Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 23:36, реферат
Численні дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених засвідчують, що мовленнєве сприймання є неоднорідним і багатоплановим процесом. Складність цього психічного явища обумовлюється, насамперед, тим, що, будучи, з одного боку, процесом безпосереднього чуттєвого пізнання, воно, з іншого боку, через специфічність свого об’єкта – мовленнєвого повідомлення, є процесом другосигнального відображення дійсності, тобто процесом розкриття опосередкованих словами зв’язків і відносин.
Отже, сприймання змісту мовлення в цілому являє собою процес видобування смислу, що міститься за зовнішньою формою мовленнєвих висловлювань. О. Леонтьєв, вважаючи, що процес сприймання мовлення відбувається за тими ж законами, що й будь-яке сприймання взагалі, зробив спробу класифікувати всі відомі в цій галузі теорії. Але загальновизнаною ця класифікація не стала, оскільки й донині не існує загальної теорії сприймання мовлення, з якою б погоджувалась, принаймні, більшість дослідників.
Загальновизнаною, як ми з’ясували, є думка про ступінчастість (або багаторівневість) сприймання, а також трактування процесу сприймання мовлення як ієрархічної системи, характерною властивістю якої є рух від нижчого сенсорного до вищого понятійного цілісного рівня.
Розглядаючи фактори, що впливають на сприймання різних одиниць мовлення, ми знову ж таки побачили, що дослідники трактують їх по-різному.
Відтак, можна зробити загальний висновок: сучасна психологічна наука ще не виробила однозначного уявлення про одиницю, механізми і структуру мовленнєвого сприймання. Це пояснюється не стільки труднощами розробки адекватних методів досліджень, скільки складністю самої проблеми сприймання мовленнєвих повідомлень в ході комунікації.
Література:
1. Адмони В. Г. Система форм речевого высказывания. – СПб.: Наука, 1994. – 160 с.
2. Витт Н. В. Эмоциональная регуляция в речемыслительных процессах // Психологический журнал. – 1988. - № 3. – С. 52 – 61.
3. Зимняя И. А. Смысловое восприятие речевого сообщения // Смысловое восприятие речевого сообщения в условиях массовой коммуникации. – М.: Наука, 1976. – 250 с.
4. Ланге Н. Н. Психологические исследования. – Одесса. – 1893.
5. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М.: Смысл, 1997. – 335 с.
6. Леонтьев А. А. Слово в речевой деятельности. – М.: Наука, 1965. – 430 с.
7. Лурия А. Р. Язык и сознание. – Изд-во МГУ, 1998. – 336 с.
8. Миллер Дж. А. Психолигвисты: Пер. с англ. – Л.: Прогресс, 1968. – 236 с.
9. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь. – К.: „Вища школа”, 1981. – 196 с.
10. Смысловое восприятие речевого сообщения / Под ред. Т. М. Дридзе, А. А. Леонтьева – М.: Наука. 1976.- 264 с.
11. Чистович Л. А. Автоматическое
распознавание слуховых
12. Чистович Л. А. Физиология речи. Восприятие речи человеком. – Л.: Наука, 1976. – 386 с.
13. Тхорук Л. Психологічні особливості сприймання мовлення // Соціальна психологія. - 2005. - № 2 (10). - C.160-166
14. www.politik.org.ua
Информация о работе Психологічні особливості сприймання мовлення