.

Суспільство - обособившаяся від природи, але тісно з нею пов'язана частина матеріального світу, що включає в себе способи соціальної взаємодії і форми об'єднання людей, здатних створювати знаряддя праці і користуватися ними в процесі праці. У широкому розумінні слова, це сукупність усіх видів соціальної взаємодії людей і форм організації їх спільної життєдіяльності, які склалися історично.

 
Особистість - загальні якості людини; індивід, що володіє історично певними соціальними якостями і реалізує їх у своїй поведінці і діяльності. Особистість завжди активний суб'єкт соціальної, матеріальної і духовної діяльності.

 
Особистість багато в чому визначає характер суспільного життя, долю суспільства. Вона не тільки намагається органічно  влитися в нього, виконувати всі покладені на неї соц.функціі, але і намічає шляху прогресу людства, матеріального і духовного, своїм прикладом показуючи їх іншим людям.

 
Особистість є людина, він існує  поза суспільством. Саме суспільство  багато в чому визначає долю особистості. Воно відноситься до особистості, як до решти всіх людей, не акцентуючи на цьому уваги. Інша справа, що особистості, що мають великі обов'язки (в основному моральні), важче їх виконувати, але їх здійснення підтверджує людину як особистість, сприяє його багатосторонньому розвитку.

Як об'єкт суспільного життя, особистість повинна існувати і  як неособистого. Але примирення з  твоїм існуванням спроби свого морального, духовного (і в меншій мірі фізичного) вдосконалення можуть дозволити  особистості стати суб'єктом  суспільства. Це становлення вже дозволяє говорити про те, що дана людина став особистістю. Особистість - індивідуальний осередок і вираження суспільних відносин і функцій людей, суб'єкт пізнання і перетворення світу, прав і обов'язків, етичних, естетичних і всіх інших соц. норм. 
Особистість є що володіє самосвідомістю і світоглядом людина, яка досягла розуміння своїх соц. функцій, свого місця у світі, осмислюються себе як суб'єкта історичної творчості, як ланка ланцюга поколінь, в тому числі родинних. Особистість є індивідуальний осередок і вираження суспільних відносин і функцій людей, суб'єкт пізнання і перетворення світу, прав і обов'язків, етичних, естетичних і всіх інших соц. норм, в тому числі і юридичних. Особистісні якості чола є похідні від двох моментів: від його розуму, що самоусвідомить і від його соціального способу життя.

Новини - програма (зібрання декількох новин) на телебаченні і радіо. В друкованій пресі новинами також називаються зведення новин, наприклад, в спеціальній рубриці в газеті.

 
Новина - оперативне інформаційне повідомлення, яке представляє політичний, соціальний чи економічний інтерес для аудиторії у своїй свіжості, тобто повідомлення про події що сталися нещодавно або відбуваються в даний момент.

Як правило, новини на телебаченні та радіо передаються кілька разів в день, починаються на початку години та тривають від двох хвилин до півгодини. Новини зазвичай бувають з таких областей, як політика, економіка, наука, культура, спорт, з прогнозом погоди в ув'язненні. Західною традицією передбачається, що новини повинні бути викладені максимально нейтрально і об'єктивно і окремо від коментарів. Вибір новин для добірки здійснюється редакцією